Такого принципу дотримується в роботі і житті професор кафедри інформаційно-комунікаційних технологій та систем Аліна Мошинська, переможниця університетського конкурсу "Молодий викладач-дослідник 2020".
"Бажання стати викладачем Київської політехніки, – розповідає Аліна Валентинівна, – з'явилося ще в дитинстві. Мій дідусь, Степан Якович Свірен, понад тридцять років (1961-1996 рр.) працював доцентом кафедри ЦЕС електроенергетичного факультету КПІ (нині – кафедра електричних станцій ФЕА) і багато розповідав про свою роботу. Самодисципліну в навчанні мені прищепили на фізико-математичному відділенні в Політехнічному ліцеї КПІ. Тож коли стала студенткою Інституту телекомунікаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського, почувалася дуже комфортно, мені було цікаво і подобалося навчатися".
Наукову діяльність студентка розпочала ще на другому курсі під керівництвом д.т.н., проф. Л.О.Уривського. Їй пощастило, адже в особі Леоніда Олександровича гармонійно поєднався талант ученого-винахідника й організатора з широким колом наукових інтересів. Не зупиняючись на власних досягненнях, він пропонує молоді напрями нових наукових досліджень, заохочуючи і захоплюючи своїм прикладом. "Завдяки науковому керівнику я стала зв'язківцем, – говорить Аліна Валентинівна. – Тоді я ще не знала, що наші творчі пошуки і дослідження дадуть початок науковій школі з прикладної теорії інформації для телекомунікацій, яка налічує нині більше десяти науковців". На сьогоднішній день вони пов'язані з дослідженням бездротових технологій передавання інформації для систем Інтернету речей.
Перше враження, справа, результат завжди пам'ятні. Для молодого викладача А.Мошинської таким стало створення і впровадження нової навчальної дисципліни "Прикладна теорія інформації для телекомунікацій", яка народилася після захисту кандидатської дисертації в 2009 році. "Серед інших дисциплін, які я викладаю, вона надихає мене найбільше", – зізнається вона.
У творчому доробку молодої науковиці понад 50 наукових праць, серед яких статті у виданнях, що входять до міжнародної наукометричної бази даних Scopus, статті у фахових журналах України, тези і матеріали конференцій різних рівнів, патент на корисну модель, впровадження за результатами НДР. У 2020 році вона захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему "Стратегії передачі інформації в мультисервісних телекомуні-каційних системах".
"Одним із захопливих занять, пов'язаних з професійною діяльністю, вважаю виконання мною обов'язків відповідального редактора міжнародного наукового журналу "Information and Telecommunication Sciences", який видається в нашому університеті, – додає науковиця. – У 2010 р. проректор з наукової роботи академік НАН України Михайло Юхимович Ільченко запропонував мені приєднатися до команди редакції. Для мене бути учасником створення та розвитку наукового видання є неоціненним досвідом. Одинадцять років наша команда працює не зупиняючись, опрацьовуючи все до дрібниць. І я пишаюся тим, що наш журнал входить до фахових видань категорії "Б" та публікує матеріали вчених з різних куточків світу".
У вільний час Аліна Валентинівна цікавиться психологією та технікою комунікації, що сприяє особистісному розвитку й допомагає у викладацькій діяльності. Спираючись на власний досвід і практику колег, вона радить майбутнім молодим ученим не боятися чогось не знати, а боятися небажання пізнавати нове. "Пізнання – це рух, а рух – це життя", – впевнена вона.