18 та 19 вересня в НТУУ «КПІ» відбувся відкритий семінар на тему «Трансфер технологій. Політика Японії у сфері співробітництва академічних закладів, промислових та урядових структур». Цей захід проходив за підтримки Українсько-японського центру при НТУУ «КПІ», на відкритті якого були присутні проректор НТУУ «КПІ», член-кореспондент НАН України М. Ю. Ільченко, радник Посольства Японії в Україні Й. Катаяма, представники уряду, викладачі та студенти нашого університету.
Пан Катаяма у вітальному слові відзначив потенціал розробок НТУУ «КПІ», впроваджених у бізнес-проектах, що сприяє розвитку та підтримці української економіки. Також він сказав, що Японія має значні напрацювання у сфері високих технологій і її представники на семінарі будуть раді поділитися цим досвідом з українськими колегами.
З лекцією «Від політики науки та технології до інноваційної політики – зразок інноваційної політики в Японії» виступив професор національного університету міста Йокогама М. Кондо. Він окреслив проблеми, які існують в Японії у сфері розробок високих технологій, та шляхи їх подолання.
Японія посідає одне з перших місць у світі за кількістю патентів, виданих винахідникам за рік, проте їх конкурентоспроможність на ринку з 1993 року значно знизилась. Саме тому уряд Японії розробив закон про науку й технології (1995) та прийняв Консул з політики у сфері науки й технологій (2001). За цими нормативно-правовими актами змінився власне підхід інноваційної політики Японії – від підходу “знизу-вверх” (від винахідників до менеджерів) до підходу “зверху-вниз” (від стратегічних замовлень – до виконання). Також в Японії широко розгорнуто співпрацю між науковими та діловими колами країни, що передбачає створення нових знань у центрах спільних досліджень за спеціальними грантами; започаткування «наукоємного бізнесу» (замість гонорарів за патенти вузи можуть отримувати частку акцій підприємства); спільну політику (національні університети стають національними університетськими агентствами).
У заключному слові пан Кондо підкреслив, що Японія як ніхто у світі покладається на знання, саме тому здійснення інновацій потребує скоординованої міжгалузевої співпраці та розробки чіткої національної стратегії.