УДК 577.27:57.083.33:543.54
Розроблення удосконаленої методики отримання Fc-фрагментів IgM людини / Галкін О.Ю. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 7—11. Іл. 6. Бібліогр.: 17 назв.
Розроблено удосконалену методику отримання та виділення Fc-фрагментів IgM людини. Для досягнення поставленої мети проведено оптимізацію умов гідролізу імуноглобулінів з подальшими виділенням та очисткою (Fс)5μ-фрагментів. Розроблена удосконалена методика одержання Fc-фрагментів IgM людини передбачає: папаїновий гідроліз імуноглобулінів у середовищі азоту впродовж 30 хв, що дає можливість досягти максимального виходу Fсμ-фрагментів без їх подальшої деградації; виділення та очистку Fсμ-фрагментів за допомогою двохетапної гель-фільтрації на сефакрилі S-300; контроль чистоти цільового продукту в електрофорезі в ПААГ з ДСН та імунодифузії за Оухтерлоні. Використання запропонованої схеми дає можливість одержувати Fсμ-фрагменти високого ступеня чистоти. Вихід Fсμ-фрагментів після всіх етапів очистки становив близько 15 % від початкової кількості імуноглобулінів у препараті. Молекулярна маса одержаних Fcμ-фрагментів становить близько 95 кДа.
УДК 66.098:546.11
Вплив іонів лужних металів на приріст біомаси та накопичення ліпідів (метаболізм) у Chlorella vulgaris / Голуб Н.Б., Бунча В.Ю. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 12—17. Іл. 6. Табл. 1. Бібліогр.: 11 назв.
Досліджено вплив поживного середовища на приріст біомаси водоростей виду Chlorella vulgaris. Методами мікроскопії, одноі двовимірної тонкошарової хроматографії за використання математичних методів інтерполяції та апроксимації даних було показано, що зменшення концентрації нітрогену, збільшення солоності та концентрації іонів калію різко зменшують приріст біомаси. Кількість ліпідів за умов нестачі нітрогену, помірної солоності (2,5 г/л NaCl) та при сумісній дії обох факторів збільшується на 10—15 %. При цьому зростає вміст жирних кислот і кількість мінорних фракцій. За концентрації NaCl 2,5 г/л підвищується вміст 16:0 жирної кислоти, у той час як процентний вміст ейкозапентаенової кислоти 20:5ω-3 перебуває на мінімальному рівні і підвищується в міру зниження солоності до оптимального рівня. Підвищення концентрації іонів калію не є сприятливим фактором для накопичення ліпідів у біомасі мікроводоростей Chlorella vulgaris. Підвищення солоності (2,5 г/л NaCl) дає змогу зменшити енергетичні витрати на культивування водоростей за рахунок збільшення кількості ліпідів за менший час.
УДК 621.31:537.523.3
Генетична регуляція та фенотиповий прояв властивостей біогенних магнітних наночастинок у магнітотаксисних бактерій і людини / Горобець С.В., Горобець О.Ю., Сівенок Д.В., Чиж Ю.М. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 18—23. Табл. 2. Бібліогр.: 26 назв.
Методами біоінформатики досліджено схожість між білками магнітосомного острівця магнітотаксисних бактерій і білками людини для встановлення ступеня гомології та визначення функціонального класу білків. Проаналізовано найбільш значимі збіги між генами магнітосомного острівця бактерій Magnetospirillum gryphiswaldense і генами людини. Важливіі вирівнювання знайдено в основному серед білків першого функціонального класу, без яких не можливий процес біомінералізації магнетиту в МТБ, а саме MamВ, MamЕ, MamА, MamN, MamО, MamМ. Ці білки мають спільні відомі функції або належать до одного й того самого сімейства, що і їх гіпотетичні гомологи у людини. Аналіз гомологів регуляторних білків (які регулюють форму, розмір та кількість часток Fe3O4, а також утворення ланцюга та магнітосомних везикул) показав, що лише один білок MamК може бути гіпотетичним гомологом з білками людини. Виявилося, що в людини відсутній клас регуляторних білків і немає суворого генетичного контролю щодо розмірних та структурних характеристик біогенного магнетиту.
УДК 579.864+616-095+579.61:615.27
Розроблення поживних середовищ на основі гідролізатів соєвого борошна для культивування представників роду Lactobacillus / Дехтяренко Н.В., Дуган О.М. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 24—29. Табл. 6. Бібліогр.: 10 назв.
Представлено другий етап розроблення лабораторної технології оздоровчих кисломолочних продуктів на основі соєвого борошна, виготовленого згідно з новою національною технологією ЕСО®. Технологія полягає в особливій переробці насіння сої, названій “пробудження насіння”. В результаті відбуваються біохімічні перетворення речовин, зовнішнє і внутрішнє знезараження зернівок. Підібрано концентрації, рН-оптимуми дії та тривалість ферментативної обробки соєвого борошна ферментними препаратами лужна протеаза і протеаза С з метою подальшого використання як основи для поживних середовищ. Виявлено індукційний вплив гідролізатів соєвого борошна на синтез екзогенних білків-метаболітів культурами лактобактерій L. delbrueckii subsp. lactis LE і L. rhamnosus LB3 (IMB B-7038). Збільшення концентрації білкв у середовищі культивування штаму L. rhamnosus LB3 досягає 90 %. Показано, що додавання до гідролізатів соєвого борошна 1 % глюкози забезпечує максимальну біосинтетичну активність культур лактобактерій.
УДК 615.012.6:582.284:664.6
Особливості глибинного культивування Ganoderma lucidum (Curtis) P. Karst. на хлібній крихті / Іванова Т.С., Бісько Н.А., Круподьорова Т.А., Барштейн В.Ю. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 30—35. Іл. 2. Табл. 1. Бібліогр.: 26 назв.
Досліджено динаміку накопичення біомаси, екзополісахаридів, фенолів, органічних кислот, редукуючих і сухих речовин, а також рН у процесі глибинного культивування G. lucidum 1900 на хлібній крихті, яка свідчить про перспективність і можливість використання цього відходу харчової промисловості України. Встановлено, що максимальна кількість біомаси й екзополісахаридів досягається при культивуванні на 15-ту добу (18,10 ± 0,2 та 5,2 ± 0,3 г/л відповідно). Показано, що у зв’язку із вмістом різних за доступністю джерел вуглецю в субстраті спостерігаються явище диауксії і два піки у швидкості росту та концентрації редукуючих речовин у культуральній рідині. Відповідно до розрахованих показників швидкості росту, питомої швидкості росту продуцента, питомої ефективності біоконверсії субстрату та метаболічного коефіцієнта найбільш інтенсивно процеси утворення біомаси відбуваються до шостої доби, проте максимальна швидкість, питома швидкість і продуктивність біосинтезу екзополісахаридів спостерігаються до дев’ятої доби культивування.
УДК 628.36:544.723.3:546.4
Ремедіація забруднених важкими металами біоколоїдних осадів муніципальних стічних вод / Калініченко К.В., Ніковська Г.М., Ульберг З.Р. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 36—40. Іл. 2. Табл. 1. Бібліогр.: 17 назв.
Стаття присвячена експериментальному обґрунтуванню технології видалення важких металів із забруднених ними мулів муніципальних стічних вод через активізацію життєдіяльності мулових біоценозів з утворенням метаболітів, які зв’язують метали в стійкі водорозчинні комплекси. Порівняно ефективність видалення важких металів з мулового осаду біохімічної очистки муніципальних стічних вод при біовилуговуванні за участю гетеротрофних і хемотрофних мікроорганізмів і при хімічному вилуговуванні. Показано переваги процесу біовилуговування металів в умовах ацидогенного гетеротрофного метаболізму. Ефективність вилуговування важких металів із мулового золю і набухлого гелеподібного осаду майже однакова, коливається від 83 (Zn) до 15 % (Cr) і відповідає послідовності: Cr > Pb > Cd > Ni > > Cu > Mn > Zn. Запропоновано технологію біоремедіації мулових відходів у двох варіантах, яка включає: 1) інкубацію ex situ концентрованого мулового золю з вуглеводвмісними субстратами при перемішуванні з подальшим поділом фаз відстоюванням і видаленням рідини; 2) компостування in situ гелеподібного мулового осаду з луговими травами після попереднього набухання. Вегетаційні досліди показали прискорення росту і збільшення врожайності рослин при використанні кондиціонованих мулових осадів.
УДК 604.4.:582.28
Біотехнології на основі вищих базидіальних грибів роду Coriolus Quel / Клечак І.Р., Антоненко Л.О. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 41—49. Табл. 2. Бібліогр.: 25 назв.
Проаналізовано інформацію про лікувальні властивості базидіальних грибів роду Coriolus Quel. Представники цього роду мають широкий спектр лікувальних властивостей, серед них: імуностимулююча, загальнозміцнююча, протизапальна, антивірусна, антибактеріальна, радіопротекторна, гепатопротекторна тощо. Тому базидіальні гриби роду Coriolus ефективно застосовуються в медицині, харчовій та легкій промисловості, сільському господарстві. Авторами узагальнено відомості про біотехнології на основі базидіальних грибів роду Coriolus, що використовуються у світовій практиці. Відомі препарати медичного значення з базидіальних грибів роду Coriolus являють собою очищену фракцію полісахаридів, отриману шляхом екстракції з плодових тіл, зібраних в природі, та міцелію. За даними літератури глибинний міцелій базидіальних грибів за своїм складом не поступається плодовим тілам. У зв’язку з цим створення біотехнології отримання функціональних харчових продуктів і лікарських препаратів на основі міцелію перспективних видів базидіоміцетів роду Coriolus та біологічно активних речовин, екстрагованих з нього, є актуальним.
УДК 544.4.032.7
Дослідження впливу рН на кінетику гідролізу карбаміду / Корчуганова О.М., Абузарова К.Р., Зарайська О.С., Курса Н.Є. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 50—55. Іл. 5. Табл. 2. Библиогр.: 11 назв.
Для одержання гідроксидів металів високої дисперсності використовують метод гомогенного осадження карбамідом. Лімітуючою стадією такого процесу є гідроліз карбаміду. Для підбору оптимальних умов ведення процесу доцільним є визначення залежності швидкості гідролізу від рН розчину. Для цього проводили кінетичні дослідження процесу гідролізу карбаміду в умовах змінного початкового рН розчину (0,7—7). Процес вели в ізотермічних умовах при постійному упарюванні розчину. За результатами експериментів визначено його кінетичні характеристики: порядок реакції, константу швидкості та константу гідролізу. Одержано рівняння для розрахунку швидкості гідролізу карбаміду залежно від концентрації іонів водню. Пропонується з метою створення оптимального початкового рН процесу осадження гідроксидів металів вводити в маточний розчин затравку їх кристалів.
УДК 544.723.2; 577.112.34
Експериментальне визначення оптимальних технологічних параметрів конструювання біонанокомпозитів на основі взаємодії аліфатичних амінокислот із вуглецевими нанотрубками / Маніло М.В., Ар’єв І.А., Литвинов Г.С. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 56—60. Іл. 3. Табл. 3. Бібліогр.: 8 назв.
З метою створення біонанокомпозиту експериментально досліджено процеси іммобілізації біомономерів (на прикладі амінокислот) вуглецевими нанотрубками, а також визначено основні характеристики (розміри посадкових площ, константи рівноваги, вільні енергії) сорбції при різних експозиціях, рН і концентраціях адсорбтивів. Дослідження проводилися спектрофотометричними методами. Показано, що розміщення молекул адсорбатів на поверхні ВНТ залежить як від лужності, так і від кислотності розчину, що вказує на фізичний характер взаємодії та допускає зміни орієнтації молекул у поверхневому шарі зі змінами параметрів середовища. Знайдено оптимальні значення параметрів середовища, важливі для створення біокомпозитів амінокислота—вуглецева нанотрубка із заданими властивостями. Отримані результати можуть бути підґрунтям для цілеспрямованого створення біонанокомпозитів із заданою поверхневою концентрацією амінокислот-функціоналів ВНТ з використанням варіації часу, рН і концентрації адсорбтиву, а також надають можливості оптимізації технологічних процесів такого конструювання за матеріально-часовими параметрами.
УДК 602.44:543.544.17:577.112
Вплив концентрації глюкози у поживному середовищі на біосинтез рекомбінантного аналога білка gp 120 ВІЛ-1 / Рихлюк О.М., Горлов А.Ю. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 61—65.
Значне місце у комплексі профілактичних заходів при ВІЛінфекції належить обстеженню різноманітних контингентів населення на наявність специфічних серологічних маркерів інфікування. Найбільш широко застосовною практикою серологічного обстеження на ВІЛ на сьогодні є тестування населення з метою виявлення антитіл до ВІЛ за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА). Рекомбінантні аналоги білка вірусної оболонки gp120 ВІЛ-1 широко застосовуються в усіх сучасних імуноферментних тест-системах для діагностики ВІЛ-інфекції. Наше дослідження було спрямоване на підбір оптимальних умов культивування штаму продуцента білка rgp120. У роботі реалізовані дві стратегії високогустинного культивування: з періодичною подачею субстрату та експоненціальна стратегія підживлення. Експоненціальна стратегія дає можливість підтримувати швидкість росту культури на заданому рівні за допомогою автоматичної регуляції швидкості подачі глюкози у поживне середовище. Дана стратегія дає змогу досягати високих значень оптичної густини культури та високих виходів цільового продукту. Іл. 2. Табл. 1. Бібліогр.: 8 назв.
УДК 577.352.5.628.163
Способи формування біоплівки мікроорганізмів з екзоелектрогенною активністю / Самаруха І.А., Білім Ю.С., Михайленко О.А. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 66—73. Іл. 1. Табл. 1. Бібліогр.: 49 назв.
Розроблення та вдосконалення біоелектрохімічних систем для продукування електричної енергії та водню є багатообіцяючим напрямом сучасної біоенергетики. Активною складовою частиною біоелектрохімічного процесу в біоелектрохімічних системах є мікроорганізми, за допомогою яких реалізуються процеси деструкції енергоємних сполук субстрату з утворенням та екзоклітинним трансфером електронів на термінальний акцептор. У статті проведено аналіз існуючих способів формування біоплівки електроактивних мікроорганізмів залежно від її видового різноманіття та процедури формування. Застосовуючи методи аналізу, синтезу та компаративізму, показано, що використання способів двоступеневої селекції та послідовного збагачення біоплівки електроактивних мікроорганізмів є найбільш перспективними та не потребують складного обладнання і процедур для реалізації процесу. Також здійснено аналіз молекулярно-генетичних передумов формування біоплівки й описано динаміку процесу для біоплівки мікроорганізмів Geobacter sulfurreducens.
УДК 577.152.3
Альтернативні компоненти поживних середовищ для актиноміцетів — продуцентів біологічно активних речовин / Тодосійчук Т.С., Гордєєв Д.А., Іздебська Т.І., Яремчук С.М. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 74—79. Іл. 3. Табл. 1. Бібліогр.: 8 назв.
З урахуванням поширеності серед промислових продуцентів такої групи, як актиноміцети, один із їх представників (Streptomyces recifensis var. lytіcus — продуцент літичного ферментного комплексу) був взятий як модель для дослідження компонентів, які можуть бути використані для оптимізації поживних середовищ для актиноміцетів. Метою роботи було встановлення впливу альтернативних компонентів поживного середовища на біосинтетичні процеси культури Str. recifensis var. lytіcus і визначення можливості їх використання при оптимізації поживних середовищ для актиноміцетів. У результаті експериментів було встановлено, що сироватка не може бути використана як компонент поживного середовища для даної культури, використання горохового і рапсового борошна у ряді випадків знижує продуктивність культури на 20—40 %. Використання меляси приводить до збільшення продуктивності культури та питомої активності продукту в 1,5—2 рази і дає можливість у 1,3 разу знизити вартість середовища. Показано вплив джерел живлення на спрямованість біосинтезу, встановлено ефективність і економічну доцільність використання меляси у складі середовища.
УДК 579.864+616-095+579.61:615.27
Визначення впливу пробіотиків на стероїдний профіль жінок у період менопаузи / Типлинська К.В., Орябінська Л.Б., Горчаков В.Ю. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 80—87. Іл. 4. Табл. 2. Бібліогр.: 15 назв.
У жінок в період менопаузи порушується синтез статевих гормонів. Основними проявами недостатнього синтезу андрогенів є зменшення щільності кісток, погіршення самопочуття та пам’яті, зменшення м’язової маси, порушення функції яєчників, а також сексуальна дисфункція. В сучасній медицині розлади в синтезі статевих гормонів у жінок в період менопаузи коригують за допомогою гормональної терапії, яка має ряд небажаних побічних явищ. Показано можливість використання пробіотиків як підтримуючої терапії для жінок з порушенням функцій андрогенів. Ефективність пробіотикотерапії була пов’язана з індивідуальною чутливістю пацієнтів до препаратів. Встановлено, що найбільш істотний вплив пробіотики здійснювали на концентрацію тестостерону, дегідроепіандростерону та на співвідношення цих стероїдів з іншими гормонами. Оскільки саме ці стероїди підлягають найсуттєвішим змінам з віком, то зростання їх концентрацій під впливом пробіотиків може позитивно впливати на загальний обмін речовин організму. Отримані результати дають можливість розглядати пробіотики як підтримуюча терапія для жінок у період менопаузи.
УДК 66.098:546.11
Дослідження впливу умов культивування екзоелектрогенів на біоелектрохімічний процес виділення водню / Щурська К.О., Зубченко Л.С., Кузьмінський Є.В. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 88—92. Іл. 4. Бібліогр.: 10 назв.
Зроблено короткий огляд методів отримання водню та визначено місце біоелектрохімічного методу продукування водню серед інших методів його отримання. Досліджено вплив умов культивування екзоелектрогенів на ефективність біоелектрохімічного продукування водню. Описано метод двоступеневої селекції анодної біоплівки, який використовували для іммобілізації екзоелектрогенів на аноді. Встановлено вплив значення прикладеної напруги в діапазоні від 0,2 до 0,8 В на процес біоелектрохімічного продукування водню при використанні ацетату натрію як субстрату. Для дослідження впливу складу субстрату на процес біоелектрохімічного продукування водню було використано глюкозу, лимонну кислоту й ацетат натрію. Оптимальну концентрацію вуглецевмісного субстрату в поживному середовищі визначали за використання ацетату натрію в діапазоні концентрацій від 1·10−3 до 35·10−3 моль/дм3. Описано систему та методику проведення експерименту, які використовувалися для дослідження впливу умов культивування екзоелектрогенів на біоелектрохімічний процес виділення водню. Наведено основні показники, за якими оцінювали ефективність роботи біоелектрохімічної системи.
УДК 681.3.06
Сольволізна делігніфікація стебел кенафу і сорго цукрового / Барбаш В.А., Трембус І.В., Оксентюк Н.М. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 93—97. Іл. 2. Табл. 3. Бібліогр.: 8 назв.
Вивчено хімічний склад стебел кенафу і сорго цукрового. Встановлено, що стебла кенафу і сорго цукрового містять більше целюлози, пентозанів, мінеральних речовин і менше лігніну порівняно з деревиною. Досліджено вплив основних технологічних параметрів на показники якості органосольвентних волокнистих напівфабрикатів, одержаних із стебел кенафу і сорго цукрового. Експериментально доведено можливість вибілювання органосольвентної целюлози із стебел кенафу пероксидом водню без використання сполук хлору до білості 80 %. Розраховано показники вибір152 Наукові вісті НТУУ "КПІ" 2012 / 3 ковості розчинення лігніну лужно-сульфітно-спиртовою делігніфікацією стебел кенафу і сорго цукрового. Встановлено, що зі зростанням температури і тривалості варіння, такі показники вибірковості, як ступінь видалення вуглеводів і ступінь делігніфікації, зростають, а показник селективності — зменшується. Порівняно ефективність процесу делігніфікації різних представників рослинної сировини за допомогою діаграми залежності виходу ВНФ від вмісту в ньому залишковому лігніну. Рекомендовано використовувати органосольвентні ВНФ із стебел кенафу і сорго цукрового для виробництва різних видів картонно-паперової продукції.
УДК 542.973:66.074
Визначення стабільності нанесеного платинового каталізатора селективного відновлення оксидів нітрогену / Векшин В.О., Родін Л.М., Лобойко В.О., Доценко А.Д. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 98—102. Іл. 4. Табл. 3. Бібліогр.: 6 назв.
Наведено результати досліджень зміни активності нанесеного платинового каталізатора селективного каталітичного відновлення NOx від тривалості експлуатації. Запропоновано метод визначення стабільності каталізатора відповідно до кореляції розмірів кристалітів деяких фаз та активності. Подано результати досліджень швидкості дезактивації різних каталізаторів за часом. Згідно з даними флуоресцентного аналізу й електронної мікроскопії надано порівняльну оцінку фізико-хімічним характеристикам нового каталізатора та зразкам з різною тривалістю пробігу. Визначено причини зниження активності розроблених каталізаторів і наведено результати порівняльного аналізу з даними інших подібних досліджень. На основі отриманих експериментальних значень розроблено математичні моделі зниження активності каталізаторів залежно від розмірів кристалітів каталітичноактивної речовини. Вказано на можливість застосування цієї методики для прогнозування тривалості експлуатації каталізаторів ще на стадії їх розроблення.
УДК 541.13+543.272.1
Електрохімічний сенсор кисню для біологічних рідин на основі нанодисперсного оксиду Zn / Колбасова І.Г., Лінючева О.В., Воробець В.С. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3 — С. 103—109. Іл. 9. Табл. 2. Бібліогр.: 14 назв.
Запропоновано як чутливий елемент сенсора розчиненого кисню використати нанокристалічні ZnО-електроди, отримані золь-гель методом і електрохімічним методом. Показано, що електроди мають стабільні характеристики при електровідновленні кисню в біологічних розчинах. Середній розмір отриманих частинок d становив ∼10 нм. Було визначено кількість електронів на стадії розряду і загальну кількість електронів, що беруть участь у реакції відновлення кисню. Досліджено вплив середовища на характеристики отриманих електродів, а також вибрано матеріал для протиелектрода сенсора кисню. На основі проведених досліджень виготовлено лабораторний макет електрохімічного сенсора для вимірювання рівня концентрації кисню в біологічних рідинах. З урахуванням рівня електрохімічного шуму оцінено чутливість сенсора до розчиненого кисню ((6—15)·10-8 моль/л). Точність вимірювання концентрації О2 становила 5—8 %, швидкодія — 5—7 с.
УДК 535.024:620.168:678.02:678.5.059
Фізичні моделі ультразвукової дії в рідинних композиціях епоксидних полімерів. Частина 2. Фізична модель процесу різночастотної ультразвукової дії / Колосов О.Є., Сівецький В.І., Сахаров О.С., Сідоров Д.Е. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 110—114. Іл. 2. Бібліогр.: 7 назв.
На основі аналізу міцнісних та експлуатаційних характеристик гранично затверділих ненаповнених епоксидних полімерів, одержаних у процесі різночастотної ультразвукової дії за варіації тиску на рідинні епоксидні композиції та подальшого їх твердіння, здійснено обґрунтування відповідної фізичної моделі. Запропоновано ефективні параметри процесу комбінованої ультразвукової дії (частоту, амплітуду, інтенсивність, тиск) на прикладі формування епоксидних полімерів з ефектом пам’яті форми. Проведений аналіз особливостей здійснення ультразвукової модифікації епоксидних олігомерів та рідких епоксидних композицій, що застосовуються при формуванні армованих полімерних композиційних матеріалів, свідчить про перспективність здійснення цієї модифікації як у низькочастотному, так і у середньочастотному ультразвукових діапазонах. Крім того, досліджено, що використання надлишкового тиску є важливим чинником збільшення інтенсивності та скорочення часу комбінованої ультразвукової обробки.
УДК 669.213.6
Кінетика розчинення дорогоцінних металів у плазмохімічно активованих розчинах / Півоваров О.А., Воробйова М.І. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 115—119. Іл. 4. Бібліогр.: 8 назв.
Розглянуто можливість та оцінено ефективність застосування розчинів, оброблених за допомогою контактної нерівноважної низькотемпературної плазми для інтенсифікації розчинення дорогоцінних металів у ціаністих системах вилуговування. В результаті проведених досліджень встановлено, що плазмохімічно активовані розчини завдяки дії пероксидних сполук, радикалів і частинок, які утворюються у воді під час обробки, проявляють вищі окиснювальні властивості порівняно із синтетичним пероксидом водню, що зазвичай застосовується в гідрометалургійній промисловості як окиснювальний компонент. Встановлено вплив основних технологічних параметрів на швидкість процесу розчинення дорогоцінних металів у активованих розчинах, а також за використання синтетичного пероксиду водню. Показано, що розчинення золота й міді в обох випадках характеризується перехідним типом кінетики, що підтверджується розрахованими значеннями енергій активації. Порівняння значень енергій активації свідчіть про перевагу використання активованих розчинів над додаванням синтетичного пероксиду водню.
УДК 546.73:541.49+548.737
Триядерні комплекси Co (III) з триетаноламіном / Потаскалов В.А., Потаскалова Н.І. , Зульфігаров А.О., Андрійко О.О. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 120—126. Іл. 3. Табл. 2. Бібліогр.: 20 назв.
Поліядерні комплекси 3d-металів з аміноспиртами або їх депротонованими формами можуть проявляти каталітичну активність, що зумовлено наявністю двох близько розміщених атомів різних металів, з’єднаних містковими атомами оксигену аміноспирту. Гетерометальні комплекси Со(ІІІ) є основою для отримання нових високоефективних каталізаторів процесів, пов’язаних з переносом електрона, шляхом створення наноструктурного електрокаталітичного центру на поверхні матриці при адсорбції гетерометальних комплексів з подальшим піролізом за певних температур. На основі внутрішньокомплексної сполуки Со(ІІІ) з триетаноламіном [CoHtetmH2tetm] отримано ряд триядерних гетерометальних комплексів з 3d-металами Ме[CoHtetm2]2 (де Ме = Co2+, Cu2+, Zn2+, Ni2+) за типом складних багатоядерних внутрішньокомплексних сполук. Враховуючи проведений елементний аналіз, дослідження спектрів поглинання спиртових розчинів і порівняння ІЧ-спектрів вихідного комплексу, зроблено висновок про збереження координаційного оточення кобальту СоО4N2 при трансрозташуванні атомів нітрогену у складі іона [CoHtetm2]−, який виступає як складний комплексний ліганд. Триядерні сполуки є основою для отримання ряду катіонних та аніонних комплексів, продукти піролізу яких на твердих носіях проявляють електрокаталітичну активність.
УДК 661:546.65+546.42
Структуроутворення в керамічних матрицях для іммобілізації цезію / Спасьонова Л.Н., Павленко В.М., Корнілович Б.Ю., Рудий А.І. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 127—132. Іл. 3. Табл. 1. Бібліогр.: 12 назв.
Вивчено процеси структуроутворення при термічній обробці шламів очистки радіоактивно забруднених цезієм вод із використанням сорбентів на основі глинистих мінералів і цеолітів. Визначено структурно-механічні властивості зразків та оптимальні умови їх термообробки з метою отримання на їх основі кристалічних структур із найбільш ефективними фізико-механічними властивостями. Досліджено механічну та хімічну стійкість керамічних матриць, що утворюються. Фізико-механічні характеристики отриманих керамічних зразків і результати досліджень процесів вилуговування різними агресивними середовищами підтверджують високу міцність фіксації радіонуклідів у керамічних матрицях, які можуть тривалий час утримувати радіонукліди в безпечному іммобілізованому стані. Можна стверджувати, що існує принципова можливість використання керамічної технології для переробки осадів, що мають у складі глинисті мінерали або цеоліти, з метою захоронення та безпечного зберігання відходів водоочищення радіоактивно забруднених вод від цезію.
УДК 620.22.546.07
Структура і морфологія порошків оксиду цирконію (IV), одержаних термічним методом із різних прекурсорів / Феденко Ю.М., Донцова Т.А., Астрелін І.М. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 133—136. Іл. 3. Табл. 2. Бібліогр.: 12 назв.
Термічним методом синтезовано порошки ZrO2 з різних прекурсорів: гідроксиду цирконілу (ZrO(OH)2) та оксалату цирконілу (ZrOC2O4). В синтезованих зразках методом рентгенофазового аналізу визначено фазовий вміст; зразок, що синтезований з ZrO(OH)2, складається в основному з моноклінної модифікації, а зразок, що синтезований з ZrOC2O4, — з тетрагональної модифікації. Здійснено розрахунок параметрів кристалічних ґраток одержаних порошків ZrO2 методом рентгеноструктурного аналізу. Знайдено розміри кристалітів, що становлять для зразка, синтезованого з ZrO(OH)2, і зразка, синтезованого з ZrOC2O4, відповідно 74,5 нм і 29,4 нм. Методами сканувальної (MIRA3 TESCAN) і просвічувальної (ПЕМ 125К) електронної мікроскопії визначено морфологію та мінімальний розмір частинок ZrO2. Зразок, що синтезований з ZrO(OH)2, має гранулоподібну структуру з мінімальним розміром частинок 100 нм, а зразок, що синтезований з ZrOC2O4, — пористу структуру з мінімальним розміром зерен 30 нм. Визначено питому поверхню та розмір частинок зразків ZrO2 ексикаторним методом адсорбції парів бензолу, які становлять для зразка, синтезованого з ZrO(OH)2, і зразка, синтезованого з ZrOC2O4, відповідно 10,4 м2/г, 104,9 нм і 39,1 м2/г, 27,9 нм. Зроблено порівняння розмірів частинок ZrO2, обчислених на основі даних за різними методами.
УДК 620.197
Протикорозійні властивості шишок хмелю / Чигиринець О.Е., Гальченко Г.Ю., В.І. Воробйова, Пилипенко Т.М., Ліпатов С.Ю. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2012. — № 3. — С. 137—148. Іл. 2. Табл. 6. Бібліогр.: 11 назв.
Метою роботи була оцінка інгібуючої ефективності двох принципово різних сортів шишок хмелю та аналіз адсорбційної здатності на поверхні заліза компонентів, що входять до складу шишок хмелю. Порівняльні дослідження протикорозійних властивостей летких фракцій “Ароматичного” та “Гіркого” сортів хмелю проведені методом прискорених випробувань за умови конденсації вологи та за допомогою поляризаційних вимірювань. Методом квантово-хімічних розрахунків проведено аналіз адсорбційної здатності на поверхні сталі компонентів, що входять до складу шишок хмелю. Показано, що при достатньо значній різниці за генотипом протикорозійні властивості обох досліджених сортів істотно не відрізняються та забезпечують ефективний захист вуглецевої сталі в умовах періодичної конденсації вологи. Встановлено, що ряд хімічних сполук хмелю володіють більш слабкою адсорбційною здатністю на поверхні за рахунок утворення м’яких комплексів, а деякі, утворюючи більш жорсткі комплекси, здатні сильніше адсорбуватися на поверхні заліза.