Ви є тут

Форум з проблем ядерної безпеки: уроки мудрості

2011.04.19 Міжнародний форум "За мир, взаємопорозуміння і співробітництво заради  безпечного світу".

У Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" 19 квітня відбувся Міжнародний форум "За мир, взаєморозуміння і співробітництво заради безпечного світу". Організаторами форуму виступили Українська Рада Миру, Міністерство надзвичайних ситуацій України, Проект JICA "Українсько-Японський Центр", Міська рада м. Славутич, Міжнародна кафедра ЮНЕСКО "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика" і, звичайно, НТУУ "КПІ". Організатори приурочили захід до 25 роковин Чорнобильської катастрофи. Тож його учасники розглядали як глобальні проблеми, з якими зіткнулося людство після аварії на ЧАЕС, так і суто технологічні та медично-біологічні  питання подолання її наслідків.

Своїми спогадами про трагічні події чвертьвікової давнини і міркуваннями про вплив аварії на Чорнобильській АЕС на хід історії нашої держави поділився під час відкриття форуму перший Президент незалежної України Леонід Кравчук. На церемонії також виступили ректор НТУУ "КПІ" академік Михайло Згуровський, директор департаменту Міністерства закордонних справ України Володимир Яценківський, заступник голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Міністерства надзвичайних ситуацій України Микола Проскура та представники інших органів державної і місцевої влади України.

Загальний тон подальших засідань форуму, напевно, задав виступ Юрія Щербака – президента Інституту сталого розвитку України, відомого письменника, доктора медичних наук, колишнього посла України в США і першого міністра охорони навколишнього середовища незалежної України. Автор документальної повісті "Чорнобиль", яка у вісімдесятих роках ХХ століття першою розповіла про весь жах того, що відбулося на українському Поліссі в 1986 році, і тепер був максимально відвертим у своїй доповіді. Вона називалася "25 років Чорнобиля: уроки для людства" і була присвячена основним аспектам катастрофи, справжні масштаби якої відразу вийшли за межі окремої республіки тодішнього СРСР, і подолання наслідків якої триватиме ще багато років. Трагедія на ЧАЕС набула планетарного значення і, хоч би як парадоксально це не виглядало, об'єднала людство. Ця єдність – наголосив Ю.Щербак – у бажанні протистояти бездумному поширенню надпотужних небезпечних технологій. А ще він говорив про нові вимоги до професіоналізму людей, які працюють з сучасними технологіями, та соціальну відповідальність, що має бути обов'язковою складовою їхньої діяльності. До чого призводить нехтування цими принципами знов нагадала аварія на АЕС "Фукусіма -1", наслідки якої вже стали порівнянними з наслідками катастрофи на ЧАЕС.

Питання соціальної відповідальності, взагалі, червоною ниткою проходило  по усіх виступах учасників конференції. Про таку відповідальність говорив у доповіді, присвяченій, здавалося б, суто технічним аспектам Чорнобильської катастрофи та її "спадку", Герой України, академік Віктор Бар'яхтар. Адже саме безвідповідальність учених, які експериментували на працюючому реакторі, і призвела до катастрофи. І, якби не безвідповідальність тодішньої верхівки СРСР, її наслідки для здоров'я людей могли б бути значно меншими. Втім, останній керівник тієї держави знехтував питаннями безпеки заради примарного спокою громадян – на будь-яку інформацію про масштаби катастрофи він особисто  наклав жорстке табу.  Через цю заборону навіть відомості про найпростіші способи певного убезпечення себе від впливу радіаційного опромінення, як от, зменшення перебування поза приміщеннями, носіння на відкритому повітрі головних уборів, щоденний душ, довгі рукави на одязі і таке інше, у перші дні після катастрофи до людей доведені не були. Та що там казати, усі пам'ятають, що київських дітей вивели того року на першотравневу демонстрацію!.. І все ж таки, на поставлене собі самому запитання, чи можуть бути безпечними атомні електростанції, академік Віктор Бар'яхтар впевнено відповів "так"! Але лише реактори нового, четвертого покоління, при розробці яких враховані всі попередні аварії на АЕС, всі можливі фактори впливу на роботу реакторів ззовні, найменші ймовірності природних катаклізмів у зоні станції і таке інше. Такі реактори вже з'являються в США, Росії та в деяких інших країнах, і за ними – майбутнє. Адже поки що реальною альтернативою атомній енергетиці залишаються  традиційні, надзвичайно затратні технології, які також є далеко не безпечними для довкілля…

Про право людини знати правду про ризики, на які наражає її сучасна енергетика, про наукову оцінку таких ризиків, про новий досвід  використання таких даних у ситуації, що склалася після аварії на японській АЕС "Фукусіма -1", і про нову парадигму використання атомної енергетики "після Фукусіми", розповів професор Токійського університету Шуічі Івата. А про наслідки ядерних катастроф для здоров'я людей – професор університету м.Нагасакі Йошисада Шібата. Його доповідь базувалася на дослідженнях здоров'я людей, які пережили атомні бомбардування Хіросими і Нагасакі та Чорнобильську катастрофу і, певною мірою, проектувалася на тих, хто опинився у зоні впливу витоків радіації станції "Фукусіма-1". Висновки японського професора вкотре нагадали про надзвичайну обережність, якої мають дотримуватися розробники і експлуатаційний персонал атомних станцій…

Не менш цікавими були й доповіді проректора Пултуської гуманітарної академії імені Олександра Гейштора (Польща) Кшиштофа Островського про реакцію міжнародного співтовариства на тогочасні події (доповідач у часи аварії на ЧАЕС працював у Секретаріаті ООН); президента Польської освітянської фундації "PERSPEKTYWY", відомого журналіста Вальдемара Сівінського про роботу щодо висвітлення аварії на ЧАЕС у засобах масової інформації та виклики, які постали перед світовою журналістикою після Чорнобиля; головного інженера ЧАЕС Андрія Білика про хід і перспективи зняття ЧАЕС з експлуатації (останню крапку в цій справі буде поставлено лише у 2064 році); незмінного з 1990 року міського голови міста Славутич Володимира Удовиченка про створення на базі цього міста техноекополіса, досвід якого може стати прикладом екологічної, економічної та соціальної реабілітації для інших населених пунктів, та інші.

Утім, аби хоча б побіжно згадати про всі виступи, які аудиторія сприймала з напруженою цікавістю, не вистачить газетної шпальти. Тому лише зауважу, що форум працював не тільки в пленарному, але й у секційному режимах. Тематика проблем, які обговорювалися на секціях, відображена в їх назвах: "Зруйнований реактор ЧАЕС: стан, ризики, фізико-технологічні рішення", "Уроки Чорнобиля для людства: технологічний, гуманітарний і міжнародний аспекти", "Проекти, пов'язані з проблемами і ризиками, породженими аварією на ЧАЕС", "Організація більш тісного співробітництва з міжнародною спільнотою, зокрема, з Японією, у розв'язанні проблем, породжених Чорнобилем". Не забули організатори форуму й про соціально-психологічні та виховні аспекти проблем, пов'язаних з життям людей після Чорнобиля, – їм присвятила свою роботу секція з промовистою назвою "Формування у студентської молоді психології відповідальності за створення безпечного світу, за збереження життя на землі. Курс лекцій "Хіросима-Нагасакі: уроки миру".

Доповіді на форумі стали своєрідними уроками мудрості для його учасників. Мудрості у сенсі, сформульованому в розповіді вже згаданого Вальдемара Сівінського про напис, який прикрашав двері кімнати одного з журналістів у перші місяці ліквідації наслідків аварії у Чорнобилі: "Розумна людина завжди знайде вихід з будь-якої ситуації. Мудра – ніколи в ній не опиниться".

Дмитро Стефанович

19 квітня 2011 року в НТУУ "КПІ" відбудеться Міжнародний форум "За мир, взаємопорозуміння і співробітництво заради безпечного світу". Запрошуємо до участі! Підтримку проведення заходу надають: Українська Рада Миру, Посольство Японії в Україні та проект JICA "Українсько-Японський центр", кафедра ЮНЕСКО при НТУУ "КПІ", мерія м. Славутич.

Міжнародний Форум в НТУУ "КПІ" передує  Міжнародній конференції "Двадцять п'ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього", що буде проведена в Києві 20-22 квітня 2011 року.

Проблематика форуму:

1. Зруйнований реактор ЧАЕС: стан, ризики, фізико-технологічні  рішення.

2. Уроки Чорнобиля для людства: технологічний, гуманітарний і міжнародний аспекти.

3. Міжнародні миротворчі ініціативи, спрямовані на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

4. Інформаційна підтримка заходів, пов’язаних з наслідками аварії:
об’єктивність, коректність.

5. Проекти, пов’язані із проблемами і ризиками, породженими аварією на ЧАЕС:

  • міст співробітництва «Славутич (супутник Чорнобиля) – Хіросима – Київський політехнічний»;
  • проблематика сталого розвитку;
  • енергетика сталого розвитку;
  • моніторинг стану здоров’я населення та екологічно забруднених територій, що зазнали впливу ядерних катастроф; обмін базами даних у цих сферах і відповідні наукові дослідження;
  • соціально-економічна реабілітація уражених територій та жителів потерпілих населених пунктів.

6. Організація більш тісного співробітництва з міжнародною спільнотою, зокрема з Японією, у розв’язанні проблем, породжених Чорнобильською аварією.

7. Українські і японські вчені у спільних дослідницьких, науково-технологічних та гуманітарних проектах, пов’язаних із проблемами і ризиками, породженими аварією на ЧАЕС.

8. Формування у студентської молоді психології відповідальності за створення безпечного світу, за збереження життя на Землі: Курс лекцій “Хіросіма – Нагасакі: уроки миру”.

9. Інші гуманітарні проблеми, пов’язані із наслідками Чорнобильської катастрофи.

До участі у Міжнародному форумі запрошуються представники органів державної влади України, міжнародних організацій, засобів масової інформації, вчені, викладачі, аспіранти, студенти.

Більш повну інформацію можна знайти на сайті http://www.uajc.com.ua.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій