30 липня в КПІ ім. Ігоря Сікорського офіційно встановили та зареєстрували рекорд України в номінації «Найтриваліший політ українського наносупутника в космосі». До Книги рекордів України внесено університетський наносупутник PolyITAN-1, який уже понад 12 років успішно працює на навколоземній орбіті. Досягнення зафіксував експерт Національного реєстру рекордів України Віталій Зорін.
“ КПІ працює над тим, щоб відновити потенціал України як космічної держави. Університет запустив три власні супутники. Один із них — PolyITAN-1, який у цьому році встановив рекорд. Важливо, що науковці КПІ - а це і викладачі, і аспіранти і студенти - задіяні до розробки компонентів наносупутника. Ми вже створили замкнену систему проєктування, виготовлення та випробування малих космічних апаратів і їхніх складових, розробили систему енергоживлення супутника, яка контролює забезпечує енергією основні підсистеми космічного апарата, систему терморегуляції, систему орієнтації та навігації, систему зв’язку тощо. Ми налагодили підготовку інженерів для космічної сфери, - прокоментував ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко.
«PolyITAN-1 викликає справжнє захоплення. Ніхто не очікував, що супутник пропрацює майже втричі довше, ніж було закладено під час його проєктування. Тому успіх PolyITAN-1 — це, безумовно, 90% технологій і 10% удачі», — зазначив Віталій Зорін, експерт Національного реєстру рекордів України
У церемонії взяли участь розробники наносупутника зі своїм науковим керівником Рассамакіним Б.М., Перший заступник Голови ВРУ, голова Наглядової ради КПІ ім. Ігоря Сікорського Олександр Корнієнко, представники Державного космічного агентства України, Головної астрономічної обсерваторії НАН України , а також представники адміністрації КПІ ім. Ігоря Сікорського.
«Мрія відірватися від Землі завжди надихала вчених та інженерів на великі відкриття. Україна була і залишається космічною державою, і саме завдяки таким командам, як КПІ, ця традиція продовжується. Сьогодні надзвичайно важливо розвивати власні космічні технології та підтримувати інженерну освіту, адже саме вона формує майбутнє країни. Вітаю весь колектив. Ми й надалі докладатимемо зусиль, щоб інженерна освіта в Україні залишалася престижною, а талановита молодь відчувала підтримку держави. Переконаний, що студенти, аспіранти та викладачі, які працювали над PolyITAN-1, уже досягли й ще досягнуть великих професійних висот. А КПІ сьогодні присутній не лише на Землі, а й у космосі», — Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови ВРУ, голова Наглядової ради КПІ ім. Ігоря Сікорського
«Сьогоднішня подія надзвичайно важлива не лише для тих, хто брав участь у цьому проєкті, а й для виховання нового покоління. Ми хочемо, щоб у ракетно-космічну галузь приходили нові люди — з КПІ, з інших університетів і шкіл. Адже космічна галузь — це галузь майбутнього, і роль космічних технологій, високих технологій у нашому житті лише зростатиме», — Едуард Кузнєцов, Голова Громадської ради Державного космічного агентства України
PolyITAN-1 вивели на орбіту 19 червня 2014 року українською ракетою-носієм «Дніпро». Понад 12 років супутник функціонує на навколоземній орбіті й продовжує передавати сигнали телеметрії. Він єдиний серед 33 космічних апаратів із 17 країн, запущених у межах цієї місії, що досі працює в космосі.
PolyITAN-1 став першим університетським наносупутником України й заклав основу для розвитку сучасної космічної школи КПІ ім. Ігоря Сікорського — єдиного університету країни, що має власну космічну програму. Саме тому майбутні космічні інженери обирають КПІ: торік понад 40% усіх вступників на спеціальність «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» вступили саме сюди. Це важливо, бо космічна галузь тримається на людях. Саме з цього проєкту почалося створення нового покоління багатофункціональних космічних апаратів КПІ. Вони призначені для отримання високоточних зображень земної поверхні, дослідження атмосфери Землі тощо.
Розробка супутників КПІ — результат багаторічної співпраці студентів, аспірантів, викладачів і науковців різних факультетів та навчально-наукових інститутів. Саме в Київській політехніці майбутні інженери ще під час навчання долучаються до реальних космічних проєктів, перетворюючи університетські лабораторії на центри створення інноваційних технологій.
