Сергій Володимирович Серенсен (29.03.1905, Хабаровськ - 02.05.1977, Москва) - інженер-механік, доктор технічних наук, професор, дійсний член АН УРСР (обраний: 22.02.1939, спеціальність: механіка, міцність у машинобудуванні).

Випускник Київського Політехнічного Інституту 1926 року. В 1928-45 роках працював в Інституті будівельної механіки АН УРСР і у Київському Авіаційному Інституті (1934-41); з 1941 по 1942 р. керував одночасно сектором міцності при змінних напругах інституту будівельної механіки АН УРСР та відділом міцності моторобудівного заводу в Уфі, з 1942 р. С.В. Серенсен керував роботою щодо забезпечення міцності силових елементів авіадвигунів в ЦІАМ ім. П.І. Баранова, одночасно співпрацюючи з Інститутом машинознавства АН СРСР та Інститутом проблем міцності АН УРСР.

Для підготовки наукових кадрів, що забезпечують проведення наукових досліджень, С.В. Серенсен в 1943 р. очолив кафедру «Опір матеріалів» Московського авіаційного технологічного інституту - МАТІ (за сумісництвом), де працював до останніх днів свого життя. З 1945 працював в Інституті Машинознавства AH CCCP, одночасно (1945 — 61) керував відділом в Інституті Машинознавства та С.-Г. Машин АН УРСР. Автор понад 180 друкованих праць, у тому числі 20 монографій і підручників у галузі динамічної міцности деталей машин та міцності у машинобудуванні.