З року в рік наш університет торує непростий шлях розбудови міжнародної діяльності: департамент міжнародного співробітництва у тісній взаємодії з іншими підрозділами розвиває за всіма напрямами відносини НТУУ “КПІ” із зовнішнім світом. Про діяльність департаменту розмовляємо з його керівником – проректором з міжнародних зв’язків С.І.Сидоренком.
– Сергію Івановичу, що на сьогодні Ви вважаєте суттєвим у міжнародній діяльності Київської політехніки?
– Важливим інструментом міжнародного співробітництва НТУУ “КПІ”, поряд з іншим, стала мережа спільних міжнародних структур, що діють як інтегрований акселератор розвитку співробітництва із зарубіжжям. У 2011 р. запрацювали: Центр технологічного передбачення ЮНІДО на базі ІПСА; Центр японської мови; Українсько-Китайський центр; Міжнародний центр розвитку ділової етики на базі ФСП; Українсько-Корейський навчальний ІТ центр на базі ФІОТ; Лабораторія геоінформаційних технологій США на базі ФАКС; Навчально-тренінговий центр HAAS на базі ММІ.
Аналогічним організаційно-методичним інструментом стає мережа міжнародних офісів при деканах факультетів, директорах інститутів. Наш департамент постійно тримає у полі зору питання розбудови інформаційного простору спільних міжнародних структур і міжнародних офісів. Зокрема, через уніфікацію структури сайтів та запуск їх англомовних версій, через встановлення – спільно з департаментом науки та інноватики – стандартів, визнаних у світі, покращено віддзеркалення міжнародної діяльності підрозділів. Тож університет стає більш відкритим для світу і піднімається в рейтингу Webomеtrics.
– Важливим чинником визнання науковців (наукових шкіл) у світі є їх участь у серйозних міжнародних заходах.
– Так, можна сказати, що КПІ має своє визнане місце в міжнародній науковій та освітянській спільноті. Приміром, торік наш університет відвідали 144 делегації з 33 країн світу; 143 вчених представляли НТУУ “КПІ” й Україну в 31 країні. Було проведено 47 міжнародних конференцій, форумів, семінарів, круглих столів, літніх шкіл, відбулися важливі переговори з урядовими делегаціями і послами багатьох країн, університетом виконувалися міжнародні завдання державного рівня. Ми представляли з багатьох питань освітньо-наукову систему України у світових міжнародних організаціях та в міжнародних об’єднаннях університетів.
– Розкажіть трохи про міжнародні проекти, що виконувалися в університеті минулого року.
– Важливим елементом двосторонньої співпраці є Українсько-Японський центр. Ним було організовано міжнародний форум “За мир, взаєморозуміння і співробітництво заради безпечного світу” (до 25-річчя трагедії на ЧАЕС); ярмарок японських університетів “Освіта в Японії” (за участю 14 університетів із 6 регіонів України) та ще інші 84 заходи.
Відбувся круглий стіл “Тенденції соціально-економічного розвитку Росії та України”. Розвиваючи ідеї 4-х проектів програми FULBRITE, було сформовано 5-річний План співпраці з Програмою за напрямом “Сталий розвиток”. Прикладів такої співпраці Програми Фулбрайта з Україною ще не було. Високу відповідальність перед державою накладає на нас проект ЮНІДО зі створення Національної мережі для енергоефективного та чистого виробництва з бюджетом 3 млн 760 тис. євро. На базі КПІ стартував перший освітянський проект Українського науково-технологічного центру “Міжнародна система підвищення кваліфікації науковців у сфері менеджменту трансферу технологій” для навчання, в т.ч. і за технологіями дистанційної освіти, фахівців ГУАМ, СНД, Східної Європи та інших країн.
Помітною подією стало прийняття НТУУ “КПІ” – першого серед університетів України – до членства в Програмі “Академічне сприяння ООН” – глобальній ініціативі ООН із залученням університетів до реалізації – саме через можливості освіти – десяти всесвітньо визнаних принципів: сталого розвитку, прав людини і свободи слова, сприяння діалогу культур, подолання нетерпимості тощо.
Було реалізовано й студентські ініціативи: пройшли мітинги на підтримку постраждалих від землетрусу в Японії, від аварій на ЧАЕС та Фукусимі; чудовий захід Kyiv BEST “Збережемо Землю зеленою!” та ін. Студрада НТУУ “КПІ” виступила з ініціативою розгорнути на базі КПІ молодіжне крило Української Ради Миру (УРМ), колективним членом якої є наш університет.
– Чи виступав наш університет з міжнародними ініціативами?
– НТУУ “КПІ” запропонував впроваджувати у світі курс “Магістерська та PhD програма зі сталого розвитку” та проекти з відновлюваної енергетики.
– Відомо, що за кожною ініціативою, кожною подією стоять конкретні люди.
– Розширення міжнародних контактів – не єдиний спосіб підвищення рейтингу КПІ у світі. Аналогічну функцію “будівничих авторитету КПІ” відіграють сотні наших випускників у багатьох країнах світу. Працюючи в корпорації Microsoft, 500 вихованців КПІ підтверджують високу якість освіти в Alma Mater. Хотів би нагадати і про відомі всім перемоги наших фізтехівців на міжнародних олімпіадах.
Не меншу значущість має міжнародне визнання наших учених. Приміром, проф. ІПСА Н.Д.Панкратова за останні 5 років брала участь у 6 міжнародних проектах інституціального рівня, проф. ІХТ І.М.Астрелін і проф. ФАКС О.В.Збруцький – у п’яти, проф. ІЕЕ А.В.Праховник і проф. ІПСА А.І.Петренко – в чотирьох. Наші науковці все активніше публікують свої праці у фахових часописах, що є авторитетними у світі. Індекс Хірша (цитованості) кращих із них: А.А.Фокін (ХТФ) – 17, С.М.Пересада (ФЕА) – 14, Т.Є.Шубіна (ХТФ) – 12, В.А.Єрошенко (ІЕЕ) – 7, В.М.Горшков (ФМФ) – 7, Б.Ю.Корнілович – 7.
Значний суспільний резонанс викликала книга М.З.Згуровського та Почесного доктора НТУУ ”КПІ” Дайсаку Ікеди “Україна – Японія: різні долі, спільні надії”, презентація якої відбулася на святкуванні 60-річчя УРМ. Автори книги нагороджені почесною відзнакою Української Ради Миру “Орденом Миру”. У 2011 р. почесний професор Чжецзянського університету В.С.Коваленко був відзначений “Орденом Дружби” КНР.
Вихованців 4-разового переможця рейтингу “Викладач-дослідник” професора ІФФ С.М.Волошко в 2011 р. було запрошено до участі у двох міжнародних проектах (із Швецією та США), також вони виграли 12 грантів на наукове стажування та читання лекцій у Швеції, Угорщині, Швейцарії, Японії, Польщі, Греції та Росії, вибороли призові місця на Всеросійській олімпіаді з матеріалознавства.
Усе зазначене працює на посилення конкурентоспроможності КПІ, в тому числі – і в Україні.
– Як налагоджено співпрацю ДМС з іншими підрозділами університету?
– Назву лише найбільш важливі справи. Із департаментом навчальної роботи та факультетами: вперше в КПІ одночасно виконуються 4 проекти TEMPUS (ФІОТ, ФЕА, ІПСА) і також уперше – 3 проекти за програмою Євразія (ХТФ, ІПСА, ІЕЕ). Розширено програми подвійного диплома з університетами Франції. Тут активно попрацювали ФПМ, ФМФ, ФІОТ, ПБФ, ХТФ, ІПСА.
Із департаментом навчально-виховної роботи проведено другий етап Українсько-Польського футбольного турніру університетських команд під девізом: “Через спорт – до взаєморозуміння і співробітництва в Європі!” Також було підтримано заходи Студради і НТСА: проведення шостої Літньої школи з інформатики, математики та фізики; шостої студентської олімпіади з програмування “КРІ-ОPEN 2011”; інженерні змагання “Навчайся! Створюй! Перемагай!”
Важливою подією 2011 р. стала перемога в конкурсі Erasmus Mundus двох наших проектів: “Європейська мобільність із сусіднім регіоном на сході” та проект ФАКС “Східно-західна Європейська мережа для вищої технічної освіти”, за якими близько 200 представників України зможуть навчатися і працювати в університетах 6 європейських країн.
Із департаментом адміністративно-господарської роботи та Інститутом енергозбереження та енергоменеджменту ми вийшли на реалізацію проекту утеплення 16-ти гуртожитків вартістю 36,06 млн грн. Проект дозволить заощадити до 15 % сьогоднішніх витрат на опалення.
У роботі з департаментом науки та інноватики маємо важливий результат: реалізується чотири проекти 7-ої РП (ММІФ, ФММ, ІЕЕ, ІПСА), створено національні контактні пункти 7РП з інформаційних технологій та захисту навколишнього середовища.
– Хотілося б почути про внесок факультетів у міжнародну діяльність університету.
– У НТУУ “КПІ” розроблено і впроваджено методику з визначення внеску кожного підрозділу в міжнародну діяльність університету. Визначено питомі показники (індекси академічної мобільності, міжнародних публікацій, ефективності та активності міжнародної діяльності тощо), за якими результати КПІ можна порівняти з результатами передових університетів світу.
За показником “Індекс активності на міжнародних ринках освітніх послуг”, що враховує кількість іноземців, які навчаються, одноосібним лідером є ФАКС. Близько 13% студентів тут – іноземні громадяни. Це – на рівні провідних університетів світу. За індексом міжнародних публікацій, який враховує кількість монографій та наукових статей, виданих за кордоном, лідерство – за ФБТ і ФЕЛ. За індексом академічної мобільності всіх випередили ФАКС і ХТФ, що закономірно, бо саме на цих факультетах виконуються проекти TEMPUS, Фулбрайт, Євразія. За індексом активності міжнародного співробітництва, що враховує міжнародні угоди, заходи, спільні структури, – лідерами стали ІТС і ЗФ. За індексом ефективності міжнародної діяльності, який враховує кошти від міжнародної діяльності, вперед вийшли ЗФ та ФЕЛ.
– Що Ви можете сказати про кращий досвід факультетів?
– Досягнуто позитивної динаміки за показниками академічної мобільності, міжнародних публікацій, активності на міжнародних ринках освітніх послуг. Відбувся незначний спад за показниками ефективності міжнародної діяльності та активності міжнародної співпраці, що може бути наслідком світової кризи.
Особливо треба відзначити ФЕЛ – лідера 2011 року, у нього всі п’ять індексів перевищують середні значення по КПІ. ФАКС – абсолютний лідер за індексами академічної мобільності та активності на міжнародних ринках освітніх послуг. ХТФ активно розгортає програму “Подвійний диплом”. Троє з шести найбільш цитованих учених КПІ працюють на ХТФ. ПБФ здійснив прорив з 18-го місця (в 2010 р.) на 5-те місце (в 2011 р.). Факультет має високі індекси міжнародних публікацій та академічної мобільності і подає 4 проектні заявки за програмою TEMPUS.
– Які ще позитивні моменти діяльності університету за минулий рік Ви б хотіли відзначити?
– Звичайно, це новини, якими пишаються всі політехніки: за результатами рейтингів ТОП-200, “Компас” та національної частини Webometrics – НТУУ “КПІ” посідає перше місце серед ВНЗ України. Але найбільш “гарячою новиною” року стало входження КПІ до світового рейтингу ТОП-700 за версією компанії QS (Quacquarelli Symonds). Входження до ТОП-700 в конкуренції з майже трьома тисячами університетів світу, безумовно, є значним досягненням усього колективу КПІ, всіх департаментів, але насамперед – це мотивація для подальшого вдосконалення.
– У Вас за плечима багаторічний досвід керівництва міжнародним департаментом найбільшого європейського університету. Які першочергові проблеми і завдання Ви вбачаєте на поточний рік?
– Ми маємо достатньо сигналів для активної й плідної діяльності. Як кажуть, наше майбутнє – в наших руках. Наприклад, у конкурсі TEMPUS від університетів-партнерів КПІ надійшло 20 запрошень до участі. А від наших факультетів й інститутів відгукнулися одиниці. А треба було лише надіслати інформацію про підрозділ на одній сторінці! Ось така, так би мовити, нейтральність.
Далі. Четвертий рік поспіль КПІ – перший у рейтингу ТОП-200. Але розрив між нами й університетами першої п’ятірки скорочується, хоча й наші рейтинги йдуть угору.
Університети України, акумулюючи досвід лідера, посилюють активність за окремими складовими. Наприклад, Таврійський університет виборов 7 діючих проектів TEMPUS, Харківський авіаційний – 6 проектів 7РП, КНУ ім. Шевченка має 6 проектів УНТЦ. Якщо порівнювати нашу міжнародну діяльність з партнерами – Варшавською політехнікою, Берлінським ТУ, Стокгольмським КТН – то ми знаходимося ще далеко від них.
Ми розуміємо, що є об’єктивні фактори, які стримують розвиток міжнародної діяльності, але є і завдання ДМС – долати суб’єктивні фактори і проблеми. Ми ще не досягли критичної маси керівників, які розуміють, що без міжнародної співпраці навчальні підрозділи вже не зможуть долати акредитаційні бар’єри, бути привабливими для абітурієнтів, готувати на сучасному рівні магістрів і аспірантів, бути відомими через публікації у високоімпактфакторних журналах і виборювати фінансування з міжнародних джерел та ін. І треба наполегливо працювати, щоб зміни врешті-решт відбулися!
Потрібна нова психологічна готовність сприймати міжнародне співробітництво не як окремий вид діяльності, лише дотичної до навчально-методичної, виховної, наукової, соціальної, а як невід’ємну складову роботи кожного з цих напрямків. З цією метою з 2012 року параметри міжнародної діяльності в рейтингу науково-педагогічних працівників будуть посилені. Посилюються вимоги до міжнародних перспектив наукових проектів, що виборюють бюджетне фінансування.
У вересні 2011 р. була затверджена нова Програма розвитку міжнародної діяльності університету. При цьому було проаналізовано: що не вдалося виконати в попередній програмі? Не досягнуті параметри підготовки кадрів для зарубіжних країн, не повною мірою виконані завдання розвитку матеріально-технічної бази міжнародного співробітництва, співпраця з випускниками – громадянами іноземних держав вимагає більш системного підходу і участі всіх випускових кафедр тощо. Отже, цим проблемам треба приділити належну увагу.
– Що б Ви хотіли сказати на завершення?
– У НТУУ “КПІ” багата та славна історія. Він і надалі має бути привабливим для світу, сильним у конкурентних середовищах, більш амбіційним і впевненим у своїх досягненнях і планах, більш затребуваним на ринках освітніх і науково-інноваційних послуг, отже – бути першим!
На завершення хочу висловити вдячність усім, хто активно працював для розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини подальшого утвердження у світі КПІ та нашої держави.