З виникненням у середині 19 ст. фотографії як різновиду образотворчого мистецтва, у людства з’явилась можливість зберегти важливі миттєвості свого розвитку. Зі старих фотографій ми пізнаємо культуру життя за тодішнім часом.

Іноді старі фотографії з’являються в полі зору як німі свідки минулого. Так було і з цією фотографією. Вона довгий час пролежала в архівних матеріалах фотолабораторії університету, поки не потрапила до Державного політехнічного музею. Тут треба зауважити, що фотографій – оригіналів навчального процесу КПІ дореволюційного періоду збереглося дуже мало.

На цій фотографії не було ніяких пояснювальних написів. Ніде раніше, ні в яких публікаціях вона не наводилась. Перше, що впадає в очі – це фон, на якому знята група викладачів і студентів, а саме – актова зала інституту з величезними портретами двох російських імператорів – Олександра ІІ та Миколи ІІ, у якій виставлені зразки вузлів мостів, балок, ферм тощо. Це і стало відправною точкою в дослідженнях.

Вочевидь, предмети, розташовані за групою сфотографованих осіб, є експонатами Інженерного музею КПІ, що знаходився у приміщенні актової зали інституту з 1910 р. по серпень 1914 р. Практично, це єдине фото зображення інтер’єру Інженерного музею, яке дійшло до нашого часу.

***

Євген Оскарович ПатонКрайнім зліва у другому ряду на фотографії стоїть Євген Оскарович Патон – всесвітньо відомий фахівець у галузі мостобудування, засновник радянської школи зварювання. Це все в майбутньому, а на фотографії Є.О. Патон постає перед нами у віці 41 року. Тоді він був ординарним професором інженерного відділення КПІ та завідував Інженерним музеєм (роки керівництва музеєм: 7 вересня 1905 р. – 31 травня 1912 р.).

З вищенаведеного логічно звузити часовий проміжок, коли була зроблена фотографія, до періоду: 1910 р. – 31 травня 1912 р.

***

Симинський Костянтин КостянтиновичЯкщо придивитися та порівняти зображення деяких осіб на фотографії з їх відомими портретами, то можна з впевненістю сказати, що другий зліва в першому ряду – Симинський Костянтин Костянтинович (роки життя: 1879 – 1932), який був завідувачем кафедри опору матеріалів з 1911 р. по 1932 р. К.К. Симинський був співавтором деяких наукових праць Є.О.Патона.

***

Єрченко Петро ФеофановичЧетвертий зліва в першому ряду – Єрченко Петро Феофанович (роки життя: 1868 – 1927).

В означений період часу П.Ф. Єрченко був ординарним професором інженерного відділення та деканом механічного відділення КПІ.

***

В’ячеслав Феодорович ІвановБеручи до уваги існуючий службовий етикет, можна припустити, що праворуч П.Ф. Єрченка сидить В’ячеслав Феодорович Іванов, який був на той час деканом інженерного відділення. На жаль, портрета чи фотозображення В.Ф.Іванова, з якими можна було б провести порівняння, не збереглось.

***

Микола Корнелійович Пимоненко Ймовірно, що четвертим зліва в другому ряду стоїть Микола Корнелійович Пимоненко (роки життя: 1862 – 1912).

М.К. Пимоненко був завідувачем кафедри нарисної геометрії з 1900 р. до дня своєї смерті навесні 1912 р.

Якщо зіставити всі наведені факти, то можна вирахувати дату фотографії та подію, що стала причиною для зйомки групи викладачів і студентів КПІ в ті далекі часи: з великою ймовірністю, це був початок 1912 року і збори з нагоди 10-річчя діяльності Інженерного музею КПІ.

***

Микола Олександрович ПетровА хто міг бути автором цієї фотографії? На її картонній основі немає ніяких позначок, що вказували б на прізвище фотографа чи назву фотоательє. Це говорить про те, що фотографія зроблена силами та засобами інституту. На той час в КПІ курс фотографії викладав відомий фотограф – художник Микола Олександрович Петров (роки життя: 1876 – 1940). Хто знає, може сам фотомайстер М.О. Петров настроював фотокамеру на це шановне товариство.

Так одна стара фотографія може повернути нас майже на 100 років назад. Дивлячись на неї, можна побачити та відчути атмосферу поважного ставлення викладачів і студентів до навчального процесу. Недаремно в ті часи студенти КПІ виконували реальні дипломні проекти, частина яких збереглась і до нашого часу. Це проекти мостів, що виконані під керівництвом Є.О. Патона. Вони знаходяться в зібранні Державного політехнічного музею.

Л.С.Перелигіна, ст. наук. співробітник ДПМ при НТУУ “КПІ”