Вітчизняна енергетична галузь переживає найважчі часи за останні вісімдесят років. Змінюється сама концепція забезпечення країни електричною та тепловою енергією. На передній край виходять нові сучасні технології її генерації (у тому числі розподіленої) та передачі, енергоефективності та накопичення тощо.
Для роботи з ними потрібні фахівці, що володіють комплексними знаннями та вміннями не лише в енергетичній, але й у дотичних до цією галузі сферах. Щоби певною мірою задовольнити цю потребу, в Навчально-науковому інституті атомної і теплової енергетики нещодавно впроваджено нову міждисциплінарну освітню програму першого (бакалаврського) рівня вищої освіти G4+G7 "Комп'ютеризовані технології та інжиніринг теплоенергетичних систем" (КТІТС).
Програма КТІТС поєднує компетенції та результати навчання студентів, які здобувають інженерні знання та навички за спеціальностями "Енерговиробництво. Теплоенергетика" та "Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка". Тому й підготовка проводиться на двох кафедрах НН ІАТЕ: на кафедрі теплової та альтернативної енергетики та на кафедрі автоматизації енергетичних процесів. А саму програму як відповідь на запити ринку праці на фахівців з більш широким колом компетентностей у сфері енергоефективності розробила проєктна група, до складу якої входили працівники обох кафедр.
Необхідність створення такої міждисциплінарної освітньої програми продиктована самим життям. Передусім, ясна річ, ситуацією в енергетичній галузі нашої країни, пов'язаною з руйнуваннями об'єктів енергетики під час терористичних атак знавіснілого російського агресора. Недарма ж, за даними дослідження Офісу з фінансового та економічного аналізу Верховної Ради України, загальний потенціал зайнятості у сфері енергоефективності будівель оцінюється як майже 1135 робочих місць для енергоаудиторів (у щорічному вимірі) та майже 465 тис. робочих місць в усіх секторах вітчизняної економіки для працівників, зайнятих на роботах з термомодернізації бюджетних установ та багатоквартирних житлових будинків. І це не беручи до уваги потреби у фахівцях, задіяних в експлуатації та обслуговуванні енергоефективного обладнання, інженерних систем житлово-громадських і промислових об'єктів. Понад те, актуальність програми "Комп'ютеризовані технології та інжиніринг теплоенергетичних систем" зумовлена глибокими структурними змінами в енергетичному секторі України та світу: сучасна теплоенергетика стрімко трансформується під впливом цифровізації, декарбонізації, впровадження відновлюваних джерел енергії, інтелектуальних систем керування та вимог до підвищення енергоефективності.
Про особливості нової ОПП розповіли "Київському політехнікові" в.о. завідувача кафедри теплової та альтернативної енергетики Віталій Пешко та завідувач кафедри автоматизації енергетичних процесів Володимир Волощук.
"Ринок праці дедалі більше потребує фахівців нового типу, які володіють не лише фундаментальними знаннями з теплоенергетики, а й компетентностями у сфері автоматизації, інформаційних технологій, комп'ютерного моделювання, аналізу даних та керування складними кіберфізичними системами. Традиційна вузькопрофільна підготовка на сьогодні не повною мірою відповідає сучасним викликам, тоді як міждисциплінарний підхід дозволяє сформувати цілісне бачення енергетичних процесів і забезпечити гнучкість випускників на ринку праці", – каже Віталій Пешко.
На переконання Володимира Волощука, поєднання спеціальностей "Енерговиробництво. Теплоенергетика" й "Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка" у межах однієї освітньої програми забезпечує підготовку фахівців, спроможних виконувати низку таких важливих виробничих операцій: розробка проєкту, автоматизація та експлуатація теплоенергетичних систем, включаючи рішення на базі розподіленої генерації (когенерація, відновлювальні джерела енергії); впровадження цифрових рішень в енергетиці (SCADA, BEMS, Smart Grid, IoT, цифрові двійники); енергетичне моделювання, енергоаудит та управління енергоефективністю; експлуатація обладнання спільно із експлуатацією сучасного програмно-технічного забезпечення і роботизованих систем.
"Особливої актуальності ця програма набуватиме в умовах післявоєнного відновлення України, коли зростатиме потреба у фахівцях, здатних брати участь у відновленні та модернізації енергетичної інфраструктури, впровадженні енергоефективних та низьковуглецевих технологій, реконструкції будівель і промислових об'єктів відповідно до європейських стандартів. Зміст програми у відповідності запитам на ринку роботодавців підтверджується активною участю стейкхолдерів у її формуванні й працює на залучення студентів до практичної підготовки на підприємствах. Тобто існує високий попит на випускників уже на етапі навчання за фахом", – такою є спільна думка очільників обох кафедр.
Тож міждисциплінарна освітня програма "Комп'ютеризовані технології та інжиніринг теплоенергетичних систем" забезпечуватиме підготовку конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно працювати на перетині теплоенергетики, автоматизації та цифрових технологій. А випускники матимуть широкий спектр можливостей для подальшого працевлаштування завдяки поєднанню знань із теплоенергетики, інформаційних технологій, автоматизації та енергоефективності.
Унікальною цю освітню програму підготовки робить і її наповнення навчальними курсами у сфері енергоефективності, що розроблені Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) із залученням національних та міжнародних експертів. Це і проєктування фотоелектричних систем та систем з тепловими насосами, і контроль якості в будівництві енергоефективних будівель, і енергоефективні системи теплопостачання та технологія "Розумна будівля", цифрові системи енергомоніторингу та управління енерговикористанням, і, звісно, надзвичайно актуальні в нинішній ситуації когенераційні установки стійкого енергозабезпечення.
Слід також зауважити, що під час підготовки здобувачів використовується матеріально-технічна база та можливості Науково-навчального центру декарбонізації енергетики – Енерго-Інноваційного Хабу КПІ ім. Ігоря Сікорського. Це дозволятиме студентам користуватися сучасними зразками вимірювального та енергетичного обладнання, брати участь у виконанні досліджень разом з науковцями.
Віталій Пешко і Володимир Волощук також поділилися баченням перспектив працевлаштування випускників. Ці перспективи визначаються тим, що нині в енергогенеруючих компаніях існує проблема нестачі інженерів-енергетиків, фахівців із впровадження енергоефективних рішень, операторів систем автоматичного керування тощо. У той же час підприємства запрошують на роботу інженерів з автоматизації, проєктувальників енергоефективних систем, а також систем з відновлюваними джерелами енергії та фахівців з енергоменеджменту тощо. На тих випускників, які досконально засвоять спеціалізацію "Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка", чекатимуть IT-компанії, яким конче необхідні розробники програмного забезпечення для SCADA-систем, інженери із впровадження цифрових технологій в енергетиці тощо. Існує попит на таких універсальних фахівців і в органах державної влади та місцевого самоврядування (департаменти енергетики, енергоменеджменту, екології, будівництва). Тут чекають на інженерів-консультантів з енергозбереження, спеціалістів з екологічного моніторингу, фахівців з енергоменеджменту.
Варто зауважити, що нова освітня програма забезпечує комплексне вивчення сучасних цифрових рішень у теплоенергетиці з опануванням навичок інтелектуального аналізу даних у сфері енергетики. Фокус її зосереджено на управлінні енергоефективністю в теплоенергетиці із застосуванням сучасних підходів до енергетичного моделювання, автоматизованих систем керування та створення цифрових двійників об'єктів. До викладання навчальних дисциплін залучено представників стейкхолдерів та експертів галузі – ГО "Асоціація енергетичних аудиторів", RSE, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), VIESSMANN, iC Consulenten, Danfoss, ГО "Школа енергоефективності", BOSCH, "Герц Україна", "Центр ресурсоефективного та чистого виробництва" тощо.
Практику здобувачі мають проходити на базі підприємств-партнерів. Там студенти залучаються до виконання спільних проєктів на замовлення установ та провідних компаній галузі, що дозволяє закріпити теоретичні знання та набути практичних навичок ще під час навчання. Здобувачі освіти можуть брати участь в організованих літніх спеціалізованих школах з енергетики та студентських наукових гуртках, а також долучатися до міжнародних освітніх проєктів Еразмус (зокрема UNICITY, COIL-SERENADE).
Якщо говорити про перелік основних дисциплін, які вивчатимуть студенти, то це, за словами Володимира Волощука, комп'ютерна графіка, інформаційно-вимірювальні системи, основи автоматизації та робототехніки, теорія автоматичного керування, проєктування систем автоматизації, програмно-технічні комплекси систем автоматизації, технічна термодинаміка тощо. А ще, доповнює його Віталій Пешко, тепломасообмін; технології генерації теплової та електричної енергії; енергосистеми з поновлюваними та альтернативними джерелами енергії; інжиніринг інтелектуальних теплоенергетичних систем; енергетичне моделювання інженерних мереж і систем, управління енергоефективністю теплоенергетичних систем.
Отже на майбутніх вступників чекає цікаве, хоча й нелегке навчання, а після здобуття освіти – серйозні перспективи працевлаштування.