УЯЦ

Засідання спільного координаційного комітету Проекту технічного співробітництва «Українсько-японський центр» відбулося 9 червня 2009 р.

Спільний семінар “Як подолати економічну кризу в Україні”, організований Українсько-японським центром та НТУУ “КПІ”, відбувся 5 березня. У його роботі взяли участь вітчизняні та зарубіжні фахівці.

Основним предметом управління в Японії є трудові ресурси. Ціль, що ставить перед собою японський керуючий – підвищити ефективність роботи підприємства в основному за рахунок підвищення продуктивності праці працівників.

У грудні 2008 року я, як заступник директора Українсько-японського центру НТУУ “КПІ”, на запрошення Японської агенції з міжнародного співробітництва (JICA) побував у Японії.

16 січня 2009 року відбувся візит нещодавно призначеного Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні Його Високоповажності пана Тадаші Ідзава до НТУУ “КПІ”.

Щодня учень прагне щось придбати,
Тоді як Майстер Дао прагне з чимось розлучитися,
Розлучатися і розлучатися до тих пір, поки він не знайде wu wei (неробота).
З «Дао де Дзін».

Сьогі (сегі, шьогі, японські шахи) – одна із старовинних настільних інтелектуальних ігор. Походить від стародавньої гри «чатуранга», батьківщиною якої можна вважати іранський Абадан, що в давнину входив до складу Індії. Звідти любителі завезли її через Персію до Європи, де вона еволюціонувала в те, що сьогодні відомо під назвою «шахи». Але рух гри відбувався і на схід, до Китаю, де вона трансформувалася в «сянци». В епоху Нара (710-794) японські місії, яких направляли до двору імперії Тан, привезли з собою на батьківщину захоплюючу гру, дещо змінивши на свій лад її назву.

Японська специфіка маркетингу – у тісному контакті зі споживачами та у винахідливості щодо методів ведення бізнесу. Ключові ознаки сучасного макетингу:

12 листопада в Картинній галереї КПІ відкрилась виставка творів з природного матеріалу – ошибана, на якій представлені роботи членів творчого об'єднання “Палітра флори”: Петра Козловського, Інни Данченко, Уляни і Василя Куцан, Юлії Шлаєр, Тетяни Бердник, Валентини Процько, Ірини Блажчук, Лариси Д

Українсько-японський центр відзначає вже другу річницю свого існування. За календарним віком цей підрозділ ще зовсім юний (та й палацик для нього у стадії будівництва), але за справами, які тут започатковано та втілено, центр має вагомі здобутки нині й гарні перспективи на майбутнє.