You are here

Новини сайту кафедри КУМЛК (ФЛ)

Subscribe to Новини сайту кафедри КУМЛК (ФЛ) feed
Updated: 18 hours 9 min ago

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №156/2018

Mon, 04/06/2018 - 11:28
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 156/2018 Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України З метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя та на всій території України, посилення її консолідуючої ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, ураховуючи необхідність захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, підтримки розвитку національної культури, заохочення процесів її інтеграції у європейський та світовий культурний простір, постановляю: 1. Визнати за необхідне вжиття невідкладних заходів щодо зміцнення державного статусу української мови та створення єдиного культурного простору України. 2. Кабінету Міністрів України: 1) утворити у місячний строк із залученням представників державних органів та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних вітчизняних вчених і міжнародних фахівців експертну групу для здійснення комплексного аналізу сучасної мовно-культурної ситуації в Україні, розроблення за результатами такого аналізу критеріїв оцінки ефективності державної мовної політики і політики у сфері культури та механізмів моніторингу мовно-культурної ситуації на постійній основі; 2) розробити у двомісячний строк з урахуванням пропозицій експертної групи та затвердити державну цільову програму на 2018 - 2028 роки, спрямовану на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури, передбачивши, зокрема, заходи щодо: - зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвих механізмів її захисту та розвитку; - забезпечення додержання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог закону щодо обов'язковості використання державної мови під час виконання своїх посадових обов'язків, недопущення її дискримінації; - розвитку національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів; - покращення якості викладання державної мови в закладах освіти, сприяння вивченню української мови іноземцями, розробці дистанційних та онлайн-курсів з вивчення української мови, запровадження в установленому порядку сертифікаційного іспиту з української мови для осіб, які подають клопотання про прийняття до громадянства України; - забезпечення підтримки та популяризації української мови за кордоном; підтримки інновацій, нових знань та розвитку сучасних культурних індустрій, покращення якості україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі, забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографу; - проведення конкурсів на створення інформаційної, у тому числі медійної, україномовної продукції для дітей; - запровадження освітніх теле- та радіопрограм, відкритих електронних курсів з української історії та культури; - подальшої підтримки книговидавничої справи в Україні, зокрема видання “книг українською мовою, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України; - заохочення молоді до вивчення, навчання та спілкування українською мовою, запровадження та реалізації відповідних проектів; - створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації (пресу), рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, у тому числі за кордоном; - збереження культурної спадщини як основи національної культури та розширення доступу до неї громадян; - підтримки культурного розмаїття, розвитку міжнародного культурного співробітництва, інтеграції української культури у світовий культурний простір; - розвитку комп'ютерного забезпечення українською мовою, зокрема відповідного програмного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій; 3) щорічно до Дня української писемності та мови інформувати Президента України про мовно-культурну ситуацію в Україні та заходи, що вжиті для захисту та забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної. 3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям розробити у двомісячний строк після затвердження Кабінетом Міністрів України державної цільової програми на 2018 - 2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури, відповідні регіональні плани заходів і забезпечити їх реалізацію. 4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.   Президент України П. ПОРОШЕНКО 31 травня 2018 року (джерело - http://www.president.gov.ua/documents/1562018-24258 )

204 роки від дня народження Тараса Шевченка

Tue, 22/05/2018 - 10:28
8 березня 2018 року виповнилося 204 роки від дня народження геніального українського поета – Тараса Шевченка. Студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського відзначили цю дату, підготувавши доповіді, власні вірші та пісні. 7 березня студенти факультету лінгвістики разом із завідувачкою кафедри української мови, літератури та культури Онуфрієнко Оленою Петрівною провели святковий захід із нагоди 204 річниці від дня народження Кобзаря. Студенти нашого факультету вшанували у своїх виступах величну постать геніального поета, пророка і провідника українського народу Тараса Шевченка. Бо ж саме Шевченко сформував засади української ідентичності, підняв на найвищий рівень ту дорогоцінну духовну спадщину, яку протягом віків створювали українські безіменні генії – творці народних дум, пісень. Під час виступів студенти першого курсу читали вірші поета, розповідали про його нелегкий життєвий шлях, співали пісні та ставили сценки. Присутні мали чудову можливість послухати цікаві факти з життя поета завдяки театральній постановці студенток групи ЛФ-71 Абдель Кадер С. і Сліпець А. Так, цікавим та надзвичайним видалося те, що Тарас Шевченко протягом життя був «душею компанії», мав тонке почуття гумору, любив сміятися і вмів розвеселити навіть незнайомих людей. Загалом Шевченко високоосвічена людина, про що свідчать і його щоденник, і його творчість, і його малюнки, і його гравюри. Студентка групи ЛА-73 Михайлова Д. розповіла нам про Шевченка-художника. У презентації Діана Михайлова висвітлила значення перших робіт митця, його найвідоміших картин «Селянська родина», «Катерина», а також автопортрети Тараса в різному віці, його рисунки, які він робив на засланні. Однією з найцікавіших була доповідь Кліщук М. про теорію дворянського походження Тараса Шевченка, де обґрунтовано думку про шляхетське походження Тараса Григоровича, хоча ця теорія, звичайно, потребує ретельного вивчення. У доповіді Козел А. та Корнієнко В., студенток групи ЛА-71, йшлося про тих, кого кохав Тарас Григорович, хоча у його творчому доробку немає віршів, присвячених коханню. Щирі почуття мав Шевченко до Варвари Репніної, яка була відданим другом Ганни Закревської, Ганни Ускової, Катерини Піунової та Марії Максимович. Останнім коханням Шевченка була проста дівчина Лукерія Полусмак, однак їхнє кохання тривало не довго. Ця жінка після смерті Тараса Григоровича присвятила йому своє життя: поселилася біля могили в Каневі та доглядала її до своєї смерті. Студентка групи ЛА-73 Цубера Н. приділила увагу перекладам творів Тараса Шевченка багатьма мовами світу, продемонструвала ці переклади творів Кобзаря японською та китайською мовами, а також розповіла про видатних перекладачів поезії Шевченка. Його твори перекладені на більш як 147 мов світу. Слід відзначити виступ Кривов’яз Я., яка розповіла про вплив цензури на твори Тараса Шевченка, заборонений «Кобзар» та про абсурдні причини заборон віршів автора. Наприклад, вірші забороняли через те, що вони мають українофільське тенденційне забарвлення. Надзвичайно цікавими були розповіді Проценко Л. про життєвий шлях Шевченка, Капкан Т. – про святкування Шевченкового дня в теперішні дні, а також Вальчук В., Синільниченко К. та Котільви П. – про послання Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Однак одним із найкращих виступів була пісня на слова Тараса Шевченка «О ЛЮДИ! ЛЮДИ НЕБОРАКИ!..», яку виконали студенти групи ЛА-71 Савко Р., Янгаличева Д. та Гудим А. Аудиторія була захоплена виконанням пісні. Тож їхній виступ закінчився гучними оплесками. День пам’яті Тараса Григоровича Шевченка пройшов цікаво і яскраво.

Студентський науково-практичний семінар на тему: «Риторична компетенція в сучасній науці»

Thu, 17/05/2018 - 14:22
Шановні студенти! 24 травня 2018 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів ТЕФ на тему: „Риторична компетенція в сучасній науці”. Початок заходу о 16:00 (корпус 5, ауд. 1). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: викл. О.М. Новак Мова Українська

Студентський науково-практичний семінар на тему: «Статус сучасної риторики. Видатні оратори світової сучасної культури»

Thu, 17/05/2018 - 14:20
Шановні студенти! 17 травня 2018 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів ТЕФ на тему: „Статус сучасної риторики. Видатні оратори світової сучасної культури”. Початок заходу о 16:00 (корпус 5, ауд. 1). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: ст. викл. Л.Ш. Динікова Мова Українська

Студентський науково-практичний семінар на тему: «До проблем української науково-технічної термінології»

Wed, 16/05/2018 - 13:01
Шановні студенти! 21 травня 2018 року відбудеться студентський науково-практичний семінар на тему: „До проблем української науково-технічної термінології”. Тривалість виступу учасника семінару – 10 – 15 хв. Електронна адреса для надсилання матеріалів: omnovak@ukr.net; телефон: 050-505-24-05. Початок заходу о 16:00 (корпус 5, ауд. 307). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: ст. викл. Л.Ш. Динікова, викл. О.М. Новак Мова Українська

Кирило і Мефодій – слов’янські просвітителі

Wed, 16/05/2018 - 12:45
Загальновідомо, що писемність – найважливіша ознака і складова частина культури будь-якого народу, хоч проблема походження слов’янської писемності й досі достеменно не з’ясована. Причина цього – недостатність джерел і той факт, що існує дві слов’янські азбуки: глаголиця та кирилиця. Яка з них давніша і яку винайшов слов’янський просвітник Кирило? Ось і питання, яке вже багато років хвилюють славістів усього світу. Створення однієї з перших слов’янських азбук, за допомогою якої були записані слов’янські переклади богослужбових книг, приписується двом братам, що народилися у візантійському місті Солуні. Населення міста було строкатим: переважно – греки, але мешкало там і багато слов’ян, вірмен, євреїв, арабів. За одним із афонських переказів, батько братів Лев був слов’янином, а мати – грекиня. У всіх житіях традиційно більша увага приділяється Кирилу. Те саме спостерігаємо і в розповідях про дитячі та юнацькі роки. Про Мефодія відомо, що рано пішов на військову службу, де у двадцятирічному віці був призначений управителем однієї зі слов’янських областей, що підкорялася Візантії. Посаду цю обіймав близько десяти років і, ймовірно, цим часом зміг вивчити звичаї слов’ян, практично засвоїти їхню мову. Через десять років залишає службу, приймає чернецький постриг і йде в монастир на горі Олімп, де веде суворий подвижницький спосіб життя. Відомостей про дитячі та юнацькі роки Кирила значно більше, оскільки в укладанні першого, найповнішого житія брав безпосередню участь Мефодій, добре обізнаний із життям молодшого брата. За свідченнями Житія, Кирило вивчав граматику, риторику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, був знайомий із творчістю Гомера. Джерела, що повідомляють про життя і діяльність братів, можна поділити на три групи: грецьку, слов’янську і латинську. Стисло проаналізуємо їх. Грецькі джерела. Хоч як дивно, але жодного візантійського документа, де згадувалося би про діяльність Кирила і Мефодія, не дійшло до наших днів. Немає свідчень і в паперах патріарха Фотія: притому, що збереглося більше трьохсот його листів, у жодному не йдеться про солунських братів. Деякі відомості грецькою мовою можемо отримати з літературних творів, проте не варто забувати, що вони написані значно пізніше, ніж відбувалися зображені в них події. У латинських джерелах містяться найбільш важливі документальні свідчення про Кирила і Мефодія. В оригіналах документів доволі чітко висвітлено події, що відбувалися наприкінці IX століття й пов’язані з їх іменами. Варто згадати послання (булли) римських пап, де згадується діяльність солунських братів. За період просвітницької діяльності Кирила і Мефодія у слов’янських землях у Римі змінилося чотири понтифіки. До наших днів дійшли послання Папи Іоанна VIII, в яких викладено достовірні факти, пов’язані з діяльністю Мефодія, і послання Папи Стефана V, який після смерті Мефодія забороняє в Моравії слов’янське богослужіння. Слов’янські джерела про життя й діяльність Кирила та Мефодія мають і документальний, і літературний характер. Про їхній життєвий шлях і просвітницьку діяльність у слов’янських землях нам повідомляють так звані «Паннонські легенди» – розлогі житія Кирила і Мефодія. Основні біографічні факти про життя і діяльність двох братів, викладені в цих легендах, підтверджуються і доповнюються відомостями з інших творів, у тому числі й реальних історичних документів. На початку X століття болгарський письменник Чорноризець Храбр у творі «Про письмена» здійснив першу спробу встановити етапи виникнення й розвитку слов’янської писемності. «Поки слов’яни були язичниками, вони не мали книг, а для лічби та ворожінь користувалися чертами і резами (тобто зарубками та різними позначками); коли ж вони стали християнами, то, крім свого письма, почали користуватися латинськими та грецькими літерами і так писали ними довгі роки без упорядкування; потім Бог послав слов’янам Кирила, який винайшов для них азбуку». Тривалий час вважалося, що це була кирилиця, але зараз більшість дослідників наголошує, що Кирило винайшов глаголицю. Уперше цю думку висловив чеський вчений П.-Й. Шафарик. Щодо походження кирилиці, то вона виникла поступово з протокириличної писемності, до якої у процесі користування слов’янами додавалися нові слов’янські літери, необхідні для передавання особливостей фонетики слов’янської мови. Ця гіпотеза була висунута І.І. Срезневським, а в нашому часі доповнена новими матеріалами болгарського вченого Є. Георгієва. Зазначена азбука складається з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських. Конфігурація літер цієї абетки надалі стала графічною основою сучасної української, болгарської, російської, білоруської писемності. У тих місцях, де слов’яни проживали поруч із греками-візантійцями (Болгарія, Крим), вони згодом почали для свого письма використовувати грецькі літери. Поступово до грецького алфавіту почали додавати слов’янські літери. За ствердженням Чорноризця Храбра, в X столітті у слов’янській азбуці було 14 літер, а в книжкових пам’ятках XI століття їх налічується вже 19. Саме це свідчить про еволюційний характер розвитку кирилиці. Її формування, на думку Є. Георгієва, відбувалося на всіх слов’янських територіях, у тому числі й на східнослов’янських. Підтвердженням цього можна вважати азбуку, виявлену в київському Софійському соборі, яка складається з 27 літер, у тому числі з чотирьох слов’янських «Б», «Ж», «Ш», «Щ», які насамперед необхідні для написання таких слів, як «Бог», «Боже», «Божий», оскільки у грецькому алфавіті не було відповідних літер. На відміну від кирилиці, глаголиця має дуже складну конфігурацію літер у формі кружечків і петельок, з’єднаних між собою, що дуже ускладнює оволодіння цією системою слов’янського письма. Азбука глаголиці складається з 39 літер. Є велика кількість літератури, в якій на основі аналізу грецьких, римських і слов’янських джерел розповідається про життя й діяльність солунських братів. Цій проблемі присвячені праці вчених XIX століття М.В. Ястрєбова, В.О. Більбасова, П.-Й. Шафарика й багатьох інших. У XX столітті цю тему досліджували С.Б. Бернштейн, М.М. Тихомиров, Б.М. Флоря. Діяльність солунських братів у цих працях одержала різну оцінку. Одна частина дослідників розглядала її як місіонерську, С.Б. Бернштейн та інші вважали її просвітницькою, акцентуючи увагу саме на створенні братами слов’янського алфавіту, їх перекладацькій і викладацькій діяльності. І зараз важко сказати, чи створив Кирило цілковито нову абетку, чи переробив і пристосував для легшого передавання на письмі вже наявну у слов’ян, однак безсумнівною його заслугою є створення книжної слов’янської традиції, що виявилася в перекладах візантійської і римської християнської літератури, які стали зразком для оригінальних слов’янських творів.   Література: Бернштейн С.Б. Константин-Философ и Мефодий. Начальные главы из истории славянской письменности. М., 1984. Флоря Б.Н. Сказания о начале славянской письменности. Изд. 2-е. СПб.: Алетейя, 2000. 384 с. Куев К.М. Чорноризец Храбьр. София, 1967.   Ст. викл. К.В. Решетилов

Тарас Шевченко: знаний і незнаний

Tue, 15/05/2018 - 11:06
26 квітня 2018 р. відбувся науково-практичний семінар для студентів 1 курсу Інституту телекомунікаційних систем на тему «Тарас Шевченко: знаний і незнаний» (керівник – доцент кафедри української мови, літератури та культури, кандидат філологічних наук С.П. Денисюк). У ході семінару було заслухано 7 доповідей та повідомлень, присвячених різним маловідомим аспектам життя і творчості Великого Кобзаря щодо вшанування його пам’яті. Присутні з цікавістю сприймали матеріали виступів, активно брали участь в їх обговоренні. Особливий резонанс викликали такі доповіді: Лапа Єгор (ТЗ-72). Цікаві факти з життя Т. Шевченка. Нікішин Василь (ТЗ-72). 15 найкращих пам’ятників Т. Шевченкові у світі. Рибка Андрій (ТС-71). Кохання в житті Тараса Шевченка. Корнієнко Надія (ТЗ-71). Невідома любов Кобзаря, на ім’я Надія. Осіпенко Владислав (ТС-71). Легенди навколо постаті Шевченка. Семінар мав важливе навчально-методичне та виховне значення. Доц., канд. філол. наук С.П. Денисюк

Відвідання Національного музею літератури

Wed, 25/04/2018 - 10:46
«І я гукну. І край мене почує…» (В. Стус) 23 квітня, у Всесвітній день книги, студенти групи ЛА-51 факультету лінгвістики мали нагоду ознайомитися з експозицією незвичайної виставки в Національному музеї літератури України, приуроченої до 80-річчя від дня народження Василя Стуса, геніального поета, прозаїка, літературознавця, перекладача Високого Чину, правозахисника, Героя України. Виставку організовано спільно з Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Виставка справді незвичайна. Бо ж на цій виставці відвідувачі мали змогу побачити рукописи митця: його поетичні збірки, листи із заслання, матеріали до наукових розвідок. Могли ознайомитися із рідкісними світлинами з архівів, особистими речами, раритетними закордонними журналами з публікаціями Василя Стуса. У центрі експозиції – картина українського художника Віктора Зарецького «Василь Стус – орач» у стилі українського модерну. Поет на цьому полотні зображений у білому одязі й символічно оре землю. Там, де він пройшовся плугом, земля відроджується і вкривається писанками, а попереду – чорне тло, вгорі – жар-птиця. Прикметно, що художник сакралізував образ поета – на писанці зазначені літери «ВС». Нам пощастило не лише побачити пам’ятні й виняткові речі, а й почути лекцію про життя, творчість та перекладацьку діяльність письменника, спогади рідної сестри поета Марії Стус, діячів, особисто знайомих із митцем, його побратимів. Дуже вдячні науковому співробітникові музею пані Наталі Кучер за змістовну, науково обґрунтовану, натхненну розповідь професіонала-музейника та людини, глибоко залюбленої в українську літературу та культуру. Доцент А.Ф. Нечипоренко

Шановні студенти!

Mon, 23/04/2018 - 15:28
26 квітня 2018 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів I курсу Інституту телекомунікаційних систем на тему «Тарас Шевченко: знаний і незнаний». Початок заходу о 16:00 (ауд. 505-30). Запрошуємо усіх охочих. Оргкомітет: доц. Денисюк С.П.

Лист О. Мацько до Міністерства науки

Mon, 23/04/2018 - 10:32
Шановні колеги! Інститут української мови НАН України звернувся до міністра освіти і науки України Л.М. Гриневич з листом, у якому висловив занепокоєння з приводу нових критеріїв оцінювання наукових і викладацьких кадрів. Пересилаємо лист Інституту і просимо підтримати висловлені в ньому міркування та пропозиції. Просимо ваш лист-підтримку надіслати до МОН України на ім’я міністра Л.М. Гриневич.   З повагою за дорученням вченої ради Інституту української мови НАН України К.Г. Городенська Є.А. Карпіловська Міністру освіти і науки України п. Гриневич Л.М. Вельмишановна Ліліє Михайлівно! Науковці Інституту української мови НАН України дуже занепокоєні спрямуванням, якого набуває реформування атестації наукових кадрів в Україні. Ми переконані, що популяризація досягнень українських учених у світі аж ніяк не повинна применшувати престиж української мови, гальмувати її розвиток та поширення в усіх сферах суспільного життя, зокрема й у різних галузях наукового знання та підготовки висококваліфікованих фахівців. Це має особливу вагу для гуманітарних наук, завданням яких і є виховання громадянина Української держави, який знає і шанує її державну мову, культуру та самобутність її народу. Історія людства не раз переконливо доводила роль мови в консолідації нації і водночас небезпеку, що її для цілісності держави створює брак належної уваги до мовних проблем. У нинішній напруженій соціально-політичній ситуації в Україні несприяння розвитку української мови в її статусі мови держави загрожує дальшим загостренням соціальних конфліктів. Вважаємо, що намагання визначати якість і цінність наукового доробку представників гуманітарних наук, зокрема україністики, передусім за публікаціями в міжнародних наукометричних базах SCOPUS, WEB OF SCIENCE та інших неминуче призведе до гальмування розвитку української наукової мови, до згортання багатьох напрямків гуманітарної науки, важливих для Української держави, оскільки в цих базах переважають англомовні видання певної тематики й спрямування, далекі від потреб і завдань української науки, освіти та виховання молоді, від проблем мовного будівництва в Україні та мовної політики нашої держави, належного вивчення української мови в часі й просторі. Питання щодо введенням до міжнародних наукометричних баз авторитетних у науковому співтоваристві видань інститутів Національної Академії наук України досі не розв’язане через брак в НАН України коштів, необхідних для процедури реєстрування їх у таких базах і підтримання в них відповідних профілів. З наслідками оцінювання здобутків національної науки лише за їхнім опублікуванням в міжнародних наукометричних базах і в англомовних джерелах уже стикнулися наші колеги в інших слов’янських країнах – членах Європейського Союзу. Така політика реформування науки й освіти спровокувала неодноразові протести науковців та освітян Польщі, Словенії, Словаччини, наукових осередків серболужичан у Німеччині. Нещодавно Інститут української мови виступив на підтримку протесту редколегії одного з найавторитетніших у світі славістичних видань – щорічника «Rocznik Slawistyczny», який виходить з 1908 року, проти рішення Польської Академії наук припинити фінансування цього часопису. У ньому науковці-славісти друкують свої праці всіма слов’янськими мовами, зокрема й українською. Рішення ПАН закрити це видання спричинило те, що в ньому мало статей друкують англійською мовою. Чи не така доля в разі зорієнтування лише на зарубіжні наукометричні бази чекатиме наукові та науково-популярні видання з лінгвоукраїністики нашого Інституту, такі як часопис «Українська мова», збірники «Культура слова», «Лексикографічний бюлетень» та інші, які, звичайно, виходять у світ українською мовою? Польська Академія наук дослухалася до думки своїх і зарубіжних науковців та освітян і продовжила видання часопису «Rocznik Slawistyczny». Керівникам української науки та освіти не варто повторювати помилки своїх колег в інших державах Славії. Ефективне й виважене розв’язання проблеми підвищення якості українських наукових видань, піднесення престижу української науки та освіти у світі вбачаємо не в сліпому й бездумному нищенні того, що напрацьовано нашою культурною та науковою традицією, не в копіюванні західних зразків, занедбанні української мови, а в створенні національної наукометричної бази гуманітаристики, до якої ввійдуть видання, що мають незаперечний авторитет у середовищі україністів як в Україні, так і за кордоном, у забезпеченні незалежного й вимогливого рецензування публікацій, підготовлених українською мовою, з проблем, важливих і актуальних для життя українського суспільства, з урахуванням здобутків світової науки та культури. Саме таким шляхом уже пішли наші колеги-гуманітарії в Польщі, створивши свою національну наукометричну базу COPERNICUS. Публікації у виданнях такої української наукометричної бази, відкритої для світової спільноти, звичайно ж, будуть споряджені відповідними анотаціями (не лише англійською, а й іншими мовами міжнародного спілкування). Багатомовним має бути й інтерфейс такої наукометричної бази. Утім, певні, що читачам з-за кордону, які не знають української мови, не знайомі з культурою, наукою, історією України, навряд чи допоможуть англомовні тексти україністичних статей чи розлогі англомовні анотації до публікацій українських авторів. Висловлюючи ці застереження та пропозиції, науковці Інституту української мови НАН України щиро сподіваються, що керівництво Міністерства освіти і науки України, як і вся наукова й освітянська громада України, прагне зберегти не лише високий рівень нашої національної науки, а й її самобутнє мовне обличчя, всіляко сприяти розвитку української мови в незалежній, інтегрованій у сучасні європейські процеси Українській державі. Колектив науковців Інституту української мови НАН України Оксана Мацько (за матеріалами https://www.facebook.com)

Студентський науково-практичний семінар (ФІОТ) "Мова. Комп'ютер. Комунікація"

Fri, 20/04/2018 - 09:38
Шановні студенти! 23 квітня 2018 р. о 14.15 у 12 читальній залі НТБ  КПІ імені Ігоря Сікорського відбудеться студентський науково-практичний семінар (ФІОТ) "Мова. Комп'ютер. Комунікація". Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: доц. Ожоган Л.О.

ДРУЗІ, ПОШИРЮЙТЕ! Гриневич зобов’язала всіх педагогів в Україні спілкуватися на роботі лише УКРАЇНСЬКОЮ мовою

Mon, 16/04/2018 - 15:51
Українські педагоги зобов’язані користуватися у робочий час державною мовою. Про це повідомляє gazeta.ua із посиланням на лист, який Міністерство освіти і науки України розіслало освітнім закладам усіх рівнів. МОН посилається на Конституції України та закону “Про освіту”, у яких зазначається, що мовою освітнього процесу в усіх закладах освіти є державна мова. “У робочий час науково-педагогічні, педагогічні працівники та інший персонал повинен послуговуватись державною мовою. Уроки, лекції, практичні та семінарські заняття мають відбуватися українською мовою”, – йдеться в листі. (за матеріалами http://bbcccnn.co)

100 років Олесю Гончару

Wed, 04/04/2018 - 14:20
(читати повністю)

Науково-практичний семінар студентів ФСП (ІІ курс): «Логіка наукового мислення»

Tue, 03/04/2018 - 15:51
Шановні студенти ФСП! 17 квітня 2018 року відбудеться науково-практичний семінар студентів ФСП ІІ курсу (групи СП-61, СП-62, СП-63, СП-64) на тему: „Логіка наукового мислення”. Початок заходу о 14:15 (ауд. 333, корп. 19). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: ст. викл. Н.М. Мислович

Студентський літературний батл

Tue, 03/04/2018 - 11:16
14-го березня у 12-тій читальній залі НТБ ім. Г.І. Денисенка нашого університету відбувся студентський літературний батл «Тарас Шевченко очима сучасної молоді». Програмою заходу було передбачено проведення: 1. конкурсу презентацій «Наш Шевченко»; 2. вікторини «Як ви знаєте життєвий і творчий шлях Кобзаря»; 3. конкурсу декламаторів віршів поета; 4. змагання риторів; 5. конкурсу ілюстрацій до творів геніального митця. У літературному батлі взяли участь 5 команд першокурсників (ПБФ, ФІОТ). Епіграфом заходу став вислів відомого українського письменника другої половини ХХ ст. Олеся Гончара: «Шевченко – це той, хто живе в кожному із нас». Отож, беручи участь у різних конкурсах, кожна команда передовсім прагнула дати відповідь на запитання: «А який наш, сучасної молоді, Шевченко?». Захід пройшов жваво й цікаво. Змагаючись, першокурсники демонстрували не лише чудові знання життя і творчості геніального митця, а й власне бачення і розуміння ролі й значення Тараса Шевченка в бутті української нації. До участі у заході також активно долучалися глядачі-вболівальники. Результати студентського літературного батлу такі: 1 місце – ПГ-71; 2 місце – ПК-71; 3 місце – ІС-73; 4 місце – ПБ-71; 5 місце – ПО-71.
x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій