1240 03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37 454-96-11, 454-94-02, 241-86-99 241-86-99 mpm.kpi@gmail.com http:\\www.ntu-kpi.kiev.ua\mmi - сайт Механіко-машинобудівного інституту. http:\\www.ntu-kpi.kiev.ua\mmi\pdo.htm - сторінка Центру післядипломної освіти ММІ НТУУ"КПІ". 1240 1.Про стан виконання аспірантських планів роботи-Аспіранти, наукові керівники-Листопад 2007р. 2.Про стан роботи над докторською дисертацією-Доц. Гожій С.П. - Грудень 2007р. 3.Про стан роботи над дисертацією-ас. Холявік О.В., проф.. Стеблюк В.І.- Січень2008р. 4. Про стан роботи над дисертацією-ас. Бородій Ю.П. доц.. Маковей В.О. – Лютий 2008р. 5. Про стан роботи над дисертацією-ас. Рощина І.А.. доц. Яворовський В.М.- березень2008 6. Про стан роботи над дисертацією-ст. викл Калантир С.Ф. проф. Тітов В.А.- квітень2008р. 7. Про стан роботи над дисертацією-ас. Сабол С.Ф. доц.. Калюжний В.Л.-травень2008р. 8. Про стан роботи над дисертацією – Тарасенко В.М. доц.. Калюжний В.Л.- червень2008р. 1.Договір (№382-108/04/07 від 24,07,2007р) з Запорізьким національним технічним університетом на тему “Проведення досліджень Формування структури поверхневого шару деталей поверхневим пластичним деформуванням”. 2.Договір з ВАТ Мотор Січ на тему: №5/06/0448/07-Д(УГТ) від 12,12,2006р “Розробка математичного забезпечення та пакету прикладних програм для проектування технологічних процесів об’ємного та листового штампування.” 3.Договір з ВАТ Мотор Січ на тему: №03/07/354/07-Д(УГТ) від 2 квітня 2007р “Розробка та дослідження методів підвищення ефективності поверхневого деформування алмазним вигладжуванням валів для забезпечення високого ресурсу ГТД” 4.Тема №2025-ф “Створення новітньої технології пластичного формоутворення при складному навантаженні в ізотермічних умовах відповідальних конструкцій з титанових сплавів. 5.№2916п Керівник професор, д.т.н. Стеблик В.І. Тема: ”Виготовлення методом пластичної деформації прецизійних трубчастих виробів із спеціальним профілем внутрішньої поверхні. 1.Інтенсифікація процесу витягування з диференційованим нагріванням. 2.Інтенсифікація процесу витягування порожнистих виробів із спеціальних сталей з нагріванням осередку деформації за допомогою ТВЧ. 3.Інтенсифікація процесу витягування з попереднім профілюванням заготовки. 4.виготовлення балонів для скрапленого газу. 5.Методики, установка та устаткування для визначення енергосилових параметрів штампування обкочуванням. 6.Технологія та прес для холодного виготовлення деталей електротехнічної високовольтної апаратури та нагрівальних і охолоджуючих пристроїв. 7.Технологія та спеціалізовані преси для холодного об`ємного штампування обкочування деталей автомобілів тракторів. 8.Технологія та устаткування для холодного штампування обкочуванням заготовок з тонкою фланцевою частиною із середньо вуглецевих легованих. 9.Технологія і штамп для виготовлення пресуванням круглих профілів з заданими властивостями. 10.Технологія та оснащення для холодного видавлювання заготовок карбувальних штемпелів. 11.Технологія та оснащення для холодного видавлювання не круглих профілів. 1.Філія кафедри Інституту електрозварювання ім. Є. Патона НАН України. 2.Філія кафедри Інституту проблем матеріалознавства НАН України. 3.Відкрите акціонерне товариство “Мотор Січ” 4.Банкното монетний двір Національного банку України. 5.Державне підприємство "Запоріжське машинобудівне конструкторське бюро "Прогрес" імені академіка А.Г.Івченко 6.Авіаційний науково технічний комплекс ім. О.К.Антонова 1240 Кафедра МЕХАНІКИ ПЛАСТИЧНОСТІ МАТЕРІАЛІВ ТА РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ПРОЦЕСІВ Кафедра Механіки пластичності матеріалів та ресурсозберігаючих процесів (первинна її назва Обробки металів тиском) готує інженерів-механіків, а з 1997 року також бакалаврів і магістрів за фахом “Машини і техноло­гія обробки металів тиском”. Підготовка фахівців та наукова робота з вдосконалення технології та обладнання обробки металів, тобто заміна різання металів пластичним деформуванням, почалась в Київському політехнічному інституті в перші роки його заснування. З першого випуску Інженерно-механічного відділення КПІ у 1903 році троє з 10 фахівців захистили дипломні роботи з ковальської технології. Підготовці інженерів-механіків з обробки металів тиском сприяв швидкий розвиток машинобудування з завершеним технологічним циклом виготовлення машин: ливарне та ковальське виробництво, обробка на металорізальному устаткуванні та складання. Крім того, немалу роль відіграла та обставина, що в 1902 році до Київського політехнічного інституту на посаду штатного викладача технічного креслення було запрошено Якова Миколайовича Марковича. До цього він закінчив механічне відділення Харківського технологічного інституту (1897 р.) зі званням інженера-технолога, працював на харківських підприємствах конструктором, за власні кошти пройшов річне стажування в Німеччині, в Дортмундській вищій технічній школі. Невдовзі Якову Миколайовичу було доручено читання лекцій та керівництво дипломним проектуванням з курсу обробки металів тиском, який з 1913 р. було офіційно введено в навчальну програму. Того ж року Я.М. Маркович захистив і опублікував у Києві дисертацію на тему: "Розрахунок і теоретичне дослідження парового молота з автоматичним паророзподілом", здобувши при цьому науковий ступінь ад'юнкта механічної технології з обробки металів тиском. У цій капітальній праці закладено першу наукову концепцію теорії ковальських машин ударної дії. Яків Миколайович розглядав ковальські машини не лише як знаряддя виробництва, але й як машини у власному розумінні цього слова. Такий напрямок в теорії ковальських машин став фундаментом подальших теоретичних робіт у галузі ковальсько-пресових машин ударної дії інших типів. Розроблену методику побудови теоретичних індикаторних діаграм для всіх режимів роботи першого молота було використано Я.М. Марковичем в другій його капітальній праці: "Дослідження пневматичного приводного молота типу Беше і Грос", виданій у 1932 р. Цю книгу, без перебільшення, можна вважати видатною теоретичною працею з ковальських приводних молотів, першою в світовій науково-технічній літературі. Таким чином, з 1913 року підготовка фахівців з обробки металів тиском в КПІ виділилась в окремий напрямок під керівництвом відомого вченого Я.М. Марковича. В січні 1915 року Радою КПІ Якова Миколайовича було обрано за конкурсом на посаду екстраординарного професора кафедри механічної технології, а 6 червня 1916 р. він дістав наукове звання ординарного професора. У двадцяті роки Яків Миколайович працював професором кафедри механічної технології, головою предметної комісії (1921-1925 роки), а після смерті К.С. Зворикіна - з 1928 до 1930 р. - керівником кафедри механічної технології. Я.М. Маркович був не тільки відомим вченим, але й видатним вузівським викладачем кількох дисциплін машинобудівного профілю. Крім свого основного курсу з обробки металів тиском і ковальських машин, він читав лекції та керував проектуванням з деталей машин і вантажопідйомних механізмів, проводив лекційні та практичні заняття з технічного креслення та нарисної геометрії. Ним створено кабінет, а потім і кафедру обробки металів тиском, кабінет деталей машин і модельний кабінет із технічного креслення, в механічних навчальних майстернях було організовано кувальне відділення з приводним пневматичним молотом. Таким чином, кафедра обробки металів тиском може вважати датою свого народження як самостійного науково-педагогічного підрозділу - 1 вересня 1930 року. У червні 1930 року, у зв'язку з розукрупненням КПІ, Я.М. Марковича було переведено до Київського машинобудівного інституту (колишній механічний факультет КПІ) на посаду професора з технології металів і підіймальних кранів, а також і завідуючого кафедрою обробки металів тиском. На жаль, плідну науково-педагогічну діяльність професора Я.М. Марковича в КПІ було перервано в 1931 році. За необгрунтованим звинуваченням органів ДПУ його було заарештовано. Через 2 місяці його було звільнено й призначено до адміністративної висилки за межі України терміном на 3 роки. При цьому йому було дозволено завершити спецкурс лекцій, розпочатий у вересні 1930 року. Видатний вчений та педагог, засновник кафедри не з власної волі залишив Київ на початку 1931 р. і був призначений (з дозволу Горьківського ДПУ) професором - завідуючим кафедрою "Машини та обробка металів тиском" Горьківського механіко-машинобудівного (пізніше індустріального, а потім політехнічного) інституту, де пропрацював до виходу на пенсію. Помер заслужений діяч науки і техніки, доктор технічних наук, професор Яків Миколайович Маркович на 92-му році життя 10 грудня 1963 р. в Києві. Посмертно реабілітовано його лише в 1991 році. Студенти-механіки, що спеціалізувалися з обробки металів тиском, у 20-ті та 30-ті роки минулого століття готувалися, в основному, як технологи з гарячого та холодного об’ємного деформування та як механіки з ковальсько-пресових машин. До 30-х років минулого століття у вітчизняному машинобудуванні холодне штампування з листа тільки-но посідало відповідне місце в масовому та великосерійному виробництві автомобілів, тракторів, різних сільськогосподарських машин та інших виробів. Цьому сприяло впровадження гаряче- і холоднокатаного листового матеріалу, як вихідного для листоштампувальної технології, в промислових масштабах. Тому у вузівських навчальних планах майбутніх інженерів-технологів з обробки металів тиском листове штампування як самостійна дисципліна з'явилося в другій половині 30-х років. Разом з тим збереглися такі спецкурси як виробництво та термообробка сталі. Після від'їзду Я.М. Марковича до м. Горького та переіменування КПІ у Київський індустріальний інститут у 1934 р. кафедру обробки металів тиском (ОМТ) очолив Микола Федорович Баклан, досвідчений інженер-механік, який працював до цього на київському заводі "Більшовик" фахівцем із ковальсько-пресового устаткування. Пізніше на кафедрі почали працювати досвідчені фахівці Василь Романович Киричинський (колишній головний інженер заводу "Більшовик") та Гнат Капітонович Гром. Фах "Ковальсько-пресові машини та обробка металів тиском" (з 1937 р.) завжди був комплексним, інженери-випускники мали досить широкий профіль підготовки, що дозволяло їм успішно працювати у різних галузях машинобудування. З 1930 до 1941 р. на кафедрі було виконано 10 наукових робіт, спроектовано 13 типорозмірів правильних гідравлічних пресів для автотракторної промисловості, які випускав у 1935-37 роках Київський завод ім. Лепсе. Значний практичний інтерес мала наукова робота проф. М.Ф. Баклана "Електровисадка автомобільних клапанів", впроваджена на Горьковському автомобільному заводі. В 1939-40 роках Г.К. Гром і В.Р. Киричинський захистили кандидатські дисертації і одержали звання доцентів. У 1938-1939 навчальному році в штаті кафедри працювало 2 професори, 2 доценти, 2 старші викладачі і 1 асистент. Навчальний процес забезпечували 1 старший лаборант, 1 лаборант і 1 препаратор. До 1941 р. на кафедрі пройшли підготовку близько 300 інженерів-механіків. Деякі з них стали крупними керівниками в промисловості, науковцями, викладачами вузів. Так, П.Я. Лісняк відомий як директор Харківського тракторного заводу і Горьківського автомобільного заводу, заступник міністра автомобільної промисловості СРСР, Д.Я. Поліщук - заступник головного технолога Київського заводу "Арсенал", після Великої Вітчизняної війни очолював технологічну службу Київського заводу "Точелектроприлад" випускник кафедри А.П. Латенко. Протягом багатьох років працювали в КПІ доценти Анатолій Федотович Чижський, Володимир Львович Сахненко та Йосип Петрович Тартаковський. У 1941-1942 навчальному році у складі механічного факультету, евакуйованого в Ташкент до Середньоазіатського індустріального інституту кафедра не функціонувала. Влітку 1942 р. до цього інституту було запрошено доцента Павла Степановича Наумова для організації кафедри ОМТ і відновлення підготовки інженерів з даного фаху. П.С. Наумов до цього працював у Ростові-на-Дону на заводі "Ростсільмаш" як головний технолог і читав лекції в Ростовському інституті сільськогосподарського машинобудування. Його спеціалізацією була технологія листового штампування. У період будівництва "Ростсільмашу" П.С. Наумов був експертом із закупівлі устаткування в країнах Західної Європи (у Німеччині та в Швеції). Його перу належать редаговані переклади фундаментальних наукових статей визначних німецьких вчених у галузі теорії пластичного деформування. В 1942-1943 навчальному році було організовано групу ОТ-1 кількістю15 осіб, в основному з колишніх студентів КПІ, поранених на фронті, яка навчалася за вечірньою системою, оскільки практично всі студенти вдень працювали на оборонних та інших підприємствах Ташкента. Лекції та інші види занять крім П.С.Наумова проводили А.Ф.Чижський (нагрівальні пристрої), інженер Київського заводу "Ленінська кузня" Б.А.Коган (об'ємне штампування та проектування цехів), доц. І.3. Розенберг читав лекції з організації виробництва. У березні-серпні 1944 р. механічний факультет разом з інститутом повернувся до Києва і студенти групи ОТ-1 захистили свої дипломні проекти влітку 1945 року. Серед них були Григорій Михайлович Овсієнко (згодом доцент кафедри деталей машин і ТММ, декан заочного факультету) і Станіслав Захарович Майборода, якого залишили на кафедрі працювати старшим лаборантом, а пізніше він працював старшим викладачем кафедри технології металів. У складі кафедри продовжували роботу довоєнні викладачі доц. Гром Г.К., та доц. Киричинський В.Р. З метою тіснішого зв'язку з происловістю та проектними організаціями для читання лекцій та керівництва дипломним проектуванням залучалися провідні фахівці київських заводів та інститутів. Лабораторія кафедри була розташована в підвальному приміщенні західного крила головного корпусу. В період з 1945 до 1955 р. на кафедрі на старших курсах навчалося по 1 групі, було випущено 207 інженерів. Науково-дослідна робота провадилася у двох напрямах: з окремих завдань прикладної теорії пластичності та з розрахунку і конструювання автоматів для холодного висаджування. У 50-х роках склад кафедри розширився і зміцнів. В 1952 році розпочав роботу випускник кафедри 1951 р. Георгій Платонович Дядечко на посаді асистента, у 1954 році - випускник відмінник Володимир Костянтинович Кузьменко, першим аспірантом став Юрій Петрович Согришин, а в 1955-56 навчальному році на кафедру ОМТ було переведено з інших кафедр факультету доц. Тартаковського Йосипа Петровича та асистента, к.т.н. Нізкова Олександра Олександровича. Серед випускників 50-х років слід назвати Е.Г.Сажина - заступника міністра промисловості УРСР, А.Ф. Надточенка - генерального конструктора ковальсько-пресового устаткування Новокраматорського машинобудівного заводу, М.Т. Селіна - головного інженера Всесоюзного виробничого об'єднання "Союзкузмаш", Б.В. Короткого - відповідального працівника апарату Ради міністрів УРСР, доцентів КПІ - М.М. Мухіна та Г.П. Дядечко, Ю.В. Загоровського - генерального директора ВО "Приладобудівник" (Харків), Л.І. Рудмана - начальника відділу Всесоюзного інституту зварювального виробництва, А.Я. Висоцького - директора підшипникового заводу в Мінську, Є.Т. Єресько - заступник директора НДІ у м. Харкові та ін. Діяльність кафедри істотно активізувалася зі збільшенням прийому студентів до 50 осіб на денну форму навчання в 1950 р. та відкриттям заочної (1965-1974 р.р.) і вечірньої форм навчання (з 1962 р.). Особливо помітно поліпшилась робота кафедри з приїздом до Києва в 1956 р. з Сибірського металургійного інституту (м. Ново-Кузнецьк, Кемеровської області) доктора технічних наук, професора Голубєва Тимофія Михайловича. Корінний сибіряк, уродженець Новосибірської області, випускник Томського політехнічного інституту, в минулому шкільний вчитель, Т.М. Голубєв сформувався як учений-практик у Сибірському металургійному інституті в 30-50 роки минулого століття. Теоретичні, експериментальні дослідження та наукові праці Тимофія Михайловича в галузі теорії та технології сортового прокатування набули широкого визнання вітчизняних і закордонних фахівців, а результати вивчення контактної взаємодії валків з металом (тертя та енергосилові параметри) увійшли до основної навчально-методичної та науково-технічної літератури з прокатки. Запропонований ним метод прокатки з постійним тиском і надобтисненням було в подальшому покладено в основу одного з наукових напрямів кафедри ОМТ - створення технології та устаткування для прокатування профілів змінного перерізу в валках постійного радіуса та із запрограмованою зміною відстані між ними. На становлення Т.М. Голубєва як ученого-практика, як енергійного організатора навчально-наукової роботи кафедри мала великий вплив його багаторічна творча співпраця з такими визначними діячами вітчизняної металургії, як академік І.П. Бардін (до речі, випускник КПІ), І.Ф. Тевосян, Р.А. Белан. З приходом до керівництва кафедрою Тимофія Михайловича колектив став поповнюватися молодими здібними випускниками, що вступили або до аспірантури, або почали викладання як асистенти. Так, в 1960 р. вступив до аспірантури Вадим Яворовський, того ж року Віталій Іващенко та Володимир Стеблюк стали асистентами, в 1963 р. було прийнято до аспірантури Леоніда Кривду. Під керівництвом Т.М. Голубєва та Й.П. Тартаковського плідно розроблялася науково-дослідна тема з вібраційної обробки металів тиском, з якої було успішно захищено кандидатські дисертації Ю.П. Согришиним, В.М. Яворовським, В.В. Іващенком, Л.Т. Кривдою, В.І. Стеблюком, та Г.ІІ. Дядечком. Розгорнулися госпдоговірні роботи з Київським заводом "Арсенал", Київським мотоциклетним заводом, Токмакським ковальським заводом, Київським ювелірним заводом тощо. На кафедрі почали працювати штатні працівники науково-дослідного сектора. У ці ж роки істотно розширився контингент студентів, випуск в окремі роки з усіх форм навчання (денна, вечірня та заочна) сягав 80-100 осіб. В 1959 р. лабораторію кафедри було перебазовано з підвального приміщення головного корпусу до окремої будівлі колишнього відділу головного механіка заводу ім. Лепсе. В капітально відремонтованому приміщенні корпусу №10 розташувався машинний зал площею близько 150 кв. м на першому поверсі, та понад 200 кв. м другого поверху було використано під кабінет і спеціалізовану аудиторію, кімнати викладачів, архів і бібліотеку проектів. В новому приміщенні встановили не лише навчальне устаткування для проведення лабораторних робіт, але й оригінальні машини та випробувальні стенди. Було встановлено виготовлений Київським верстатобудівним заводом за розробками кафедри та робочою документацією ВПКТІ "Будмаш" дослідно-випробувальний прокатний стан, який був основною експериментальною установкою для наукових досліджень, які лягли в основу кандидатських дисертацій аспірантів Петра Омельченка, Леоніда Морозова, Казбека Гогаєва, Сергія Коваленка, асистента Сергія Добровлянського. В лабораторії було встановлено нове на той час устаткування: холодновисадковий автомат, гвинтовий фрикційний прес, колонний гідравлічний прес з насосно-акумуляторною станцією. Підготовку наукових кадрів через аспірантуру та прикріплення пошукувачів проф. Т.М. Голубєв успішно здійснював не тільки заради розвитку колективу кафедри, але й задля поповнення інших кафедр КПІ, навчальних і наукових інститутів. Так, в аспірантурі навчалися Є.О. Трегубов, О. Спиридонов, В.А. Манилов та ін. Захистили кандидатські дисертації працівники промисловості Б.М. Хохряков і Н.В. Пославський. Науковою групою В.В.Іващенка було розроблено вібраційні стенди, на яких велись дослідження віброімпульсного формування виробів із порошкових матеріалів. В 1968 р. колектив кафедри зазнав тяжкої втрати - після тривалої хвороби пішов із життя Тимофій Михайлович Голубєв. Рада інституту того ж року обрала завідуючим кафедрою ОМТ к.т.н., доц. Олександра Олександровича Нізкова - випускника Механічного факультету 1949 року, досвідченого викладача, ініціативного науковця, енергійного організатора, який 11 років керував кафедрою (до вересня 1979 року). В цей період контингент студентів, які навчалися на кафедрі, був найбільшим. В 1976 р. було поновлено прийом 50 осіб на І курс, який в 1960-61 р.р. був необгрунтовано скороченим до 25 осіб. Інженери-механіки з обробки металів тиском користувалися великим попитом при розподілі молодих спеціалістів і випуск 25 осіб на рік не міг задовольнити заявки навіть київських підприємств і організацій, особливо радіотехнічного та приладобудівного профілю. Таким чином, у 1971-75 роках склад студентів налічував 2 групи денної форми навчання і по одній цілком укомплектованій (20-25 осіб) групі вечірньої та заочної форм навчання. Протягом 1969-79 років істотно зріс обсяг науково-дослідних робіт, які виконувались за господарськими договорами з промисловими підприємствами, проектними та дослідними організаціями. Серед них: Завод порошкової металургії (Бровари), Інститут проблем матеріалознавства АН УРСР, завод "Маяк" (Київ), Всесоюзний інститут зварювального виробництва (ВІЗВ, Київ), АвтоВАЗ (Тольятті). В цей період продовжувався інтенсивний розвиток науково-дослідної тематики з нової технології та устаткування для одержання профілю змінного перерізу, як заготовок (гайкові ключі) під подальше штампування, так і напівфабрикатів (регулювальні клинці та планки для металорізальних верстатів). В результаті цих робіт було спроектовано та виготовлено 2 прокатних стани оригінальної конструкції, захищені авторськими свідоцтвами. Один із станів (для клинців) перебував у дослідній експлуатації на Сасівському верстатобудівному заводі (Рязанська область Росії). В цей період сформувалися самостійні наукові напрями: інтенсифікація формозмінної технології (керівник доц. Стеблюк В.І.), технологія та устаткування для штампування обкочуванням (керівник доц. Кривда Л.Т.), віброімпульсне формування виробів із порошкових матеріалів і технологія виготовлення виробів із ячеїстозаповненої кераміки (керівник доц. Іващенко В.В.). Кожний з цих напрямів характеризується принциповою новизною, підтвердженою авторськими свідоцтвами СРСР, закордонними патентами та істотним економічним ефектом, особливо з обробки порошкових матеріалів (річний економефект роботи з формування гідроциклонів з карбіду кремнію був 1 млн. 200 тис. крб.). Впроваджені у виробництво на Броварському заводі порошкової металургії результати наукової роботи групи В.В.Іващенка були представлені на Виставці досягнень народного господарства у Москві і нагороджені трьома бронзовими медалями. Налагодилися і постійно зміцнювалися міжнародні зв'язки кафедри. На кафедрі вчилися студенти з Китаю, Угорщини, Чехословаччини, В'єтнаму. Фахівці з цих країн стажувалися на кафедрі. Творчі зв'язки розвивалися у вигляді багатолітнього, багатопланового плідного співробітництва з кафедрою обробки металів тиском ВТУЗа м. Брно (ЧСФР), із фахівцями машинобудівного інституту м. Габрово (Болгарія) та Вроцлавського політехнічного інституту (Польща). Доцент В.М. Яворовський протягом 4-х років успішно працював на посаді професора університету Адіс-Абеби (Ефіопія). Розширення номенклатури навчальних дисциплін у зв'язку з переходом на термін навчання 5,5 років, різке збільшення обсягу госпдоговірних робіт поставило вимогу збільшити штат кафедри, як викладачів, так і науковців. Колектив кафедри поповнювався за рахунок випускників-відмінників, які виявляли нахил до навчальної, науково-дослідної та конструкторської роботи. Як правило, їх зараховували інженерами-дослідниками або інженерами-стажерами, потім після 1-3 років роботи вони вступали до аспірантури або підвищували свою кваліфікацію в процесі творчої роботи. Так, у цей період було запрошено до роботи на кафедрі В.А. Куляєва, В.М. Смирнягіна, Л.В. Шкабарова, О.В. Чмиха, Д.І. Чагіна, П.С. Вишневського, О.М. Протащука, В.М. Падалку, О.С. Пшенишнюка, В.Л. Калюжного, О.Г. Некрасова, Г.А. Баглюка. Декілька випускників тих років пішли працювати на інші кафедри (Бобир М.І., Заховайко О.М.) та до інших інститутів (Левітас В.І., Рак П.М., Воронін М.І.). Кількох співробітників було залучено до роботи на кафедрі після навчання або роботи за іншими фахами (І.А. Олешка, К.О. Гогаєва, Г.Ю. Можарову). В 1978 р. було запрошено на посаду професора, а в 1979 р. обрано завідуючим кафедрою доктора технічних наук Юрія Федоровича Чорного - відомого фахівця в галузі пресування металів і обробки в умовах високих та надвисоких гідростатичних тисків. До КПІ він працював у різних наукових і навчальних інститутах. В Донецькому фізико-технічному інституті АН УРСР він пройшов шлях від наукового співробітника до заступника директора та керівника великого науково-технічного відділу гідропресування. В цей час кафедру знову було розмішено в головному корпусі КПІ, вона отримала машинний зал площею понад 400 кв.м у цокольному поверсі енергокрила, а пізніше таку саму площу під лабораторію обчислювальної техніки на 1-му поверсі та декілька інших приміщень. Навчально-лабораторні площі кафедри збільшилися втричі. В цей період спостерігається подальше зростання обсягу, а головне ефективності від впровадження результатів госпдоговірних науково-дослідних робіт. Так, якщо в 1979 р. річний обсяг складав близько 80 тис. крб, то в 1980 р. він склав 145 тис., а в 1991 р. - 343 тис. крб. У ці роки набув розвитку новий для колективу кафедри науковий напрям, керівником якого став Ю.Ф. Чорний, причому результати цих робіт здобули всесоюзного та республіканського визнання. Так за роботу "Теоретичні основи та технологія обробки металів тиском в умовах високих гідростатичних тисків" у 1985 році проф. Ю.Ф. Чорний та авторський колектив наукових працівників інших установ (ДонФТІ АН УРСР та ін.) були відзначені премією Ради Міністрів СРСР. За розробку однієї з тем цієї проблеми під керівництвом проф. Чорного Ю.Ф. молоді наукові співробітники кафедри Калюжний В.Л., Бердов Є.Г. та Шкурко В.І. в 1984 р. стали лауреатами премії ЦК ЛКСМУ. Для проведення досліджень із цієї проблематики лабораторію кафедри поповнили трьома новими гідравлічними пресами. Замовниками наукових розробок були підприємства й інші організації, що входили до військово-промислового комплексу, а також інструментальна підгалузь верстатобудівного виробництва. Здобув визнання серед вітчизняних та закордонних фахівців у галузі порошкової металургії віброімпульсний метод формування виробів із порошкових матеріалів, а також оригінальна технологія виготовлення виробів з ячеїстозаповненої кераміки, розроблені доц. Іващенком В.В. і Устьяновим В.Б. із співробітниками: Г.А. Баглюком, О.В. Чмихом, Д.І. Чагіним. Розробниками отримано 17 авторських свідоцтв на винаходи, два з яких - піонерські. Великий цикл теоретичних, технологічних і конструкторських робіт виконано протягом багатьох років групою співробітників, студентів і аспірантів під керівництвом доцента В.І. Стеблюка. Інтенсифікація процесу витяжки за рахунок керованого високочастотного електронагріву зони деформації виявилася ефективною для деталей типу "стакан" з товстим дном і тонкою стінкою з листових сталей, що важко деформуються. Під його науковим керівництвом аспірант-заочник інженер Київського ВО "Реле й автоматика" В.С. Яворський виконав і успішно захистив у 1991 р. дисертацію на тему: "Дослідження процесу напівгарячого видавлювання порожнин з електроконтактним нагрівом". Доцентом Л.Т. Кривдою було запропоновано метод штампування обкочуванням, при якому локалізований рухомий осередок деформації знаходиться у всебічному стисканні, що дозволяє у 10-12 разів знизити зусилля осьового навантаження, забезпечити рівномірний розподіл деформації, підвищити максимальний ступінь деформації та дозволяє штампувати полотна значно меншої товщини ніж за традиційною технологією. Маса і вартість спеціалізованого устаткування для цих процесів на порядок менша за традиційне обладнання такого ж технологічного призначення. Науковим колективом розроблено кілька оригінальних спеціалізованих пресів для штампування обкочуванням, у тому числі для ВАЗу та КамАЗу. Авторське право на розробки захищено багатьма патентами і авторськими свідоцтвами. У розробці цієї наукової тематики брали участь О.С. Пшенишнюк і С.П. Гожій, які виконали і успішно захистили кандидатські дисертації з штампування обкочуванням. Пізніше кандидатську дисертацію з цієї тематики захистив і аспірант-заочник, випускник кафедри Абиєв Адалат Гусейн-огли. Захистили кандидатські дисертації також В.Л. Калюжний з гідростатичного пресування, К.О. Гогаєв, С.Н. Добровлянський та С.С. Коваленко з прокатної тематики. Кадровий потенціал кафедри зріс у 80-х роках за рахунок двох факторів: збільшення обсягу педагогічного навантаження в зв'язку з дорученою кафедрі підготовкою студентів ММФ і слухачів МІПК з обчислювальної техніки та нової дисципліни навчального плану "Системи автоматизованого проектування" (САПР), а також подальшого зростання обсягу та підвищення якості виконуваних науково-дослідних робіт. В першій половині 80-х років у науково-дослідному напрямі кафедри почали працювати молоді фахівці В.І. Шкурко, Є.Д. Бердов, С.Ф. Калантир, С.С. Коваленко, І.М. Сушко, В.Л. Дзюба. У штаті кафедри почали працювати програмісти широкого профілю доц. О.І. Дюбург, ас. Л.М Потапова. Помітним став перехід до кафедри в 1984 р. за переведенням з Московського інституту сталі та сплавів к.т.н. С.Г. Кравченка з власною самостійною науково-дослідною тематикою з пресування труб і профілів складного перерізу з металів і сплавів, які важко деформуються. В 1989 р. Радою механіко-машинобудівного факультету на альтернативній основі доц. С.Г. Кравченка було обрано деканом факультету. При кафедрі спільно з кафедрою опору матеріалів створено лабораторію з методів математичного моделювання та вирішення завдань механіки, в тому числі також із створення прикладних програм для автоматизованого проектування технологічних процесів і оснащення для листового штампування. Науковий керівник цих робіт - доц. Смирнягін В.М. Науково-дослідна частина кафедри знову поповнилася молодими спеціалістами, колишніми студентами-відмінниками. Прийшли на роботу Семеренко І.Л., Фоменко В.О., Сабол С.Ф., Миронюк В.А., Зибницький Д.А., Мотрущенко О.М., Шамало С.А., Смілянець А.В. У 1989 р. Ю.Ф. Чорний перейшов на тимчасову роботу за договором до політехнічного інституту міста Комсомольськ-на-Амурі, залишаючись науковим керівником аспірантів КПІ. Завідуючим кафедрою на конкурсній основі було обрано доктора технічних наук Юрія Євгеновича Шамаріна. Ю.Є. Шамарін значно розширив виробничі зв'язки кафедри з підприємствами суднобудівної промисловості, на яких було створено три філіали кафедри. За ініціативою Ю.Є. Шамаріна при КПІ було створено Асоціацію фахівців обробки матеріалів тиском ВУЗів, науковців і працівників промисловості країн СНГ. Установчі збори, на яких було схвалено Статут та інші програмні документи, відбулися в КПІ в травні 1991 року. В 1992 році Ю.Є. Шамаріна було обрано академіком Академії інженерних наук України. Аналізуючи діяльність кафедри, варто відзначити, що інтенсивний розвиток усіх напрямків її діяльності відбулися в 60-80 роки. Так, якщо в 60-х роках минулого століття на кафедрі працювало 8-9 викладачів, 1-2 співробітники НДС та 3 лаборанти, серед них старійшина кафедри Олександр Степанович Єрошевський, то в 1991-92 навчальному році в штаті кафедри вже працювало 18 викладачів, 13 наукових співробітників та інженерів, 6 осіб навчально-допоміжного персоналу: завідувач лабораторією Ю.С. Артеменко, інженер з навчального процесу Л.І. Кривова, ст. лаборанти Т.І. Дзюба, Бабинець Ю.А., висококваліфікований робітник Степанець Ю.С., лаборант Довгуцька О.В. Загальнонаціональна системна економічна криза, яка розпочалася у 1992 році, мало не паралізувала наукову роботу кафедри. Відсутність державного фінансування, занепад машинобудування - основного замовника наукових розробок кафедри - призвели до того, що наукові роботи виконувалися лише на ентузіазмі викладачів та науковців. В умовах, коли заробітна плата асистента відповідала 10 доларам США, а доцента - 20, щоб якось годувати сім’ї, багато молодих співробітників кафедри змушені були поміняти роботу. З «молодих» лишилися працювати на кафедрі лише Калантир С.Ф., Сабол С.Ф. і І.Л.Семеренко. Але скрута не буває вічною. Завдяки енергійності В.І.Стеблюка, якого у 1994 році було обрано завідувачем кафедри, доцентів В.Л.Калюжного і В.О.Маковея, який прийшов працювати на кафедру у 1995 році, наукові розробки продовжувались. Працювати на кафедрі залишились найбільш здібні випускники Михайло Орлюк, Юрій Бородій, Ольга Холявік . В навчальний процес було введено нові курси: “Основи теорії зношування та змащення” (В.Маковей), “Методи вимірювання та реєстрації процесів обробки металів тиском” (С.Добровлянський), “Технологія виготовлення виробів із пластмас” і “Технологія композиційних матеріалів” (В.Тітов). В. Стеблюком була проведена робота щодо відкриття на кафедрі нової спеціалізації «Спеціальна техніка і спорядження», щоб готувати фахівців у галузі розробки і виготовлення стрілецької зброї і спорядження. Знаменним для кафедри став 1999 рік, в якому три доценти захистили докторські дисертації і отримали науковий ступінь доктора технічних наук: Володимир Іванович Стеблюк (тема дисертації “Разработка теории и методов интенсификации формоизменяющих операций листовой штамповки»)“, Леонід Трохимович Кривда (тема дисертаційної роботи: “Наукові основи штампування обкочуванням, ресурсозберігаючі технології та спеціалізоване обладнання”, і Олександр Сидорович Пшенишнюк (тема дисертації: “Научные основы снижения энерго- и металлоемкости оборудования и технологии для штамповки в условиях подвижного локализованого очага деформации”). У жовтні 2005 року завідувачем кафедри було обрано випускника кафедри 1972 року, доктора технічних наук, професора Тітова В’ячеслава Андрійовича. Досвід попередньої роботи і наукові зв’язки із промисловими підприємствами дозволили йому активізувати наукову роботу на кафедрі за господарськими договорами з такими підприємствами як ВАТ “Мотор Січ”, ЗМКБ “Прогрес”, завод ім. Малишева тощо. Для покращення навчальної та наукової роботи створено філію кафедри в Інституті проблем матеріалознавства НАН України та відновлені роботи з філією в Інституті електрозварювання НАН України. У 2005 році було запрошено очолити Державну екзаменаційну комісію спеціальності доктора технічних наук Ноговіцина Олексія Володимировича, начальника Головного науково-технічного управління Міністерства промислової політики України. Протягом останніх років співробітниками кафедри було видано такі навчальні посібники та монографії: В.І. Стеблюк, А.Г. Гривачевський, ВА. Марченко. "Листова штамповка. Навчальний посібник з курсового проектування"; 0.0. Нізков. "Гідропривод ковальсько-пресових машин. Навчальний посібник"; Ю.Ф. Чорний та ін. "Гідропресування інструментальних сталей"; Ю.Ф. Чорний та ін. "Зміцнення металів методом гідропресування". В.А. Тітов та ін. Конструкции из металлических конструкционных материалов”, 244с, Киев, Техніка, 1992р.; В.А. Тітов та ін. “Современные технологии обработки и сборки изделий машиностроения”, 143с, Киев, “Техніка”, 1993р.; В.А. Тітов та ін. “Моделирование и расчет элементов конструкций из неоднородных материалов”, 244с, Киев, „Техніка”, 1996р.; В.А. Тітов та ін. „35 лет на рынке высоких технологий”, 231с, Киев, „МИИВЦ”, 1999р.; В.А. Тітов та ін. „Технология производства авиационных двигателей”, ч. 3: „Методы обработки деталей авиационных двигателей”. 2006г, 638с, „Мотор Січ”. Л.Т. Кривда “Теорія і практика штампування обкочуванням”; Л.Т. Кривда та ін. “Спеціальні методи обробки металів тиском”. Навчальний посібник. О.С. Пшенишнюк та ін. “Моделювання системних характеристик в економіці”; О.С. Пшенишнюк та ін. “Підвищення стабільності і прибутковості підприємств”; О.С. Пшенишнюк та ін. “Моделювання економічної динаміки”; О.С. Пшенишнюк та ін. “Фінансова оцінка майна та операції з нерухомістю”. В.О. Маковей «Динамическая трещинностойкость конструкционных материалов». Підготовка фахівців та зв’язки кафедри. Кафедра підготувала понад 4000 фахівців з обробки металів тиском. Серед випускників кафедри академіки, члени-кореспонденти академії наук, більше 20 докторів наук, більше 50 кандидатів наук, сотні керівників державних і приватних підприємств, державні службовці вищого рівня. Кафедра готує фахівців для інститутів НАН України і має з ними спільні навчальні центри: Інститутом проблем матеріалознавства, Інститутом електрозварювання, Інститутом надтвердих матеріалів, Інститутом металофізики та іншими. Випускниками кафедри забезпечуються провідні державні підприємства: АНТК ім. Антонова, Авіант, ДХК „Артем”, „Трактородеталь”, „Арсенал” та багато приватних підприємств. Кафедра плідно співпрацює з спорідненими кафедрами університетів Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Дніпродзержинська, Алчевська, Запоріжжя, кіровограда, Луцька та Краматорська, з якими щорічно проводиться Всеукраїнська студентська олімпіада з обробки металів тиском. Студенти кафедри неодноразово перемагали на Всеукраїнських студентських олімпіадах з обробки металів тиском , деталей машин та інших. Автор Історії кафедри к.т.н., доцент Олександр Олександрович Нізков. Пізніші додатки - к.т.н., доц В.В.Іващенка. Редагування 2006-05-24. Інженерна механіка. Готуємо бакалаврів, спеціалістів та магістрів за спеціальністю: „Обладнання та технологія пластичного формування конструкцій машинобудування” та спеціалізацією: 1. Інформаційно-технічна підготовка виробництва в машинобудуванні; 2. Системи технологій в наукоємкому машинобудуванні; 3. Створення виробів з наноструктурних та композиційних матеріалів. 8 Люблінська Політехніка (м. Люблін, Республіка Польща); Габровський електромеханічний інститут (м. Габрів, Болгарія). ВИДАТНІ ВИПУСКНИКИ КАФЕДРИ І. Організатори виробництва. керівники та головні спеціалісти великих підприємств 1. Лісняк П.Я. - директор Харківського тракторного (ХТЗ), Горьківського автомобільного (ГАЗ) заводів, заступник міністра автомобільної промисловості СРСР. 2. Сажин Є.Г. - заступник міністра місцевої промисловості ЧРСР. 3. Загоровський Ю.В. - генеральний директор ВО “Приладобудівник”. 4. Висоцький А.Я. - директор Мінського підшипникового заводу. 5. Семендій В.І. - директор ковальсько-штампувального заводу, заступник генерального директора з науково-технічного розвитку ВО КАМАЗ. 6. Галета О.П. - головний інженер НВО “Реле і автоматика”. 7. Латенко А.П., Рак О.С. - головні технологи ВО “Точелектроприлад”. 8. Бомко В.В. - головний технолог ВАТ “Росток”. 9. Поліщук О.Я. - головний технолог ВО “Арсенал”. 10. Золотоголовий Б.Я. - головний металург ВО “Завод ім. І. Лепсе”. ІІ. Творці нової техніки та технології 1. Юльєв В.Л. - генеральний конструктор зенітної і ракетно-зенітної техніки, академік АН СРСР, двічі герой соціалістичної праці, Лауреат державних премій СРСР. 2. Надточенко А.Ф. - генеральний конструктор ковальсько-штампувального обладнання НКМЗ. 3. Селін М.Т. - головний інженер Всесоюзного ВО “Союзкузмаш”, Мінстанкопрому СРСР. 4. Рудман Л.І. - завідувач конструкторсько-технологічним відділом ВІСП Мінстанкопрому СРСР, автор 3-х довідників з конструювання, налагодження та виробництва штампів і пресформ. 5. Калініченко І.І. - головний інженер НВО “ЕнікМаш”. 6. Лев Л.Ч. - зав. лабораторією нових технологій науково-дослідного центру “General Motors” (США, Детройт). ІІІ. Видатні науковці і освітяни (випуск 1958-2005 рр.) 1. Борисенко В.О., д.т.н. 2. Ляшенко Б.А., д.т.н. 3. Согрішин Ю.П., д.т.н. 4. Степанов Г.В., д.т.н. 5. Стрижало В.О., д.т.н., член-кор. НАН України 6. Черваньов Д.М., д.т.н., академік академії педагогічних наук 7. Каташинський В.П., д.т.н. 8. Бобир М.І., д.т.н. 9. Левітас В.І., д.т.н. 10. Чер Л., д.т.н. 11. Скрябін С.О., д.т.н. 12. Кривов Г.О., д.т.н. 13. Гагаєв К.О., д.т.н. 14. Кушпель О.К., д.ф.-м.н. 15. Тітов В.А., д.т.н., 16. Стеблюк В.І., д.т.н. 17. Кривда Л.Т., д.т.н. 18. Пшенишнюк О.С., д.т.н. 19. Хамаза Л.А., д.т.н. 20. Богініч О.Є., д.т.н. 21. Баглюк Г.А., д.т.н. 22. Чижський А.Ф., д.т.н. - декан інженерно-фізичного факультету КПІ 23. Сахненко В.Л., д.т.н. - декан механічного факультету КПІ, зав. каф. ДМ. 24. Плєснєцов Ю.О., д.т.н. - зав. каф. ОМТ НТУУ “КПІ” Кандидатські дисертації з різних напрямків науки і техніки понад 50 випускників і аспірантів кафедри. Наші випускники працюють на промислових підприємствах , в науково-дослідних інститутах, у вищих учбових закладах України та зарубіжжя, серед яких : - Авіаційний науково-технічний комплекс „Антонов”; - Харківське державне авіаційно-виробниче підприємство; - Науково-технічний комплекс „Електронприлад”; - Науково-виробнича корпорація „ФЕД”; - Державна акціонерна холдингова компанія „Артем”; - Київський завод автоматики ім. Петровського; - Державне підприємство „Завод „Арсенал”; - Київський державний НДІ гідроприладів”; - Державне підприємство „Завод „Генератор”; - Державне конструкторське бюро „Південне” ім.. М.К.Янгеля; - Запорізьке державне підприємство „Радіоприлад”; - Інститут електрозварювання ім.. Є.О.Патона; - Інститут надміцних матеріалів; - Інститут металофізики; - Науково-дослідний інститут авіаційної технології. - тощо. Logotype1240.jpg 1 1240 22.03.2006 16:00:00 011-1 1 1 0 лдор 1 1240 2005/2006 зимової 0 1240 2007/2008 зимової 0 1 Богодіст Є.І. (МД-52) 100 5 3 1 Акопян В.В., Грама А.А., Демченко Д.С., Куценко В.М., Тимощук М.С. (МД-21); Борщаговська О.О., Жураківський В.В., Шкарлута Д.Б., Вознюк К.В. (МД-22) 93 39 4 1 Мокляк А.М., Пупко К.В., Саванчук А.В., Семеренко І.І. (МД-11); Борис Р.С., Дроб’язко О.В., Іващенко О.Л., Курінний В.І., Рябченко І.В., Шиян Є.Є. (МД-12) 96 21 4 1240 Стародуб Микола Павлович 0 д.т.н., професор, Академік академії технологічних наук, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки. Головний контролер Банкнотно-монетного двору України. Нагороджений двома орденами Трудового червоного прапора, медалями. Йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки». Доктор технічних наук 16 1240 Бородій Юрій Петрович 0 (випускник 1999р) працює на кафедрі з 1999 року, читає курси: “Системи автоматизованого проектування технологічних процесів” і “Системи автоматизованого проектування обладнання ковальсько-штампувального виробництва”. Автор 4 наукових публікацій з питань підвищення стійкості штампів. 24 1240 Борис Руслан Степанович 0 27 1240 Кліско Андрій Валерійович 0 15 1240 Лисенко Олег Миколайович 0 2 1240 Баглюк Геннадій Анатолійович 0 Доктор технічних наук 3 1240 Ноговіцин Олексій Володимирович 0 Доктор технічних наук 28 1240 Рощина Іванна Анатоліївна 1 (випускниця 1996р) закінчила аспірантуру (2000р). Тема дисертаційної роботи “Специфіка зношування робочих елементів штампів для вирубування деталей прямокутної форми”. Має 5 друкованих наукових робіт. Викладає англійську мову професійного спрямування. 10 1240 Маковій Валерій Олексійович 1 (випускник 1974р) працює на кафедрі з 1995 року, читає курси: “Основи теорії тертя, зношування та змащення”, “Високошвидкісні методи обробки металів тиском”. Наукові інтереси -дослідження тріщиностійкості і зносостійкості конструкційних матеріалів і стійкості штампів. Має 60 друкованих наукових праць, 10 винаходів і монографію «Динамическая трещинностойкость конструкционных материалов». Кандидат технічних наук 22 1240 Гаврилов Іван Володимирович 1 23 1240 Болдесова Людмила Андріївна 1 працює на кафедрі з 1996 року, займається матеріально-технічним забезпеченням, веде облік зберігання матеріальних цінностей, завідує архівом та бібліотекою кафедри. 6 1240 Гожій Сергій Петрович 1 випускник 1981р) працює н кафедрі з 1981 року - інженером науково-дослідної частини, у 1986-1989 вчився в аспірантурі. У 1990 р захистив кандидатську дисертацію. З 1991 р - асистент, з 1994 - доцент. У 1999-2001роках - помічник ректора, у 2001-2003роках - керуючий справами НТУУ «КПІ». З 2003 р. навчається у докторантурі. Сфери наукової діяльності - методи обробки металів з локалізованим осередком деформації, об’ємне та листове штампування. Має 43 наукових та методичних праці Кандидат технічних наук 19 1240 Кривова Людмила Іванівна 1 інженер-механік, випускниця КПІ 1974р. Працювала на АНТК ім. Антонова. На кафедрі працює з 1988 року. Читає курс “Інформатика”. 14 1240 Вишневський Петро Сергійович 1 випускник 1972р) працює на кафедрі з 1970 року, читає курс “Спеціальні машини та методи обробки металів тиском”. Наукові інтереси - у сфері інтенсифікації процесів листового штампування, автор 25 наукових робіт і 6 винаходів. 25 1240 Вовченко Тетяна Михайлівна 1 у КПІ працює з 1982 р. В 1986 р. закінчила приладобудівний факультет за спеціальністю «Прилади точної механіки». 17 1240 Горностай Вадим Миколайович 1 (випускник 2000р) веде практичні та лабораторні заняття з курсів: “Технологія гарячого штампування та конструювання штампів”, “Технологія холодного штампування та конструювання штампів”, “Автоматизація та роботизація ковальсько-штампувального виробництва”. Завершує дисертаційну роботу на тему: “Виготовлення профілів зі сталей пресуванням з роздачею”. Має 4 друковані наукові роботи. 7 1240 Добровлянський Сергій Миколайович 1 (випускник 1967р) працює на кафедрі з 1967 року, читає курси: “Гідро - та пневмопривід”, “Автоматизація та роботизація ковальсько-штампувального виробництва”, “Основи технології ковальського машинобудування”, “Методи вимірювання та реєстрації процесів обробки металів тиском”. Сфера наукових інтересів - періодичне прокатування, автор 35 друкованих наукових робіт, у тому числі 9 винаходів. Кандидат технічних наук 26 1240 Злочевська Наталія Констянтинівна 1 8 1240 Іващенко Віталій Вадимович 1 Доцент, канд. техн. наук Іващенко Віталій Вадимович (випускник 1960р), працює на кафедрі з 1960року, читає курси: “Технологія гарячого штампування та конструювання штампів”, “Технологія виробництва ковальсько-штампувального устаткування та штампового оснащення”, “Основи технології штампувального машинобудування”. Керівник наукових робіт з віброімпульсного формування виробів із порошкових матеріалів та технології ячеїстозаповненої кераміки. Автор 80 друкованих наукових робіт (дві надруковані у США), у тому числі 17 винаходів (з них 2 піонерських). Винахідник СРСР. На двох збагачувальних фабриках Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (м. Комсомольськ) практично без ремонту працюють десятки років біля півтисячі гідроциклонів з карбіду кремніювиготовлених Броварським заводом порошкової металургії за розробленою ним технологією. В. Іващенко - організатор (1959р.) і Художній керівник студентського Естрадного Театру Аматорів КПІ «ЕТА», драматург, режисер, актор. Театр “ЕТА” - лауреат усіх всесоюзних фестивалів аматорського мистецтва. У 1987 році йому, єдиному в Україні студентському театру, рішенням Міністерства культури України і Київського виконкому було надано статус державного театру-студії. Автор книги «Роки студентські» (з репертуару студентського комедійного театру). Автор 12 поетичних збірок філософської і любовної лірики. Має власний поетичний сайт: “viiv.co.ua”. З 1975 року - тележурналіст. Автор і ведучий науково-популярних програм «Інформація і науково-технічний прогрес», «Наука і життя», «Телетехнотека» та освітньо-публіцистичних циклів «Запитуйте - відповідаємо» і «Закон є закон». Автор двох документальних телефільмів: «Ніч народження Конституції» (1987р.) і «Гордість України» (про Новокраматорський машинобудівний завод) і кількох навчальних телефільмів з кодифікації українського цивільного права. Автор і виконавець телевізійного циклу «П’ять хвилин для душі». Нагороджений Дипломом Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по телебаченню і радіомовленню (1975р) і Почесними грамотами Міністерства праці і соціальної політики (2002р) і Міністерства юстиції України (2004р). Заслужений працівник культури України. Кандидат технічних наук 18 1240 Калантир Сергій Фадійович 1 випускник 1980р), працює на кафедрі з 1980 року, читає курс “Технологія нагріву та нагрівальне обладнання”. Наукова робота - дослідження пресування тугоплавких металів. Автор 30 друкованих наукових робіт, у тому числі 20 винаходів. 9 1240 Калюжний Володимир Леонідович 1 (випускник 1977р) працює на кафедрі з 1977 року, читає курси: “Чисельні методи аналізу прикладних задач обробки металів тиском”, “Технологія холодного об’ємного штампування”. Наукова робота - дослідження процесів холодного об’ємного штампування. Автор 70 друкованих наукових робіт і 15 винаходів. Підготовлена до захисту докторська дисертація на тему «Наукові основи створення ресурсозаощаджуючих процесів холодного видавлювання виробів з заданими властивостями». Кандидат технічних наук 20 1240 Сабол Сергій Францевич 1 (випускник 1985р) на кафедрі працює з 1985 року, веде лабораторні роботи з курсів: “Теорія пластичної деформації”, “Чисельні методи аналізу прикладних задач обробки металів тиском”, “Основи обробки металів”. Наукові інтереси у сфері інтенсифікації процесів холодного об’ємного штампування. Автор 6 наукових робіт, у тому числі 2 винаходів. 11 1240 Орлюк Михайло Володимирович 1 (випускник 1995р) працює на кафедрі з 1997 року, читає курс “Технологія холодного штампування та конструювання штампів”. У лютому 2006 року захистив кандидатську дисертацію на тему “Інтенсифікація витягування порожнистих тонкостінних виробів з використанням профільованих заготовок”. Має 14 друкованих наукових робіт, у тому числі один винахід. Кандидат технічних наук 5 1240 Стеблюк Володимир Іванович 1 Закінчив з відзнакою механічний факультет Київського механічного інституту (КПІ). Після закінчення КПІ працював на посадах асистента, доцента, професора кафедри обробки металів тиском. З 1994 по 2005 рік - завідувач кафедри. Автор 140 наукових робіт та 42 винаходів. Підготовив 5 кандидатів наук. Основний науковий напрямок - інтенсифікація операцій листового штампування. Співавтор навчального посібника «Технологія листового штампування». Відмінник освіти України, заслужений викладач Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» НТУУ «КПІ». Професор кафедри механіки пластичності матеріалів та ресурсозберігаючих процесів Механіко-машинобудівного інституту НТУУ «КПІ». Кандидат технічних наук 1 1240 Тітов Вячеслав Андрійович 1 Доктор технічних наук (1996р.) із спеціальності 05.07.04. - технологія виробництва літальних апаратів. Тема дисертації «Технологія пластичного формоутворення елементів конструкцій літальних апаратів з металічних та металополімерних композитів». Старший науковий співробітник зі спеціальності 05.07.04 (1997р.). Професор по кафедрі механіки пластичності матеріалів та ресурсозберігаючих процесів НТУУ «КПІ» (2005р.). Закінчив НТУУ «КПІ» кафедру обробки металів тиком у 1972 році. Працював з 1972 по 2003 рік у ВАТ Український НДІ авіаційної технології на посадах від інженера до наукового співробітника з 1995 по 2002 рік працював на посаді заступника Генерального директора ДП «Науково-дослідний центр «Авіаційних матеріали» ВАТ Укр. НДІАТ. Спеціаліст по напрямкам : 1. Процеси обробки металів тиском; 2. Технологія виробництва літальних апаратів; 3. Процеси виготовлення конструкції з композитних матеріалів; 4. Авіаційне матеріалознавство. Основний напрямок наукової діяльності - Ресурсозберігаючі технології діагностики технічного стану, забезпечення ресурсу та експлуатаційної надійності виробів машинобудування технологічними методами. Автор 5 монографій, більш 120 наукових праць з них більше 40 авторських свідоцтв. Доктор технічних наук 12 1240 Тривайло Михайло Семеновичу 0 Кандидат технічних наук 21 1240 Холявік Ольга Віталіївна 1 (випускниця 2001р) закінчила аспірантуру по спеціальності 05.03.05. «Процеси і машини обробки тиском». Працює над дисертаційною роботою на тему: “Розвиток аналітичних методів розрахунку розмірів та форми заготовок і переходів при витягуванні коробчатих виробів із листового металу». Читає курс “Мікропроцесорна техніка”, веде практичні заняття з курсів “Інформатика та обчислювальна техніка”, ”Системи автоматизованого проектування”, “Обладнання ковальсько-штампувального виробництва”. Має три наукові роботи і один винахід. 13 1240 Яворовський Вадим Миколайович 1 (випускник 1958р), заступник декана Механіко-машинобудівного інституту, декан спільного українсько-німецького факультету НТУУ «КПІ» та університету Отто-фон - Геріка м. Магдебург, працює на кафедрі з 1960 року, читає курси: “Теорія пластичної деформації”, “Проектування штампів і пресформ”, “Технологія виробництва ковальсько-штампувального устаткування та штампового оснащення”. Має біля 100 наукових і методичних робіт, у тому числі 2 винаходи. Сфера наукових інтересів - виготовлення виробів, які за рахунок пластичної обробки набувають визначних властивостей щодо точності, чистоти поверхні, міцності тощо. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України». Кандидат технічних наук 3 4 Професор 2 3 Професор 15 15 Асистент 16 16 Асистент 33 29 Старший викладач 26 24 Професор 30 27 Лаборант 34 30 Професор 35 31 Доцент 32 28 Інженер 10 10 Асистент 24 22 Доцент 25 23 Доцент 5 6 Зав. кафедрою 6 6 Професор 20 19 Доцент 14 14 Асистент 27 25 Майстер 17 17 Старший викладач 7 7 Інженер 28 26 Завідуючий навчальними лабораторіями 8 8 Майстер 18 18 Заст. зав. кафедрою з методичної роботи 19 18 Доцент 9 9 Інженер 21 20 Заст. зав. кафедрою з наукової роботи 22 20 Доцент 11 11 Асистент 12 12 Асистент 23 21 Доцент 13 13 Доцент 1 1240 Інформатика 1 73 72 1 36 0 0 0 1 0 0 Інформатика 36 0 2 1240 Інформатика 2 35 34 1 17 0 1 0 0 0 0 Інформатика 17 0 3 1240 Мікропроцесорна техніка 7 30 30 0 12 0 0 0 0 0 0 МПТ 18 0 4 1240 Гідро- та пневмоприводи 5 46 45 1 36 0 0 0 1 0 0 ГПП 9 0 5 1240 Теорія пластичної деформації 5 90 90 0 54 36 0 0 0 0 0 ТПД 0 0 6 1240 Технологія гарячого штампування та конструювання штампів 6 94 94 0 60 0 0 0 0 0 0 ТГШ 34 0 7 1240 Технологія гарячого штампування та конструювання штампів 7 19 18 1 0 18 0 1 0 0 0 ТГШ 0 0 8 1240 Технологія холодного штампування та конструювання штампів 6 94 94 0 60 0 0 0 0 0 0 ТХШ 34 0 9 1240 Технологія холодного штампування та конструювання штампів 8 17 16 1 0 16 0 1 0 0 0 ТХШ 0 0 10 1240 Ковальсько-штампувальне обладнання 7 94 93 1 68 8 0 0 1 0 0 КШО 17 0 11 1240 Ковальсько-штампувальне обладнання 8 93 93 0 68 8 0 0 0 0 0 КШО 17 0 12 1240 Технологія нагріву та нагрівальне обладнання 5 73 72 1 54 0 0 0 1 0 0 ТН 18 0 13 1240 Автоматизація та роботизація ковальсько-штампувального виробництва 8 60 60 0 44 16 0 0 0 0 0 Автоматизація КШВ 0 0 14 1240 САПР технологічних процесів 6 55 54 1 20 0 0 0 1 0 0 САПР ТП 34 0 15 1240 Основи технології штампувального машинобудування 8 48 48 0 48 0 0 0 0 0 0 Основи ТШМ 0 0 16 1240 Технологічна практика 6 48 48 0 0 48 0 0 0 0 0 ТП 0 0 17 1240 Конструкторська практика 8 48 48 0 0 48 0 0 0 0 0 КП 0 0 18 1240 Чисельні методи аналізу процесів обробки металів тиском 7 73 72 1 54 0 0 0 1 0 0 ЧМАП ОМТ 18 0 20 1240 Методи вимірювання та реєстрації параметрів процесів ОМТ 8 45 45 0 32 0 0 0 0 0 0 МВ та РПП ОМТ 13 0 21 1240 Мікропроцесорні системи керування обладнанням ОМТ* 7 55 54 1 36 18 0 0 1 0 0 МСК ОМТ 0 0 22 1240 Технологія гарячого штампування ч.ІІ* 7 18 18 0 0 18 0 0 0 0 0 ТГШ ч.ІІ* 0 0 23 1240 Об'єктно-орієнтоване програмування* 8 65 64 1 40 24 0 0 1 0 0 ООП* 0 0 24 1240 Ковальсько-штампувальне обладнання 9 19 18 1 0 18 0 1 0 0 0 КШО 0 0 25 1240 Теоретичний аналіз процесів обробки металів тиском 9 55 54 1 36 0 1 0 0 0 0 ТАП ОМТ 18 0 26 1240 Спецрозділ ковальсько-штампувального обладнання 9 43 43 0 35 0 0 0 0 0 0 Спец розділ КШО 8 0 27 1240 Спецрозділ ковальсько-штампувального обладнання 10 35 35 0 35 0 0 0 0 0 0 Спец розділ КШО 0 0 28 1240 САПР обладнання ковальско-пресового виробництва 9 55 54 1 36 0 0 0 1 0 0 САПР КШВ 18 0 29 1240 Теорія автоматичного регулювання 9 72 72 0 54 0 0 0 0 0 0 ТАР 18 0 30 1240 Інтенсифікація листового штампування 9 45 44 1 36 0 0 0 1 0 0 Інт. ЛШ 8 0 31 1240 Технологія холодного об’ємного штампування 10 67 66 1 50 0 1 0 0 0 0 ТХОШ 16 0 32 1240 Технологія виробництва ковальсько-пресового обладнання та штампового оснащення 10 67 66 1 50 8 0 0 1 0 0 ТВ КПО 8 0 33 1240 Проектування цехів 10 50 50 0 50 0 0 0 0 0 0 ПЦ 0 0 34 1240 Високошвидкісні методи ОМТ 10 50 50 0 50 0 0 0 0 0 0 Високошвидкісні методи ОМТ 0 0 35 1240 Системи управління промисловим обладнанням 10 58 58 0 42 0 0 0 0 0 0 СУПО 16 0 36 1240 Основи тертя, зношування та змащування 9 44 44 0 36 0 0 0 0 0 0 Основи тертя 8 0 37 1240 Переддипломна практика 11 200 200 0 0 200 0 0 0 0 0 ПП 0 0 38 1240 Технологія деформуємих композиційних матеріалів 9 55 54 1 54 0 0 0 1 0 0 ТД КМ 0 0 39 1240 Технологія обробки виробів з пластмас 10 51 50 1 50 0 0 0 1 0 0 ТОВП 0 0 19 1240 Спецмашини та методи обробки металів тиском 8 48 48 0 48 0 0 0 0 0 0 Сцецмашини ОМТ 0 0