Соціальний працівник, працівник-вихователь – це не професія, це покликання, яке під силу не кожній людині. Вони непомітні в повсякденні, але їх робота вимагає величезної самовіддачі, людяності та безмежної доброти.
Про соціального працівника-вихователя гуртожитку №14 студмістечка НТУУ "КПІ" Тетяну Андріївну Тукіну можна говорити багато і піднесеними словами. До своєї професії вона йшла довго, непростою дорогою. Народилася Тетяна на Черкащині, була пізньою дитиною. Батько – завідувач клубу, мати – колгоспниця, вони пестували донечку з великою любов'ю та ніжністю. Проте із раннього віку вона була дуже самостійною.
Тетяна Андріївна дуже любила читати, тож перша її освіта – Київське професійне училище №6, спеціальність – поліграфіст. Після закінчення навчання працювала на Київській книжковій фабриці на набірній рядковідливній машині. Згодом, як кращого спеціаліста, її направили до друкарні Верховної Ради. Вийшла заміж, народила доньку. Оскільки її чоловік був військовослужбовцем, родина постійно їздила країною, змінюючи місця проживання. У 2006 р. повернулися до Києва, і Тетяна Андріївна вступила до Педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова на факультет психології.
Успішно закінчивши навчання, Т.А.Тукіна з 2010 р. працює соціальним працівником-вихователем у студмістечку Київської політехніки. Мабуть, праця батька мала неабиякий вплив на Тетяну Андріївну і на її подальший вибір професії. "Ким іще я могла стати? – каже вона. – Завжди хотіла займатися культурно-просвітницькою роботою, і врешті-решт доля дала мені такий шанс. Не уявляю себе без студентів, без моєї співпраці з ними".
Цього літа – її "перший випуск". Закінчують навчання студенти, з якими вона працювала з першого курсу і з якими встигла зріднитися, допомагаючи розбиратися в життєвих ситуаціях, знаходити вихід, виявляти особисту ініціативу, послуговуватися власною працею та наявними ресурсами. Разом із нею вони зростали не лише як фахівці, а як дорослі, незалежні, успішні особистості. "Це щоденна кропітка робота, але вона така приємна та необхідна. Вважаю, я на своєму місці. Мій особистий рецепт успіху – ніколи не зупинятися. Завжди самовдосконалюватися. Не стояти на місці – рухатися вперед!" – ділиться вона.
Життєвий принцип Т.А.Тукіної: кожен день – це подарунок долі, і його треба наповнити сенсом. Так вона вчить своїх студентів. Тетяна Андріївна займається танцями і завжди захоплювалася ними. Тому масштабні заходи, які вона проводила на базі студмістечка НТУУ "КПІ", були присвячені саме танцям, здоровому способу життя та красі – "Віденський бал", "Вернісаж бального танцю", "Феєрія краси".
Ще з дитинства Тетяна Андріївна знала, що треба цінувати здоров'я і життя. "Найціннішу пораду дала мені мама", – згадує вона: "Доню, піклуйся про своє здоров'я, щоб твій організм служив довго і не давав збоїв". Можливо, саме тому вихователь організовує заходи, спрямовані на формування здорового способу життя – тренінги, бесіди, лекції. "Хочу бачити навколо себе здорових тілом і духом молодих людей! Моя головна мета в роботі зі студентами – донести інформацію про здоровий спосіб життя!" – розповідає Тетяна Андріївна.
Т.А.Тукіна – неймовірна жінка, любляча матір, творча особистість. Вона любить і поважає своїх підопічних. "Робота приносить мені задоволення та радість. Я займаюся правильною справою", – каже Тетяна Андріївна.