В історії університету є імена, які визначають людське та наукове обличчя закладу на десятиліття вперед. Для Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського" однією з таких яскравих і фундаментальних особистостей був і залишиться у майбутньому професор Володимир Сергійович Коваленко. 20 червня п.р. виповнилося 85 років від дня народження цього видатного вченого, науково-дослідницька та викладацька діяльність якого була сконцентрована та цілеспрямована, як приборканий ним лазерний промінь.
Цікавий факт: колеги називали Володимира Сергійовича "Містером Лазером" не лише у стінах рідної альма-матер, а й під час проведення престижних наукових форумів у Великобританії, США, Німеччині, Китаї та Японії, в яких В. Коваленко брав участь. І це не просто красивий титул – це визнання людини, яка внесла Україну у світову карту лазерної інженерії.
Шлях першопрохідника: від студента до творця наукової школи
Навчання Володимира Сергійовича у КПІ визначило його подальший життєвий шлях. Закінчивши інститут у 1963 році, він залишився тут як педагог, інженер, пройшов шлях від захопленого наукою молодого дослідника до заслуженого професора, завідувача двох кафедр (про це згодом), декана факультету хімічного машинобудування та директора НДІ лазерної техніки та технології.
У його біографії слово "вперше" зустрічається постійно. Мова про те, що він першим на теренах країни захистив докторську дисертацію, присвячену проблемі технологічного застосування лазерів у промисловості. У 1984 році саме за його ініціативи в КПІ було відкрито першу в Україні унікальну інженерну навчальну спеціальність "Технологія та обладнання лазерної обробки матеріалів".
У 1990 році, вже будучи деканом факультету хімічного машинобудування, він створив знамениту кафедру лазерної технології, конструювання машин та матеріалознавства (ЛТКМ), якою керував майже два десятиліття.
Упродовж 2005 – 2007 рр. Володимир Коваленко сприяв створенню у межах платформи ЕС Manufuture (Європейська технологічна платформа, створена для трансформації та модернізації промислового виробництва в Європі. Об'єднує представників промисловості, науки та урядових структур для розробки інноваційних стратегій – ред.) перших систем Web-завантаження обладнання, яке свого часу стало фундаментом історичного процесу індустріалізації.
Володимир Сергійович інтуїтивно зрозумів, що за впровадженням лазерних технологій – майбутнє важкої промисловості, медицини та мікроелектроніки. Це відбувалося за тих часів, коли багато хто з його колег ще вбачав у квантових генераторах лише красиву фізичну іграшку. Проте він уже впроваджував складні пристрої в реальні технологічні процеси різання, зварювання та термообробки матеріалів.
Світове визнання та дипломатія науки
Масштаб діяльності Володимира Сергійовича Коваленка як вченого давно і надовго здолав кордони України. Він був дійсним членом Міжнародної академії машинобудування (CIRP) та Лазерного інституту Америки. Його "Довідник з лазерної технології", створений у співавторстві з учнями та колегами, до сьогодні є настільною книгою для багатьох сучасних інженерів з лазерної технології.
Особливою сторінкою у науковій біографії В. Коваленка стало визнання його творчості, зокрема у Китайській народній республіці. Будучи почесним професором і керівником Лазерного центру Чжецзянського технологічного університету, він виховав десятки учених. За працю – і честь, адже отримав вищу нагороду Китаю, яка вручається іноземцям, – "Орден Дружби". Наукова дипломатія від В. Коваленка відкривала простір для міжнародного співробітництва КПІ у найскладніші перехідні буремні 1990-ті роки через зміни свідомості та розширення світосприйняття у суспільстві.
Свідченням визнання його здобутків на державному рівні стало запрошення в 1997 р. до участі в роботі 52-ї Сесії Генеральної Асамблеї ООН, де Володимир Сергійович Коваленко від імені України виступав у якості експерта з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та з проблем використання лазерних технологій у цьому процесі.
Вектор у творче майбутнє: створена професором Володимиром Коваленком кафедра ЛТКМ (нині – кафедра лазерної техніки та фізико-технічних технологій у складі НН ІМЗ ім. Є.О. Патона) впевнено тримає планку одного з головних локомотивів науково-технічного прогресу в КПІ. Спадщина Містера Лазера трансформувалася в потужний науково-освітній комплекс, що відповідає на найскладніші виклики, які несуть так звані Індустрії 4.0 та 5.0 – етапи еволюції промислового виробництва.
Сучасні лазерні технології у КПІ ім. Ігоря Сікорського давно вийшли за рамки технологій з класичного різання чи зварювання металів. Сьогодні ключовими напрямами роботи кафедри ЛТФТ є:
✨ адитивні технології та 3D-друк. Вчені і студенти активно розвивають методи лазерного пошарового синтезу, прямого направленого плавлення та вирощування надміцних деталей для потреб авіації, космонавтики та енергетики;
✨ мікро- та нанообробка матеріалів. Створення ультрасучасних текстурованих поверхонь, лазерне зміцнення матеріалів та надточна перфорація отворів на мікронному рівні;
✨ інтеграція разом з цифровими системами: сьогодні лазерна техніка працює в синергії з автоматизованим проєктуванням, комп'ютерним моделюванням фізичних процесів та елементами штучного інтелекту.
Кафедра ЛТФТ до сьогодні зберігає свій фундаментальний міжнародний статус. Молоді вчені представляють Україну на престижних світових виставкових майданчиках.
Зв'язок науки з практикою зміцнюється завдяки участі фахівців у масштабних інноваційних проєктах екосистеми Sikorsky Challenge, де розробки політехніків, зокрема у галузі лазерного інжинірингу, мають попит серед вітчизняних та міжнародних інвесторів.
Спадковість поколінь на кафедрі ЛТФТ відчувається у кожній науково-технологічній розробці. Сьогоднішні магістри та аспіранти навчаються за програмами "Інжиніринг зварювання, лазерних та споріднених технологій", поєднуючи сміливі наукові думки та практичний розрахунок. Це результати діяльності наукової школи, створеної за участі Володимира Сергійовича. Представники його лазерної школи продовжують генерувати ідеї, які змінюють на краще обличчя української промисловості та наближають її технологічну незалежність.
Світло, яке не згасає
Творча діяльність видатного вченого вимірюється не лише кількістю заслужених патентів та надрукованих монографій. Вона залежить від фахового рівня новітніх інженерно-технічних розробок, впроваджених учнями провідного педагога-новатора, від ефективності їхніх наукових досліджень. Професор В.С. Коваленко створив потужну наукову школу, що дала путівку в життя чималій плеяді інженерів, кандидатів і докторів наук, які працюють по всьому світу – від технологічних гігантів Кремнієвої долини у США до провідних лабораторій Азії та Європи.
… Володимир Сергійович пішов від нас у важкому для України квітні 2022 року. Поховали його на Байковому цвинтарі м. Києва. Але справжні вчителі не йдуть назавжди. Здобутки В. Коваленка залишаються у розроблених ним промислових методологіях, у діючих лазерних установках, у науково-педагогічних принципах роботи кафедри, які він створив. Не зникає пам'ять про наставника і в серцях тисяч випускників КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Нехай це не прозвучить пафосно, проте відзначення 85-річчя від дня народження відомого вченого і практика є непересічною подією для київських політехніків. Лазерний промінь Володимира Коваленка, який удосконалював вчений, продовжує свій шлях крізь час. Створивши кадровий і науковий базис для розвитку нових поколінь політехніків, його колеги послідовно беруть участь у найважливішому процесі формування особистості в умовах швидкого зростання науково-технічного прогресу. Містер Лазер як вчений-дослідник набув значного авторитету на міжнародному рівні. Настала черга і для його послідовників.
На фото: завідувач кафедри ЛТФТ О.Кагляк виступає на засіданні круглого столуНасамкінець слід додати, що 25 червня у залі 3.5 Науково-технічної бібліотеки КПІ відбулося засідання Круглого столу, присвяченого пам'яті професора Коваленка. Для участі в ньому зібралися колеги, учні та рідні Володимира Сергійовича. Говорили про його шлях у науці, згадували історії з життя, ділилися спогадами про людину, яка присвятила КПІ багато десятиліть, заснувала тут наукову школу та виховала не одне покоління дослідників і фахівців-практиків.