Ви є тут

Штаєрман Ілля Якович


Фото. Штаєрман Ілля Якович

І.Я. Штаєрман (1891–1962) – доктор наук, професор, спеціаліст в галузі механіки, член-кореспондент АН УРСР (1939 р.), наукова діяльність Іллі Штаєрмана сформувалась під керівництвом професора механіки Київського університету П.В. Воронця. Основні наукові праці І.Я. Штаєрмана присвячені дослідженню проблем теорії пружності, будівельної механіки і математики.

Ілля Штаєрман народився 19 квітня 1891 року у місті Могилеві-Подільському, 1910 року - закінчив гімназію в Кам'янець-Подільському, а в 1915 році – закінчив фізико-мататематичний факультет Київського університету. Надрукував „Дифференциальные уравнения пластинки, катящейся без скольжения по неподвижной поверхности”, у якій розвинув деякі положення магістерської дисертації свого вчителя П.В.Воронця. 1918р. – закінчив інженерний факультет КПІ, 1918 – 1941 працював у КПІ та викладав у Київському інституті народної освіти, 1920–1934 – член комісії прикладної механіки АН УРСР, 1924–1941р. – професор, завідувач кафедрою теоретичної механіки КПІ, 1930 р. – захистив докторську дисертацію „Об интегрировании дифференциальных уравнений равновесия упругих оболочек”. 1934–1943 – науковий співробітник Інституту математики АН УРСР, 1943р. – професор Московського інженерно-будівельного інституту.

І.Я. Штаєрман розглянув ряд методів розв'язання складної задачі теорії пружності. Це було перше велике дослідження цього питання, викладене російською мовою. Як показано в цій праці, у випадку застосування нескінченних рядів найбільшого спрощення в інтегруванні диференціальних рівнянь рівноваги пружних оболонок можна досягти тоді, коли основну систему рівнянь вдається розбити на окремі незалежні між собою системи рівнянь. І.Я. Штаєрман, випередивши відомі дослідження І. Геккелера, узагальнив метод асимптотичного інтегрування на випадок оболонки, форма якої є тілом обертання.

У праці „Преобразование общего решения задачи теории упругости к произвольной системе криволинейных координат” (1935) І.Я.Штаєрман узагальнив деякі дослідження академіка Б.Г. Гальоркіна.

Великої уваги заслуговують праці І.Я. Штаєрмана, присвячені контактній задачі теорії пружності і пов'язані з практично важливим питанням про напруження і тиск при тисненні пружних тіл одне на одне. І.Я. Штаєрман вперше показав на можливість узагальнення задачі Герца, дослідивши випадок стискання тіл обертання. У загальному вигляді він розглянув просторову контактну задачу, коли поверхня стику не є малою порівняно з розмірами тіл, які контактують. Це є істотним обмеженням у задачі Герца. Для кожного з розглянутих випадків вивів формули, що визначають форму області контакту між двома тілами, і отримав закон розподілу нормальних тисків.

Результати, одержані І.Я. Штаєрманом в галузі контактної задачі теорії пружності, відображені в його фундаментальній монографії „Контактная задача теории упругости” (Гостехиздат, 1949).

Дуже цінними є також праці І.Я. Штаєрмана, присвячені питанням будівельної механіки. До них належить дослідження з теорії стійкості пружних систем. І.Я. Штаєрман дістав нові результати щодо стійкості стержнів, арок і оболонок.

Особливо важливе значення мають праці І.Я. Штаєрмана з питань стійкості циліндричних, сферичних і конічних оболонок. Його оригінальні дослідження про сучасні методи апроксимації функцій у будівельній механіці та математичній фізиці дали можливість застосовувати теорію функцій, створену П.Л. Чебишевим, щодо розрахунку споруд, навіть при наявності пластичних деформацій.

Основні праці І. Я.Штаєрмана

1930р. Теорія коливань Державне вид-во України, Харків-Київ
1933 р. Гіперболічні функції Всеукраїнська АН, Київ
1941 р. Закон всесвітнього тяжіння. Лекції на допомогу вивчаючим марксизм-ленінізм Політвидав при ЦК КП(б)У, Київ
1949 р. Контактная задача теории упругости Гостехиздат, М.-Л.
1958р. Сборник задач по основам технической механики Трудрезервиздат, М.

Матеріал підготовлено викладачами кафедри теоретичної механіки Степаненко С.Г., Левчук К.Г.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій