Валентин Анатолійович Зморович народився 6 вересня 1909 р. в сім’ї викладача гімназії в Києві. В 1928 р. він став студентом фізико-математичного факультету Київського інституту народної освіти (нині Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), який закінчив у 1932 р. Істотний вплив на формування його як вченого і педагога справили засновники Київської математичної школи – академіки АН УРСР Д.О. Граве, М.П. Кравчук, член-кореспондент Н.І. Ахієзер.
У 1932 р. за рекомендацією М.П. Кравчука та Н.І. Ахієзера Валентин Анатолійович почав педагогічну роботу в Київському політехнічному інституті (на той час – індустріальному).
У 1934 р. вийшла друком перша наукова робота, в 1937 р. В.А.Зморович захистив кандидатську дисертацію, а в 1950 р. – докторську на тему «Дослідження з теорії аналітичних та узагальнених аналітичних функцій». Через деякий час йому було присвоєно звання професора.
У роки війни в колективі вчених та інженерів Київського індустріального інституту під час евакуації до Ташкента виконував науково-технічні роботи для оборони країни.
З 1952 по 1973 рр. він завідувач кафедри вищої математики КПІ, потім до 1987 р. – професор кафедри вищої математики № 1 КПІ.
Створені В.А.Зморовичем лекційні курси відзначались глибиною думки та яскравою лекторською майстерністю і викликали захоплення не тільки студентської молоді, але й професійних викладачів.
Провідна тема його досліджень – геометрична теорія аналітичних функцій. Головним об’єктом тут були спеціальні класи функцій, регулярних та однолистих в крузі, круговому кільці, необмеженій круговій області, та n-зв’язних кругових областях. Теорія ґрунтувалась на побудованих В.А. Зморовичем узагальненнях класичних інтегральних формул Пуассона, Шварца, Рісса-Херглотца та поширення їх на n-зв’язні кругові області (ці формули з повним правом можна назвати формулами В.А. Зморовича). Після цього важливі класи аналітичних функцій набули зображення у вигляді Стілтьєсових функціоналів над сімейством (або кількома сімействами – у випадку багатозв’язних областей) неспадних функцій обмеженої варіації. Цей метод ним було названо методом структурних формул.
Багато уваги В.А. Зморович приділяв обчисленню та дослідженню збіжності невласних інтегралів, які цікавили свого часу багатьох видатних математиків світу (гамма-функція, дзета-функція Ойлера-Рімана та ін.). В останні роки його математичний талант розкрився в критичному огляді окремих результатів і досліджень математиків з різних країн світу в царині його власних математичних інтересів. В.А. Зморович побудував узагальнення інтегралу Шварца на n-зв’язні кругові області (n – будь-яке натуральне число) у вигляді значно зручнішому, ніж у Мєшковського. Критично розглядаючи наукові результати інших математиків, він не тільки узагальнював їх, але, бувало, і знаходив неточності в їх працях.
В.А. Зморович багато років плідно керував науковим семінаром на кафедрі вищої математики КПІ, який мав наукові зв’язки з болгарськими, румунськими математиками, був широко відомим у Росії, Польщі, США. На цьому семінарі неодноразово виступали його учні: доктори фізико-математичних наук Л.О. Дундученко, П.М. Тамразов, І.П. Мітюк. З цього семінару вийшло багато кандидатів фіз.-мат. наук – учнів В.А.Зморовича: В.Г. Лозовик, С.А. Касьянюк, В.О. Похилевич, А.А. Гудзь, І.К. Коробкова, Н.І. Черней, О.А. Якубенко та інші.
В.А. Зморович ініціював захист кандидатської дисертації на спеціалізованій науковій раді КПІ геніального математика Є.Є. Вікторовського, якому наукова рада одностайно присудила після захисту вчений ступінь доктора фізико-математичних наук.
Почуття відповідальності, людяність, порядність, принциповість завжди були притаманні В.А. Зморовичу. Прикладом вияву цих якостей було ставлення до його вчителя академіка М.П. Кравчука, якого в 1938 р. безпідставно було заарештовано. Валентин Анатолійович разом із дружиною (вона була на той час асистентом М.П. Кравчука) не приєдналися до хору засуджень опального вченого. Навпаки, вони завжди були впевнені в його невинуватості і не приховували своєї позиції.
Плідна творча, науково-педагогічна діяльність В.А. Зморовича свого часу була відзначена двома орденами Пошани та медалями. Помер Валентин Анатолійович у лютому 1994 року.
Усі, хто спілкувався з В.А. Зморовичем назавжди запам’ятали його як видатного вченого, талановитого педагога, принципову і чуйну людину.