Усередині жовтня група студентів і співробітників інженерно-фізичного факультету КПІ відвідала місто, сама назва якого в будь-якої освіченої людини викликає безліч історичних і культурних ремінісценцій, – стародавні, але й сьогодні молоді Афіни. Проте мета поїздки була не туристичною – 10 наших молодих науковців і студентів узяли участь у міжнародному п'ятиденному семінарі фізиків-матеріалознавців, чи, точніше, – в освітньому проєкті "Advanced Training Course "Spintronics Radar Detectors" ("Курс підвищення кваліфікації "Спінтронікові радар-детектори").
Спінтроніка і Програма НАТО
Проєкт реалізовувався в межах Програми НАТО "Наука заради миру і безпеки" і був спрямований на підвищення рівня знань молодих дослідників – фізиків-матеріалознавців у сфері найсучасніших мікрохвильових детекторів, заснованих на наноосциляторах обертового моменту. Такі пристрої (spintronic devices) забезпечують високу чутливість і можуть використовуватися як частотно-регульовані резонансні мікрохвильові детектори для широкого спектру застосувань у телекомунікаціях, радарах та розумних мережах. Спінтроніка сьогодні – це рівень навіть не нано-, а пікотехнологій, тобто це та галузь, дослідження в якій нині створюють нові знання на передньому краї науки. Тож актуальність цієї тематики не викликає жодних сумнівів, і саме це визначило успіх проєкту в Програмі НАТО "Наука заради миру і безпеки".
Трохи докладніше про Програму, в межах якої було проведено цей лекторій, розповідає доцент кафедри фізики металів інженерно-фізичного факультету, молодий учений Ігор Владимирський, який був одним із головних рушіїв проєкту з української сторони і членом оргкомітету всього заходу: "Проєкти Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" поділяються на наукові, за якими фінансується проведення наукових досліджень, та такі, які мають на меті проведення певних заходів. Такими заходами можуть бути семінари і тренінги з метою підвищення рівня знань студентів, аспірантів і молодих науковців. Проєкт, який виграли і в якому взяли участь ми, належав саме до другої категорії".
Співорганізаторами семінару виступили Національний центр наукових досліджень "Демокрітос" (Греція, Афіни) та кафедра фізики металів ІФФ КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Лектори і слухачі
Отож на семінарі провідні у цій галузі науковці Європи виступили перед студентами і молодими дослідниками з лекціями з надсучасної тематики й виклали свою точку зору на низку тих проблем, які сьогодні перебувають у центрі уваги вчених усього світу. А ще для тих, хто проходив цей курс, було організовано екскурсії до науково-дослідних лабораторій Центру "Демокрітос".
Лекції для учасників семінару читали дослідники з Греції, Німеччини, Угорщини, Франції та України. Вчених-лекторів нашої країни представляли професор Сергій Сидоренко, доцент Ігор Владимирський (обидва – КПІ ім. Ігоря Сікорського) та професор Олександр Прокопенко (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка).
У семінарі також узяли участь старші викладачі кафедри фізики металів КПІ Сергій Конорєв та Андрій Бурмак, аспіранти цієї кафедри Андрій Орлов, Арсен Гафаров і Павло Макушко, студентки ІФФ Дарія Трубчанінова і Дарія Невесела та студентка ФТІ Ярина Мамчур.
На запитання, за якими критеріями відбиралися студенти для поїздки до Афін, Ігор Владимирський відповів: "Ми намагалися відібрати кращих представників різних категорій студентів – бакалаврського циклу, магістрантів та аспірантів. А ще, з огляду на те, що лекції читалися англійською мовою, володіння нею було базовою вимогою для кандидатів".
Матеріали, з якими його учасники повернулися додому, тепер використовуються в навчальному процесі і в наукових дослідженнях. А студенти діляться першим досвідом організації та участі в міжнародній проєктно-грантовій діяльності, здобутими знаннями і, певна річ, враженнями від поїздки зі своїми однокашниками. Але це ще не все. За словами Ігоря Владимирського, для когось із них ці знання можуть бути використані при підготовці курсового проєкту, для когось допоможуть визначитися з вибором теми дипломної роботи, а для когось – увійдуть до одного з розділів дисертації.
Як виникла ідея поїздки і хто її реалізовував
Важливо, що ініціаторами участі в проєкті стали саме молоді науковці, аспіранти і студенти. Вони самотужки підготували проєктні пропозиції й виграли відповідний грант у 50 тисяч євро. Ба більше, для того щоб почати проєкт, потрібно було ще й створити консорціум університетів Європи для участі в ньому. Створення цього консорціуму також узяв на себе цей молодий колектив. І ввійшли до нього, окрім КПІ, ще й виші та дослідницькі центри Франції, Німеччини, Угорщини та Греції. Але найголовніше в усьому цьому, що все було зроблено без завдань "згори", без будь-якого примусу, власними силами. Молоді дослідники і студенти самі знайшли актуальну тему, забезпечили виконання усіх вимог Програми НАТО й досягли в цьому успіху, який увінчався поїздкою до Греції. Варто додати, що за умовами Програми НАТО "Наука заради миру і безпеки" у проєктах мають спільно брати участь представники держав-членів НАТО і держав-партнерів НАТО. Це є необхідним складником визначення членів консорціуму, і команда з інженерно-фізичного факультету з добором саме таких партнерів для роботи в консорціумі успішно впоралася. Головним з них і став Центр "Демокрітос" (як відомо, Греція є членом Північноатлантичного альянсу). При цьому проїзд, проживання, харчування і культурна програма (а вона була надзвичайно цікавою – не забуваймо, що навчання проходило в столиці античного світу!) учасників семінару фінансувалися коштом проєкту.
У сучасної науки одна мова – англійська!
Слід підкреслити, що без знання англійської долучитися до міжнародної проєктно-грантової діяльності просто неможливо. Тому володіти мовою слід так, щоб не тільки мати змогу читати наукові тексти, але й бути спроможним спілкуватися з колегами; не лише слухати лекторів, але й розуміти, про що вони розповідають… І, звісно, вміти давати собі раду з вирішенням побутових питань, перебуваючи в інших країнах. Для того щоб досягти такого рівня володіння мовою, не варто розраховувати лише на аудиторні заняття. "Потрібна постійна мовна практика. Ходити лише на заняття з англійської недостатньо. Слід багато читати, в тому числі й літературу за фахом, дивитися фільми в оригіналах з субтитрами, – ділиться власним досвідом Ігор Владимирський. – Люди, які збираються пов'язати своє життя з наукою, мусять розуміти, що в сучасної науки лише одна мова – англійська".
Від редакції
Не боятися і почати працювати
…Проєкт "Advanced Training Course "Spintronics Radar Detectors" завершено. Молоді дослідники кафедри фізики металів ІФФ здобули не лише нові знання, але й отримали неоціненний досвід. Він засвідчує, що долучитися до участі в співпраці із закордонними колегами цілком реально. Нині конкурси щодо участі в міжнародних науково-дослідницьких чи освітніх програмах оголошуються дуже часто. Потрібно тільки знайти свою тему і навчитися презентувати свої знання та вміння. У багатьох галузях наш рівень аж ніяк не нижчий за рівень колег з інших країн. Тож слід просто починати працювати.