You are here

Новини сайту Українсько-польського центру (ДМС)

Subscribe to Новини сайту Українсько-польського центру (ДМС) feed
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Updated: 7 hours 4 min ago

Нарада робочої групи з підготовки міжнародної конференції “Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті”

Fri, 20/04/2018 - 11:43
19 квітня 2018 р. відбулась нарада робочої групи з питань підготовки XIX міжнародної науково-практичної конференції “Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті”, яка відбудеться 26-28 вересня 2018 р. у м. Києві. На нараді були обговорені поточні організаційні питання. Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у роботі конференції 26-28 вересня 2018 р. у КПІ ім. Ігоря Сікорського! Конференція проводиться за підтримки Представництва Польської Академії наук. #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_standart_thumbnails_1 * { -moz-box-sizing: border-box; box-sizing: border-box; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_standart_thumb_spun1_1 { -moz-box-sizing: content-box; box-sizing: content-box; background-color: #FFFFFF; display: inline-block; height: 90px; margin: 4px; padding: 0px; opacity: 1.00; filter: Alpha(opacity=100); text-align: center; vertical-align: middle; transition: all 0.3s ease 0s;-webkit-transition: all 0.3s ease 0s; width: 180px; z-index: 100; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_standart_thumb_spun1_1:hover { -ms-transform: scale(1.1); -webkit-transform: scale(1.1); backface-visibility: hidden; -webkit-backface-visibility: hidden; -moz-backface-visibility: hidden; -ms-backface-visibility: hidden; opacity: 1; filter: Alpha(opacity=100); transform: scale(1.1); z-index: 102; position: relative; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_standart_thumb_spun2_1 { border: 0px none #CCCCCC; border-radius: 0; box-shadow: 0px 0px 0px #888888; display: inline-block; height: 90px; overflow: hidden; width: 180px; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_standart_thumbnails_1 { background-color: rgba(255, 255, 255, 0.00); display: inline-block; font-size: 0; max-width: 960px; text-align: center; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_standart_thumb_1 { display: inline-block; text-align: center; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_standart_thumb_spun1_1:hover .bwg_title_spun1_1 { left: 0px; top: 0px; opacity: 1; filter: Alpha(opacity=100); } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_title_spun2_1 { color: #CCCCCC; display: table-cell; font-family: segoe ui; font-size: 16px; font-weight: bold; height: inherit; padding: 2px; text-shadow: 0px 0px 0px #888888; vertical-align: middle; width: inherit; word-wrap: break-word; } /*pagination styles*/ #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .tablenav-pages_1 { text-align: center; font-size: 12px; font-family: segoe ui; font-weight: bold; color: #666666; margin: 6px 0 4px; display: block; height: 30px; line-height: 30px; } @media only screen and (max-width : 320px) { #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .displaying-num_1 { display: none; } } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .displaying-num_1 { font-size: 12px; font-family: segoe ui; font-weight: bold; color: #666666; margin-right: 10px; vertical-align: middle; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .paging-input_1 { font-size: 12px; font-family: segoe ui; font-weight: bold; color: #666666; vertical-align: middle; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .tablenav-pages_1 a.disabled, #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .tablenav-pages_1 a.disabled:hover, #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .tablenav-pages_1 a.disabled:focus { cursor: default; color: rgba(102, 102, 102, 0.5); } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .tablenav-pages_1 a { cursor: pointer; font-size: 12px; font-family: segoe ui; font-weight: bold; color: #666666; text-decoration: none; padding: 3px 6px; margin: 0; border-radius: 0; border-style: solid; border-width: 1px; border-color: #E3E3E3; background-color: #FFFFFF; opacity: 1.00; filter: Alpha(opacity=100); box-shadow: 0; transition: all 0.3s ease 0s;-webkit-transition: all 0.3s ease 0s; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_back_1 { background-color: rgba(0, 0, 0, 0); color: #000000 !important; cursor: pointer; display: block; font-family: segoe ui; font-size: 16px; font-weight: bold; text-decoration: none; padding: 0; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 #spider_popup_overlay_1 { background-color: #000000; opacity: 0.70; filter: Alpha(opacity=70); } .bwg_play_icon_spun_1 { width: inherit; height: inherit; display: table; position: absolute; } .bwg_play_icon_1 { color: #CCCCCC; font-size: 32px; vertical-align: middle; display: table-cell !important; z-index: 1; text-align: center; margin: 0 auto; } #bwg_container1_1 #bwg_container2_1 .bwg_gal_title_1 { background-color: rgba(0, 0, 0, 0); color: #CCCCCC; display: block; font-family: segoe ui; font-size: 16px; font-weight: bold; padding: 2px; text-shadow: 0px 0px 0px #888888; text-align: center; } function spider_page_1(cur, x, y, load_more) { if (typeof load_more == "undefined") { var load_more = false; } if (jQuery(cur).hasClass('disabled')) { return false; } var items_county_1 = 1; switch (y) { case 1: if (x >= items_county_1) { document.getElementById('page_number_1').value = items_county_1; } else { document.getElementById('page_number_1').value = x + 1; } break; case 2: document.getElementById('page_number_1').value = items_county_1; break; case -1: if (x == 1) { document.getElementById('page_number_1').value = 1; } else { document.getElementById('page_number_1').value = x - 1; } break; case -2: document.getElementById('page_number_1').value = 1; break; default: document.getElementById('page_number_1').value = 1; } spider_frontend_ajax('gal_front_form_1', '1', 'bwg_standart_thumbnails_1', '0', '', 'album', 0, '', '', load_more); } jQuery('.first-page-1').on('click', function() { spider_page_1(this, 1, -2); }); jQuery('.prev-page-1').on('click', function() { spider_page_1(this, 1, -1); return false; }); jQuery('.next-page-1').on('click', function() { spider_page_1(this, 1, 1); return false; }); jQuery('.last-page-1').on('click', function() { spider_page_1(this, 1, 2); }); jQuery('.bwg_load_btn_1').on('click', function() { spider_page_1(this, 1, 1, true); return false; }); function bwg_gallery_box_1(image_id) { var filterTags = jQuery("#bwg_tags_id_bwg_standart_thumbnails_1" ).val() ? jQuery("#bwg_tags_id_bwg_standart_thumbnails_1" ).val() : 0; var filtersearchname = jQuery("#bwg_search_input_1" ).val() ? "&filter_search_name_1=" + jQuery("#bwg_search_input_1" ).val() : ''; spider_createpopup('http://upc.kpi.ua/wp-admin/admin-ajax.php?action=GalleryBox&tags=0&current_view=1&gallery_id=6&theme_id=1&thumb_width=180&thumb_height=90&open_with_fullscreen=0&open_with_autoplay=0&image_width=800&image_height=500&image_effect=fade&wd_sor=order&wd_ord=asc&enable_image_filmstrip=0&image_filmstrip_height=70&enable_image_ctrl_btn=1&enable_image_fullscreen=1&popup_enable_info=1&popup_info_always_show=0&popup_info_full_width=0&popup_hit_counter=0&popup_enable_rate=0&slideshow_interval=5&enable_comment_social=1&enable_image_facebook=1&enable_image_twitter=1&enable_image_google=1&enable_image_pinterest=0&enable_image_tumblr=0&watermark_type=none&slideshow_effect_duration=1&image_id=' + image_id + "&filter_tag_1=" + filterTags + filtersearchname, '1', '800', '500', 1, 'testpopup', 5, "bottom"); } function bwg_document_ready_1() { var bwg_touch_flag = false; jQuery(".bwg_lightbox_1").on("click", function () { if (!bwg_touch_flag) { bwg_touch_flag = true; setTimeout(function(){ bwg_touch_flag = false; }, 100); bwg_gallery_box_1(jQuery(this).attr("data-image-id")); return false; } }); } jQuery(document).ready(function () { bwg_document_ready_1(); });

Цифрове навчання, сучасні освітні технології та академічні обміни: Програма ім. Фулбрайта в дії

Fri, 20/04/2018 - 11:04
На сьогоднішній день найбільшою програмою міжнародних обмінів у галузі освіти в Сполучених Штатах Америки є Програма ім. Фулбрайта. Вона спрямована на зміцнення культурно-академічних зв’язків між громадянами Сполучених Штатів та інших країн. Заснував цю програму ще в 1946 році сенатор Джеймс Уїльям Фулбрайт. Початковий його задум полягав у тому, щоб “принести трохи більше знань, трохи більше здорового глузду та трохи більше співчуття у світові справи, і тим самим збільшити шанси на те, що нації нарешті навчаться жити в мирі та дружбі”. Програма мала стати містком взаєморозуміння та взаємоповаги між різними культурами і народами. На запитання, чи вдалось послідовникам Фулбрайта досягти цієї синергії, краще будь-яких слів відповідають цифри – на сьогодні до Програми вже долучились 155 країн світу, її учасниками стали більше ніж 300 тисяч осіб, а сама Програма давно посіла чільне місце в системі міжнародної освіти. Історія Програми ім. Фулбрайта в незалежній Україні розпочалася 1992 року. Програма швидко увійшла до культурно-академічного простору України, зайняла міцні позиції серед українських освітян, науковців та діячів культури і у 2017 році відзначила 25 років своєї роботи в Україні. За цей період понад 1000 українців стажувалися, навчалися та проводили дослідження в університетах Сполучених Штатів, і майже 700 американських викладачів та науковців, своєю чергою, відвідали українські університети. КПІ ім. Ігоря Сікорського залучився до програми міжнародних обмінів ще за радянських часів. Так, за Програмою ім. Фулбрайта у 1979–1980 рр. наш університет відвідав фахівець у галузі інженерії, професор Каліфорнійського університету Е. Йурі. На наступний рік був запрошений фахівець з комп’ютерних наук із Сиракузького університету Т. Бікарт, а в 1989–1990 рр. у КПІ перебував професор психології з Університету Невади Т. Херрінгтон. Після здобуття Україною незалежності КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідали 14 фахівців з найрізноманітніших галузей: комп’ютерні та інформаційні науки, політичні науки, державне та бізнес управління, інженерія тощо. Найсвіжіший приклад успішної співпраці нашого університету з Програмою ім. Фулбрайта – це візит доктора Бетул Черкавскі з Університету Аризони (США), яка перебувала в КПІ ім. Ігоря Сікорського з вересня 2017 року по лютий 2018 року. Пані Черкавскі є фахівцем у галузі освітніх технологій та займається, зокрема, питаннями педагогічного онлайн-дизайну, розроблення середовищ електронного навчання та розвитку мислення з використанням сучасних технологій. У КПІ ім. Ігоря Сікорського доктор Черкавскі прочитала два англомовних курси. Один з них – це навчальний курс “Цифрове навчання”, який прослухали студенти третього курсу факультету прикладної математики. Другий курс “Цифрове навчання з використанням сучасних освітніх технологій” представляв собою цикл занять, розроблений спеціально для викладачів та аспірантів університетів. Уже на етапі реєстрації курс викликав велику зацікавленість серед науково-педагогічних працівників КПІ ім. Ігоря Сікорського. Протягом місяця пані Черкавскі ознайомлювала слухачів курсу із сучасними педагогічними методиками та найновітнішими інформаційними технологіями, які успішно використовуються у провідних університетах Сполучених Штатів. Зокрема, на заняттях розглядались принципи онлайн-дизайну та концепції Open Learning, нові тренди в навчальних технологіях, інструменти Concept Mapping, VoiceThread тощо. Лекції пані Черкавскі прослухали науково-педагогічні працівники з одинадцяти факультетів, що є показником міждисциплінарності курсу, а також показником значного інтересу викладачів КПІ ім. Ігоря Сікорського до досвіду провідних університетів світу та бажання впроваджувати найновіші освітньо-педагогічні технології в навчальний процес нашого університету. Водночас, візит доктора Черкавскі як стипендіатки Програми ім. Фулбрайта посприяв підвищенню інтересу й до самої Програми і наочно продемонстрував можливості, які вона надає для викладачів, науковців та студентів, а також освітніх установ у цілому. Після завершення курсу відбулась урочиста церемонія вручення сертифікатів (на фото). На церемонії на адресу викладачки пролунали теплі слова вдячності від слухачів курсу за організацію та проведення занять, актуальність порушеної тематики, а також за підготовку цікавих і креативних презентацій. Пані Черкавскі, у свою чергу, подякувала всім за гостинність, побажала своїм слухачам успіхів у науковій і освітній діяльності та наголосила, що воліла б і надалі продовжувати співпрацю, яка виникла завдяки Програмі ім. Фулбрайта. Зауважимо, що перебування доктора Бетул Черкавскі в КПІ ім. Ігоря Сікорського не лише дозволило співробітникам університету набути цінного досвіду сучасних педагогічних підходів, але й надало можливість приєднатись до мережі STEAM (наука, технологія, інженерія, мистецтво та математика), яка має на меті створення віртуальної спільноти професорів і дослідників з українських та американських університетів. Впровадити її у життя планується вже цього року. Отже, американські стипендіати Програми ім. Фулбрайта зацікавлені у співпраці з нашим університетом, і цей інтерес є взаємним. На сьогодні стипендіатами Програми вже стали 20 студентів та викладачів КПІ ім. Ігоря Сікорського. Досвід їх участі показав, що Програма ім. Фулбрайта пропонує найрізноманітніші можливості як студентам, так і викладачам та дослідникам. Як же взяти участь у Програмі ім. Фулбрайта та якому конкурсу надати перевагу, подаючи заявку? Для студентів старших курсів та випускників бакалаврату пропонується Fulbright Graduate Student Program. Програма забезпечує фінансування навчання в американських університетах для здобуття ступеня магістра, а її тривалість становить від одного до двох років. Молоді викладачі та дослідники мають можливість узяти участь у Fulbright Research and Development Program. Програма передбачає проведення досліджень в університетах Сполучених Штатів тривалістю від шести до дев’яти місяців. Зокрема, впродовж терміну перебування у приймаючому університеті учасники цієї програми проводять дослідження за своєю науковою тематикою, знайомляться із методиками та методологіями американських університетів у плануванні навчальних програм і розробленні та викладанні навчальних курсів. І хоча ця програма не передбачає отримання наукового ступеня, молоді дослідники мають змогу відвідувати лекції та семінари, а також брати участь у наукових конференціях. Кандидати та доктори наук можуть узяти участь у Fulbright Scholar Program та від трьох до дев’яти місяців проводити дослідження в університетах, наукових та дослідницьких інституціях Сполучених Штатів. Здобуття наукового ступеня ця програма також не передбачає, але дозволяє отримати передовий досвід від фахівців та дослідників американських освітніх і наукових установ. У свою чергу, для американських дослідників існує дві програми, за якими вони можуть відвідувати КПІ ім. Ігоря Сікорського. U.S. Fulbright Scholar Program пропонує американським викладачам та дослідникам гранти на термін від трьох до десяти місяців для викладання та/або проведення досліджень. А в рамках Fulbright Specialist Program університет може самостійно запросити науковців зі Сполучених Штатів на термін від двох до шести тижнів для читання лекцій, участі в наукових програмах та конференціях, проведення семінарів та практикумів тощо. Варто зазначити, що участь у програмі не лише допомагає набути індивідуального досвіду для студентів та співробітників, але й сприяє розширенню співпраці КПІ ім. Ігоря Сікорського з провідними американськими університетами та дослідницькими установами. А це, своєю чергою, активізує процеси інтернаціоналізації університету, що є одним з ключових завдань, які на сьогодні стоять перед науково-педагогічною спільнотою КПІ ім. Ігоря Сікорського. З більш докладною інформацією та умовами конкурсів можна ознайомитись на сайті Програми ім. Фулбрайта в Україні http://www.fulbright.org.ua. Ольга Сулема, співробітник відділу міжнародних проектів ДМС, член робочої групи Центру

Показ фільму «Дім архітектора Городецького»

Mon, 16/04/2018 - 11:28
Після показу відбудеться дискусія за участі режисера, Лариси Амеліної, проф. Олі Гнатюк та Владислави Осьмак «Постать Городецького у польсько-українському історичному контексті». Дім архітектора Городецького Польща 2017, ’49, режисер – Вєслав Романовський Творча діяльність видатного архітектора Владислава Городецького у Києві розпочалась на зламі ХІХ та ХХ століть. В його творчому доробку численні споруди, від Національного художнього музею у стилі класицизму до караїмської кенаси в мавританському стилі. Вершиною ж творчого злету Владислава Городецького стає його власний маєток на Банковій, 10, так званий «Будинок з химерами», зведений ним у 1903 році з нагоди свого сорокаріччя. В ньому втілено відгомін мисливських захоплень Городецького, плід його творчої фантазії, яка бунтувала проти установлених форм і традицій. Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами. Детальніше

Щорічна міжнародна спеціалізована виставка «Освіта та кар’єра – 2018» та виставка закордонних навчальних закладів «Освіта за кордоном»

Thu, 12/04/2018 - 15:11
19-21 квітня 2018 року у Києві у приміщенні Національного центру ділового та культурного співробітництва “Український дім” (вул. Хрещатик, 2) відбудуться: щорічна міжнародна спеціалізована виставка «Освіта та кар’єра – 2018» та виставка закордонних навчальних закладів «Освіта за кордоном». Запрошуємо старшокласників, студентів і батьків відвідати виставки «Освіта та кар’єра – 2018» та «Освіта за кордоном», на якій будуть представлені українські та закордонні навчальні заклади. На сьогоднішній день виставка є найбільшим заходом в Україні, що присвячений вищій освіті в Україні та за кордоном та надає змогу всім бажаючим отримати інформацію безпосередньо від представників ВНЗ. У виставці «Освіта та кордоном» будуть представлені більше 70 вузів з різних країн світу. Крім індивідуальних консультацій і особистих зустрічей відвідувачі будуть мати можливість прослухати тематичні семінари та презентації, що проведуть представники освітніх концернів, коледжів, підготовчих програм і університетів. Виставка розрахована на тих людей, які хотіли б навчатися як в Україні, так і за кордоном. При цьому відвідувачів можуть цікавити різні програми – когось будуть цікавити програми вивчення іноземних мов, когось – середня освіта за кордоном, та, звичайно, вища освіта. Виставки працюють: 19-20 квітня 2018 року з 11.00 до 18.00 та 21 квітня 2018 року з 11.00 до 17.00. Вхід вільний. Запрошуємо відвідати виставки! Детальніше за посиланням.

Відкрита лекція для студентів

Wed, 11/04/2018 - 14:00
Шановні колеги! 16 квітня 2018 р. в Залі засідань Адміністративної ради відбудеться відкрита лекція для студентів в рамках візиту представника Інституту прикладних соціальних наук Варшавського університету (Республіка Польща) пана Марека Римзи.

Візит делегації Варшавської політехніки в КПІ ім. Ігоря Сікорського

Tue, 10/04/2018 - 10:47
З 11 по 13 квітня 2018 р. в університеті буде перебувати делегація вчених і студентів з Варшавської політехніки (ВУТ). Планується участь польських науковців (Антоні Копіт, Артур Русовіч) та чотирьох студентів з ВУТ у Міжнародній конференції ФАКС «Інтелект. Інтеграція. Надійність», а також підписання угоди про співпрацю між КПІ ім. Ігоря Сікорського і Варшавською політехнікою та зустрічі з деканами ММІ і ФАКС проф. Бобирем М.І. та Збруцьким О.В. щодо виконання плану співпраці у 2018 році. Бажаємо плідної і ефективної роботи. За інформацією ДМС.

Зі світлим святом Великодня!

Sun, 08/04/2018 - 00:00
Шановні колеги! Прийміть найщиріші привітання з Великоднем! Затишку і тепла в оселях, миру, здоров’я і щастя вам і вашим сім’ям. На згадку про історію і традиції свята пропонуємо прочитати за посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/Великдень. Смачної паски і красивих писанок! З повагою, УПЦ КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Писанкарство – секрети давнього мистецтва

Sat, 07/04/2018 - 23:00
На українських землях давні народні традиції поетично сплелися із християнством. І тепер уже мало хто пригадує, що раніше на Вербну неділю святим деревом вважалася не верба, а екзотична для нас пальма. Що із писанками колись чинили магічні дії. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця. А згодом і яйце, й дерево у слов’ян стали символом весняного пробудження на землі, символом перемоги життя над смертю. У Карпатах недаремно кажуть: «Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться». ІСТОРІЯ ПИСАНКАРСТВА Згідно з християнською легендою, історія писанкарства бере свій початок від дня, коли Христос був розіп′ятий за людські гріхи. Коли Господь ішов на Голгофу, то йому допоміг нести важкий хрест Симон Кириянин, перед цим залишивши на дорозі кошик з яйцями. Повернувшись назад, він побачив, що яйця стали різнокольоровими і з візерунками. Звідси і їх назва – великодні яйця. Я писала писаночку Писала, писала, Щоби тая писаночка Славу здобувала. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. Писанка – це неповторне багатство… Його треба берегти , як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед світом! (Олександр Довженко) На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Для фарбування яєць найкраще використовували цибулеве лушпиння, яке збирали заздалегідь. У залежності від кольору лушпиння фарбування яєць виходило від світло-рудого до темно-коричневого. ТРАДИЦІЇ На сьогодні писанку вважають одним із найголовніших надбань української культури. У ній зашифровані елементи світу і природи, традиції минулого, магія національного світобачення. Тому українську писанку недаремно вважають символом українського народу. Будете у місті Коломиї – обов’язково завітайте до Музею писанкового розпису та подивіться на пам’ятник українській писанці! В експозиції – 6 тис. експонатів з усіх регіонів України. У традиціях кожного розташованого в Карпатах населеного пункту є щось своє, особливе, чого ніде більше не побачиш і не почуєш. Писанка «на сорок клинців» вважається дорогою, бо малюнок утворюється з мозаїки, складеної із сорока трикутників, що символізують 40 днів посту. Орнаментальні мотиви писанок народжуються в процесі сміливої творчої переробки існуючих у природі форм рослинного і тваринного світу. На гуцульських писанках найпоширеніші геометричні мотиви, але на них також часто зображають домашніх і диких птахів і тварин: півників, курочок, риб, метеликів, оленів,раків. За технікою виконання писанки поділяють на «крашанки» – яйця пофарбовані у різні кольори природними барвниками; «крапанки» – яйця, на які воском наносять крапочки і занурюють у барвник. Потім віск знімають гарячою водою; «шкрябанки» – це, коли яйця фарбують, а потім голкою вишкрябують візерунок; «писанки» – яйця розмальовані спеціальним інструментом – писачком, за допомогою якого наносять орнамент, а потім яйце фарбують. Віск знімають за допомогою гарячої води; «мальованки» – розмальовані пензлем. СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем. Червоний – колір, пов’язаний із відходом на «той» світ. З часом став означати вогонь небесний, символізувати силу, чоловічу стать, здоров’я, любов, владу. На свято Великодня найбільше готували червоних крашанок. Жовтий колір означали достигле зерно, достаток, урожай, місяць і зорі. Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров’я. Зелений колір – колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного та тваринного світу. Коричневий колір означав землю-матір. Чорна фарба зустрічається на писанках, але крашанок чорного кольору не готували. Чорний колір пов’язується з потойбіччям, а також є символом землі. Найдавніша писанка, знайдена львівськими археологами на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV- XVI ст. У наші часи рідко використовуються природні барвники, здебільшого вживають хімічні, анілінові барвники для вовни, які чудово, в яскраві тони фарбують шкаралупу яєць. Але з цим ми дещо втрачаємо, певним чином порушуючи таїну писанки. Вода для писання писанок бралася не абияка, а спеціальна. До світу треба було прокинутися і з трьох джерел набрати воду, злити в один посуд і нести додому, ні з ким не заговорюючи, ні на кого не дивлячись і не обертаючись. Додавалося до принесеної води трохи освяченої і, за додержання цих умов, вода вважалася дуже сильною, живою. ПИСАНКАРСЬКІ МАЙСТЕР КЛАСИ, ФЕСТИВАЛІ ТА ВИСТАВКИ Вважаєте, що писанкарство – це складне вишукане мистецтво, яким займаються лише народні майстри? Це не зовсім так. У квітні на Західній Україні триває чимало майстер-класів, де кожен, кого цікавить це колоритне народне мистецтво може взяти до рук писачок і спробувати створити свою неповторну писанку. Фестиваль авторських писанок у Львові Якщо ви перебуваєте, або плануєте поїздку до Львова, радимо відвідати галерею писанок на V Фестивалі авторських писанок, що працюватиме до 19 квітня на пл. Музейній (біля Домініканського собору). До Великодня на фестивалі буде представлено 50 півметрових та метрових писанок. На фотографії ви бачите родзинку фестивалю – триметрову писанку із використанням елементів художнього ткацтва та дерев’яних деталей із писанкових символів. Виставка «Світ писанки» в Ужгороді На виставці можна ознайомитися зі стилістичними особливостями писанкарства бойківської, лемківської, гуцульської писанки, а також з різними техніками її створення. Спеціально для виставки, крім того, було здійснено і низку реконструкцій давніх писанок 20-30-х років. Крім того, для експозиції створив “брендове” шоколадне пасхальне яйце і відомий закарпатський кондитер Валентин Штефаньо. Майстер-клас у Музеї мистецтв Прикарпаття Музей мистецтв Прикарпаття з 23 березня до 7 квітня запрошує всіх бажаючих – дітей та дорослих на майстер-класи з писанкарства. Там можна дізнатися про зміст закодованих символів, пізнати регіональні особливості писанкового розпису та навчитися розписувати писанки, використовуючи традиційну орнаментику. Майтсер-класи відбуватимуться по буднях з 10 до 12 та з 14 до 16-30 в будівлі адміністрації музею на Новгородській, 49. Керівник проекту – Іванна Равлюк. Джерело

Тренінги в рамках проекту Jean Monnet

Thu, 05/04/2018 - 10:00
Шановні колеги! Інформуємо Вас, що відповідно до умов отриманого гранту Jean Monnet Fund між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Виконавчою агенцією з освіти, аудіовізуальної політики та культури (Європейська комісія) буде проведено тренінги “Інтеграційні трансформації ЄС: напрями, динаміка, пріоритети” та “Досягнення та перспективи євроінтеграційного розвитку України”. Тренінги будуть тривати 4 дні – 5, 19, 25 та 26 квітня з 14-15 до 17-30. Місце проведення – КПІ імені Ігоря Сікорського, 1 корпус (ліве крило, МУФ – Міжнародний університет фінансів), ауд. № 5. Тренінги проводить команда дослідників проекту «EUROPEAN BUSINESS MODELS: TRANSFORMATION, HARMONIZATION AND IMPLEMENTATION IN UKRAINE» № 587138-ЕРР-1-2017-1-UA-EPPJMO-MODULE» кафедри менеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського та представники бізнес-спільноти. Цей проект фінансується за підтримки програми Erasmus+ Європейського союзу відповідно до умов отриманого гранту Jean Monnet Found. Контактна особа – Манаєнко Ірина, 067 30 144 14 З повагою, проектна команда

Випуск №225 “Джерело”

Tue, 03/04/2018 - 15:20
Шановні колеги! Відділ міжнародних проектів пропонує до Вашої уваги випуск № 225 інформаційного бюлетеня «Джерело». Переглянути випуск можна за даним посиланням.

Усміхніться! Подарунок до Дню сміху

Sun, 01/04/2018 - 10:00
Вчені: Щури сміються з допомогою вух Вчені в результаті досліджень з’ясували, що пацюки здатні також реагувати, як і люди. Гризуни посміхаються, виражаючи задоволення, і при цьому розслаблюють вуха, які потім стають рожевими. Фахівці провели багато досліджень, які вивчали поведінку щурів, коли вони засмучені або засмучені, головним чином для того, щоб вчені, які використовують їх в якості біологічних моделей, могли зрозуміти, можуть тести в даний час мати негативний вплив. Раніше вчені визначили, що коли щури відчувають лоскіт, вони відчувають прилив щасливих емоцій і навіть висловлюють це з допомогою тихого співу, хоча його частота занадто висока, щоб люди могли почути. Таким чином, подібна поведінка говорити про те, що пацюки можуть сміятися. Виходячи з цього, вчені в цьому останньому дослідженні вирішили використовувати лоскіт живота, щоб перевірити, як зміниться вираз морди щури, коли вона щаслива. Так 15 піддослідних щурів були піддані лоскоту, після чого вчені виявили, що гризуни «посміхалися» своїми вухами. Коли щури були щасливі, їх вуха ставали розслабленими і в той час червоніли. Коли тварини не були щасливі, їх вуха виявлялися настороженими. Фахівці стверджують, що вуха щурів починають звисати, так як гризуни розслабляються, але зміна в кольорі важче розшифрувати. Вуха стають рожевими, тому що відбувається збільшення припливу крові до них, але відбувається це з тієї причини, що тварини відчувають себе більш щасливими, або із-за збільшення фізичної активності, коли їх животи лоскочуть, поки не відомо. Джерело Вчені навчилися розрізняти награний і природній сміх Сміх – один із важливих способів, що допомагають встановити соціальний контакт, говорить Грег Брайант, доцент із Каліфорнійського Університету (Лос-Анджелес). Сміх допомагає комунікації, він показує, що ми налаштовані дружелюбно, готові до співпраці і не уявляємо загрози. Ось чому сміються мавпи, а також інші тварини – наприклад, собаки і навіть щури. Сміх може бути щирим, мимовільним, але його можна «змоделювати» свідомо. Важливо розрізняти типи сміху, щоб легше спілкуватися і розуміти одне одного. Як це зробити, досліджувала група вчених на чолі з Брайантом. Результати дослідження його автори представили в останньому номері журналу Evolution. Дослідники робили записи спонтанного сміху, що виникав у студентській компанії, серед сусідів по гуртожитку. Потім тим самим учасникам вчені пропонували засміятися без жодного приводу, і записували цей штучний тип сміху. Після цього записи прослуховували понад 60 чоловіків і жінок. Вони правильно «вгадали» спонтанний сміх приблизно в 3/4 випадків, а штучний – приблизно в 2/3. Вчені варіювали умови експерименту, вони прискорювали та сповільнювали записи сміху, і дивилися, як це вплине на здатність розпізнавати його природу. Зрештою, Брайант і його колеги дійшли висновку, що штучний сміх цілком можна відрізнити на слух. Річ у тім, що при виникненні спонтанного сміху в людини задіюється емоційна система виникнення звуків (так само, як у випадку мимовільних зойків, вигуків). Коли людина свідомо імітує сміх, вона користується звичайною голосовою системою, як і при повсякденному, контрольованому мовленні. У щирому сміху більше звуків із придихом, «схлипів». Штучний – монотонні. Знаючи про ці особливості, можна краще розуміти співрозмовників. А з іншого боку, навчитися сміятися щиро і заразливо – що, до речі, відмінно демонструють артисти, здатні і сміятися, і плакати «на замовлення». Примітно, що діти краще за дорослих розпізнають штучний сміх. Вони здатні на це вже у віці 5-6 років. При цьому вчені уточнили, що «fake»-сміх – це не завжди погано. Він може символізувати готовність до співпраці та показувати зацікавленість у спілкуванні. Джерело 20 фактів про людський сміх Сміх – це природна реакція організму людини на зовнішні подразники. Сміх проявляється в мимовільному русі м’язів обличчя та тіла людини, а також специфічні звуку і зміна дихання. Сміх – унікальний, як відбитки пальців. Часто допомагає у важких ситуаціях долати страх, робить нас більш привабливими. Сьогодні ми поговоримо про сміх і розберемося, чому люди люблять сміятися, а також дізнаємося, чим сміх так корисний для здоров’я. Факт #1 Гарвардські вчені дослідили, що почуття гумору – одна із самих привабливих для жінок чоловіча риса. Крім того, представниці прекрасної статі охоче сміються над тими чоловіками, які їм подобаються, а чоловіків тягне до таких сміється жінкам. Факт #2 Сміх підвищує творчі здібності та вміння вирішувати різні проблеми. Факт #3 В Японії з великим успіхом проводять сеанси сміхотерапії у туберкульозних лікарнях. Факт #4 На Аравійському півострові в Південно-Західній Азії є рослина, яку називають «квіткою сміху». Її насіння, розміром з горошину, здатне викликати у людини безпричинний сміх протягом півгодини, після чого людина спокійно і безтурботно засинає. Факт #5 Максимум, людина може реготати безперервно 1 годину. Факт #6 10-15 хвилин сміху можуть спалити кількість калорій, еквівалентну плитці шоколаду середнього розміру. Факт #7 6-ти річна дитина, в середньому, сміється до 300 раз на день. Факт #8 Підраховано, що якщо людина сміється не менше 17 хвилин на добу, то вона продовжує собі життя на один рік. Факт #9 До 3-місячного віку діти не вміють сміятися. Факт #10 Італієць П’єтро Аретіно в 1556 році так сильно сміявся, що впав і помер від задухи. Факт #11 Похмурі люди на 40% частіше страждають серцевими захворюваннями в порівнянні з веселунами. Факт #12 17 лицьових м’язів потрібно задіяти людині, щоб посміхнутися, а щоб насупитися – 43. Факт #13 Сама дорога в світі посмішка належить американцеві Тодду Гордону. За одну посмішку в рекламному ролику він отримує $4000. Факт #14 Вчені з Гарвардського університету вважають, що весела вдача знижує шанс прояви різних недуг на 50%. Факт #15 Самі усміхнені люди живуть у Бразилії та Кубі, а найгірше – у Скандинавських країнах. Факт #16 Повітря, яке виривається з легенів при сміху зі швидкістю 100 км/год, звільняє бронхи від скупчення там слизу і полегшує дихання при запальних процесах, наприклад при бронхітах або астмі. Факт #17 Сміх, як виявилося, дуже серйозне явище, про нього навіть створена особлива наука – гелотологія. Гелотологія стверджує: сміятися треба не тільки тому, що добре і весело, але і щоб стало добре і весело! Іншими словами, чим більше сміється людина, тим вона здоровіша і щасливіша. Факт #18 Дорослі посміхаються в середньому 15 разів за добу. Факт #19 В 1,5 рази більше чайових отримують офіціанти, які постійно посміхаються клієнтам. Факт #20 Людина не може розсмішити сам себе за допомогою лоскоту. Вся справа в тому, що мозочок, який відповідає в мозку за відчуття від своїх власних рухів, наказує іншим ділянкам мозку ігнорувати «рідний» лоскіт. Однак існує й виключення з цього правила: деякі люди можуть розсмішити самі себе, лоскочучи піднебіння язиком. Джерело Про що говорить почуття гумору Багато людей люблять жартувати. Деякі люблять сміятися. Жінки цінують дотепних чоловіків, а привабливі чоловіки здаються їм набагато більш смішними. СМІХ І ПРИВАБЛИВІСТЬ Не секрет, що люди з гарним почуттям гумору частіше стають душею компанії, ніж похмурі, однак нещодавно вчені з Університетського коледжу в Лондоні з’ясували і зворотню залежність. Згідно з результатами їхніх досліджень, дівчата вважають привабливих чоловіків більш дотепними, тому якщо доля обділила вас почуттям гумору можна просто записатися в тренажерний зал почати стежити за своїм «луком». СМІХ І САМОТНІСТЬ Сміх людей нерозривно пов’язаний з комунікацією. Веселе товариство провокує нас на сміх, а ось в самоті ми сміємося в 30 разів рідше. СМІХ І КРОВООБІГ Вчені з університету Меріленд показували людям комедії і стежили за тим, як змінюється їх кровообіг. Виявилося, що сміх викликає розширення внутрішньої оболонки кровоносних судин, а це сприяє поліпшенню руху по них крові. СМІХ І ДІАБЕТ Дослідники з університетів Оксфорда і Бірмінгема радять частіше сміятися діабетикам, так як сміх знижує рівень цукру в крові. СМІХОТЕРАПІЯ Лікувальну дію сміху на власній практиці відкрив у 1970-х роках минулого століття американський журналіст Норман Казінс. Йому діагностували серйозне захворювання суглобів хребта. Лікар попередив журналіста, що з п’ятисот хворих одужує тільки один. Казінс не занепав духом, а вирішив боротися з хворобою, сміючись. Він щодня дивився комедії. Спочатку регіт допомагав Казінс позбутися від болю на кілька годин, а через пару місяців сміхотерапії Казінс вилікувався. Сьогодні сміхотерапія широко використовується в онкологічних клініках Ізраїлю, в Японії з допомогою сміху лікують туберкульоз, а в Голландії в кожній лікарні є клоун. ГУМОР ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЕВОЛЮЦІЇ З точки зору еволюційної психології почуття гумору — це результат статевого відбору, оскільки почуття гумору є ознакою високого рівня інтелекту і творчих здібностей особи. ГУМОР І СПАДКОВІСТЬ Почуття гумору, якщо воно «добре», найчастіше є результатом хорошої спадковості. Це довело канадсько-британське дослідження за участю декількох тисяч близнюків. «Чорний» гумор вчені вважають наслідком впливу соціуму і виховання. СМІХ ЗМІЦНЮЄ ШЛЮБ Почуття гумору надзвичайно важливо в сімейних відносинах. Психолог Боб Левінсон у ході своїх досліджень з’ясував, що пари, які можуть сміятися над недоліками один одного, мають хороші шанси прожити разом довге і щасливе життя. СМІХ ТА ІМУНІТЕТ Одним із перших на сміх з медичної точки зору поглянув американський невролог Вільям Фрай. Він розповідав студентам анекдоти, а потім порівнював аналізи крові. Від сміху в крові піддослідних збільшувалася кількість антитіл. Цей факт привів дослідника до висновку, що сміх зміцнює імунітет. ЧОЛОВІК І ЖІНКА Чоловіки і жінки сміються по-різному. Жінки сміються частіше за чоловіків, а чоловіки частіше жартують. На відміну від чоловіків жінки зазвичай мають мелодійний сміх, а чоловіки, коли сміються, пирхають і хрюкають. ГЕЛОТОФОБіЯ Для деяких людей сміх — це не весело. Є така річ як гелотофобія — боязнь сміху і страх бути висміяним. Цей термін не використовується офіційною психіатрією, тим не менш гелотофобія — не рідкість. Причини її можуть бути різними. Вона може з’явитися у відповідь на знущання. Так, багато гелотофобів відзначали, що їх дражнили в школі. Є у сміхобоязні і національні особливості. Найбільше гелотофобів в Японії і Таїланді. ЛІМБІЧНА СИСТЕМА За сприйняття гумору відповідає лімбічна система людини. Американський невролог Вільям Фрай так пояснив дію жарту: «Все дуже просто: вищі мозкові функції лівої півкулі декодують гру слів і/або забавну візуальну картинку в структурну інформацію, яка надходить у «творчу» праву півкулю, де лімбічна система здійснює релізи відповідних хімічних речовин, які різко покращують настрій, змушуючи нас сміятися». ЇМ НЕ ЗРОЗУМІТИ Американець Сет Бенедикт Грем у книзі «Культурний аналіз російсько-радянського анекдоту», зізнався, що багато солдатських жартів і смішних історій з життя військовослужбовців російської армії йому незрозумілі. Наприклад, він не розуміє, чому росіяни сміються над цим: — Товариш прапорщик, а можна подивитися телевізор? — Можна, тільки не включайте. САМ ПОЖАРТУВАВ, САМ ПОСМІЯВСЯ Оповідач сміється на 46% частіше слухачів. Жінки значно перевершують за цим показником чоловіків. Якщо дама щось розповідає чоловікам, вона сміється на 127% більше співрозмовників. Якщо ж чоловік веде бесіду в колі жінок, то він сміється на 7% менше, ніж навколишні його дами. СМІХ І ВАГІТНІСТЬ Ізраїльські фахівці на чолі з професором гінекології Шевахом Фридлером провели експеримент, в якому довели, що сміх збільшує шанси на зачаття дитини при екстракорпоральному заплідненні (ЕКО). Після ЕКЗ деякі пацієнтки вирушили на 15 хвилинне подання клоуна. 36,4% жінок, яких розважав клоун завагітніли. Успішне запліднення серед тих, хто клоуна не відвідав, відбулося лише в 20,2% випадків. Професор Фридлер вважає, що секрет успіху криється в розслабленні, так як сміх знижує рівень стресу. СМІХ І КАЛОРІЇ Коли ми сміємося, у роботу включаються м’язи особи, діафрагми, черевного преса. В процесі сміху беруть участь близько 80 різних груп м’язів. Учені з університету Вандербільта виявили, що сміх виробляє енергію, тому сприяє схудненню. Дослідники підрахували, що 10-15 хвилин сміху можуть позбавити від 50 зайвих калорій. Правда, сміятися треба голосно і від душі АСОЦІАТИВНЕ МИСЛЕННЯ Ближче всіх до розгадки феномену гумору підійшли прихильники теорії асоціативного мислення. Вони вважають, що іронічна подача інформації представляють якийсь протест проти відхилення від суспільної норми. «У кожного з нас є психологічний негатив, накопичений в результаті життєвого досвіду, — ділиться знаннями Раймонд Смуллян. — Наприклад, ваша дружина влаштовує необґрунтовані істерики на грунті ревнощів. Отже, є всі підстави того, що у вас викличе сміх розповідь про іншу жінку, яка з цієї ж причини зробила дурість». ГЕЛОТОЛОГІЯ Сміх та його вплив на здоров’я вивчає ціла наука-гелотологія. Геотологи, наприклад, стверджують, що сміх поліпшує больовий поріг. Коли ми сміємося, в організмі починає вироблятися гормон ендорфін, тіло розслабляється, а біль притупляється. Посміхайтеся частіше! Джерело

[Анонс] Високий Ренесанс: Леонардо, Рафаель і Мікеланджело

Thu, 29/03/2018 - 15:21
Шановні колеги! Запрошуємо на творчу зустріч, присвячену трьом титанам доби італійського відродження, яка відбудеться 4 квітня о 19:00. На зустрічі відбудеться перегляд фільму документальних відео-матеріалів про великих художників і дискусія з експертами в області живопису. Докладніше можна дізнатись за посиланням.

[Анонс] Вертинський / Романс довжиною в життя

Fri, 23/03/2018 - 11:23
Шановні колеги! Запрошуємо Вас 26 квітня 2018 р. на захід, який організовується Art Business Academy – творчий вечір “Романс довжиною в життя”, присвячений історії життя та творчості Олександра Вертинського. На творчому вечорі Ви дізнаєтесь про багатогранний талант кумира естради першої половини 20-ого сторіччя. Ви послухаєте його найкращі пісні у запису, а також у живому виконанні. Також поціновувачі таланту Маестро зможуть переглянути документальний фільм, присвячений його життю, та поспілкуватись з відомим бардом та знавцем творчості Вертинського – Олегом Рубанським. Більш детальну інформацію Ви можете знайти за посиланням.

Літні курси польської мови та культури 2018

Wed, 21/03/2018 - 21:21
Шановне панство! Національна агенція академічного обміну Республіки Польща повідомляє, що з 15 березня 2018 оголошується відкритий прийом заявок на участь у програмі Літні курси польської мови та культури 2018. Метою програми є вивчення та популяризація польської мови та культури за кордоном, зокрема через надання іноземним студентам можливості безкоштовно взяти участь у курсах, що проводяться в Польщі у період літніх канікул. Програма розрахована на студентську молодь, яка вивчає польську мову як іноземну або лише планує розпочати вивчення мови. Крім того, вона має на меті заохочення іноземних студентів до продовження вивчення польської мови після повернення до свого ВНЗ або до здобуття вищої освіти в Польщі. Завдяки участі в курсі іноземці можуть підвищити свою мовну компетенцію, а також дізнатися більше про Польщу та її мешканців. Заявки на участь у Програмі можуть подавати іноземці, які загалом відповідають таким критеріям: є студентами закордонних ВНЗ; не є громадянами Республіки Польща; не навчаються у Польщі (у 2017-2018 н.р.); вивчають польську мову або володіють англійською мовою мін. на рівні В1. Курси відбуватимуться: з 1 по 22 липня, з 1 по 29 липня, з 1 по 22 серпня та з 1 по 29 серпня 2018. Немає обмежень стосовно кількості учасників з окремих країн, будь-яка особа, яка відповідає наведеним вище критеріям може подавати заявку на участь у програмі. Заявки можна подавати з 15 березня по 15 квітня 2018. Участь заявника в Літніх курсах залежатиме від місця у рейтинговому списку відповідно до кількості балів, які будуть нараховані за результатами мериторичного оцінювання – згідно з критеріями, що прописані в Регламенті. Подробиці на сайті: https://nawa.gov.pl/jezyk-polski/szkoly-letnie-jezyka-i-kultury-polskiej https://nawa.gov.pl/en/the-polish-language/summer-schools-of-the-polish-language-and-culture (wersja angielska) https://nawa.gov.pl/images/Jezyk-polski/KURSY-LETNIE—regulamin.pdf За інформацією www.nawa.gov.pl

Випуск №224 “Джерело”

Mon, 19/03/2018 - 17:10
Шановні колеги! Відділ міжнародних проектів пропонує до Вашої уваги випуск № 224 інформаційного бюлетеня «Джерело». Завантажити випуск можна за даним посиланням.

Вальдемар Сівінській отримав звання «Почесний золотий інженер 2018 року»

Mon, 19/03/2018 - 11:46
В штаб-квартирі Вищої технічної організації в м. Варшава 28 лютого 2018 року було урочисто вручено сертифікати про присудження престижного звання “Золотий інженер”. Сертифікат «Почесний золотий інженер 2018 року» було вручено президенту освітянського фонду “Перспективи”, Почесному доктору КПІ ім. Ігоря Сікорського Вальдемару Сівінському. – Інженери – авангард прогресу, без них не буде сучасної економіки, – сказав під час церемонії п. Анджей Дера, міністр Канцелярії президента Республіки Польща. А пані Єва Манькевич-Кунди, президент Головної ради NOT (польського інженерного товариства), сказала: “Ми повинні подякувати нашим лауреатам. Вони роблять фантастичну роботу в усіх областях техніки”. – Я зворушений, отримавши таку високу відзнаку від польського інженерного товариства, – говорить Вальдемар Сівінській, – Це означає, що мене оцінили як за свої особисті журналістські, управлінські і рейтингові досягнення, так і за різноманітні заходи “Перспектив”, що направлені на підвищення якості освіти в області точних і технічних досліджень в Польщі. Велике спасибі всім співробітникам, партнерам і друзям “Перспектив”. Читати докладніше

До уваги дослідників КПІ ім. Ігоря Сікорського!

Fri, 16/03/2018 - 12:13
Шановні колеги! Національний Контактний Пункт при КПІ ім. Ігоря Сікорського пропонує до Вашої уваги нові методичні матеріали “Горизонт 2020: як підготувати конкурентоспроможну заявку?“. Завантажити матеріали можна за посиланням http://ncp.kpi.ua/ncp-info-materials/

Фотовиставка “Карнасевичі – мандрівні фотографи”

Wed, 14/03/2018 - 11:40
Дорогі друзі, Інформуємо, що сьогодні 14.03.2018 о 18.00 – 19.00 год. у Польській медичній бібліотеці у Києві відбудеться відкриття фотовиставки “Карнасевичі – мандрівні фотографи”, яка триватиме близько місяця. Докладніша інформація – за посиланням: https://www.facebook.com/430306980736664/photos/gm.1644044829004464/451172698650092/?type=3 http://library.gov.ua/en/karnasevychi-mandrivni-fotografy/ Адреса: Польська медична бібліотека у Києві / Polska Biblioteka Medyczna w Kijowie Київ, вул. Толстого, 7 Вхід вільний. За інформацією Секції з питань науково-освітньої співпраці Посольства Республіки Польща в Україні Київ, вул. Ярославів Вал, 12 Telefon: +(38) 044 2300775 Faks: +(38) 044 2706336 www.msz.gov.pl www.poland.gov.pl

Запрошуємо на конференцію!

Mon, 12/03/2018 - 11:09
Завантажити інформаційне повідомлення [PDF, 1.14 Mb, українська]

Pages

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій