Доповідь першого проректора університету Ю.І. Якименка про підсумки навчальної роботи університету за 2017 рік

Пріоритетним завданням нашого університету в сучасних умовах є забезпечення якісної конкурентоспроможної освіти на всіх її рівнях – бакалаврат, магістратура, аспірантура. Про те, що в КПІ ім. Ігоря Сікорського робиться для виконання цього завдання, говоримо з першим проректором університету академіком НАН України Ю.І.Якименком.

Ю.І.Якименко Юрію Івановичу, чим керується керівництво КПІ ім. Ігоря Сікорського, розробляючи заходи задля підвищення конкурентоспроможності випускників?

– Ми виходимо з того, що конкурентоспроможність випускників може досягатися на основі поєднання фундаментальної освіти і практичної підготовки на засадах визначальної інноваційної складової та сучасних форм і технологій навчання. З цією метою вживаємо заходів щодо підвищення якості абітурієнтів, навчальних програм, рівня професорсько-викладацького складу, наукового, методичного, фінансового і матеріально-технічного забезпечення, належної оцінки якості підготовки фахівців, у тому числі міжнародне оцінювання якості.

– Як би Ви охарактеризували підсумки прийому 2017 року і роботу, метою якої є підвищення якості абітурієнтів?

У 2017 р. на програму підготовки бакалаврів за денною формою навчання прийнято 4766 осіб, до магістратури – 2707. На заочну форму навчання прийнято 216 осіб до бакалаврату і 530 до магістратури.  Важливо, що 75% першокурсників зараховані за першим і другим пріоритетом. Відповідно, це ті вступники, що обрали для навчання саме наш університет.

У 2017 р. більше 30% зарахованих на перший курс – випускники системи доуніверситетської підготовки (СДП). Ця система – один з головних напрямів підвищення якості абітурієнтів. Вона включає Підготовчі курси ІМЯО КПІ ім. Ігоря Сікорського, які мають вечірню і очно-заочну форми навчання, відділення в ліцеях та гімназіях Києва і регіонах. Загальна кількість слухачів нині більше 2 тис. Водночас слід зауважити, що чисельність слухачів СДП по факультетах суттєво відрізняється (приміром, 200 на ІХФ і 19 на ХТФ).

З метою оцінки рівня залишкових шкільних знань ми вже багато років проводимо вхідний ректорський контроль студентів першого курсу. На початку 2017/2018 навчального року були перевірені залишкові знання з математики 4086 студентів, з фізики – 3530 студентів, з хімії – 209. В середньому по університету рівень залишкових знань склав: з математики 61%, з фізики – 45%, з хімії – 67%, що приблизно відповідає рівню минулих років.

У цьому році вперше для першокурсників з низьким рівнем залишкових знань було організовано адаптаційні курси з математики (240 слухачів) і фізики (355 слухачів). Ці курси дали позитивний результат. За підсумками зимової екзаменаційної сесії зафіксовано підвищення рівня знань слухачів курсів з математики на 4%, з фізики – на 25%. Отже, такі курси слід організовувати і в наступні роки.

Уже другий рік проводимо предметні олімпіади для майбутніх абітурієнтів – з математики, фізики, хімії. У цьому році вперше провели олімпіаду з біології. Переможці цих олімпіад отримують до 20 додаткових балів до відповідного сертифікату ЗНО. Ці олімпіади вже досить популярні. Так, в олімпіаді з математики взяли участь 600 школярів.

16 грудня 2017 р. та 10 лютого 2018 р. відбулися загальноуніверситетські Дні відкритих дверей. У них брали участь сотні школярів, багато – разом з батьками. Сподіваюсь, кращі з них стануть нашими студентами.

– Які заходи плануються з метою підвищення якості підготовки бакалаврів?

– Слід зауважити, що рівень знань переважної більшості тих студентів, які закінчують бакалаврат,  достатній для продовження навчання та підготовки до подальшої роботи. Такий висновок можна зробити за результатами ректорського контролю. Його успішно проходять до 95% студентів бакалаврату.

Водночас, необхідно вживати заходів для підвищення якості освіти на рівні "бакалавр". Слід вдосконалювати системи вхідного тестування з математики, фізики, хімії та іноземної мови. Слід використовувати диференційовану підготовку за результатами вхідного тестування, а також вдосконалювати систему вибіркових дисциплін та формування траєкторій професійної підготовки, враховуючи побажання студентів.

Ми продовжуємо оптимізацію переліку дисциплін, виходячи з їх необхідності і забезпечення фундаментальної складової, наукоємності, міждисциплінарності. Зокрема, зменшено кількість дисциплін у планах підготовки бакалаврів, зокрема інженерних – з 51 у 2013 р. до 46 у 2017 р., гуманітарних – з 74 у 2013 р. до 44 у 2017-му.

Нині при підготовці бакалаврів за інженерними спеціальностями викладається 27 обов'язкових дисциплін, 6 вибіркових дисциплін професійної підготовки і 13 соціально-економічних і гуманітарних дисциплін за вибором студентів. Серед останніх – інженерна психологія, психологія професійної успішності та лідерства, ергономіка і дизайн та ін.

– Яких заходів вживається в напрямі інноваційної підготовки магістрів?

– Інноваційна форма підготовки фахівців передусім передбачає масове залучення студентів до науково-інноваційної роботи. Вже на рівні "бакалавр" необхідно запрошувати мотивовану молодь до участі в науково-технічних гуртках, центрах і проектах.

На рівні "магістр" усі студенти мають обов'язково брати участь у науково-інноваційній діяльності відповідно до реальної наукової тематики кафедр, факультетів, інститутів.

Ми виходимо з того, що магістр – це фахівець у сфері інноваційної економіки, здатний комплексно поєднати дослідницьку, проектну і підприємницьку діяльності, орієнтовані на створення високоефективних виробничих структур. Ми маємо підготувати магістрів не тільки до виконання вузькопрофесійних завдань в умовах роботи на підприємствах, але й до повністю самостійної роботи, дати їм такі знання і вміння, на основі яких вони могли б заснувати власну справу, наприклад, створити стартап. Відповідні розділи мають бути в магістерських дисертаціях.

З метою розвитку освітнього рівня "магістр" необхідно здійснювати вимогливий конкурсний відбір до магістратури, підготовку за інтегрованими навчальними планами, впровадження системоутворюючих курсів за спеціальностями і вибіркових траєкторій циклів професійних дисциплін, науково-практичну роботу проводити  із зануренням в інноваційне середовище (наукові семінари, презентації, стартап-проекти), мовну професійну підготовку – з виходом на рівень В2.

Одним із засобів підвищення якості підготовки фахівців є підвищення культури академічної чесності та запобігання плагіату. Створено робочу групу з академічної чесності університету. Укладено договір з компанією UniChek на 2018–2019 рр., згідно з яким запроваджується перевірка всіх академічних текстів, створених в КПІ ім. Ігоря Сікорського, на плагіат. Перевірці підлягають усі випускові роботи магістрів починаючи з випуску 2018 року, дисертації на здобуття ступеня РhD, монографії, підручники, навчальні посібники, публікації в наукових журналах та матеріалах конференцій.

– Що робиться з метою розвитку освітньо-наукового рівня PhD?

– З метою підвищення ефективності підготовки докторів філософії (PhD) впроваджується концепція інтегрованої підготовки "магістр – PhD". Ця підготовка здійснюється за інтегрованими навчальними планами магістр – PhD. Вони включають системоутворюючі курси вищого рівня, самостійну науково-інноваційну роботу з виконанням реальних розробок, обов'язкове представлення наукових результатів на міжнародних конференціях і в наукометричних виданнях, участь у розвитку наукової школи за спеціалізацією. Також важливою складовою є вдосконалення мовної професійної підготовки.

– Як роботодавці нині оцінюють наших випускників?

– За даними Центру прикладної соціології "Соціо+", 95% роботодавців оцінюють рівень підготовки наших випускників як високий і "швидше високий". Водночас, серед недоліків підготовки 38,6% називають відсутність практичної підготовки, 12,9% – низький рівень володіння іноземною мовою, 11,4% – низький рівень володіння інформаційними технологіями і програмними продуктами, 8,6% – низький рівень трудової дисципліни, 5,7% – відсутність навичок роботи зі службовими документами. Ці результати слід враховувати для подальшого вдосконалення якості навчання.

– Серед недоліків наших випускників найчастіше називають відсутність практичної підготовки. Яких заходів вживається для подолання цього недоліку?

– Нині діє близько 2000 договорів з підприємствами, з них більше 100 комплексних, які дають можливість практичної підготовки 100% здобувачам вищої освіти. 89 (78%) випускових кафедр мають провідне підприємство-партнер, яке є базовим роботодавцем для випускників.

 Суттєво покращується практична підготовка у випадку запровадження дуальної освіти. При цьому з роботодавцями узгоджується навчальний план. Вони надають базу для практики. Прикладом є співпраця з підготовки фахівців за спеціальністю "Прикладна механіка" з центром "Прогрестех-Україна". Ще один приклад – цільова підготовка фахівців для ДК "Укроборонпром" за магістерською програмою підготовки за спеціалізацією "Управління у сфері оборонно-промислового комплексу".

Заходом, що сприяє покращенню практичної підготовки магістрів, є участь у конкурсі "Sikorsky Challenge". У 2017 р. на конкурс було подано 72 проекти, які були підготовлені в рамках виконання магістерських досліджень. З них у фінал вийшли 19. Цей напрям теж слід розвивати.

У цьому році спільно з Благодійним фондом імені Святого Володимира розпочато конкурс комплексних інженерних проектів, підготовка яких потребує знання фундаментальних природничих та базових інженерних дисциплін, творчого підходу і нестандартного мислення. 10 переможців отримають унікальну можливість відвідати найбільші авіабудівні заводи компанії Boeing у США. Це теж форма практичної підготовки, яка проводиться у співпраці з роботодавцями.

– Для забезпечення належного рівня підготовки фахівців має бути належний рівень викладачів. Особливо це стосується підготовки фахівців вищої кваліфікації. Як Ви охарактеризуєте якість викладацького складу нашого університету?

Перше, що слід сказати, середній вік різних категорій викладацького складу за останній рік практично не змінився. Якщо взяти середньостатистичну кафедру, то приблизно чверть складу старші 65 років і чверть – молодші 35 років. У цьому році прийняли на роботу тільки 40 молодих викладачів, у тому числі випускників аспірантури 37, магістратури – 3. Ми опитали 114 випускових кафедр щодо поповнення кадрового резерву в найближчі три роки. Отримали такі дані: планують поповнення з аспірантів 107, з магістрів 97, іззовні 77, всього 281. Тобто менше 100 викладачів на 114 кафедр на рік. Цього недостатньо для оновлення складу.

Ще одна негативна обставина. Не планують захист кандидатських дисертацій (PhD) у 2018 році 18 кафедр, у 2019 – 28, у 2020 – 20. Крім того, не планують захист докторських дисертацій у 2018 році 56 кафедр, у 2019 – 56, у 2020 – 52. Між іншим, є певні критерії щодо відповідності випускових кафедр критеріям акредитації. Серед них – наявність наукового ступеня доктора наук у завідувача кафедри, і наявність аспірантів, і кількість підготовлених кандидатів і докторів наук за певний період. Вони наведені в таблиці. Видно, що значна частина кафедр не відповідає цим критеріям.

Загальні відомості щодо відповідності випускових кафедр критеріям акредитації

Кілька років тому ми запровадили систему рейтингового оцінювання викладачів. Це дало певні результати. Найбільш помітний – зростання за сім років більш ніж удвічі середнього рейтингу з науково-інноваційної роботи. Звичайно, необхідно надати викладачам більше можливостей для цієї роботи.

Середній рейтинг з науково-інноваційної роботи за сім років

За розпорядженням ректора було створено комісію, яка проаналізувала завантаженість викладачів різними видами роботи і розробила пропозиції, спрямовані на розширення академічної свободи викладачів, надання їм можливості для творчого та професійного вдосконалення. Серед цих пропозицій – формування звітної документації в системі "Рейтинг НПП", надання додаткового часу на підготовку нової навчальної дисципліни за рахунок зменшення часу на організаційну й виховну роботу та ін. Пропозиції були розглянуті Методичною радою університету 22 лютого 2018 р., і вже працює робоча група, яка розробляє рекомендації щодо внесення змін до навчальної документації університету, а також звернення до МОН України щодо внесення змін до нормативних документів міністерства стосовно організації та проведення освітнього процесу в закладах вищої освіти.

Для нас є важливою також оцінка викладачів з боку студентів. Ми регулярно проводимо опитування студентів, у якому вони оцінюють компетентність і вимогливість викладачів, їхнє вміння донести матеріал до студентів і налагодити з ними партнерські відносини, використання викладачами засобів дистанційного спілкування (електронна пошта, Skype, соцмережі). Результати опитування вивчаються керівництвом університету і на їх підставі вживаються відповідні заходи для подолання тих чи інших недоліків.

Науково-педагогічні працівники нашого університету регулярно проходять підвищення кваліфікації. У 2017 році підвищили кваліфікацію 786 НПП нашого університету. З них 450 пройшли планове стажування і 337 навчалися в НМК "Інститут післядипломної освіти".

Звичайно, діють і традиційні засоби підтримання кваліфікації НПП на належному рівні, такі як виключно конкурсне обрання на підставі кваліфікаційної відповідності, володіння іноземною мовою на рівні ліцензійних вимог, укладання короткострокових контрактів з продовженням за результатами звітів з урахуванням рейтингу, систематичний контроль кафедрою якості проведення занять з урахуванням опитування студентів, посилення вимог до підвищення кваліфікації і стажування з обов'язковою звітністю та ін.

– Що скажете з приводу розвитку матеріально-технічної бази наукових досліджень і навчання?

Наш університет уже багато років не отримує державного фінансування для розвитку матеріально-технічної бази. Нам вдається її розвивати, завдяки співпраці з провідними компаніями, які зацікавлені в отриманні від нас висококваліфікованих фахівців, і які створюють з нами спільні підрозділи.

Серед цих підрозділів:

  • Лабораторія "Майкрософт – КПІ ім. Ігоря Сікорського" (ФІОТ);
  • Академія CISCO (ІПСА, ФІОТ);
  • Лабораторія "Motorola-КПІ ім. Ігоря Сікорського" (ФАКС, ФПМ);
  • Лабораторія ВПІ "Преса України";
  • Центри КПІ-ЕРАМ (ФІОТ, ІПСА, ФПМ, ТЕФ);
  • Лабораторія RIGAKU (ІФФ);
  • Центр КПІ ім. Ігоря Сікорського – DELCAM (ММІ);
  • Центр електронно-променевих технологій (ІФФ);
  • Навчальний центр "КПІ-ФЕСТО" (ММІ);
  • Спільний центр КПІ ім. Ігоря Сікорського – ПРОГРЕСТЕХ-Україна (ММІ);
  • Навчально-тренінговий центр КПІ ім.Ігоря Сікорського – HAAS (ММІ);
  • Лабораторія схемотехніки і мікропроцесорних систем (ФЕЛ);
  • Науково-дослідна лабораторія функціональних резервів організму людини (ФБМІ);
  • Лабораторія компресорних машин за підтримки концерну "NICMAS" (ММІ).

Нові можливості для розвитку матеріально-технічної бази з'явилися нещодавно у зв'язку із запровадженням Громадського бюджету м. Києва. Зокрема, завдяки цьому відкрито Лабораторію електроніки LAMPA.

– Кілька років тому наш університет започаткував спільні програми "Подвійний диплом" із закордонними університетами. Як розвивається цей напрям?

– На даний час є програми "Подвійний диплом" з 16-ма університетами 15-ти країн: Німеччини (4) – ФЕЛ, ІТС, ФІОТ, ЗФ, ММІ, ІФФ, Франції (3) – ФМФ, ХТФ, ФММ, ФІОТ, ФТІ, ІПСА, ФПМ, ФЛ, ПБФ; Польщі – ММІ; Кореї – ІЕЕ, ФБМІ; Болгарії – ФІОТ; Чехії – ФІОТ; Бразилії – ЗФ; Литви, Казахстану – ТЕФ; Словаччини – КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Крім того, наш університет бере участь у міжнародних навчальних проектах за програмами TEMPUS, Erasmus Mundus, DAAD та ін.

– А як справа в нашому університеті з викладанням іноземним громадянам англійською мовою?

– Факультети та інститути заявили про готовність викладати англійською мовою 694 навчальні дисципліни за участю 320 викладачів. На здобуття ступеня "бакалавр" – 22 освітні програми (ОП) від 10 факультетів (інститутів). На здобуття ступеня "магістр" – 40 ОП від 12 факультетів (інститутів). На здобуття ступеня PhD – 5 ОП від 3 факультетів (інститутів).

Щоб розвивати цей напрям, необхідно сприяти викладачам у вдосконаленні мовної підготовки і розробленні англомовних курсів.

Зауважу також, що докладну інформацію про підсумки минулого року розміщено в презентації нижче.

Дата події