Міжнародний день музеїв в усьому світі відзначається 18 травня. Вперше Міжнародний день музеїв відсвяткували 1977 року, коли ХІ Генеральна конференція Міжна­родної ради музеїв (ICOM) відбулась у Москві та Ленінграді. Тоді ж запропонували й девіз свята: “Музеї – важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами”.

Чотирнадцятий рік поспіль відзначають своє професійне свято співробітники Державного політехнічного музею при НТУУ "КПІ". Історія КПІ свідчить, що з 1902 по 1924 рр. у складі інституту працював Інженерний музей, який зіграв важливу роль у підготовці інженерних кадрів. Його успішна діяльність пов'язана з іменами про­фесорів В.Л.Кирпичова, Є.О.Патона, П.В.Рабцевича та інших.

Повернення до здійснення ідеї створення музейного середовища на базі КПІ відбулося в 1990 р., коли було прийнято рішення про організацію Республіканського музею історії ливарного виробництва й під нього було відведено ливарне крило корпусу № 6, де збереглася вагранка першої половини ХХ ст. Це стало першим кроком до зародження нинішнього політехнічного музею. З ініціативи ректорату і особисто спочатку ректора П.М.Таланчука, а потім з 1992 р. ректора М.З.Згуровського було ухвалено Постанову Кабі­нету Міністрів України № 360 від 29 травня 1995 р., якою визначено: "У зв'язку з відзначенням 100-річчя Київського політехнічного інституту в м. Києві на базі Республіканського музею ливарного виробництва створити Державний політехнічний музей при НТУУ "КПІ".

Організацію практичних робіт з виконання зазначеної постанови уряду і, власне, створення політехнічного музею за рішенням ректора М.З.Згуровського було доручено робочій групі під керівництвом проректора з наукової роботи КПІ професора М.Ю. Ільченка. Упродовж трьох років під керівництвом головного інженера КПІ П.В. Ковальова була проведена копітка та відповідальна ремонтно-реставраційна робота щодо пристосування під першу чергу музею приміщень лівого крила першого поверху корпусу № 6. У напрацюванні робочою групою змістовної частини експозицій музею активну участь брали Є.О.Коршенко, А.П.Сьомик, Л.Р.Слободян, С.О.Воронов та інші науковці КПІ. 11 вересня 1998 р., у дні святкування 100-річчя КПІ наш музей був відкритий президентом України Л.Д.Кучмою. В наступні роки його розвитку сприяв департамент економіки і фінансів, і особисто, Л.Г.Субботіна, О.І.Болієва, Л.М.Колес­ніченко, проректор М.В.Печеник. А М.Ю.Ільченком було запропоновано оригінальне змістовне та конструкційне рішення генеалогічного дерева розвитку Київської політехніки.

Активну участь у напрацюванні змістовної частини нашого музею брала НАН України, і особисто її президент академік Б.Є.Патон. Завдяки його пропозиції хол музею прикрашають погруддя видатних учених, створені народним художником України О.П. Скобліковим, – Л.В.Писаржевського, Г.Ф.Проскури, П.А.Тутковського, С.О.Лебедєва, Є.О.Патона, І.П.Бардіна, С.П.Корольова, П.П.Боголюбова.

У травні 2008 р. в музеї було відкрито відділ історії авіації і космонавтики ім. І.І. Сікорського. Основою відділу стала  діюча експозиція ДПМ з авіації та космонавтики  і колекція ветеранів космодромів, яку вони запропонували використати при створенні нового відділу. Колекція була зібрана ветеранами космодрому Байконур, експонати привезені з самого космодрому, з Центру підготовки космонавтів, з бази зберігання космічних апаратів Військово-космічних сил колишнього СРСР. Льотчик-космонавт В.М. Жолобов після відвідання відділу історії авіації і космонавтики ім. І.І.Сікорського висловив глибоку вдячність ректору М.З.Згуровському, проректору з наукової роботи М.Ю.Ільченку, директору музею Н.В.Писаревській за турботу щодо збереження унікальних експонатів: "Я відчуваю почуття великої радості і гордості, коли бачу ветеранів космодрому Капустин Яр, де починав свою військову службу, ветеранів Байконуру, які в 1976 р. готували мій космічний корабель до польоту, знайо­мі прилади, апарати, з якими довелося працювати при підготовці і під час космічного польоту. Тепер освоєння космосу здійснюється новою, більш досконалою технікою, але ці експонати будуть нагадувати молодому поколінню, з чого доводилося починати їх батькам і дідам...". За чотири роки роботи експозицію нового відділу оглянули понад 50000 людей, більше 300 делегацій зарубіжних країн: з Росії, Франції, Італії, США, Китаю, В'єтнаму, Південної Кореї, Швеції, Індії, Азербайджану, Польщі, Чехії, Словаччини, Норвегії, Японії, Німеччини та інших. Цей відділ відвідали екс-президент України Л.Д.Кучма, льотчики-космонавти О.А.Леонов, Г.М.Греч­­ко, В.О.Джанібеков, С.Є.Савицька, Л.К.Ка­денюк, Ю.І.Онуфрієнко, німецький космонавт Вальтер Ульріх і багато інших видатних діячів.

За роки існування музей значно поповнив експозиційні зали та запасники новими експонатами завдяки колишнім випускникам КПІ і людям стороннім, але не байдужим до долі університету та його музею. Щира всім подяка та низький уклін за збереження пам'яті!

Особливе місце в нових надходженнях займають родинні архіви видатних КПІшників, викладачів, спів­робітників, студентів – В.В.Огієвського, В.І.Лиховодова, В.О.Христича, О.С.Смогоржевсь­кого, В.А.Зморовича, А.О.Вознесенського та інших, які було передано до музею їх близькими. А нещодавно з Москви було отримано бандероль від бібліотекаря І.С.Виноградової: "Волей случая ко мне попала книга Н.А.Артемьева "Курс общей электротехники, читанный проф. Н.А. Артемьевым в Киевском Политехническом Институте. Ч 1." в 1907-1908 годах, с пометками самого учёного. Я считаю, что книга должна вернуться туда, где она была читана, и где сохранится память о выдающемся учёном".

Проте сучасний технічний музей – це не тільки музейні експонати та екскурсії – це і наукова діяльність: дослідження з історії науки і техніки, конференції, публікації в наукових виданнях і засобах масової інформації, підготовка та захист дисертацій з історії науки і техніки. Координацію цих напрямів діяльності здійснює Вчена рада музею.

Наукові читання – особливий вид збереження історичної пам'яті про визначні вітчизняні здобутки науково-технічної та інженерно-конструкторської думки. Проводяться вони з ініціативи академіків Б.Є.Патона та М.З.Згуровського протягом останніх десяти років насамперед для молоді. З доповідями на читаннях виступають викладачі, аспіранти НТУУ "КПІ", академіки, космонавти; члени Малої академії наук роблять перші кроки в науці, публікуючи результати своїх досліджень у багатотомному виданні збірника "Видатні конструктори України" за матеріалами наукових читань. Наша вдячність за під­тримку у проведенні читань дирек­тору Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка В.Г.Дригайлу, співробітникам К.С.Мошинській, Л.Л.Гандюхіній, а також професорам і викладачам університету, які беруть активну участь у підготовці до ви­дання згаданого багатотомного збір­ника.

Успішне проведення заходів музею – виставки, круглі столи, наукові читання – наші будні та свята були б неможливими без професійної допомоги та зацікавленої участі співробітників відділу технічних засобів навчання на чолі з В.В.Лазаренком.

Історія найстаріших кафедр Київської політехніки, культурної спадщини видатних особистостей, які створили свої наукові школи, зробили значний внесок у технічну думку та заклали певні традиції подальшого розвитку КПІ – є предметом дослідження наукових співробітників ДПМ. Значне місце в роботі музею займають дослідження історії кафедри вищої математики КПІ та її видатних особистостей. Неоціненну допомогу в цій роботі надали співробітники математичних кафедр КПІ, зокрема професор Н.О.Вірченко.

Активна пошукова робота проводиться завдяки співпраці ДПМ при НТУУ "КПІ" з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, музеєм Астрономічної обсерваторії, Архівом президії Академії наук України, Інститутом архівознавства АН України, Державним архівом м. Києва, Національною бібліотекою України ім. В.І. Вернадсь­кого, Відомчим архівом НТУУ "КПІ", родинними архівами.

Значну підтримку у своїй роботі ми маємо від завідувача кафедри історії професора С.О.Костилєвої, доцента кафедри фізики Л.П.Пономаренко, редакції газети "Київський політехнік". За це їм наша щира подяка.

Наш музей як музей навчального закладу має власну специфіку. Це робота зі студентською молоддю завдяки ентузіазму її наставників. Активна співпраця з кафедрою прикладної механіки ММІ (завідувач кафедри Ю.М. Данильченко, доцент О.А. Кирієнко) дозволила створити при музеї студентський гурток "Історія вітчизняної та світової техніки", робота якого відповідає напрямам ВАК №№ 05.24.01, 07.007 в дослідженнях історії техніки. Студентські дослідження гуртківців уже представлено в експозиції.

Розпочав свою роботу при музеї Волонтерський клуб стендового моделювання, завданням якого є пропаганда історико-технічних знань, виховання науково-технічної культури як складової частини загальної культури людини та профорієнтація молоді. Спільно з клубом проведено дві виставки, плануються наступні. Учасники клубу планують створити для музею моделі літаків, що піднімалися в небо на зорі розвитку авіації саме в КПІ.

Дні науки в музеї цього року завершились виставкою "Технічний вернісаж" науково-дослідницьких і проектних робіт членів Київської малої академії наук учнів­ської молоді – майбутніх студентів НТУУ "КПІ". Дипломи, грамоти, серти­фікати учасників виставки свідчать про активну та плідну участь юних науковців у міських, всеукраїнських і міжнародних конкурсах та виставках. МАНівців і музей єднають давні дружні стосунки, закріплені довгостроковим договором про співпрацю. Багато років успішно працювала поруч з нами керівник Київської секції МАН "Дослідник" В.О. Алькіна-Філинюк. Нині музей активно співпрацює з Київською малою академією наук учнівської молоді (директор В.О. Васинюк, керівник відділення технічних наук В.Е. Попова).

Найвідомішими та найцікавішими музеї стають тільки завдяки змінам. Такий шанс ми зараз маємо – Фондом Ріната Ахметова "Розвиток України" оголошено новий проект "Динамічний музей", який має на меті підтримку музеїв України. За допомогою трьох грантів (один у розмірі до 10 млн гривень, два – до 250 тис. гривень кожний) від­криється можливість модернізації одного з українських музеїв. Музей-отримувач зможе розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, які матимуть експериментальний характер або будуть базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв. Запрошуємо усіх вас до участі в підготовці цього проекту, щоб разом створити сучасний динамічний музей. Будемо раді отримати ваші пропозиції до 1 липня 2012 р. Без вашої допомоги та підтримки, шановні студенти, викладачі, співробітники НТУУ "КПІ", перемога буде неможливою.

Вітаємо всіх з Міжнародним днем музеїв!

Н.В.Писаревська, директор ДПМ при НТУУ "КПІ"