Шановні учасники семінару! Розглядаючи світові процеси розвитку науково-технічного прогресу в окремих країнах та пов'язаного з ним економічного стану і перспектив цих країн, можна дійти висновку, що ті країни, які приділяють значну увагу поширенню інженерних професій, досягають більшого успіху порівняно з країнами, які приділяють цьому недостатньо уваги.

Нерозривно з цими процесами пов'язані проблеми освіти молоді, її профорієнтація. Інженерні професії користуються більшою популярністю там, де країна спрямована на розвиток, тому там краще сформовані програми вивчення природничих наук, насамперед фізики, хімії, математики тощо.

Відомо, що шоу-бізнес, спорт і навіть туризм не можуть бути основою економічної успішності жодної держави. Тим більше держави, що намагається увійти до кола елітарних, характерним для яких є висока освіченість населення, розвиток науки, промисловості, новітніх технологій.

Україна протягом останніх двох десятиріч ніяк не може визначитись із стратегією свого розвитку.

Залежно від активності людей, які приходять до влади або близьких до неї структур, вектор розвитку розвертається то до зальногуманітарних проблем, то до питань розвитку агрокомплексу, то до проблем культури, а потім до проблем економіки, фінансів, торгівлі.

У зв'язку з цим у суспільстві коливаються й зміни освітніх пріоритетів: від гуманітарних спеціальностей – історії, журналістики, філософії до економіки, банківської справи, або до шоу-бізнесу і торгівлі. При цьому виявилися забутими питання престижності інженерних професій.

Критикуючи матеріальне забезпечення інженерів радянського періоду, заробітна плата яких становила 110-120 карбованців, ми не помітили, як звели нашого інженера до ще принизливішого стану: якщо перевести зарплату радянського інженера у валюту, то вона дорівнювала 250 доларам, а нині вона відповідає сумі в 60-70 доларів. При цьому різниця в комунальних платежах, соціальному пакеті та іншому є просто разючою.

Утім, завдяки титанічній роботі окремих вишів, зокрема НТУУ "КПІ", Львівської політехніки, Чернівецького, Харківського, Дніпропетровського університетів інтерес молоді до інженерних професій утримується на належному рівні. Тому ми сьогодні поки що маємо достатній рівень підготовки програмістів, інженерів, конструкторів у різних галузях економіки. І попри засилля в засобах масової інформації і на телебаченні танцюристів, співаків, шоуменів, моделей, перукарів та куховарів, останніми роками серед молоді все більше стають популярними професії, пов'язані з точними науками.

Пригадую, в 60-ті роки були надзвичайно популярними інженери-фізики. Їх всебічна підготовка дозволяла їм бути і ліриками, поетами, музикантами та акторами. При цьому зворотного процесу ми не спостерігали.

На одній із FM-радіостанцій з'явилася реклама: "Чоловіки обертають Землю". Саме ті, хто обертає Землю, і є інженерами.

Сьогодні часто говорять про НЛО, про візити інопланетян, їхню ворожість до землян і намагання захопити нашу планету. Мені ж здається, якщо подібне відбудеться, то інопланетяни прилетять до нас з планети надзвичайно розвинутої в науковому, технічному і технологічному сенсі. Вони представлятимуть високоосвічену технологічну цивілізацію і не будуть агресивними по відношенню до нас – землян.

А прогнози наших фантастів, мабуть, не справдяться. Бо побудовані вони на історії розвитку нашого суспільства, агресивного навіть по відношенню до себе. На Землі впродовж існування людства відбулися тисячі війн, 14 млрд людей у них загинули. Все це в історії нашої цивілізації було, і певним некращим чином її характеризує.

Тож ідея підняття престижу інженерних професій у загальноцивілізаційному плані є надзвичайно гуманістичною. Інженери – це в першу чергу творці нового, передового, націлені на прогрес у суспільстві. І я дуже хотів би, щоб приєднання України та наших інженерів до спільноти європейських інженерів сприяло загальноєвропейському прогресу в цій сфері.

Наведу приклад, який підкреслює важливість приєднання України до загальнолюдського науково-технічного прогресу. Це внесок українських інженерів у розвиток світової космонавтики: за 23 роки Незалежності це 140 пусків ракет, що були створені українськими вченими, інженерами, конструкторами, і 240 космічних апаратів, виведених на орбіти на замовлення 20-ти країн світу.

Тому приєднання вітчизняних інженерів до європейської спільноти та отримання ними сертифікатів є в нинішніх умовах актуальним та необхідним як для України, так і для Європи.

Дякую за увагу.

Виступ Е.Кузнецова на Міжнародному семінарі з сертифікації інженерів
Едуард Кузнецов, радник генерального директора Державного космічного агенства України