Восени минулого року команда Інституту аерокосмічних технологій КПІ ім. Ігоря Сікорського вдруге взяла участь у конкурсі локального етапу Міжнародного космічного хакатону Space Apps Challenge, що проходить у різних країнах за підтримки Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США (NASA), і зразу здобула в ньому перемогу, випередивши 28  регіональних команд.

Про те, як формувалася команда-переможниця, чому з-поміж запропонованих організаторами тем обрала ту, з якою перемогла, як готували свій проєкт і на що сподіваються, розповіли "КП" самі її учасники.

Інформацію про проведення хакатону було опубліковано в серпні. Ми дізнались про деталі конкурсу з новин у Телеграм-сторінках. І якось відразу сформувалась команда з шести людей, які виявили бажання спробувати власні сили в цьому конкурсі.

Правду кажучи, ми хотіли набрати до команди більшу кількість людей, але у вересні було опубліковано умови цьогорічного хакатону, відповідно до яких кількість учасників команди мала бути не більше шести.

Отож разом ми почали обговорювати деталі участі. Створили онлайн-таблицю, в якій кожний учасник міг обрати теми, що його цікавлять. Таким чином, з-поміж приблизно 30 тем, обрали одну, яка була цікавою всім, – Челендж "Let's Connect". У його рамках необхідно було придумати технологію чи пристрій, за допомогою якого значно полегшувався би процес збирання чи стиковки космічних апаратів на орбіті. В останні роки, і особливо цьогоріч, хакатон проводиться за надзвичайно великою кількістю напрямів. Учасники здебільшого мають представити результат у вигляді програми чи мобільного додатка або побудувати модель збору і обробки даних з супутників, використовуючи, наприклад, штучний інтелект. Обрана нами тема була однією з небагатьох, які мали інженерне спрямування, і, водночас, не вимагали навичок програмування. Наш проєкт "In-Space Assemble Platform" (ISAP)  було присвячено створенню спеціальної модульної платформи, за допомогою якої астронавти можуть збирати великі та складні конструкції у відкритому космосі. 

Локальний етап хакатону, в якому ми брали участь, проходив у Дніпрі на базі ДНУ ім. Олеся Гончара в онлайн-форматі за підтримки ГО "Noosphere". Активну роботу над ідеєю ми почали за правилами цього турніру вранці 3 жовтня. Після невеликого брейншторму і консультації з менторами хакатону ми змогли більш-менш остаточно сформувати нашу ідею – створення спеціальної модульної платформи, за допомогою якої астронавти можуть збирати великі та складні конструкції у відкритому космосі. Тут в особливій пригоді стали  поради Олександра Буткалюка. Він сам – інженер-механік, засновник компанії, що розроблює авіа- та ракетно-космічні комплекси, і не з чуток знає, що таке космічний стартап і робота в NASA. Його зауваження і коментарі були надзвичайно доречними на всіх етапах підготовки нашого проєкту – без допомоги цієї людини наша ідея, швидше за все, не була б настільки продуманою і не мала б такого досконалого вигляду. Ми дуже вдячні організаторам заходу за можливість познайомитись і поспілкуватись з Олександром, і сподіваємося, що ще матимемо можливість обговорити з ним технічні питання розробки якого-небудь космічного апарату.

Робота над проєктом тривала два виснажливих дні. В ній був задіяний кожний учасник команди: Ольга Астахова займалася пошуком найрізноманітнішої інформації, її перекладом і оформленням презентації; Софія Воєйкова працювала над розрахунками – як економічними (наскільки вигідним буде цей проєкт, скільки він коштуватиме), так і технічними; Ірина Потапенко також шукала інформацію, перекладала її і займалась підготовкою тексту для виступу і презентації; Максим Татаровський перекладав усі наші думки й ідеї, що були висвітлені на слайдах, англійською мовою, продумував функціональність запропонованої нами платформи; Генріх Тітов розробив 3D модель – відео, на яких зображується робота нашої платформи, та її вигляд – це все відображення його фантазії; Георгій Тараш готував текст виступу і шукав необхідну інформацію.

Презентація ідеї відбулася в Zoom (на фото). З огляду на велику кількість проєктів, організатори обмежили час виступу кожної команди п'ятьма хвилинами. Від "EUROAVIAKyiv" наше рішення презентувала Ольга Астахова, і впоралась вона з цим чудово. Попри велику конкуренцію, нам вдалося стати одними з переможців. Тепер, "тримаючи кулаки", чекаємо на результати міжнародного етапу, переможці якого отримають запрошення до США, де відвідають космодром і стануть очевидцями запуску ракети.

Хотілося б ще раз подякувати організаторам заходу за можливість проявити свої здібності та взяти участь у світовій події. Знання і навички, що ми отримали в процесі роботи, є надзвичайно важливими для нас – упевнені, що вони стануть нам у пригоді в інженерній діяльності. Окремої подяки варта можливість поспілкуватися з різними людьми – як студентами, так і професіоналами: обговорення сучасних проблем та ідей з людьми, які розуміються на цьому, – безцінний досвід, тим більше за умов соціальної ізоляції.

Інф. ІАТ