Один із показників, що характеризує діяльність університетів, – публікаційна активність науковців (кількість публікацій, кількість цитувань, індекс Гірша). Адміністрація КПІ ім. Ігоря Сікорського постійно підтримує і заохочує вчених, чий доробок цікавий міжнародній науковій спільноті. Тетяна Донцова, к.х.н., доцент кафедри технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології, нещодавно отримала суттєве заохочення за публікації у виданнях, які є в Scopus і мають високий рейтинг впливовості.
Т.А.Донцова – випускниця кафедри ТНР та ЗХТ (1999 р.), працювала в Інституті біоколоїдної хімії НАН України, згодом повернулася на рідну кафедру, де нині провадить викладацьку та наукову роботу. Вона розповіла, як досягти публікаційної активності.>
– Тетяно Анатоліївно, очевидно, відбір матеріалів, які друкують престижні міжнародні видання, визначається не лише новизною, а й напрямом наукових досліджень, цікавих для інших дослідників?
– Так, наукова тематика, за якою працюю на кафедрі, досить різноманітна. Це, зокрема, синтез наноматеріалів на основі оксидів титану, стануму, цирконію, феруму, цинку та їх використання у водоочищенні, сенсориці та каталізі. Окрім того, працюю над прикладними тематиками, такими як "Дистанційний моніторинг якості ґрунтів" та "Створення нанокомпозиційних сорбційних матеріалів з відходів виробництв або з дешевої природної сировини для потреб водоочищення". Саме з цими темами пов'язані статті, опубліковані у виданнях, що індексуються в міжнародних наукометричних базах даних.
– Дуже цікаво. Які напрацювання маєте з водоочищення?
– Результати останніх робіт можуть знайти своє практичне застосування в аграрному секторі та на локальних водоочисних станціях. Що стосується створення нанокомпозиційних сорбційних матеріалів з відходів виробництв або з дешевої природної сировини для потреб водоочищення, то результатом даного напряму були численні впровадження у ВАТ "Лубнифарм" та ВАТ "Укрхіманаліз".
– А що таке "дистанційний моніторинг якості ґрунтів"?
– "Дистанційний моніторинг якості ґрунтів" є піонерською роботою та не має аналогів у світі. Вона розпочалась у 2019 році у рамках міжнародного українсько-індійського проєкту, я є його керівником. За цим проєктом планується створення дистанційного моніторингу ґрунтів з метою визначення їх якості та безпеки. Ці результати будуть корисними для українських аграріїв, з якими у подальшому планується співпраця.
– Де виконувалися ці дослідження?
– Майже всі роботи виконувалися в КПІ ім. Ігоря Сікорського в рамках кандидатських дисертацій аспірантів, у яких я була науковим керівником, та моєї докторської дисертації, яку планую захистити найближчим часом. Винятком є роботи, що виконувалися спільно з партнерами за міжнародними науково-дослідними проєктами: українсько-білоруський "Гетерогенні метал-оксидні каталізатори для очищення стічних вод від органічних сполук", українсько-індійський "Розробка методу визначення якості ґрунтів системою e-nose" та українсько-китайський "Отримання та застосування наночастинок оксидів металів та металів, нанесених на вуглецеві нанотрубки".
– Студенти беруть участь у таких проєктах?
– Так, в експериментальних дослідженнях брали участь аспіранти і студенти кафедри технології неорганічних речовин, водоочищення та загальної хімічної технології (в рамках наукового гуртка "Наноматеріали та нанотехнології").
– Аспіранти завершили свої роботи?
– Авжеж. Усі троє, у кого я була науковим керівником – Юрій Феденко, Світлана Нагірняк та Оксана Макарчук, успішно захистили кандидатські дисертації. Наші спільні публікації представлені в авторитетних журналах "Nanoscale Research Letters" і "Journal of Nanomaterials" та є цитованими. Зауважу, що без участі студентів та аспірантів було би важко мати ці досягнення.
– Де ще були опубліковані ваші статті?
– За останній рік були опубліковані статті у журналах: "Bioresource Technology" (імпакт-фактор (ІФ) 6.67), "Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects" (ІФ 3.27), "Journal of Materials Science: Materials in Electronics" (ІФ 2.2), "Journal of Inorganic and Organometallic Polymers and Materials" (ІФ 1.64), "Applied Nanoscience" (ІФ 3.58) та "Journal of Nanomaterials" (ІФ 2.23).
– Що потрібно, щоб роботу опублікували у престижному виданні, вона зацікавила фахівців і на неї посилалися?
– На мою думку, для успішної публікації в престижних виданнях необхідно, як це не банально звучить, багато працювати. По-друге, співпрацювати з партнерами з інших країн та, по-третє, не засмучуватись, якщо статтю не прийняли, а доопрацьовувати її й подавати знову.
– І на завершення: які найближчі плани?
– Що стосується майбутніх планів, так вони вже сформовані на років 3-5 вперед – це захист докторської дисертації, написання статей разом зі студентами, аспірантами та колегами й участь у національних і міжнародних проєктах.
Мрії мають властивість здійснюватися, якщо наполегливо працювати для їх втілення. Тож у Тетяни Анатоліївни, її колег та підопічних попереду багато роботи і нових відкриттів.