Уже багато років голова Секції вихованців КПІ в Польщі, Почесний доктор КПІ ім. Ігоря Сікорського, випускник КПІ 1959 року доктор Януш Фукса наприкінці серпня відвідує Київ, бере участь в урочистостях з нагоди початку нового навчального року і від імені польських випускників КПІ вітає першокурсників.
30 серпня він в урочистій обстановці вручив "Золоті почесні знаки" Національної технічної організації – Федерації науково-технічних товариств Польщі керівнику секретаріату – помічнику ректора нашого університету Богдану Дуді і директору Державного політехнічного музею при КПІ ім. Ігоря Сікорського Наталії Писаревській. Вони удостоєні цих нагород за вагомий внесок у зміцнення співпраці українських і польських науковців та інженерів.
У цьому році виповнилося 65 років з дня вступу Януша Фукси до КПІ та 60 – з часу отримання ним диплома КПІ. З цієї нагоди він поділився з читачами нашої газети своїми спогадами.
Я став студентом КПІ в далекому вже 1954 році. У перші дні вересня я приїхав до Києва, поселився у п'ятому гуртожитку на Керосинній вулиці й почав ходити на навчання до "силікатного" корпусу КПІ, який містився на вулиці Полтавській.
У моїй групі ХМС-23 факультету хімічного машинобудування (тепер – інженерно-хімічний факультет) навчалися мої однолітки з різних куточків України. П'ять років студентського життя були для нас не лише періодом здобуття інженерних знань і становлення як фахівців. У цей час між нами виникали та розвивались дружні стосунки, що лишилися на все подальше життя. Наша студентська група згуртовувалася не лише під час аудиторних занять, але й на виробничих практиках, спортивних тренуваннях і змаганнях, заняттях з військової підготовки, у туристичних походах, а також під час збирання врожаю на полях України. Саме тому стосунки в студентській групі були дружніми та щирими, безпосередніми та доброзичливими, відкритими та довірливими. При цьому зацікавлення та прагнення моїх однокашників були дуже різними. У нашій групі були талановиті спортсмени, музиканти; частина хлопців і дівчат захоплювалися туризмом, і їхні маршрути пролягали Кримом, Кавказом та Уралом.
З теплотою ми згадуємо наших професорів, викладачів, асистентів, які щиро ділилися з нами знаннями, сприяли виробленню потрібних у майбутній професії навичок і готували до самостійної праці.
І ось навчання позаду. Рівно шість десятиліть тому, в травні, коли в Києві квітнуть каштани, а повітря насичене п'янкими ароматами бузку, 25 студентів нашої групи захистили проєкти й отримали дипломи інженерів-механіків.
Після закінчення КПІ наша доля склалась по-різному. Більшість випускників залишилися працювати в Києві. Вони стали конструкторами та технологами на підприємствах української столиці. Інші роз'їхалися по всіх усюдах. По-різному складалися професійні біографії моїх товаришів по навчанню: хтось будував хімічні заводи, хтось став викладачем вишу, хтось керував заводом, а хтось конструював космічне обладнання.
Основна частина групи ХМС-23 залишилась у дружньому колі. Щоп'ять років ми зустрічалися, пригадували минуле та помічали, як кожен з нас із часом дорослішає. А дехто навіть знаходив сили і час майже щороку приймати в себе друзів своєї юності з інших міст і навіть країн. Навчання в КПІ залишилося для нас світлим спогадом про наше становлення у житті.
Я намагаюся приїздити до Києва якомога частіше. І впродовж багатьох років не пропускаю початку навчального року в КПІ. Завжди з хвилюванням дивлюся на тисячі хлопців і дівчат, які вирішили поповнити лави київських політехніків і здобути тут вищу освіту. До них, моїх молодших колег, я хочу звернутися зі словами:
"Переконаний, що ваше покоління студентів, зберігаючи всі здобутки своїх попередників, не забуде рідного університету та ще вище піднесе його авторитет. Ви вибороли почесне право навчатися в одному з провідних вишів Європи. Тож нехай досвід і знання, здобуті за студентські роки, стануть запорукою вашого життєвого успіху. Бажаю вам, молоді друзі, міцного здоров'я, творчого натхнення і наснаги, перемог і успіхів, здійснення усіх ваших бажань і планів. Хай студентські роки запам'ятаються вам світлими, барвистими і насиченими радісними подіями".