Ім'я Володимира Петровича Тарасенка – ученого в галузі спеціалізованих комп'ютерних систем, доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України добре відоме не лише в НТУУ «КПІ», а й серед наукової спільноти нашої країни.

З Київською політехнікою Володимир Петрович пов'язав свою долю 1963-го, коли вступив навчатися на факультет автоматики і електроприладобудування, який успішно закінчив у 1968-му. Далі – робота в Інституті кібернетики АН УРСР, аспірантура КПІ, у 1971-му захист кандидатської, у 1987-му – докторської. Професор В.П.Тарасенко є організатором і з 1990 р. беззмінним керівником першої у вищій школі України кафедри спеціалізованих комп'ютерних систем, де сьогодні працюють 30 викладачів, з них 6 докторів і 16 кандидатів наук.

Наукова діяльність В.П.Тарасенка спрямована на розвиток теорії та методів структурної організації та розробки високоефективних функціонально-орієнтованих комп'ютерних систем з оптимізованими параметрами. Він створив наукову школу з цього напряму, в межах якої захищено 2 докторських та 19 кандидатських дисертацій, в тому числі громадянами Болгарії, Німеччини, Алжиру, Сирії, Перу, Киргизстану.

Науковий доробок Володимира Петровича складають понад 440 наукових праць, з них 214 авторських свідоцтв на винаходи, 14 монографій, довідників, підручників та посібників для студентів вищих навчальних закладів у видавництвах «Вища школа», «Техніка» та інших, понад 200 статей у наукових періодичних виданнях СРСР, України та в закордонних виданнях.

З 2007 р. В.П.Тарасенко є заступником голови комісії Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України з галузі знань «Інформатика та обчислювальна техніка», а з 2005 р. – головою підкомісії з освітнього напряму «Комп'ютерна інженерія». Член експертних рад Вищої атестаційної комісії та Державної акредитаційної комісії України, заступник голови Спеціалізованої ради з присудження наукових ступенів кандидата та доктора технічних наук. Член редколегій 9 періодичних науково-технічних видань у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Чернівцях.

Науково-педагогічна діяльність В.П.Тарасенка відзначена почесними знаками «Винахідник СРСР» (1982) та «Відмінник освіти України» (1998), він Почесний доктор Ужгородського національного університету (2005), старший член (Senior Member) Міжнародного науково-технічного товариства IEEE (The Institute of Electrical and Electronics Engineers). Володимир Петрович протягом 12 років обирався головою Національної секції «Україна» ІЕЕЕ. Його діяльність в ІЕЕЕ в 2000 році відзначена спеціальною медаллю цієї міжнародної організації. Професор В.П.Тарасенко – номінант відомого міжнародного наукового огляду Who is Who in the World у 1998, 2004, 2005 роках.

У 2008 р. Володимир Петрович удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Фізичні методи і комп'ютерні засоби реєстрації, зберігання і використання великих обсягів інформації». Авторський колектив цієї роботи склали співробітники Інституту проблем реєстрації інформації НАНУ, Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Інституту монокристалів НАНУ та НТУУ «КПІ». Робота являє собою цикл досліджень, виконаний авторським колективом протягом 1985-2007 років з метою розробки і широкого використання оптичних методів і комп'ютерних засобів реєстрації, зберігання і використання великих обсягів інформації в різних галузях і сферах людської діяльності. До цього циклу ввійшли дослідження В.П.Тарасенка, присвячені так званому функціональному ущільненню інформації в багаторівневих структурах технічної пам'яті. В цілому пріоритет науково-технічних розробок авторського колективу захищений більш ніж 80 авторськими свідоцтвами та патентами України, СРСР, США та інших країн.

Кафедра СКС, очолювана В.П.Тарасенком, нині живе напруженим життям навчально-наукового підрозділу дослідницького університету. Високі вимоги до підготовки магістрів у дослідницькому університеті передбачають переосмислення і певної реорганізації навчальної роботи з магістрантами для посилення її креативності. Ситуація, коли магістрант отримує тему свого кваліфікаційного дослідження лише на 5-му курсі вже не є прийнятною. Тому кафедра вишукує можливості якомога раннього закріплення майбутніх магістрантів за науковими керівниками, а Володимир Петрович як голова підкомісії з освітнього напряму, дещо із таких знахідок прагне втілити у всеукраїнському вимірі. Незважаючи на відомі економічні проблеми, кафедра протягом 19 років свого існування щорічно поповнювалась двома-трьома молодими спеціалістами і сьогодні близько половини співробітників кафедри молодші за 40 років. Крім спеціальностей, що базуються на бакалавраті «Комп'ютерна інженерія», кафедра започаткувала в себе також і бакалаврат «Програмна інженерія», студенти якого навчаються вже на третьому курсі. Найближчим часом цей напрямок навчальної роботи має почати «автономне плавання», а створення методичного і кадрового забезпечення такої автономії є предметом повсякденних клопотів кафедри.

Щодо захоплень та уподобань лауреата, то слід відзначити, що як «напівпрофесіонал» він більше 40 років виступав на волейбольному майданчику за команди студентів, а потім співробітників НТУУ «КПІ», брав участь у чемпіонатах міста Києва, України, в міжнародних змаганнях, і тільки в 58 років старі травми змусили його залишити активні виступи. Під час відпусток віддавав перевагу активному відпочинку, подорожував водними шляхами України, ходив як гірський турист по Кавказу та Карпатах. З віком уподобання змінюються, тому нині противагою розумовим навантаженням виступають різні заняття, що дають результат класу «зроблено власними руками».

Плани на майбутнє – невіддільні від планів перетворення НТУУ «КПІ» в «Український Массачусетс».

Підготувала Н.Вдовенко