Ви є тут

Науковий парк “Київська політехніка” - інноваційне середовище


2006.11.17 відкриття в НТУУ “КПІ” Українського відділення Світового центру даних

Непересічна подія, яка відбулася 17 листопада й якою по праву пишаються київські політехніки, – відкриття в НТУУ “КПІ” Українського відділення Світового центру даних та Центру суперкомп’ютерних технологій. Обидва вони територіально знаходяться в середовищі Наукового парку “Київська політехніка”, презентація якого відбулася також цього дня.

Що таке науковий парк

Це новий термін не тільки для нашого університету. Науковий парк, коротко кажучи, – це певне інноваційне середовище, в якому є можливість створювати нові конкурентоспроможні технології, нові системи, нові високотехнологічні розробки тощо.

У побудові нашого середовища “Науковий парк” є базовий принцип, який можна назвати принципом трьох “і”. Перше “і” – це інновація, інноватика, яка має вивести нашу країну в ряд провідних держав світу. Друге “і” – це інформація. Два центри – суперкомп’ютерних обчислень і відділення Світового центру даних – це доступ до інформації в загальносвітовому масштабі. Ну а третє “і” – це принцип інтеграції.

Саме університет може бути джерелом інноваційної інфраструктури. Серед розмаїття 120 університетів Міністерства освіти і науки України і ще два рази по стільки інших, у т.ч. приватних, ВНЗ треба виділити групу провідних університетів. Ми їх назвали університетами дослідницького типу. Тобто ті, де навчання базується на наукових досягненнях. Ось саме ці університети я називаю джерелом нового знання і серед них, звісно, провідне місце посідає НТУУ “КПІ” як один із лідерів за всіма показниками. Тому не випадково саме на базі КПІ створюється інноваційне середовище, про яке сьогодні йде мова.

Як назвати таку інфраструктуру? Ми вже два роки займаємось цим питанням і розпочали з терміну “Технополіс “Київська політехніка”. Цей термін пройшов навіть у деяких офіційних документах. Але останнім часом, розібравшись більш детально, з’ясували, що термін “технополіс” в українському законодавстві вже зайнятий. Це певний еквівалент – аналог вільної економічної зони. Але те середовище, що ми створюємо, не потребує умов вільної економічної зони. Хай-тек – високі технології – самі по собі спроможні працювати в конкурентоспроможному середовищі. Через це ми змінили назву і прийняли термін “науковий парк” (англійською – scienсе park), його використовують в інших країнах, де створені й успішно працюють інноваційні середовища.

Учасники та партнери наукового парку

Учасниками можуть бути навчально-наукові інститути, до речі, не обов’язково університети, – академічні інститути дуже добре вписуються, оскільки вони є джерелом знання, а ще – промислові підприємства, компанії, які виробляють продукцію. Також технопарки, бізнес-інкубатори, що вже існують чи тільки створюються, центри високих технологій, інноваційні компанії, маркетингові центри, центри трансферу технологій тощо.

Партнерами наукового парку ми називаємо компанії, які надають послуги і підтримку інноваційному розвитку нашого об’єднання. Це фінансові компанії й інші бізнес-структури, які опікуються реалізацією наукоємної продукції.

Схема Наукового парку “Київська політехніка”

Базовим елементом наукового парку є, власне, університет, його наукові і навчальні підрозділи, які створюють нові знання, які готують кадри – вирішують кадрове забезпечення. Є невеличкий орган управління, який здійснює координуючі функції. Органічно до складу нашого Наукового парку входить Інноваційний бізнес-інкубатор, основним завданням якого є “вирощування” малих підприємств під ті наукові розробки, які створені науковцями нашого університету, їх супровід. А далі, через 3-4 роки, набувши досвіду та фінансово зміцнівши, ці підприємства зможуть працювати самостійно. Організаційно за цією структурою ми закріпили ще функції оформлення прав інтелектуальної власності на продукцію та розробки.

До складу нашого парку входить також технопарк “Київська політехніка” – інноваційна структура, створена свого часу згідно з відповідним Законом України. Ця структура при входженні до наукового парку абсолютно нічого не втрачає, вона набуває лише функцій координації своєї діяльності в нашому інноваційному середовищі.

Далі – компанії, які працюють з університетом, з Центром високих технологій. Сьогодні у нас є 15 компаній, з якими підписані відповідні угоди і які увійшли до нашого середовища.

Інвестиційні компанії та венчурні фонди необхідні для фінансування великих проектів, а також для підтримки початкових інноваційних проектів, які створюються науковцями нашого університету. Ми не можемо не співпрацювати з місцевою владою (це Солом’янська районна державна адміністрація та Київська міська державна адміністрація) та передовими підприємствами району і міста, а також з державною владою, яка здійснює, по суті, політичну, законодавчу підтримку нашої діяльності.

Поєднання інтересів

У середовищі Науковий парк ефективно поєднуються інтереси всіх учасників. Ось приклад. Науковці університету створили ноу-хау, захистили його через Інноваційний бізнес-інкубатор, передали в компанію. Це ноу-хау сприяє тому, що компанії виробляють нову продукцію, яка через бізнес виходить на зовнішній чи внутрішній ринок. Що потрібно науковцям університету? Оплата через роялті їх інтелектуальної власності за створену продукцію. Все. І вони працюють далі над створенням нового ноу-хау. Що треба компаніям – конкурентоспроможна продукція. Вона з’явилась завдяки ноу-хау, яке прийшло з університету чи наукової установи.

Фінансування, фінансова підтримка цих проектів також передбачається. І звісно, фінансові компанії не можуть бути в цьому середовищі, якщо спільна діяльність не вигідна для них.

Для місцевої влади важливо щоб з’явились нові робочі місця, в тому числі для молодого покоління, причому не на базарі. А високоінтелектуальні робочі місця створюються в компаніях для виробництва нової продукції.

Таким чином, усі приклади показують, що в цьому середовищі гармонійно поєднуються інтереси науковців, виробничників та органів місцевої влади.

Законотворча діяльність

Ми створюємо наше середовище вже два роки та намагаємося вирішити питання його юридичної легітимності. У 2004 р. Президент України підписав Указ, яким доручив Кабінету Міністрів України створити технополіс на базі “Київської політехніки”. Це був перший юридичний поштовх для нашої організаційної інноваційної діяльності. Народні депутати України Родіонов Михайло Кузьмич і Мартинюк Адам Іванович внесли на розгляд Верховної Ради законопроект № 9083 “Про Технополіс “Київська політехніка”. Кілька днів тому його було розглянуто на засіданні урядового комітету. Зараз дано ще два тижні на доопрацювання з тим, щоб винести його в другому читанні в грудні місяці на розгляд Верховної Ради.

Виникає питання: навіщо нам потрібний законопроект? Ми не намагаємось розробити нове законодавство. Все, що вже напрацьовано, залишається в силі. Але нам треба заповнити ту прогалину, яка в ньому існує. Сьогодні провідний університет дослідницького типу, такий як КПІ, не має права створювати інноваційні підприємства, надавати пільгові умови новим інноваційним структурам, навіть умови для звичайної оренди для них. Сьогодні університет як бюджетна установа, як і академічні інститути, порівняно з університетами інших країн, має низку перепон тендерно-казначейського характеру, через які практично неможливо створювати конкурентну продукцію.

Один маленький приклад. Два тижні тому я повернувся зі Сполучених Штатів Америки, де зустрічався з колегами із одного дослідницького центру. Я поцікавився: ось перелік комплектуючих, які потрібні для роботи: якщо ви їх сьогодні замовили, то коли отримаєте? Ви знаєте, яку я відповідь почув? Якщо їх замовлено до обіду, то завтра до кінця дня вони будуть у розробника... Як то кажуть – нашим науковцям про таке залишається тільки мріяти .

Тож у названому законопроекті розглядаються питання про заснування Наукового парку, про відкриття рахунку в банківській установі, щоб працювати без тендерно-казначейських обмежень тощо. Сподіваємось, з прийняттям цього закону, він може бути поширений на інші дослідницькі університети, але їх в Україні, за нашою оцінкою, може бути не більше 10.


Зарубіжний досвід

Наукове місто Кіста – це район Стокгольма (Швеція). Усього 6 років тому за сприяння районної влади там на базі Королівського технологічного університету було створено наукове місто за участю малих підприємств з дуже цікавою тематикою для розвитку сучасного інформаційного суспільства, де працюють сотні малих інноваційних структур.

Технополіс, так він називається в Туреччині, в Середньосхідному технічому університеті в місті Анкара має товарообіг – 65 мільйонів доларів США на рік. 175 компаній працюють на сьогодні в цьому інноваційному середовищі столиці Туреччини.

Силіконова долина. Думаю, тут коментарі не потрібні. Це середовище створено в 50-х роках, усі провідні компанії світу народились там і успішно зараз працюють. Народжуються нові компанії, і це сприятливе інноваційне середовище створено на базі Стенфордського університету США.

Висновки

Як бачите, в усіх прикладах базовий елемент інноваційного середовища – університет.

То ж як висновок – обґрунтований, на мій погляд, – можна сказати: досвід КПІ показує, що сьогодні університет такого масштабу, такого дослідницького рівня, як наш, може стати дієвим осередком, певним острівцем інноваційної діяльності в Україні і на практиці дати поштовх економічному розвитку нашої держави за принципом трикутника “знання – наука – інноватика”. І це має бути дійсно проривним проектом нашої держави.

Автор: М.Ю.Ільченко, проректор з наукової роботи НТУУ “КПІ”

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій