Інтернет-залежність є одним із різновидів залежної поведінки, поряд із алкогольною, наркотичною залежністю, залежністю від азартної гри тощо. На відміну від алкогольної та наркотичної залежності, інтернет-залежність цілком міститься у психічній сфері (фізіологічної залежності не формується). Проте, не слід вважати, що ця форма залежності менш серйозна.

Інтернет-залежність виявляє себе у просторі спілкування. Саме несвобода у спілкуванні є ключовою проблемою для цієї форми залежності. Відсутність комунікативної компетентності спонукає молодих людей замість безпосереднього спілкування надавати перевагу сучасним технічним засобам, які нівелюють емоційний бік комунікації, віддаляють суб’єктів спілкування одне від одного, роблять їх анонімними, позбавляють спілкування інтимності.

Інтернет-залежність має соціальні причини, отже не має сенсу переконувати інтернет-залежних підлітків чи молодь у безглуздості їх нав’язливої симптоматики. Ця безглуздість може бути для них цілком наочною, – і тоді неможливість припинення інтенсивної інтернет-комунікації призводить їх до пониження самооцінки, втрати самоповаги. Безпосередньою суспільною базою інтернет-залежності виступають відносини співзалежності у батьківських сім’ях.

Інтернет дає підлітку ілюзію втечі від співзалежних відносин, властивих батьківській родині, проте сам підліток несе із собою в інтернет-спілкування ту ж таки позбавлену власної автономії модель. Студентський вік у нашій сучасній культурі передбачає для особистості можливість “стати на власні ноги”, але у той же час здебільшого дозволяє студентам “сидіти на шії” у батьків, не вирішувати серйозних життєвих питань. Така несамостійність провокується батьками і використовується студентами саме в контексті відносин співзалежності.

До основних симптомів співзалежності відносяться: відчуття своєї залежності від людей; відчуття перебування у пастці контролюючих взаємовідносин, що принижують вас; низька самооцінка; потреба у постійному схваленні й підтримці з боку інших, щоб відчувати, що у вас все йде добре; відчуття своєї неспроможності будь-що змінити в деструктивних відносинах; потреба в алкоголі, інтернет-спілкуванні, роботі, сексі або в будь-яких інших зовнішніх стимуляторах для відволікання від своїх переживань; невизначеність психологічних меж; відчуття себе в ролі мученика; відчуття себе в ролі блазня; неспроможність зазнавати почуття істинної близькості й любові.

Якщо уважно подивитися на основні характеристики співзалежної особистості, то можна виявити типову модель поведінки, більш характерну для дитини двох-трьох років, ніж для дорослої людини.

Якщо ви залежні, то ви:

  • неспроможні відрізнити свої думки і почуття від думок і почуттів інших (ви думаєте і відповідаєте за інших людей);
  • шукаєте уваги і схвалення інших, щоб почувати себе добре;
  • відчуваєте неспокій або вину, коли в інших “є проблеми”;
  • вірите, що іншим видніш, ніж вам, що для вас краще;
  • дратужєтесь або падаєте духом, коли справи йдуть не так, як вам хотілося б;
  • намагаєтеся довести іншим, що ви достатньо гарні, щоб вас любити;
  • не вірите, що можете самі піклуватися про себе;
  • вірите, що будь-якій людині можна довіряти;
  • ідеалізуєте інших і зневіряєтеся, коли вони живуть не так, як ви сподівалися;
  • ниєте, щоб отримати те, що хотіли;
  • відчуваєте, що інші вас не цінують і не помічають;
  • думаєте, що ви недостатньо гарні;
  • живете так, мов ви – жертва обставин;
  • боїтеся помилитися;
  • боїтеся висловити свої істинні почуття зі страху бути відкинутим;
  • дозволяєте іншим ображати вас, не намагаєтеся захистити себе;
  • не довіряєте собі й прийнятим вами рішенням;
  • зазнаєте труднощів наодинці з собою;
  • хвилюєтеся, що вас можуть кинути;
  • боїтеся власного гніву;
  • почуваєте себе неспроможним змінити своє становище або добитися модифікацій у собі;
  • думаєте, що хтось повинен змінитися, для того щоб змінилися ви самі.

Засіб персонального видужання від співзалежності можна описати таким чином:

Припустити, що існує проблема, яку ви не можете вирішити за допомогою ресурсів та інформації, наявних у вас на сьогодняшній день. Вивчити реальні причини вашої проблеми. Навчитися ідентифікувати симптоми даної проблеми відповідно до реальної ситуації у ваших взаємовідносинах. Припинити перекладати вину за ваші проблеми на інших. Припинити винуватити себе за свої помилки і недосконалість. Припинити вдаватися до маніпуляцій, щоб отримати те, чого ви хотіли. Бути готовим просити те, чого хочеться. Навчитися відчувати повноту своїх почуттів і висловлювати всі ваші почуття. Здійснювати кроки, спрямовані на більш повне внутрішнє осмислення своїх почуттів, цінностей, потреб, бажань. Визначати свої психологічні межі у взаємовідносинах з іншими людьми. Навчитися бути близькими з іншими людьми, щоб одержувати від них необхідну інформацію, навчатися жити в умовах гнучкого балансу взаємовідносин свого істинного “Я” з іншими людьми.

А користуватись Інтернетом як технічним засобом спілкування – само по собі не шкідливо. Якщо молодь і стає інтернет-залежною – не в Інтернеті справа.

Автор: О.А.Бреусенко-Кузнєцов, доцент кафедри психології і педагогіки НТУУ “КПІ”