У вересні 2014 року в КПІ ім. Ігоря Сікорського створено Раду молодих учених університету. Сьогодні Рада відіграє доволі помітну роль у його житті. Про те, для чого вона створена та про перші два з половиною роки її роботи розповів "КП" ініціатор створення цього об'єднання та його голова Олег Білецький.

– Коли і як виникла ідея створити в університеті Раду молодих учених?

– Молоді вчені КПІ ім. Ігоря Сікорського почали гуртуватися, коли усвідомили, що нині більшість інформації науковці отримують через мережу Інтернет. Одним з найпопулярніших майданчиків для спілкування є соціальні мережі. Після їх моніторингу ми дійшли висновку, що для оперативного інформування про новини відділу аспірантури і докторантури університету, наукові події України і світу, а також для обміну досвідом аспірантам і докторантам варто об'єднатися в окрему групу в соціальній мережі, – і в січні 2013 року я утворив її в соціальній мережі "ВКонтакті". З того часу виконую обов'язки її модератора.  Нині вона має 733 фоловери, а на сторінках групи трохи більше ніж за три роки її існування було опубліковано 2386 корисних новин для молодих учених. Із грудня 2013 року діє сторінка молодих учених КПІ ім. Ігоря Сікорського і в соціальній мережі Facebook.

Що ж до Ради молодих учених КПІ ім. Ігоря Сікорського, то при її створенні було використано досвід діяльності Ради молодих учених (РМУ) при Держінформнауки України (нині – Рада молодих учених при МОН України), членом якої я є дотепер. Зауважу, що діяльність цього громадського утворення є доволі значною: скажімо, пропозиції від РМУ враховуються при підготовці нормативно-правових актів відповідного спрямування, її представники включаються до складу різноманітних робочих груп, беруть активну участь у парламентських слуханнях, запрошуються на наради Кабінету Міністрів України, які присвячені питанням науки та науково-технічної діяльності, державної молодіжної політики тощо.

Досвід роботи в РВУ засвідчив, що діяльність такого органу може бути доволі ефективною. Тому й виникла ідея створити таку ж раду в КПІ ім. Ігоря Сікорського (тоді ще просто НТУУ "КПІ"). Після підготовки концепції і Положення про Раду молодих учених КПІ ім. Ігоря Сікорського на початку серпня 2014 року я зустрівся із заступником проректора з наукової роботи В.Й.Котовським, а потім і з проректором з наукової роботи академіком НАН України М.Ю. Ільченком і заручився їхньою повною підтримкою.

Два місяці інтенсивної роботи – і наказ про створення Ради молодих учених підписав  ректор університету академік НАН України М.З. Згуровський. Перші збори Ради молодих учених КПІ пройшли 2 жовтня 2014 року. На них мене обрали її головою.

– Якою є основна мета діяльності Ради? 

– Мета об'єднання молодих учених – забезпечення всебічного сприяння науковій, інноваційній, винахідницькій та іншій творчій діяльності молодих дослідників, а також захист і реалізація професійних, інтелектуальних, юридичних і соціально-економічних їхніх прав та сприяння міжвузівській інтеграції молодих учених тощо. Робити це потрібно в масштабах всієї країни, тому, до речі, спільно з представниками Ради молодих учених при МОН України та таких само рад інших університетів ми розглядали і вносили власні пропозиції до Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року, обговорювали конкретні питання організації функціонування Рад молодих учених університетів і налагодження співпраці між ними, проблеми нормативного забезпечення їх діяльності тощо.

Розуміючи, що відкриття в науковій сфері часто-густо робляться в ході міждисциплінарних досліджень, ми в Інтернет-групах нашої Ради створили  рубрику, де публікуємо новини про розробки вчених нашого університету. Завдяки цьому фахівці можуть знаходити партнерів і шляхи для комерціалізації своїх винаходів.

Одним із ключових завдань РМУ КПІ ім. Ігоря Сікорського є організація співпраці молодих учених з Науковим парком "Київська політехніка" для спільної координації та контролю процесу комерціалізації університетської науки. Тому РМУ бере активну участь у проекті створення наукового міста   "POLYTECO SCIENCE CITY". Ще у березні 2015 р. Рада провела семінар "Інноваційна інфраструктура КПІ "POLYTECO SCIENCE CITY". Присвячено його було конкретизації можливостей, які молоді науковці будуть мати завдяки Інноваційному місту в КПІ ім. Ігоря Сікорського, й розвитку ідей, якими займатиметься Науковий парк, бізнес-інкубатор, низка венчурних та інвестиційних фондів.

Крім того, з особистого досвіду ми в Раді знаємо, з якою кількістю проблем стикається науковець, який тільки почав свій шлях. Тому вирішили допомогти колегам: зробили так, щоб більш досвідчені вчені розповіли, як пройти цей шлях найбільш оптимально з найменшими втратами. Задля цього провели семінар "Проблеми молодіжної науки в Україні. Стан. Перспективи". Він став першим із серії семінарів курсу для молодих учених в КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Зауважу, що проведення тематичних семінарів – одна з тих форм роботи, до якої ми постійно вдаємося. Адже на таких зустрічах можна розглянути, докладно обговорити і знайти певні рішення щодо подолання якихось проблем, які турбують колег, та організуватися для спільної роботи в якомусь напрямі. Тож задля активізації роботи над оборонною тематикою  ми проводили семінар на тему "Перспективні військові розробки"; розглядали способи організації колективної та міждисциплінарної роботи на семінарі "Ініціативні теми"; для презентації інформації про шляхи одержання грантів і пропозицій щодо закордонних стажувань організували семінар "Гранти. Кроки до фінансування. Програми стажування за кордоном" тощо. 

Не можу не згадати й про ще один важливий напрям роботи РМУ КПІ ім. Ігоря Сікорського. Як відомо, на сьогоднішній день для українських науковців визначено завдання публікації результатів своєї наукової діяльності в журналах, що входять до бази SCOPUS. Ця база охоплює більш ніж 17 000 академічних журналів від 4 000 різних видавництв. Показники з бази враховуються при визначенні рейтингів конкурсних проектів, оцінці внеску вченого та ін. Зауважу, що процес публікації статей у таких базах дещо відрізняється від традиційного, відомого для фахових видань. Тому для того, щоб допомогти молодим колегам розібратися в тому, що тепер вимагається від авторів при поданні матеріалів для публікації, ми провели семінар "Публікація статей в наукометричних виданнях, що входять до SCOPUS: як підготувати, подати та доопрацювати статтю". Головною на ньому була доповідь заступника голови нашої РМУ к.т.н., асистента кафедри ТЕХВ КПІ ім. Ігоря Сікорського Г.С. Васильєва. Він нещодавно опублікував статтю "The influence of flow rate on corrosion of mild steel in hot tap water" в журналі "Corrosion science" з високим (4.8) імпакт-фактором, тож його досвід був дуже корисним і цікавим для учасників.  До речі, відеоверсія семінару та текст презентації доповідача доступні для всіх бажаючих на сторінці РМУ в ВК.

Плануємо також провести семінар "Патентознавство. Захист інтелектуальної власності", на якому розкажемо, як запатентувати свій винахід чи корисну модель через патентний відділ університету та інше.

– Але Рада займається не лише інформаційною діяльністю. Що ще входить до кола завдань, які вона вирішує?

– Ми усвідомлюємо, що молодь приходить у науку за покликанням, навіть не сподіваючись отримати якісь матеріальні блага. Але без їхньої праці годі сподіватися на розвиток держави. Тож вона й мусила б подбати про таких людей.  Особливо важливо зберегти інтелектуальний потенціал нації в нинішні непрості часи. Тому багато уваги РМУ КПІ ім. Ігоря Сікорського приділяє захисту прав молодих учених на законодавчому рівні.

Яскравим прикладом успішності такої роботи є наша участь у внесенні змін до закону, який регулює питання військового призову. Річ у тім, що в Законі України №1175-1 "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби громадян, які є студентами, аспірантами та докторантами денної форми навчання" до переліку осіб, які не підлягають мобілізації, не були включені працюючі кандидати і доктори наук. Тобто люди, які навчають студентів, аспірантів і докторантів, а також виконують розробки оборонного призначення. За те, щоб доповнити норму законопроекту відповідними категоріями громадян, боролася наукова громадськість всієї країни. Ми також зробили свій внесок у цю боротьбу. Свої пропозиції ми направили до Ради молодих науковців при Міністерстві освіти і науки України.  Вже за тиждень до мене як до голови Ради молодих учених КПІ ім. Ігоря Сікорського зателефонували з МОН з метою отримання статистики по нашому вишу щодо мобілізованих співробітників. А невдовзі Верховна Рада України підтримала у другому читанні та в цілому законопроект щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період викладачів вищих навчальних закладів, які мають науково-педагогічне навантаження не менше 0,75 ставки, науковий ступінь та звання (кандидат наук, доктор наук, доцент, професор), і наукових співробітників науково-дослідних інститутів, центрів, лабораторій, закладів прирівняних до них, які мають науковий ступінь та звання, ведуть наукову діяльність та дослідження в прикладній та фундаментальній науці.

Нам також вдалося налагодити плідну співпрацю з Радою молодих учених при МОН щодо формування бази експертів з молодих науковців для проведення експертизи наукових запитів, що будуть подаватися на фінансування за бюджетні кошти.  Від нашого університету ми делегували для цієї роботи найбільш досвідчених наших колег, які стали експертами з таких фахових напрямів: економіка; енергетика та енергозбереження; інформатика та кібернетика; математика; машинобудування; право; соціологія; філософія, історія та політологія.

До речі, члени Ради молодих учених КПІ ім. Ігоря Сікорського в 2016 році входили в організаційні комітети 20 різноманітних заходів. Серед них варто відмітити ІІ Міжнародну науково-практичну інтернет-конференцію молодих учених "Управління економічними процесами на макро- і мікрорівні: проблеми та перспективи вирішення", ХІV Міжнародну науково-практичну конференцію "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління" у Києві, VIII Міжнародну науково-технічну конференцію "Енергетика. Екологія. Людина" у Києві, ІІІ Міжнародну конференцію "Енергетичний менеджмент: Стан та перспективи розвитку – PEMS'16" у Києві, 2nd International Conference on Intelligent Energy and Power Systems IEPS '2016, IEEE, Kiev та інші.

А ще Рада молодих учених КПІ ім. Ігоря Сікорського спільно з Радою молодих учених Міжнародного університету фінансів, Спілкою молодих учених Університету економіки (м.Бидгощ, Польща) за підтримки  Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України планують провести  для активних молодих учених – лідерів з різних регіонів України – Міжнародну навчально-тренінгову програму "Школа молодого науковця – 2017 "Освіта–Наука–Інновації". Вона відбудеться 29–31 березня 2017 року у м. Києві. Робота  Школи буде відбуватися у формі неформальних зустрічей, доповідей, дискусійних майданчиків, ініціативних груп. Передбачається надання нормативної, методологічної, консультативної допомоги та проведення інфогодин з обговорення актуальних питань інтеграції бізнесу науки та технологій.