Ігор Завадський – заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів акордеоністів, єдиний в Україні володар «Золотої ліри» і перший український музикант, який попав до Книги рекордів Гіннеса, – нещодавно був гостем нашого університету.

Виступ відомого у світі музиканта-віртуоза складався із двох частин. У першій частині він виконував музичні твори різних періодів і жанрів, а у другій – спілкувався з аудиторією.

Музична програма почалася з класики. Прозвучали твори Баха, Вівальді, Моцарта, Шопена, Гріга та ін. Обробок народних пісень не було, проте був твір українського композитора Людкевича. Завадський розповів творчу біографію цього талановитого композитора, який прожив більше ста років.

Багато зіграних творів приймалось на «біс», але найбільше сподобались аудиторії вальси Шопена, знову ж таки, вальс композитора Євгена Доги із кінофільму «Мой ласковый и нежный зверь». Присутні на «ура» сприймали пісні і мелодії із сучасних фільмів і театральних вистав і не жаліли долоней. В один момент артист, посміхаючись, сказав:

– Це вже щось подібне до бурхливих оплесків, що переходять в овації… Плескайте сильніше, нам, артистам, це подобається. Саме заради цього ми сюди і приходимо…

Не просто плескали, а стоячи плескали наприкінці концерту…

Концерт був цікавим і тим, що І.Завадський пояснював особливості аранжування різних жанрів музики – вокальних, інструментальних і хорових творів для баяна (кнопкового акордеона, як він називається у Європі), коротенько характеризував композиторів і їх твори.

Друга частина концерту виявилася не менш цікавою. Артист охоче відповідав на запитання, розповідав про себе.

…Народився він в Росії, жив у Казахстані і на Україні. Музичну і середню школу закінчив у Запоріжжі. Пізніше став студентом і аспірантом Київської консерваторії, був викладачем. Нині же концертує по всій планеті – відвідав більше двадцяти країн. До речі, до книги рекордів Гіннеса Ігор Завадський потрапив як соліст найбільших у світі оркестрів акордеоністів: 644 виконавця із 5 країн світу (Канада, м. Кімберлі, 2005 р.) і 566 виконавців (Нідерланди, м. Діпенгейм, 2000 р.). «Золоту ліру» отримав в Італії (1995 р.) за перемогу на конкурсі з результатом 100 балів із 100 можливих!

– Граю щодня по чотири години; читаю переважно філософську літературу, теж чотири години. У артистів робота переважно вночі. Так і в мене: лягаю о 10-й ранку, а встаю о 5-й, о 7-й вечора починаються концерти. Ось так і живемо.

– Чому скептично ставлюсь до всіляких звань? – Виходжу з того, що звання «артист» само по собі має високий титул. А буде приставка «заслужений» чи «народний» – немає значення. Мені його збиралися дати чотири рази…, проте це вже інша історія.

Про творчість:

– Мені здається, що граю не я, що через мене грає хтось, хто керує мною. Любов, натхнення – це високі поняття. До них, як і до Бога треба ставитись обережно, рідше промовлять і тому подібне. Це дуже високий духовний і душевний стан…

Концерт був благодійним. Прийшли любителі музики і його шанувальники, які ходять на концерти Ігоря Завадського постійно. Будемо знати, що кожного місяця Маестро дає сольні концерти у київському Будинку актора.

Концерт організовано факультетом соціології і права з ініціативи і за активною участю доцента кафедри філософії Марини Препотенської, де вже готуються нові цікаві заходи під назвою «Зустрічі із зірками».

Станіслав Тимченко, ст. викладач каф. філософії, сайт Ігоря Завадського - http://www.zavadsky.net.ua