Про шкоду паління знають усі. Про те, що куріння вбиває, попереджають написи на кожній пачці сигарет. Майже кожен ще у шкільному віці чув про шкоду нікотину, що тютюновий дим – сильний канцероген, що серед хворих на рак легень 90 % – курці.
Але в Україні курить майже кожний третій...
Є така властивість людської психіки – вважати, що жахливі наслідки шкідливої звички можуть спіткати кого завгодно, але не самого курця. Що це хтось зовсім далекий і незнайомий хворітиме страшними недугами, причина яких – паління. Що не своя, а чиясь дитина мучитиметься від нападів ядухи, викликаної палінням матері. Що загроза викидня нависатиме над чиєюсь чужою, а не власною вагітною дружиною. Що принизливу залежність від якоїсь гидоти, що зростає з кожною викуреною сигаретою, можна легко подолати.
Але думати так – помилка. Біда сліпа і б’є, не обираючи жертв. Для курців вірогідність отримати смертельну недугу є значно вищою, ніж для решти людей. А «джентльменський набір» хвороб, які, хоч і не вбивають зразу, та значно погіршують якість життя, рано чи пізно отримують усі любителі тютюну.
Проте доросла людина вправі сама обирати власний спосіб життя: хоче грати в цю зловісну «російську рулетку» – її вибір. Утім, такий вибір не має обмежувати право інших людей на чисте повітря. Право не залежати від шкідливих звичок оточуючих. Право на здоров’я!
Права людей, які не курять, в більшості цивілізованих країн світу захищає закон. Не виняток і наша держава. Україна приєдналася до міжнародної «Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби з тютюном», уже кілька років чинним є Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», у нас заборонено будь-яку рекламу та інші способи стимулювання купівлі тютюнових виробів – спонсорство тютюновими компаніями фестивалів, концертів, спортивних змагань тощо. Вкупі з повсюдною інформацією про шкоду від тютюну все це повільно, але таки змінює загальне ставлення до паління серед наших співвітчизників. Тепер, дійсно, курці не димлять (практично) в поїздах, не отруюють (майже) життя оточуючим в кафе і ресторанах, не палять (здебільшого) у підземних переходах.
З огляду на викладене не може не дивувати, що тютюновий сморід усе ще можна відчути в навчальних корпусах і гуртожитках нашого університету. Це, до речі, порушення п.3 ч.2 ст.13 згаданого вище закону, де прямо записано, що куріння забороняється «у приміщеннях та на території навчальних закладів».
Покласти цьому край допоможе щойно виданий наказ ректора НТУУ «КПІ» Михайла Згуровського №1-227 «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я працівників та осіб, що навчаються в НТУУ «КПІ», в якому викладено комплекс заходів щодо подолання тютюнової епідемії в університеті.
Насамкінець варто процитувати запис на одному з Інтернет-форумів, присвячених боротьбі з палінням: «Чи можна вважати розумною людину, яка щодня добровільно вдихає токсичні гази, заробляє собі хвороби, та ще й за це все платить гроші?! Якщо ви вважаєте себе цивілізованою, розумною, освіченою людиною, то ви не можете бути курцем! Кидайте палити!!!»
Приєднуємося до цього заклику…
Редакція "КП"
З наказу ректора НТУУ "КПІ" №1-227 від 03.09.2013 р. "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я працівників та осіб, що навчаються в НТУУ "КПІ":
1. Заборонити вживання тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у приміщеннях та на території НТУУ "КПІ".
…
3. Першому проректору Якименку Ю.І. та проректору з науково-педагогічної роботи Варламову Г.Б. застосовувати до працівників та осіб, що навчаються, які вживають тютюнові вироби в приміщеннях та на території НТУУ "КПІ", дисциплінарні стягнення за порушення цього наказу.