Ви є тут

На VI Міжнародному конгресі україністів

Таланти КПІ 2010/2. Серия иллюстраций к повести Н.В. Гоголя "Майская ночь или утопленница". Карташева Татьяна,  СГМ-61, смешанная техника.

Міжнародною асоціацією україністів (МАУ) було проведено п'ять Міжнародних конгресів – 1990 р. (Київ), 1993 р. (Львів), 1996 р. (Харків), 1999 р. (Одеса), 2002 р. (Чернівці).

Шостий міжнародний конгрес україністів (голова конгресу – президент МАУ, професор Колумбійського університету в США Марк фон Гаген) відбувся в Донецькому національному університеті з 28 червня по 1 липня 2005 р., зібравши понад 600 науковців із 26 країн світу.

Відкриття цього заходу проходило в Донецькому академічному театрі опери та балету. Ректор Донецького національного університету академік НАН України В.Шевченко, відкриваючи урочисте засідання, розповів про історію МАУ, перша конференція якої відбулася 1989 р. в Неаполі. Віце-прем'єр М.Томенко зачитав привітання від Президента України В.Ющенка та голови парламенту В.Литвина. Цікавою була пленарна доповідь академіка НАН України І.Дзюби “Донецька складова української культури”. Дуже емоційно виступала президент Національної асоціації україністів, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України Ганна Скрипник: “Ми всі стояли на Майдані! Ми захищали Україну! Ми всі бажаємо нашій державі розквіту!”

Наступні два дні були заповнені роботою в секціях, участю в “круглих столах” тощо. Загалом працювало понад 100 секцій, 11 “круглих столів”, відбулися презентації кількох десятків нових видань, виставки, проводилися диспути з різних питань.

Основними напрямами засідань були історія, мовознавство, літературознавство, культурологія, етнологія, освіта, історія української науки. Багато виступів стосувалися Помаранчевої революції, впливу цієї події на подальший розвиток українського суспільства. Відбулися жваві дискусії, зокрема, щодо проблеми функціонування української мови в наші дні. Підсумки невтішні: ситуація навколо впровадження української мови, зокрема, в засобах масової інформації та навчальних закладах залишається на незадовільному рівні.

Важливе місце в дискусіях на конгресі було відведено розвитку вищої освіти України в контексті ідей Болонського процесу. В обговоренні цієї проблеми взяли участь не тільки українські освітяни, а й фахівці з інших країн. До речі, АН вищої школи України (президент – акад. М.Дробноход) на розширеному засіданні своєї президії вже розглянула резолюції VI конгресу МАУ щодо активізації та оптимізації роботи з науково-методичного забезпечення кредитно-модульної системи навчання в українських закладах вищої освіти.

НТУУ “КПІ” на конгресі представляли: директор Державного політехнічного музею проф. Л.Гріффен (доповідь “Деякі особливості вивчення історії техніки в технічних вузах”), проф. В.Добровольський (доповідь “Про викладання історії техніки в технічних вузах”), проф. Н.Вірченко, під керівництвом якої було проведено “круглий стіл” на тему: “Всесвітньо відомий український математик Михайло Кравчук: життя і творчість.” Там же демонструвався документальний фільм “Голгофа академіка Кравчука” (українською та англійською мовами). Упродовж 33-х хвилин стрічка розповідає про наукову та педагогічну діяльність, про тяжку долю цього видатного вченого, який закінчив своє життя в колимському концтаборі 1942 р., про вшанування пам'яті академіка: в НТУУ “КПІ” за 1992-2004 рр. проведено десять Міжнародних наукових конференцій, присвячених йому, відкрито пам'ятник ученому, аудиторію ім. М.Кравчука, видано три великі книги наукових праць М.Кравчука та інших науковців, які розвивають його математичні відкриття.

Запам'ятався учасникам конгресу гість із Японії, який цитував твори Лесі Українки в оригіналі та збирається перекласти “Лісову пісню” японською мовою. Загальну увагу до себе привернув один із керівників антифашистського підпілля на Донеччині в роки Другої світової війни Євген Стахів (нині йому 87 років, живе у Нью-Йорку). Він, зокрема, зауважив: “Тринадцять років незалежності минуло. Можна було зробити набагато більше. Україна потерпає від значного прошарку олігархів”.

Нарешті, потрібно підкреслити, що впродовж роботи конгресу Донецький університет, від прибиральниці до студентів і викладачів, – заговорив українською! А студенти-чергові були такими ввічливими, охоче допомагали орієнтуватися в лабіринтах корпусів та коридорів університету, вирішувати технічні питання. Тож Донецький край – таки український, попри всі поточні складнощі сьогодення.

На конференції було обрано новим президентом МАУ академіка НАН України Ярослава Яцківа – відомого вченого-астронома, голову Українського міжнародного комітету з питань науки і культури.

Ніна Вірченко, професор ФМФ, віце-президент АН ВШ України

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій