Щороку 26 квітня, у день національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукуються в наших серцях болем, співчуттям і милосердям. В  Україні радіоактивна хмара накрила 12 з 25 областей – 2293 населених пункти. У перші роки в роботах по ліквідації наслідків катастрофи взяли участь близько 600 тис. осіб з усіх куточків країни, 200 тис. з них отримали підвищені дози опромінення. В нашому університеті також працюють учасники тих подій.

Про ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії Костянтин Данилович Ноженко, завідувач лабораторій кафедри автоматизації теплоенергетичних процесів ТЕФ, знає не з розмов. Близько 8 років він працював у зоні понівеченого енергоблоку. В офіційних паперах значиться: працював з обладнанням для автоматизації робіт у зоні підвищеної радіації на об'єкті "Укриття". Якщо детальніше – разом з колегами обслуговували величезну кількість датчиків, що передавали інформацію про стан  того, що знаходиться під саркофагом. У застиглій радіоактивній лаві бурили шурфи, монтували в них датчики потоку нейтронів, у реальному часі фіксували інформацію, обслуговували та налагоджували відповідну апаратуру.

Спочатку жили в Прип'яті, в заводському гуртожитку, працювали вахтовим методом. Потім у Чорнобилі, в будинках відселенців, згодом – у гуртожитку селища Зелений Мис, звідки щодня їздили в зону. Чотири дні працювали – три вільних. Проходили ретельний медичний огляд. І от у 1998 р. медики сказали: досить. Довелося повертатися до "мирної" праці, до КПІ.

Спогади та роздуми про зону викликають у ліквідатора суперечливі почуття: захоплення і повагу до людей, з ким працював пліч-о-пліч і яких з роками стає все менше; визнання генію вчених та інженерів, які в екстремальних умовах сконструювали і звели саркофаг, що ось уже майже 30 років є гарантом нашої безпеки; несприйняття невмотивованих дій вищого керівництва країни, зокрема закриття 3-го енергоблоку ЧАЕС; вдячність за увагу й усіляку підтримку світового співтовариства.

К.Д.Ноженко – вихованець Київської політехніки, випускник ТЕФ 1967 р. З 1983 р. – с.н.с. галузевої лабораторії ТЕУ Міненерго УРСР при КПІ. Тепер Костянтин Данилович завідує лабораторією кафедри АТЕП та читає студентам курс "Технологічні вимірювання та прилади", наводить численні приклади зі своєї практики, коли професіоналізм, відповідальність та чітке виконання посадових обов'язків є гарантією безпечної роботи енергетичних систем, збереження довкілля та й людського життя.

Про своїх підопічних Костянтин Данилович говорить із задоволенням: "Студенти у нас гарні. Завжди є ті, хто прагне знань. З такими цікаво працювати. Лабораторна база кафедри базується на новітній техніці всесвітньо відомих фірм, які зацікавлені у кваліфікованих працівниках. Переважна більшість наших випускників працевлаштовані за фахом".

Молодь тягнеться до наставника. Він не лише джерело фахових знань і практичного досвіду, а й людина мобільна та спортивна, надзвичайно позитивна та доброзичлива. Влітку – мандрує гірськими стежками, взимку – підкорює лижні траси. Кавказ, Крим, Карпати – побував усюди. Тепер власним прикладом заохочує молодь до активного способу життя та занепокоєний долею табору "Глобус", що є унікальним місцем для спортивного й духовного розвитку молоді.

Зі слів колег та друзів К.Д.Ноженка, поряд з ним не давлять проблеми, завжди спокійно і надійно. Тож будемо вдячні долі, що зводить з чудовими людьми, та уважними до тих, хто зустрічається на нашому шляху.