You are here

Новини сайту кафедри КУМЛК (ФЛ)

Subscribe to Новини сайту кафедри КУМЛК (ФЛ) feed
Updated: 1 hour 12 min ago

Науково-практичний студентський семінар на тему: «Комунікативна складова культури мовлення: ораторське мистецтво, українська мова як офіційна й державна в різні періоди свого становлення, вживання сленгу в молодіжному середовищі»

Tue, 12/12/2017 - 12:35
Шановні студенти ІПСА та ФТІ! 14 грудня 2017 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів ІПСА та ФТІ на тему: „Комунікативна складова культури мовлення: ораторське мистецтво, українська мова як офіційна й державна в різні періоди свого становлення, вживання сленгу в молодіжному середовищі”. Початок заходу о 15:55 (ауд. 57-А, корп. 14). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: викл. М.П. Кушлаба ДодатокРозмір Zapr_na_konf_14_12_2017_IПСА_ФТІ_КОМУНІКАТИВНА_СКЛАДОВА.pdf394.04 КБ

Науково-практичний семінар «Українська культура в умовах глобалізації»

Tue, 12/12/2017 - 12:31
Шановні студенти! 12 грудня 2017 р. відбудеться Науково-практичний семінар студентів ІІІ курсу ФПМ (гр. 51, 52, 53) на тему: «Українська культура в умовах глобалізації». Початок заходу о 14:20 (ауд. 2, корп. 20). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: доц. Лук’янчук Л.Я. Мова Українська

Образ Миколая Чудотворця в легендах і сказаннях (із нагоди зимових свят)

Thu, 07/12/2017 - 13:59
Україна, хоч і поволі, але повертається до своїх духовних витоків, давніх народних традицій, віри. Найбільші релігійні свята – Різдво та Паска – стали вже загальнодержавними. Широко відзначаються й інші свята, серед яких улюблене всіма, а особливо дітворою, свято Миколая Чудотворця. Воно приносить малечі та школярам багато втіхи, бо неодмінним атрибутом у цей день має бути подарунок від святого Миколая, який, на тверде переконання всіх, хто вірить у Божий промисел, дуже любить людей – маленьких і дорослих, – захищає їх, всіляко допомагає, виручає в біді, творячи при цьому справжні дива. На сьогодні майже в кожній школі 19 грудня організовують свято на честь цього незвичайного Божого угодника. Хто ж він такий, Миколай Чудотворець? За що його так називають? Це реальна людина, яку після смерті канонізували, чи сакральна постать небесного Богожителя? Відповідям на ці запитання й присвячуємо наші міркування. Отож завдання нашого повідомлення – розкрити на прикладах різних сказань, легенд, переказів образ великого Святого, його авторитет безмежної довіри до людей, своєрідного магнетизму, живучості в усі віки. Промислу Божому угодно було послати на землю святителя Миколая в один із найважчих для християнства часів ІІІ століття після Різдва Христового, у другій половині якого він народився та яке було часом рішучої боротьби християнства і язичництва, коли остаточно вирішувалося питання: чи Христова віра замінить язичництво, чи язичництво залишиться непорушним і назавжди переможе християнство. Звернення до святого Миколая було актуальним у всі часи. У народі навіть побутує таке собі запитання-ствердження: – А що буде, як Бог помре? – А святий Миколай нащо? Людина завжди прагне надійної підтримки, доброго й лагідного ставлення до неї. Вона потребує безкорисливої допомоги, глибокої довіри до когось, перед ким можна було б бути самим собою, не остерігатися зради, підступів, нападів згубних сил. Екскурс в минуле цього Святого допоможе нам глибше збагнути особливість сакральної постаті Чудотворця. Як свідчать „Житія…” Дмитрія Ростовського, він народився в досить заможній родині в місті Патарах, що належало до Малої Азії. Теофан і Нонна, батьки Святого, довго не мали дітей. Із-поміж інших людей вони вирізнялися святобожністю, милосердним ставленням до бідних, увагою до скривджених і нещасливих. І ось у досить поважному віці, подібно як і в Захарія та Єлизавети, батьків Івана Хрестителя, в них народився син, якого назвали Миколаєм, що в перекладі з давньогрецької означає „переможець народу”. За релігійними сказаннями, таке ім’я було невипадковим, бо в майбутньому цьому, вибраному Богом чоловікові доведеться багато що перетерпіти. Теологи ХІХ ст. стверджували, що святий Миколай жив у тому часі, коли точилася запекла боротьба за викорінення язичництва й утвердження християнської віри. А він був палким ревнителем християнства. Давні сказання надають нам чимало свідчень про всечесне й подвижницьке життя Святого, починаючи з самого дитинства. Миколай, будучи єдиним сином заможних батьків, дістав у спадок після їхньої смерті великий маєток. Юнак не втішився ним, не виявив бажання примножувати багатство, а роздав бідним, тим, хто його найбільше потребував. Це засвідчує про справжню відданість людям і про святу вірність Христовим заповідям: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, – хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною” (Мт. 16, 24). Доброчинність Чудотворця відбувалася завжди таємно, враховуючи один із принципів Христової науки: „Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас…” (Мт. 6, 1). У легенді „св. Миколай і два хлопці” основним мотивом виступає ствердження опікунства як Божого добродійства над беззахисними. Святий угодник урятував двох хлопчиків, що пливли по морю у якійсь скрині, й узявся їх виховувати. Уважне й лагідне ставлення святого настільки наблизило до нього дітей, що вони вважали його рідним батьком. Він виконував усі їхні бажання терпляче, не ремствуючи й не гніваючись. За народними уявленнями, Миколай жодного разу не висловлював сумнівів щодо обраного ним шляху, не скаржився на долю, хоч постійно важко працював, поспішаючи на допомогу скривдженим. Символ яблуні із золотим листям, за цією легендою, стає, на перший погляд, дитячою звабою, але у глибинних пластах сюжету – образ не випадковий. Коріння його сягає біблійних притч про створення світу, де це дерево уособлює гармонію у природі. „Золота качечка” в казках, народних піснях символізує достаток, багатство, красу світомоделі. Хлопчиків вона приваблює своєю естетикою і викликає їхню цікавість: „Приходять ті два хлопці до моря й бачать, що плаває золота качечка. То й просять Миколая: „Татусю, як нам спіймати цю качечку собі?” На це святий Миколай радить: „Поцільте так, щоб пір’їна з неї вилетіла до вас. А коли вона вилетить, то ця качечка піде за вами”. Усі образи світлі й лагідні. Тож фінал цієї історії не може бути нещасливим: добра рука Чудотворця супроводжувала хлопців на всіх етапах їхнього життя. Шляхетне виховання і ґрунтовне навчання дали добрі плоди, визначивши в подальшому набожну дорогу майбутніх священиків. Діти для святого Миколая – найрадісніші і найсвятіші створіння, які завжди потребують захисту, лагідного ставлення. І тут він може чи не найбільше себе виявити, чи не найповніше реалізувати свою місію служіння людям. Для цих дітей він і опікун, і заступник у часи лиха, і привітний дідусь, що гладить по голівці, утішає подарунками. Водночас святий Миколай вимагає від діток слухняності, працьовитості, ввічливості. Діти знають, що Миколай дуже любить їх, завжди готовий прийти на допомогу, розділити з ними відповідальність за такі важливі речі, як навчання чи виконання виснажливої фізичної роботи. Чудотворець, звичайно, непосильного від малечі не хоче, а ось чемності, вихованості й порядності суворо вимагає від кожного. За всі ці чесноти Святий може воздати велику винагороду в день свого успіння, яке протестантські, католицькі й частина православних церков, що живуть за григоріанським, сучасним календарем, відзначають 6 грудня, а інші церкви, що додержуються старого стилю, або юліанського календаря, 19 грудня. Цей день – завжди чудодійне свято для дітей. Вони чекають на свого покровителя, як на Доброго Духа. Будучи ознайомленими з давніми сказаннями про добродійність Святого, хлопчики й дівчатка, щоб отримати гарного подарунка від Миколая, намагаються добре вчитися, поважати старших, допомагати батькам і не обминати увагою своїх менших братиків та сестричок. Вони мають почуття відповідальності перед Миколаєм, навіть бояться його гніву. Він, як батько і справедливий суддя, може й розгніватися та, замість нагороди, покласти під подушку різочку. Відомо, дідусь Миколай з’являється лише тоді, коли всі міцно засинають. Тож його ніхто й ніколи не бачив. Святий дотримується принципу – чинити добро таємно, не сподіваючись на людську вдячність. Отже, постать святого Миколая в житті дітей та й дорослих – це ідеал високої моралі, втілення святої любові, працелюбства, шляхетної поведінки статечної людини.   Михайло Кушлаба

Науково-практичний студентський семінар на тему: «Ораторське мистецтво, або мистецтво красномовства»

Thu, 07/12/2017 - 13:24
Шановні студенти! 12 грудня 2017 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів ФЛ на тему: „Ораторське мистецтво, або мистецтво красномовства”. Початок заходу о 16:00 (ауд. 115, корп. 07). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: доц. О.П. Онуфрієнко Мова Українська

Щорічний науково-практичний студентський семінар на тему: «Натуральні та штучні мови в суспільній взаємодії»

Tue, 05/12/2017 - 12:21
Шановні студенти! 14 грудня 2017 року відбудеться щорічний науково-практичний студентський семінар на тему: „Натуральні та штучні мови в суспільній взаємодії”. Початок заходу о 14:15 (ауд. 123, корп. 07). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: ст. викл. Сидоренко Л.М., доц. Березовенко А.В.

Студентський науково-практичний семінар на тему: „Академічна доброчесність: значення самостійності в досягненні наукових результатів, виявлення плагіату та способи його подолання”

Tue, 05/12/2017 - 11:08
Шановні студенти ІПСА! 07 грудня 2017 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів ІПСА на тему: „Академічна доброчесність: значення самостійності в досягненні наукових результатів, виявлення плагіату та способи його подолання”. Початок заходу о 15:55 (ауд. 45, корп. 14). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: викл. М.П. Кушлаба

Брейн-ринг «Григорій Сковорода крізь віки»

Tue, 05/12/2017 - 11:03
24 листопада 2017 року в КПІ ім. Ігоря Сікорського на факультеті електроніки відбувся брейн-ринг на тему: «Григорій Сковорода крізь віки». У цьому заході взяли участь студенти перших курсів ФЕЛ та РТФ, а також були присутні багато вболівальників, що створювали справжню атмосферу змагання. За результатами трьох раундів перемогу здобула команда факультету електроніки кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури – ДК-71. Необхідно відзначити, що студенти добре підготувалися та відповідально поставилися до цього заходу. Під час брейн-рингу усі присутні дізналися багато цікавого й нового з біографії та творчості Григорія Сковороди, а також закріпили раніше набуті знання. Тема брейн-рингу викликала захоплення й інтерес, оскільки проблематика творів Григорія Сковороди досить актуальна і близька сучасному поколінню. Слушність такого заходу вбачаємо в тому, що студенти більше починають виявляти зацікавленість у вивченні української літературної класики. Глибше пізнання історії української культури виховує в нас не тільки пошану до загальнолюдських і національних цінностей, а ще й розвиває бажання духовного зростання, джерелом якого виступає філософська й літературна спадщина Григорія Сковороди. Сподіваюся, такі заходи будуть відбуватися й надалі, оскільки вони спонукають студентів технічних спеціальностей дізнаватися більше про митців-співвітчизників та й про культуру загалом. Кузнєцова Марія, ФЕЛ, ДК-71

III Всеукраїнський студентський науково-практичний семінар «Українська культура: вчора, сьогодні, завжди»

Tue, 05/12/2017 - 10:38
29 листопада відбувся ІІІ науково-практичний студентський семінар «Українська культура: вчора, сьогодні, завжди», що об’єднав молодих дослідників навколо низки важливих питань історії та сучасного стану української мови, літератури та культури. Цьогоріч працювало 11 секцій, до яких надійшло 157 робіт від студентів різних українських вишів. Пленарне засідання урочисто відкрила завідувачка кафедри української мови, літератури та культури, доцент Олена Петрівна Онуфрієнко. Вона привітала переможців олімпіади «Майстер грамоти», присвяченої Дню української писемності й мови, та переможців першого етапу VІІІ Міжнародного мовно-літературно-го конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т.Г. Шевченка, які найближчого часу представлятимуть КПІ ім. Ігоря Сікорського на міських конкурсах. Чудовим музичним подарунком усім учасникам семінару став виступ студентки-бандуристки Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Тетяни Шевчук. Гостя семінару, аспірантка Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Алла Костовська, ознайомила присутніх із проблемою вияву нетолерантності в сучасних українських інтернет-ЗМІ. Ця актуальна тема вúкликала неабияке зацікавлення в аудиторії. Тематика доповідей студентів-учасників пленарного засідання була різноаспектною. Так, студентки КНУ імені Тараса Шевченка Олена Єнчева та Ірина Костюк представили результат власного соціолінгвістичного опитування та аналізу цих результатів щодо поширення української мови в середовищі київського студентства 2017 року. Студенти Національного університету біоресурсів і природокористування України Настасія Банкерт та Валерія Деяк запропонували слухачам тему про мову в концепції Олександра Потебні. Ювілею від дня народження Григорія Сковороди був присвячений виступ Вікторії Потапової із ФММ — «Символ і алегорія у творчому світі Григорія Сковороди». Про український модернізм як явище в українській літературі йшлося в доповіді Ярослава Мельничука, студента ФЕА. Музика в комерційній рекламі стала предметом дослідження студентки Анісії Кулини, ІПСА. Проблему ставлення до жінки в українській родині аналізувала студентка ФПМ Анастасія Шаповал. Усі виступи студентів супроводжувалися електронними презентаціями.   ДодатокРозмір Програмка.pdf464.9 КБ

Мовностилістичні особливості наукової мови

Mon, 04/12/2017 - 15:16
Шановні студенти! 6 грудня  2017 року о 16:00 в ауд. 319 (корп. 12)  відбудеться засідання наукового гуртка з культури наукової мови. Тема засідання: «Мовностилістичні особливості наукової мови». Запрошуються всі охочі. (Оргкомітет: ст. викладачі Тільняк Н.В., Сидоренко Л.М.) Мова Українська

Науково-практичний студентський семінар для студентів ІСЗЗІ на тему: «Видатні постаті української культури»

Thu, 30/11/2017 - 11:29
Шановні студенти! 11 грудня 2017 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів ІСЗЗІ на тему: „Видатні постаті української культури”. Початок заходу о 16:20 (ауд. 102, корп. 27). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: ст. викл. Динікова Л.Ш. Мова Українська

Науково-практичний студентський семінар для студентів ФАКС на тему: «Г.С. Сковорода — унікальна постать в історії української культури»

Thu, 30/11/2017 - 11:27
Шановні студенти! 04 грудня 2017 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів ФАКС на тему: „Г.С. Сковорода — унікальна постать в історії української культури”. Початок заходу о 16:00 (ауд. 406, корп. 28). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: ст. викл. Динікова Л.Ш. Мова Українська

Мова порозуміння чи мова ворожнечі: толерантність у комунікативній свідомості українців

Wed, 29/11/2017 - 13:55
В українському суспільстві часто можна почути думку про достатній чи навіть високий рівень толерантності, терпимості, про вміння поважати інший погляд у міжособистісному спілкуванні. Чи так це насправді? Тож, зважаючи на злободенність проблеми щодо культури толерантного ставлення, вміння приймати іншого, правильно означувати вияви людської індивідуальності, нові суспільні течії чи явища, які можуть підлягати дискримінації, сприйматися неадекватно чи надміру вороже, ми й присвятили 20 листопада 2017 року дискусію на тему: „Мова порозуміння чи мова ворожнечі: толерантність у комунікативній свідомості українців” для студентів факультету лінгвістики й Інституту прикладного та системного аналізу за участю аспірантки Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України Алли Костовської. Мета дискусії – викликати зацікавленість щодо формування новітньої культури міжособистісної комунікації, привернути увагу до випадків неприйняття людини та її місця в суспільстві, встановити відмінність між толерантністю та терпимістю у висловлюваннях, простежити вияви нетолерантності в друкованих ЗМІ та інтернет-ресурсах, охарактеризувати разом зі студентами основні вияви і причини нетолерантності, ворожнечі під час різних форм спілкування. Здійснивши екскурс в еволюцію становлення поняття толерантності, Алла Костовська поділилася своїми тонкими спостереженнями, наявними в різноманітних жанрах суспільного мовлення. Досить часто, з огляду пані Алли, можемо прочитати в українських мас-медіа чи почути з екрана телебачення, що, наприклад, заступником міністра стала 27-річна білявка, а одну із регіональних митниць очолила, наприклад, тендітна красунечка, на прийом до депутата прийшов якийсь пересічний громадянин, а ще гірше – інвалід і т.п. Студенти, намагаючись брати участь у цій дискусії й відповідаючи на запитання дисертантки про рівні дискримінації, зазначили, що вона буває досить різноманітною, як-от: релігійна, расова, за фізичними якостями людини, вікова, статева, гендерна, сексуальна, майнова, мовна, за соціальним становищем, рівнем освіти, інтелекту та ін. Часто трапляється в наших умовах, що начебто в транспорті поступаємось місцем жінці чи пропускаємо її десь у дверях, проході, на вузькій стежці. У цьому разі вважаємо, що виявляємо повагу й пошану. Насправді навіть не замислюємось, що ці вчинки в суспільстві з високим рівнем правової культури відверто образливі стосовно будь-якої статі, бо безпосередньо демонструють її слабкість, вторинність, безпомічність. Такі ситуації відповідно до українського укладу життя можна сприймати справжнісінькою фальшю, позаяк досить високий відсоток переважно жінок в українському суспільстві навіть сьогодні страждають від різних виявів насильства й незахищеності. Та найбільш показово оманливою, ілюзорною пошана й повага виявляються, на наш погляд, у відзначенні Дня 8 березня. Цей день перейшов до нас як спадок із недалекого тоталітарного минулого, де, начебто в такий спосіб вшановуючи жінку, агітували її вступати до колгоспу, робили її невиїзною, безправною, затурканою, позбавляючи її паспорта чи права голосу. Із цього приводу досить важко говорити про якийсь «святковий» день у календарі. Це лише один із найпоширеніших фальшивих міфів нашої дійсності. Така ситуація і становище людини в українському соціопросторі, наприклад, може бути культурним шоком для громадян Скандинавії, Західної Європи та Північної Америки. Вияви і прихованої, і явної нетолерантності й нетерпимості, на думку студентів, виявляються на різних рівнях українського суспільства й серед різних прошарків, вікових груп, незважаючи ані на соціальний статус, ані на освітній рівень. Тож прикінцеве слово нашої дискусії за участю аспірантки Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України Алли Костовської ґрунтується на тому, що все ж таки через тривалий авторитаризм і неволю ми нашарували у своєму сприйнятті безліч шаблонів, догм, фіктивних і мертвих приписів й усе це назвали нашими традиціями, а подекуди й історією. Маємо визнати, що належимо, може, до надміру терплячого й мовчазного суспільства, але в жодному разі не до толерантного й терпимого. Через найбрутальніший спосіб переривання українських традицій протягом усього ХХ ст. нав’язали нашому народові фальшиву поведінку й неправдиві цінності, різні форми безкультур’я та несмаку. Та, незважаючи на різний спротив новому й повільність у переосмисленні негативних пережитків минулого, все ж бажання модернізувати всі суспільно значимі сфери відповідно до викликів часу, поволі спонукає нас повертатися до самих себе, запроваджуючи правові й цивілізаційні норми. Тож на сьогодні не побоїмося сказати самим собі, що в нашій комунікативній свідомості переважає більше ворожнечі, роздратованості, невміння приймати іншого, аніж толерантності й терпимості, гуманного ставлення до людини з інвалідністю чи безхатченка. Михайло Кушлаба

Шановні студенти!

Wed, 29/11/2017 - 11:23
1 грудня 2017 р. відбудеться науково-практичний семінар студентів ІІІ курсу ФПМ на тему «Культура українського народу: історія, сучасність, перспективи» Початок заходу о 16:10 (ауд. 116, корп. 7). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: доц. Лук’янчук Л.Я. Мова Українська

Шановні студенти!

Thu, 23/11/2017 - 14:12
30 листопада 2017 року о 16:00 (ауд. 321, корп. 7) в межах святкування Днів української писемності та мови відбудеться засідання наукового гуртка з сучасної української літератури. Тема засідання: «Сучасне українське письменство як втілення традицій Нестора-літописця». Запрошуємо всіх охочих. Проводить засідання доц. С.М. Кривенко Мова Українська

Брейн-ринг на тему: «Григорій Сковорода крізь віки»

Thu, 23/11/2017 - 14:10
Шановні студенти! 24 листопада 2017 року відбудеться брейн-рúнг між студентами перших курсів ФЕЛ та РТФ на тему: „Григорій Сковорода крізь віки”. Початок заходу о 16:00 (ауд. 323, корп. 12). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: ст. викладачі Л.М. Сидоренко, Н.В. Тільняк Мова Українська

Гнат Хоткевич: бандурист, письменник, театральний діяч

Tue, 21/11/2017 - 14:34
29 листопада о 16:00 в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України відбудеться ювілейний вечір «Гнат Хоткевич (1877 – 1938): бандурист, письменник, театральний діяч», присвячений 140-річчю від дня народження митця. У програмі заходу прозвучать твори із репертуару Г. Хоткевича, псальми і козацькі пісні у виконанні заслуженого артиста України, соліста Національної капели бандуристів України ім. П. Майбороди Сергія Захарця, музикантів Київського кобзарського цеху – Олександра Гончаренка і Ждана Безвербного та учнів шкіл естетичного виховання класу викладача ДАККІМ, канд. мистецтвознавства Тетяни Чернети.   Вхід за ціною музейного квитка! Адреса музею: вул. Лаврська 9, корп. 26 (на території Києво-Печерського заповідника). Тел.: 280-18-34.

ШАНОВНІ СТУДЕНТИ!

Fri, 17/11/2017 - 11:57
27 листопада 2017 р. о 16.00 (корп. 20, ауд. 3) відбудеться науково-практичний семінар студентів ФЕА на тему «Спадщина київських неокласиків в історії української культури». Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: доц. С.П. Денисюк.

Інститут вшанував День української писемності та мови

Thu, 16/11/2017 - 15:51
9 листопада, у День української писемності та мови, курсанти Інституту, разом зі всіма свідомими громадянами України, приєднались до написання диктанту національної єдності, який відбувся під гаслом «Нас багато, всі ми різні, але нас об’єднує спільна мета». Зазначене свято було встановлено в 1997 році Указом Президента України і спрямоване на шанування та підтримку рідної мови. Пам’ятаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». (матеріали з сайту - http://iszzi.kpi.ua)

Студентський науково-практичний семінар

Wed, 15/11/2017 - 13:55
ШАНОВНІ СТУДЕНТИ! 16 листопада 2017 р. о 16:00 у конференц-залі № 12 НТБ КПІ ім. Ігоря Сікорського відбудеться студентський науково-практичний семінар, присвячений Дню української мови та писемності. Запрошуються усі охочі.  Оргкомітет  (доцент Нечипоренко А.Ф.) Новини

Дискусія на тему: "Мова порозуміння чи мова ворожнечі: толерантність у комунікативній свідомості українців"

Tue, 14/11/2017 - 11:21
Шановні викладачі та студенти! 20 листопада о 13.00 (ауд. 115, к. 07) аспірантка Інституту мовознавства ім О.О. Потебні Національної академії наук України Алла Костовська проведе дискусію на тему: „Мова порозуміння чи мова ворожнечі: толерантність у комунікативній свідомості українців”. Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: зав. кафедри доц. О.П. Онуфрієнко, викл. М.П. Кушлаба

Pages

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій