Визначні науковці КПІ

Сергій Володимирович Серенсен народився 29 березня 1905 року у Хабаровську в родині інженера шляхів сполучення. У 1926 році закінчив механічний факультет Київського індустріального інституту (КПІ), а в 1929 р. після аспірантури захистив дисертацію.

Олексій Васильович Нечаєв народився 19 січня 1864 р. в родині священика. Учень професора Олександра Антоновича Штукенберга, в 1887 р.

Симинський Костянтин Костянтинович (1879-1932) - академік АН УРСР (1926), професор, завідувач кафедри опору матеріалів (1911-1932), віце-президент АН УРСР (1931-1932). У 1907 закінчив Київський політехнічний інститут по кафедрі мостобудування, яку очолював Є.О. Патон, з 1914- професор.

Олександр Олександрович Радціг народився 27 січня (8 лютого за новим стилем) 1869 року в Тверській губернії в сім'ї службовця шляхів сполучення, згодом відомого фахівця з питань експлуатації залізниці та автора низки робіт у цій області Олександра Антоновича Радціг. Середню освіту Олександр отримав у Кременчуцькому реальному училищі, вищу - на механічному факультеті технологічного інституту в Санкт-Петербурзі, закінчивши який у 1891 році, він, для поглиблення технічних знань, вступив до Берлінського університету на математичне відділення.

Минуле століття ознаменувалося глобальним зіткненням ідеологій, яке супроводжувалося небаченим змаганням політичних, економічних і військових систем.

Сьогодні майже дві третини світового обсягу сталі отримують киснево-конверторним методом. А вперше у світовій практиці продувку рідкого чавуну киснем зверху здійснив 22 квітня 1936 року випускник КПІ Микола Іларіонович Мозговой – у півторатонному агрегаті на Київському заводі «Більшовик».

Генеральному конструктору ракетно-космічної техніки СРСР, двічі Герою Соціалістичної Праці, лауреату Ленінської і Державних премій СРСР, академіку АН СРСР Володимиру Миколайовичу Челомею 30 червня цього року виповнилося б 95 років.