Ви є тут

Новини сайту кафедри КУМЛК (ФЛ)

Підписатися на Новини сайту кафедри КУМЛК (ФЛ) потік
Адреса URL: http://kumlk.kpi.ua
Оновлене: 14 годин 47 хвилин тому

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №156/2018

Пн, 04/06/2018 - 11:28
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 156/2018 Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України З метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя та на всій території України, посилення її консолідуючої ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, ураховуючи необхідність захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, підтримки розвитку національної культури, заохочення процесів її інтеграції у європейський та світовий культурний простір, постановляю: 1. Визнати за необхідне вжиття невідкладних заходів щодо зміцнення державного статусу української мови та створення єдиного культурного простору України. 2. Кабінету Міністрів України: 1) утворити у місячний строк із залученням представників державних органів та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних вітчизняних вчених і міжнародних фахівців експертну групу для здійснення комплексного аналізу сучасної мовно-культурної ситуації в Україні, розроблення за результатами такого аналізу критеріїв оцінки ефективності державної мовної політики і політики у сфері культури та механізмів моніторингу мовно-культурної ситуації на постійній основі; 2) розробити у двомісячний строк з урахуванням пропозицій експертної групи та затвердити державну цільову програму на 2018 - 2028 роки, спрямовану на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури, передбачивши, зокрема, заходи щодо: - зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвих механізмів її захисту та розвитку; - забезпечення додержання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог закону щодо обов'язковості використання державної мови під час виконання своїх посадових обов'язків, недопущення її дискримінації; - розвитку національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів; - покращення якості викладання державної мови в закладах освіти, сприяння вивченню української мови іноземцями, розробці дистанційних та онлайн-курсів з вивчення української мови, запровадження в установленому порядку сертифікаційного іспиту з української мови для осіб, які подають клопотання про прийняття до громадянства України; - забезпечення підтримки та популяризації української мови за кордоном; підтримки інновацій, нових знань та розвитку сучасних культурних індустрій, покращення якості україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі, забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографу; - проведення конкурсів на створення інформаційної, у тому числі медійної, україномовної продукції для дітей; - запровадження освітніх теле- та радіопрограм, відкритих електронних курсів з української історії та культури; - подальшої підтримки книговидавничої справи в Україні, зокрема видання “книг українською мовою, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України; - заохочення молоді до вивчення, навчання та спілкування українською мовою, запровадження та реалізації відповідних проектів; - створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації (пресу), рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, у тому числі за кордоном; - збереження культурної спадщини як основи національної культури та розширення доступу до неї громадян; - підтримки культурного розмаїття, розвитку міжнародного культурного співробітництва, інтеграції української культури у світовий культурний простір; - розвитку комп'ютерного забезпечення українською мовою, зокрема відповідного програмного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій; 3) щорічно до Дня української писемності та мови інформувати Президента України про мовно-культурну ситуацію в Україні та заходи, що вжиті для захисту та забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної. 3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям розробити у двомісячний строк після затвердження Кабінетом Міністрів України державної цільової програми на 2018 - 2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури, відповідні регіональні плани заходів і забезпечити їх реалізацію. 4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.   Президент України П. ПОРОШЕНКО 31 травня 2018 року (джерело - http://www.president.gov.ua/documents/1562018-24258 )

204 роки від дня народження Тараса Шевченка

Вт, 22/05/2018 - 10:28
8 березня 2018 року виповнилося 204 роки від дня народження геніального українського поета – Тараса Шевченка. Студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського відзначили цю дату, підготувавши доповіді, власні вірші та пісні. 7 березня студенти факультету лінгвістики разом із завідувачкою кафедри української мови, літератури та культури Онуфрієнко Оленою Петрівною провели святковий захід із нагоди 204 річниці від дня народження Кобзаря. Студенти нашого факультету вшанували у своїх виступах величну постать геніального поета, пророка і провідника українського народу Тараса Шевченка. Бо ж саме Шевченко сформував засади української ідентичності, підняв на найвищий рівень ту дорогоцінну духовну спадщину, яку протягом віків створювали українські безіменні генії – творці народних дум, пісень. Під час виступів студенти першого курсу читали вірші поета, розповідали про його нелегкий життєвий шлях, співали пісні та ставили сценки. Присутні мали чудову можливість послухати цікаві факти з життя поета завдяки театральній постановці студенток групи ЛФ-71 Абдель Кадер С. і Сліпець А. Так, цікавим та надзвичайним видалося те, що Тарас Шевченко протягом життя був «душею компанії», мав тонке почуття гумору, любив сміятися і вмів розвеселити навіть незнайомих людей. Загалом Шевченко високоосвічена людина, про що свідчать і його щоденник, і його творчість, і його малюнки, і його гравюри. Студентка групи ЛА-73 Михайлова Д. розповіла нам про Шевченка-художника. У презентації Діана Михайлова висвітлила значення перших робіт митця, його найвідоміших картин «Селянська родина», «Катерина», а також автопортрети Тараса в різному віці, його рисунки, які він робив на засланні. Однією з найцікавіших була доповідь Кліщук М. про теорію дворянського походження Тараса Шевченка, де обґрунтовано думку про шляхетське походження Тараса Григоровича, хоча ця теорія, звичайно, потребує ретельного вивчення. У доповіді Козел А. та Корнієнко В., студенток групи ЛА-71, йшлося про тих, кого кохав Тарас Григорович, хоча у його творчому доробку немає віршів, присвячених коханню. Щирі почуття мав Шевченко до Варвари Репніної, яка була відданим другом Ганни Закревської, Ганни Ускової, Катерини Піунової та Марії Максимович. Останнім коханням Шевченка була проста дівчина Лукерія Полусмак, однак їхнє кохання тривало не довго. Ця жінка після смерті Тараса Григоровича присвятила йому своє життя: поселилася біля могили в Каневі та доглядала її до своєї смерті. Студентка групи ЛА-73 Цубера Н. приділила увагу перекладам творів Тараса Шевченка багатьма мовами світу, продемонструвала ці переклади творів Кобзаря японською та китайською мовами, а також розповіла про видатних перекладачів поезії Шевченка. Його твори перекладені на більш як 147 мов світу. Слід відзначити виступ Кривов’яз Я., яка розповіла про вплив цензури на твори Тараса Шевченка, заборонений «Кобзар» та про абсурдні причини заборон віршів автора. Наприклад, вірші забороняли через те, що вони мають українофільське тенденційне забарвлення. Надзвичайно цікавими були розповіді Проценко Л. про життєвий шлях Шевченка, Капкан Т. – про святкування Шевченкового дня в теперішні дні, а також Вальчук В., Синільниченко К. та Котільви П. – про послання Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Однак одним із найкращих виступів була пісня на слова Тараса Шевченка «О ЛЮДИ! ЛЮДИ НЕБОРАКИ!..», яку виконали студенти групи ЛА-71 Савко Р., Янгаличева Д. та Гудим А. Аудиторія була захоплена виконанням пісні. Тож їхній виступ закінчився гучними оплесками. День пам’яті Тараса Григоровича Шевченка пройшов цікаво і яскраво.

Студентський науково-практичний семінар на тему: «Риторична компетенція в сучасній науці»

Чт, 17/05/2018 - 14:22
Шановні студенти! 24 травня 2018 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів ТЕФ на тему: „Риторична компетенція в сучасній науці”. Початок заходу о 16:00 (корпус 5, ауд. 1). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: викл. О.М. Новак Мова Українська

Студентський науково-практичний семінар на тему: «Статус сучасної риторики. Видатні оратори світової сучасної культури»

Чт, 17/05/2018 - 14:20
Шановні студенти! 17 травня 2018 року відбудеться науково-практичний семінар для студентів ТЕФ на тему: „Статус сучасної риторики. Видатні оратори світової сучасної культури”. Початок заходу о 16:00 (корпус 5, ауд. 1). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: ст. викл. Л.Ш. Динікова Мова Українська

Студентський науково-практичний семінар на тему: «До проблем української науково-технічної термінології»

Ср, 16/05/2018 - 13:01
Шановні студенти! 21 травня 2018 року відбудеться студентський науково-практичний семінар на тему: „До проблем української науково-технічної термінології”. Тривалість виступу учасника семінару – 10 – 15 хв. Електронна адреса для надсилання матеріалів: omnovak@ukr.net; телефон: 050-505-24-05. Початок заходу о 16:00 (корпус 5, ауд. 307). Запрошуємо всіх охочих. Оргкомітет: ст. викл. Л.Ш. Динікова, викл. О.М. Новак Мова Українська

Кирило і Мефодій – слов’янські просвітителі

Ср, 16/05/2018 - 12:45
Загальновідомо, що писемність – найважливіша ознака і складова частина культури будь-якого народу, хоч проблема походження слов’янської писемності й досі достеменно не з’ясована. Причина цього – недостатність джерел і той факт, що існує дві слов’янські азбуки: глаголиця та кирилиця. Яка з них давніша і яку винайшов слов’янський просвітник Кирило? Ось і питання, яке вже багато років хвилюють славістів усього світу. Створення однієї з перших слов’янських азбук, за допомогою якої були записані слов’янські переклади богослужбових книг, приписується двом братам, що народилися у візантійському місті Солуні. Населення міста було строкатим: переважно – греки, але мешкало там і багато слов’ян, вірмен, євреїв, арабів. За одним із афонських переказів, батько братів Лев був слов’янином, а мати – грекиня. У всіх житіях традиційно більша увага приділяється Кирилу. Те саме спостерігаємо і в розповідях про дитячі та юнацькі роки. Про Мефодія відомо, що рано пішов на військову службу, де у двадцятирічному віці був призначений управителем однієї зі слов’янських областей, що підкорялася Візантії. Посаду цю обіймав близько десяти років і, ймовірно, цим часом зміг вивчити звичаї слов’ян, практично засвоїти їхню мову. Через десять років залишає службу, приймає чернецький постриг і йде в монастир на горі Олімп, де веде суворий подвижницький спосіб життя. Відомостей про дитячі та юнацькі роки Кирила значно більше, оскільки в укладанні першого, найповнішого житія брав безпосередню участь Мефодій, добре обізнаний із життям молодшого брата. За свідченнями Житія, Кирило вивчав граматику, риторику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, був знайомий із творчістю Гомера. Джерела, що повідомляють про життя і діяльність братів, можна поділити на три групи: грецьку, слов’янську і латинську. Стисло проаналізуємо їх. Грецькі джерела. Хоч як дивно, але жодного візантійського документа, де згадувалося би про діяльність Кирила і Мефодія, не дійшло до наших днів. Немає свідчень і в паперах патріарха Фотія: притому, що збереглося більше трьохсот його листів, у жодному не йдеться про солунських братів. Деякі відомості грецькою мовою можемо отримати з літературних творів, проте не варто забувати, що вони написані значно пізніше, ніж відбувалися зображені в них події. У латинських джерелах містяться найбільш важливі документальні свідчення про Кирила і Мефодія. В оригіналах документів доволі чітко висвітлено події, що відбувалися наприкінці IX століття й пов’язані з їх іменами. Варто згадати послання (булли) римських пап, де згадується діяльність солунських братів. За період просвітницької діяльності Кирила і Мефодія у слов’янських землях у Римі змінилося чотири понтифіки. До наших днів дійшли послання Папи Іоанна VIII, в яких викладено достовірні факти, пов’язані з діяльністю Мефодія, і послання Папи Стефана V, який після смерті Мефодія забороняє в Моравії слов’янське богослужіння. Слов’янські джерела про життя й діяльність Кирила та Мефодія мають і документальний, і літературний характер. Про їхній життєвий шлях і просвітницьку діяльність у слов’янських землях нам повідомляють так звані «Паннонські легенди» – розлогі житія Кирила і Мефодія. Основні біографічні факти про життя і діяльність двох братів, викладені в цих легендах, підтверджуються і доповнюються відомостями з інших творів, у тому числі й реальних історичних документів. На початку X століття болгарський письменник Чорноризець Храбр у творі «Про письмена» здійснив першу спробу встановити етапи виникнення й розвитку слов’янської писемності. «Поки слов’яни були язичниками, вони не мали книг, а для лічби та ворожінь користувалися чертами і резами (тобто зарубками та різними позначками); коли ж вони стали християнами, то, крім свого письма, почали користуватися латинськими та грецькими літерами і так писали ними довгі роки без упорядкування; потім Бог послав слов’янам Кирила, який винайшов для них азбуку». Тривалий час вважалося, що це була кирилиця, але зараз більшість дослідників наголошує, що Кирило винайшов глаголицю. Уперше цю думку висловив чеський вчений П.-Й. Шафарик. Щодо походження кирилиці, то вона виникла поступово з протокириличної писемності, до якої у процесі користування слов’янами додавалися нові слов’янські літери, необхідні для передавання особливостей фонетики слов’янської мови. Ця гіпотеза була висунута І.І. Срезневським, а в нашому часі доповнена новими матеріалами болгарського вченого Є. Георгієва. Зазначена азбука складається з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських. Конфігурація літер цієї абетки надалі стала графічною основою сучасної української, болгарської, російської, білоруської писемності. У тих місцях, де слов’яни проживали поруч із греками-візантійцями (Болгарія, Крим), вони згодом почали для свого письма використовувати грецькі літери. Поступово до грецького алфавіту почали додавати слов’янські літери. За ствердженням Чорноризця Храбра, в X столітті у слов’янській азбуці було 14 літер, а в книжкових пам’ятках XI століття їх налічується вже 19. Саме це свідчить про еволюційний характер розвитку кирилиці. Її формування, на думку Є. Георгієва, відбувалося на всіх слов’янських територіях, у тому числі й на східнослов’янських. Підтвердженням цього можна вважати азбуку, виявлену в київському Софійському соборі, яка складається з 27 літер, у тому числі з чотирьох слов’янських «Б», «Ж», «Ш», «Щ», які насамперед необхідні для написання таких слів, як «Бог», «Боже», «Божий», оскільки у грецькому алфавіті не було відповідних літер. На відміну від кирилиці, глаголиця має дуже складну конфігурацію літер у формі кружечків і петельок, з’єднаних між собою, що дуже ускладнює оволодіння цією системою слов’янського письма. Азбука глаголиці складається з 39 літер. Є велика кількість літератури, в якій на основі аналізу грецьких, римських і слов’янських джерел розповідається про життя й діяльність солунських братів. Цій проблемі присвячені праці вчених XIX століття М.В. Ястрєбова, В.О. Більбасова, П.-Й. Шафарика й багатьох інших. У XX столітті цю тему досліджували С.Б. Бернштейн, М.М. Тихомиров, Б.М. Флоря. Діяльність солунських братів у цих працях одержала різну оцінку. Одна частина дослідників розглядала її як місіонерську, С.Б. Бернштейн та інші вважали її просвітницькою, акцентуючи увагу саме на створенні братами слов’янського алфавіту, їх перекладацькій і викладацькій діяльності. І зараз важко сказати, чи створив Кирило цілковито нову абетку, чи переробив і пристосував для легшого передавання на письмі вже наявну у слов’ян, однак безсумнівною його заслугою є створення книжної слов’янської традиції, що виявилася в перекладах візантійської і римської християнської літератури, які стали зразком для оригінальних слов’янських творів.   Література: Бернштейн С.Б. Константин-Философ и Мефодий. Начальные главы из истории славянской письменности. М., 1984. Флоря Б.Н. Сказания о начале славянской письменности. Изд. 2-е. СПб.: Алетейя, 2000. 384 с. Куев К.М. Чорноризец Храбьр. София, 1967.   Ст. викл. К.В. Решетилов

Тарас Шевченко: знаний і незнаний

Вт, 15/05/2018 - 11:06
26 квітня 2018 р. відбувся науково-практичний семінар для студентів 1 курсу Інституту телекомунікаційних систем на тему «Тарас Шевченко: знаний і незнаний» (керівник – доцент кафедри української мови, літератури та культури, кандидат філологічних наук С.П. Денисюк). У ході семінару було заслухано 7 доповідей та повідомлень, присвячених різним маловідомим аспектам життя і творчості Великого Кобзаря щодо вшанування його пам’яті. Присутні з цікавістю сприймали матеріали виступів, активно брали участь в їх обговоренні. Особливий резонанс викликали такі доповіді: Лапа Єгор (ТЗ-72). Цікаві факти з життя Т. Шевченка. Нікішин Василь (ТЗ-72). 15 найкращих пам’ятників Т. Шевченкові у світі. Рибка Андрій (ТС-71). Кохання в житті Тараса Шевченка. Корнієнко Надія (ТЗ-71). Невідома любов Кобзаря, на ім’я Надія. Осіпенко Владислав (ТС-71). Легенди навколо постаті Шевченка. Семінар мав важливе навчально-методичне та виховне значення. Доц., канд. філол. наук С.П. Денисюк
x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій