Ви є тут

Науковий семінар "Генетичні програми еволюції антропогенних систем"


2013.04.18 Науковий семінар "Генетичні програми еволюції антропогенних систем"

18 квітня 2013 р. на базі ММІ відбувся науковий семінар, організований спільно з загальнотехнічним відділенням АН вищої освіти України (АНВОУ) на тему "Генетичні програми еволюції антропогенних систем" (доповідач – д.т.н., проф. В.Ф.Шинкаренко, завідувач кафедри електромеханіки НТУУ "КПІ", академік АНВОУ). Семінар відкрив заступник директора ММІ проф. О.В.Шевченко, доповідача представив академік АНВОУ, заслужений винахідник України, д.т.н., проф. Ю.М.Кузнєцов.

В.Ф.Шинкаренко почав зі слів німецького вченого, фізика-теоретика, засновника синергетики проф. Г.Хакена: "Основна відмінна особливість складних систем – їх справді невичерпне розмаїття... Перед нами постає гостра проблема відшукання уніфікованих принципів, які дозволили б належним чином підходити до дослідження таких систем". Пошуку й науковому обґрунтуванню таких принципів та законів і була присвячена доповідь. Автор продемонстрував свої наукові дослідження стану еволюції електромеханічної науки, навів приклад міждисциплінарних зв'язків наук епохи античності і сучасний атлас наук, складений Лос-Аламоською національною лабораторією (Los Alamos National Laboratory) в США, і показав, що понад 15 сучасних наукових дисциплін базуються на еволюційно-генетичних теоріях і використовують їх принципи. Також було показано гомологію загальносистемних законів природи в таких науках, як електротехніка й електромеханіка, фізика, механіка, хімія, термодинаміка, філософія, фізика, кристалографія, екологія, соціологія, економіка, фізіологія, медицина та продемонстровано спільність наслідкових процесів еволюції в природних і антропогенних системах, наведено приклади еволюції біології, хімії, нанотехнологій, комп'ютерів, мобільних телефонів та індоєвропейських мов.

Більш докладно проф. В.Ф.Шинкаренко зупинився на результатах практичного використання генетичного і системного підходу в електромеханічній галузі. Доповідач навів приклади прояву загальносистемних властивостей ізотопії, гомології, ізомерії, парності та періодичності не лише в електромеханіці, а й у таких, на перший погляд, не пов'язаних між собою галузях, як хімія, теплотехніка, механіка, зоологія, ботаніка, лінгвістика та теорія чисел. Доповідач детально проаналізував 5 основних принципів генетичної мінливості в системах антропогенного походження: схрещування, кросинговер, реплікація, інверсія та мутація, прояв яких продемонстрував не лише на електромеханічних перетворювачах, а й на прикладах з інших галузей науки і техніки. Звісно, без експериментального підтвердження теорія не може претендувати на істинність, тому проф. В.Ф.Шинкаренко продемонстрував результати еволюційних (геномно-історичних та геномно-прогностичних) експериментів у генетичній електромеханіці та навів зразки розшифрування й реалізації генетичних програм на прикладі окремих електромеханічних систем (електромеханічних дезінтеграторів, мотор-шпинделів, вітрогенераторів, генераторів для перетворення енергії морських хвиль та ін.). Автор показав можливість переходу від еволюції, яку лише спостерігали, до еволюції, якою можна керувати, тобто шлях розв'язання надзвичайно актуальної проблеми передбачення.

Особливу увагу проф. В.Ф.Шинкаренко приділив аналізу системи технічної освіти, у якій сучасні дисципліни переважно (90-95%, за даними акад. В.І.Арнольда) спрямовані на однобічний розвиток лівої півкулі головного мозку, що відповідає за розрахунки, логіку, операції з послідовностями, тоді як права півкуля, що відповідає за уяву, просторове й системне мислення, творчість (у т. ч. й технічну) майже не отримує розвитку і деградує. З метою зміни такого становища автор використовує методологічні підходи, спрямовані на гармонійний розвиток обох півкуль. Переконливі результати переваг гармонійного підходу до організації навчальної, наукової та інноваційної роботи зі студентами автор представив у вигляді нагород, іменних стипендій і дипломів, які отримали студенти кафедри електромеханіки за результатами участі у всеукраїнських і міжнародних конкурсах та олімпіадах.

На завершення В.Ф.Шинкаренко навів приклади існуючих елементних базисів породжувальних генетичних програм у різноманітних галузях: біологія – хромосоми, хімія – хімічні елементи, електромеханіка – первинні джерела поля, механіка – елементарні тверді тіла, музика – ноти, арифметика – числа, мова – алфавіт. Відкриття породжувальних періодичних програм з урахуванням спільних принципів генетичної організації в системах антропогенного походження відкриває можливість переходу до стратегії керованої еволюції та встановлення гармонійних міждисциплінарних взаємозв'язків. Пошук таких взаємозв'язків традиційним шляхом пов'язаний зі значними часовими витратами. Доповідач проілюстрував це на прикладі еволюції міждисциплінарних зв'язків: музика – числа (Піфагор, 500 р. до н.е.); музика – хімія (Дж. Ньюлендс, 1865 р.); музика – психологія (Дж. Корнінг, 1899 р.); музика – живопис (М.К.Чюрльоніс, 1900 р.); музика – геометрія (Д. Тимошко, 2008 р.). Свій виступ проф. В.Ф.Шинкаренко закінчив словами: "Антропогенні системи, як і системи природного походження, належать до класу генетично організованих систем, що розвиваються, мають власні генетичні програми структурного розвитку. Відкриття і пізнання таких програм у технічних науках забезпечує перехід на принципово новий рівень системних знань, заснованих на стратегії генетичного передбачення і керованої еволюції. Природа ще раз запрошує нас до конструктивного діалогу. Відповідний крок за нами".

Під час публічного обговорення присутні отримали детальні пояснення і наукове обґрунтовування представлених положень. Зокрема, Ю.М.Кузнєцов, професор кафедри конструювання верстатів і машин ММІ, продемонстрував результати використання генетичної теорії в механічних системах на прикладі реалізації верстатів нового покоління, зазначивши, що час, який раніше його творчий колектив витрачав на аналогічної складності задачі, скоротився щонайменше на порядок саме завдяки застосуванню генетичного підходу, запропонованому проф. В.Ф.Шинкаренком. Він також зазначив, що справедливість і працездатність генетичної теорії електромеханічних систем підтвердили наукові результати цілої низки вчених, у т.ч. й не лише електромеханічної галузі.

Науковий семінар спонукав учасників замислитися над тим, що час, який витрачає наука на новітні досягнення безсистемно, можна скоротити на порядок із застосуванням методології структурно-системного підходу. Оскільки тривалість життя людини обмежена, постає логічний висновок, що нехтувати таким потужним апаратом для наукових досліджень, який пропонує проф. В.Ф.Шинкаренко і його творчий колектив, буде, м'яко кажучи, необачно.

А.К.Скуратовський, доц. ММІ, к.т.н., заслужений винахідник КПІ

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій