Лінгвокультурна складова суверенної держави

Лінгвокультурна складова багатонаціональної суверенної держави включає цілий комплекс лінгвістичних та екстралінгвістичних компонентів: соціальних, демографічних, психолінгвістичних, етномовних, лінгвістичних та ін.

Вивіски – обличчя наших вулиць

“Як ми говоримо?”. Слід поміркувати і над тим, як ми пишемо. Йтиметься не про наукову літературу, й навіть не про щоденні друковані видання, а про ті написи-вивіски, які всі ми бачимо щодня і часом навіть всупереч бажанню запам’ятовуємо. Чи завжди в нас усе гаразд? На жаль, це не так.

Вшановуємо рідне слово

«Україно моя, хто ти є? …хто ти є?!» – зворушливо бриніла бандура в руках Віталія Мороза, голови Всеукраїнської молодої «Просвіти», який разом з пані Ольгою Пугач, головою київської «Просвіти», завітали до КПІ на урочистості з нагоди Дня української писемності та мови.

Мова – живий організм

Мова – явище надзвичайно давнє. Без мови не було б людини. Основна функція мови – бути засобом спілкування, збереження й передачі знань. Звідси зрозумілий інтерес до мови, який люди завжди виявляли та виявляють.

Свято рідної мови в КПІ

Урочисті збори з нагоди Міжнародного дня рідної мови, що відбулися 21 лютого в залі засідань Вченої ради, відкрив начальник навчально-методичного управління НТУУ “КПІ” В.І.Шеховцов.

Про що розповідають українські прізвища. 21 лютого – міжнародний день рідної мови

В Україні історично й офіційно усталеним є тричленне наймування особи: прізвище, ім’я та ім’я по батькові. Кожна складова цієї назви – це не просто набір звуків, а ціла легенда про ваш рід, про ваших пращурів. Хочете переконатися? Спробуємо це довести на прикладі прізвищ.

Молитва сатані, що розкладає душі

Свого часу турецькому мандрівникові Елії Челебі, який у XVIII столітті подорожував Україною, вдалося почути і записати аж чотири лайливі вислови, що побутували серед українців: дідько, свиня, чорт; щезни, собако.

Підписка на Українська мова