Третина століття не надто значний проміжок часу в історії КПІ, проте для окремої кафедри його можна вважати стратегічним, а здобутки – вагомими. За цей час змінилась назва кафедри, яка раніше була гідропневмоавтоматики і гідравліки, чимало інженерів-механіків, випускників минулих років, стали провідними фахівцями, заснували свої фірми, отримали звання доцентів і професорів, започаткували нові наукові напрями.

Здобутки

Початок широкомасштабних наукових досліджень на кафедрі припав на 1978 рік, коли проф. О.М.Яхно очолив колектив. Послужний список керівника, до якого увійшли навчання в університеті ім. Т.Г.Шевченка, служба в армії, аспірантура, захист дисертації, робота доцентом в КПІ, заснування кафедри "Механіка рідин" у Технічному університеті (м. Габрово), став фундаментом, який дозволив започаткувати напрям руху кафедри, що розвивається донині.

За понад три десятиліття на кафедрі було підготовлено більше 30 кандидатських дисертацій, зокрема громадянами Алжиру, Сирії, Іраку, Чехословаччини, Болгарії, Ірану; захищено 11 докторських дисертацій, 4 з яких належать вихованцям кафедри; видано більше двох десятків монографій та навчальних посібників. Поступово кафедра стала головною в Україні за своїм профілем. Наукові семінари за спеціальностями "Гідравлічні та пневматичні машини", "Механіка рідини, газу та плазми", "Системи приводів", "Апарати та машини хімічних виробництв" та "Машинознавство" здобули статус перепустки на спеціалізовані ради для захисту кандидатських і докторських дисертацій. Робота завідувача за межами кафедри, а саме на посаді заступника голови експертної ради ВАК з галузевого машинобудування, у навчально-науковій раді МОН України, у трьох спеціалізованих радах із захисту дисертацій сформувала вимоги і до наукових праць кафедри. Ключовим питанням семінарів став один з рядків експертного висновку: скажіть одним реченням, за що вам потрібно присвоїти ступінь кандидата чи доктора саме технічних наук?

Відкритість до діалогу, пропагування своїх здобутків, відсутність остраху перед новітньою технікою та закордонними науковими школами увінчалися міжнародним визнанням – договорами про співпрацю з компаніями Festo, Rexroth, Університетом "Вроцлавська політехніка", Габровським ТУ; стажуванням студентів у Німеччині (Hawe, Rexroth), участю в науково-технічних конференціях в Естонії, Польщі, Німеччині, Латвії, Болгарії, участю в міжнародних конкурсах студентських робіт. Останні події – виконання робіт на замовлення Техаського університету та участь у договорі "Укратома" з Євросоюзом. Під час більш активного розвитку промисловості було засновано центр "КПІ-Фесто" і напрям "Механотроніка в машинобудуванні", але і під час уповільнення загального руху кафедру було розширено лабораторіями електрогідравліки та систем керування.

Будні

На запитання до керівника щодо стилю його роботи, отримуємо відповідь: "Я намагаюся нікому не заважати". У колективі співпрацюють і збагачують одна одну наукові групи зі своїми поглядами, напрямами, уподобаннями. Різні погляди стають змістовним доповненням, так би мовити системним врівноваженням.

Якщо людина займається цікавою справою (а на кафедрі залишаються саме такі), то вона сама найкращим чином впорається з найскладнішими завданнями, і потребує лише підтримки та розуміння. Для стабільного розвитку не потрібний від'ємний зворотний зв'язок – "заперечую", "не дозволю", рушійною силою є позитивна реакція, яка дозволяє кожному спрямувати свою діяльність і здібності в найбільш корисному для кафедри і цікавому для себе напрямі. Найкращим проявом такого "позитивного" зворотного зв'язку можна вважати спілкування завідувача кафедри зі студентами та аспірантами. Жодне питання не залишається без уваги, узгоджується зі спільною стратегією його вирішення, саме узгоджується – студент відчуває, що він знайшов чудове рішення і кафедра його підтримує. Така співпраця є запорукою творчого настрою студентів і викладачів, відповідального ставлення до своєї ролі в житті кафедри. Ілюстрацією сказаного, приміром, є роботи 2011 р. з модернізації лабораторій. Тоді КПІ було передано частину обладнання Центру перепідготовки фахівців. Напередодні Нового 2012 року за першим покликом понад 60 студентів, апірантів та викладачів займалися перевезенням та монтажем нового обладнання. Студентів хвилювало, чи встигне кафедра опанувати нову техніку ще під час їхнього навчання, чи встигнуть вони ознайомитися зі "STEP-5", яка різниця між пропорційною та аналоговою і дискретною гідравлікою, навіщо механікам електроніка й інформатика тощо.

Принципи

Так само, як дисертацію мають завершувати висновки, а краще – нові закони, згадані 35-річні дослідження гідравліків та пневматиків сформували принципи розвитку кафедри: "підтримуй", "не зупиняй", "сумнівайся".

"Підтримуй". У найтяжчі часи завдяки спільній підтримці започатковано міжнародну конференцію "Гідроаеромеханіка в інженерній практиці" разом із спорідненими кафедрами Вінниці, Сум, Луганська, Донецька, Львова та Харкова. Її робота, семінари з розглядом завершених дисертаційних досліджень, співпраця з фірмами "Фесто", "Рексрот", об’єднанням "Гідросила", філія кафедри в Інституті гідромеханіки НАН України, роботи з КБ "Антонов" привабили нових учасників і перетворили конференцію на своєрідну експертну раду з наукових та практичних здобутків.

"Не зупиняй". За таким сценарієм, не підпорядковуючись моді чи вказівкам, на кафедрі з'явилися нові напрями досліджень. Це поєднання електронного керування з властивостями рідини у кавітаційних технологіях; інформаційних технологій та енергетичних потоків в циклічно-модульних моделях; теорії систем та гідропневмоавтоматики в структурному синтезі; реологічних властивостей рідин з умовами їх використання в нових гідравлічних та гідромеханічних моделях; когерентних структур обмежених потоків у вихрових апаратах; схемотехніки та гідроприводу в системах автоматизованого проектування. Кожний напрям завершився докторською дисертацією. Кожний гідравлік знає з Бернуллі: зупинка руху – це підвищення потенційної енергії, що призводить до підвищення тиску та напруження в колективі, яке не йде на користь кафедральній справі.

"Сумнівайся". Відсутність сумнівів, впевненість у власній правоті – це найперша ознака великої мозкової зупинки як особистості, так і колективу, і взагалі будь-якої справи. На щастя, кількість прикладів безсумнівної правоти в діяльності кафедри обмежена відсутністю як вільного часу, так і бажання для її відстоювання. Кожний викладач-науковець своєю цікавою справою забезпечує частку загальнокафедрального руху. Мабуть, саме тому за рейтингом кафедра щорічно займає перші позиції в КПІ.

Майбутнє

Майбутнє – це наші студенти, яких запрошують працювати в представництвах провідних закордонних фірм в Україні, які продовжують навчання в Німеччині, США, Росії; молоді викладачі та вчені, які ще вчора набували знань у лабораторіях кафедри; студенти, яких запросили до когорти конструкторів ДП "Антонов" ще до отримання дипломів. Це бакалаври інших університетів, які щорічно вступають до нас на навчання. Це команди студентів 9 спеціальностей з 12 університетів, які приїздять на тренінг у школу "Механотроніка в машинобудуванні" для спілкування, навчання, формування своєї стратегії.

Сподіваємося, що приклад кафедри прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки, очолюваної впродовж 35 років Олегом Михайловичем Яхном, не залишиться без уваги викладачів-дослідників.

О.П.Губарєв, професор ММІ