Ви є тут

Михайло ІЛЬЧЕНКО: «Не задіявши у виробництво власні науку й інновації, Україна фінансуватиме дослідження інших країн»


безпілотний літальний апарат Spectator-М класу МІНІ

Можна стверджувати, що в українському суспільстві на тлі постійних проблем і загроз ще не визначено загальнодержавну стратегію (національну ідею) розвитку країни. Наші університетські знання і досвід дають змогу запропонувати центральну ідею такої стратегії: поєднання й оптимальну взаємодію якісної освіти, передової науки, проривних інновацій і сучасної промисловості з продукуванням затребуваної конкурентоспроможної продукції. Цю ідею вже втілили в практику найбільш успішні за динамікою розвитку країнами. То, може, і в Україні наука в університетах стане шансом країни змінюватися на краще майбутнє? Про особливу роль науки в університетах говоримо з головою ради проректорів з наукової роботи 150 вищих навчальних закладів і директорів 15 наукових установ Міністерства освіти і науки України Михайлом ІЛЬЧЕНКОМ.

— Пане Михайле, ключова роль університетів — це насамперед навчання. То в чому полягають функції науки в них?

— Від рівня науки в університетах залежить якість освіти, наукова компонента принципово відрізняє навчання в середній школі від навчання у вишах. Основні функції науки в університетах — здобуття науково-педагогічними працівниками нових наукових знань, захист яких їх авторами — підґрунтя отримання вчених звань і наукових ступенів. Ці нові знання постійно оновлюють зміст університетської освіти, це основа створення нових технологій і техніки, практичне впровадження яких — базис інноваційного розвитку економіки та зміцнення безпеки країни.

Михайло ІЛЬЧЕНКО— Наукові дослідження в університетах стосуються вирішення лише конкретних завдань чи й масштабних загальнодержавного рівня?

— І те, й інше. Наприклад, в 2015 році під керівництвом академіка М. Згуровського виконано проект «Форсайт економіки України» щодо пріоритетів соціоекономічного розвитку країни на середньо- і довгостроковому часових горизонтах. У цьому дослідженні виявлено головні кластери нової економіки країни, які можуть забезпечити успішну інтеграцію нашої держави в міжнародну кооперацію праці. Першочерговими визнано аграрний сектор, військово-промисловий комплекс, інформаційно-телекомунікаційні технології. Активізуватися мають також нова енергетика, нові речовини, матеріали, нанотехнології, високотехнологічне машинобудування тощо. Важливо, що майже стосовно кожного з кластерів науковці різних університетів України отримують вагомі напрацювання.

— Чи можна навести приклади?

— Звичайно. Агропромисловий комплекс — надзвичайно важливий сегмент економіки, значний експортний потенціал якого міжнародна спільнота розглядає як вагомий чинник у системі забезпечення харчуванням найбідніших країн. Тому наукові розробки вітчизняних учених за цим напрямом мають велику міждержавну актуальність. Серед них варто назвати наукову розробку науковців Сумського державного університету «Технологія та обладнання для одержання монодисперсних гранул азотних і комплексних добрив». Цю інновацію впровадили десятки азотно-тукових підприємств України, Болгарії, Естонії, Катару, Куби, Польщі, Білорусі, Росії, Таджикистану, Узбекистану та інших країн. Використання процесу вібраційного монодиспергування вносить докорінне вдосконалення в технологію отримання добрив. Застосування монодисперсних гранул у сільському господарстві дає змогу досягти збільшення врожаю до 10—15%. Науковці Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна спільно з Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України працюють над розв’язанням актуальних для України проблем подовження терміну експлуатації енергоблоків атомних електростанцій та зберігання відпрацьованого ядерного палива із застосуванням створеного вперше у світовій практиці відкритого сухого сховища відпрацьованого ядерного палива поблизу АЕС та інших об’єктів, що дало змогу Україні заощадити до 49 мільярдів гривень (у цінах 2012 року). Учені Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу спільно з іншими університетами та установами НАН України розробили і впровадили комплекс технологій для нафто- та газовидобувної галузі. Серед інноваційних розробок слід відзначити технологію підвищення продуктивності нафтогазових свердловин через використання імпульсно-хвильової дії на пласти залягання вуглеводневої сировини, що сприяло підвищенню продуктивності нафтогазових свердловин. Технологію впроваджено у промисловість України, Китаю, Польщі, Болгарії, Чехії. Фахівці Вінницького національного технічного університету розв’язали завдання підвищення ефективності функціонування відновлюваних джерел енергії в системах централізованого електропостачання, що полягає в оптимізації вибору схем та параметрів приєднання відновлюваних джерел енергії до локальних електричних систем. Це знижує собівартість й збільшує обсяги транспортування виробленої електроенергії. Аерокосмічна галузь одна з пріоритетних серед високотехнологічних напрямів нашої економіки. Науковці Донецького національного технічного університету мають стосунок до розв’язання актуальних проблем матеріалознавства для цієї високотехнологічної галузі. Зокрема вчені університету спільно з установами НАН України та підприємствами галузі розробляли матеріали, що мають комплекс суперечливих властивостей, не властиві металам, а саме високі твердість, міцність на стискування, термостійкість і радіопрозорість. Такі матеріали потрібні для виробництва відповідальних елементів ракет, передусім їх обтічників — тонкостінних виробів складної просторової форми, які першими під час запуску ракети долають надвисокі силові й температурні навантаження. Можна стверджувати, що без Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Україна не мала б тих вагомих здобутків в аерокосмічній галузі й заслуженого високого світового визнання. Приклад розробок цього закладу, що перевищує світові аналоги за більшістю характерних для авіаційної техніки параметрів, — авіаційний двигун п’ятого покоління АИ-222-25Ф. У цю розробку науковці університету зробили вагомий внесок. Тож отримано перший повністю створений в Україні авіаційний двигун форсажу для навчально-бойового літака. Розробку виконували на замовлення Китаю. У Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» на розвиток економіки України працюють близько 40 наукових шкіл, забезпечуючи науково-технічний супровід діяльності підприємств майже всіх галузей країни. За участю науковців НТУ «ХПІ» для теплових і гідроелектричних станцій створено лінійку парових і гідравлічних турбін об’єднанням «Турбоатом». Фахівці НТУ «ХПІ» беруть участь у модернізації наявних і створенні нових з високими техніко-економічними показниками танків, бронетранспортерів і дизелів для бронетехніки на підприємствах ДП «Завод імені Малишева», ДП «ХКБМ» імені Морозова, ДП «ХКБД» м. Харкова.

— Окремого розгляду потребують питання, пов’язані з науковим забезпеченням національної безпеки і оборони країни. Які розробки вашого університету орієнтовано на потреби української армії?

— Міністерство оборони України взяло на озброєння створені нами підсистеми управління повсякденною діяльністю Збройних сил України «Дніпро» та комплект апаратури військового еталона одиниці електричної напруги змінного струму. Відзначимо проект робототехнічної платформи для військових застосувань. Завдяки встановленню маніпулятора така платформа може розміновувати і вивозити знешкоджені боєприпаси. На цій платформі можна встановлювати стрілецьку та легку артилерійську зброю для виконання тактичних операцій. Обладнання технічного зору використовують для охорони території та розвідки. Такою платформою можна доставляти боєприпаси і матеріали у небезпечні місця, а також транспортувати поранених з поля бою. Науковці КПІ створили керамічні сегменти ефективної броні з малою вагою та низькою вартістю. Пластини з такою властивістю дають 6-й клас захисту і на 40% легші за металеві, а простота і висока технологічність виготовлення забезпечують зниження вартості їх виробництва. Системи виявлення несанкціонованих втручань в інформаційно-телекомунікаційні мережі розроблено у двох версіях. Перша дає змогу виявляти несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж (її успішно використовують у банківському секторі). Друга дає змогу проникнення в будь-який пристрій, мережу, зокрема в систему керування безпілотною авіацією.

Науковці КПІ розробили новий спосіб закріплення стрижнів для фіксації переломів кінцівок, що дуже важливо для лікування в польових умовах. Цей спосіб уможливлює фіксацію переломів довгих кісток при вогнепальних пораненнях і має таку перевагу: стрижні виготовляють із пластмаси, що принаймні удвічі зменшує вартість і вагу конструкції. Приклад розробки для потреб невеликих військових мобільних підрозділів — переносна водоочисна установка «Сова», яка виробляє чисту, безпечну питну воду, використовуючи воду з будь-яких джерел — колодязів, річок, озер, боліт, дренажних та іригаційних систем тощо.

— Як організовано співпрацю вашого університету з Міністерством оборони?

— У лютому 2016 року між Міністерством оборони України і НТУУ «КПІ», а також між державним концерном «Укроборонпром» і НТУУ «КПІ» за участі Секретаря РНБО України О. Турчинова, міністра оборони України С. Полторака і генерального директора ДК «Укроборонпром» Р. Романова укладено меморандуми про науково-технічне співробітництво для підвищення обороноздатності та безпеки держави і забезпечення потреб Збройних сил України у нових зразках озброєння та військової техніки, модернізації й ремонту наявної, налагодження виробництва запасних частин і комплектуючих до неї, підготовки та перепідготовки кваліфікованих військових та цивільних кадрів. У межах цього меморандуму вже організовано виготовлення патронних стрічок, траків і котків бойової машини «Оплот», удосконалення технологій виробництва снарядів, гранат і набоїв. НТУУ «КПІ» налагодив співпрацю з Київським заводом автоматики ім. Г. І. Петровського, Харківським заводом імені В. О. Малишева, ДП «Артем» і Південним машинобудівним заводом. Заплановано встановлювати обладнання для дистанційного зондування Землі у створені в КПІ наносупутники «Політан», що дасть змогу збирати відеоматеріали та іншу інформацію, необхідну для розв’язання різних завдань оборонного призначення.

— Які з університетських розробок оборонного спрямування потрапили у масове виробництво? — Приклад цього — спільний проект НТУУ «КПІ» і ВАТ «Меридіан» ім. С .П. Корольова за підтримки приватних інвесторів щодо конструювання і серійного виробництва безпілотного літального апарата Spectator-М класу МІНІ (відповідно до класифікації НАТО). Першу промислову виготовлену партію цих апаратів уже доставлено в зону АТО. Розроблений безпілотник запускається з руки, він має вагу близько шести кілограмів, корисне навантаження — півтора кілограма, розмах крила — понад три метри, максимальна швидкість — 120 кілометрів за годину. Обслуговують безпілотник троє військовослужбовців. Перша промислова партія цих апаратів уже доставлено в зону АТО.

— Хто фінансує розробки?

— Міністерствм оборони України, ДК «Укроборонпром», ДП «Укроборонсервіс» та партнери інноваційно-виробничого об’єднання «Київська політехніка» і наукового парку «Київська політехніка». Наприклад, Фонд науково-технічного розвитку ім. В.С. Михалевича інвестував розробки безпілотного літального апарата Spectator-М і наносупутника «Політан».

— Розкажіть, будь ласка, про 3D-протез. Здається, він мав пройти апробацію.

— Саме так. Фахівці НТУУ «КПІ» спільно з ТОВ «МЕДІКАЛ-ПРО» розробили сучасний високоякісний пневмогідравлічний протез колінного суглоба з полегшеним просторовим кінематичним механізмом, який оснащено демпферним пристроєм, адаптивним до змінних умов експлуатації. Конструкція демпфера протеза колінного суглоба має модульне компонування, що здешевлює і спрощує ремонт протеза й забезпечує швидке переналаштування демпфера під індивідуальні параметри людини. Тож науковці Київської політехніки мають значний досвід виконання завдань оборонних галузей країни. На зміцнення обороноздатності та безпеки успішно працюють інші університети. Прикладом такої ефективної та перспективної роботи науковців Національного університету «Львівська політехніка» можна назвати створення унікальної технології закріплення гідрогелюна поверхні полімерів, яка стала основою для створення гідрогелевих медичних засобів (пов’язок). Розроблені гідрогелеві пов’язки, армовані поліпропіленовою сіткою, порівняно з аналогами набагато краще захищають рану від механічних пошкоджень, а наповнення їх лікарськими препаратами широкого спектра (знеболювальними, бактеріостатичними, терапевтичними, гемостатичними) дає змогу гнучко підходити до лікування і враховувати індивідуальні особливості пацієнта та стадії загоєння рани. Пов’язки з унікальними властивостями вже рятують життя українців, зокрема в зоні АТО та у надзвичайних ситуаціях.

— Ви навели чимало прикладів розв’язання проблем спільно з академічними інститутами НАН України. То чи справді гармонізована співпраця академічного й університетського секторів науки?

— Моя відповідь однозначно позитивна. Специфіка розвитку науки в Україні полягає в необхідності працювати на паритетних засадах, доповнюючи переваги кожного із секторів науки. У найближчій перспективі в межах переходу до нового етапу аспірантської форми підготовки наукових кадрів взаємодія університетів та інститутів академій стане ще тіснішою. В нових умовах навчальну компоненту такої підготовки допомагатимуть реалізувати університети, а наукову — академічні установи. На гармонізацію співпраці спрямовано окремі статті нового Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

— Переконливі приклади успішних наукових розробок університетів можуть викликати враження, що проблем із наукою в країні майже немає. Чи це не так?

— На жаль, це справді не так. Окремі досягнення університетів і академічних інститутів здійснено за принципом «не завдяки, а всупереч». І основна причина цього — у реальній незатребуваності нашою державою науки та інновацій. Як результат — жебрацька фінансова підтримка науки на рівні майже 10% обсягу, визначеного законами України (1,7% ВВП). Неймовірно, але держбюджетне фінансування всієї науки в Україні перебуває на рівні фінансування одного престижного закордонного університету.

— І що на нас очікує?

— 2016-го вперше за роки незалежності науковці академічних установ, зокрема молоді, вийшли на вулицю з протестами до уряду. За останні десятиліття з України виїхали понад 20 тисяч вмотивованих молодих учених. Ця талановита молодь — справді найцінніший інтелект нації, яка в інтересах національної безпеки та оборони мала б за відповідних умов ефективно працювати на побудову кращого майбутнього нашої країни. Інший аспект проблеми — втрати внаслідок непрофесіоналізму менеджменту інноваційного розвитку економіки на рівні держави. Невикористання власних перспективних інновацій неминуче призводить до розширення закупівель з-за кордону продукції, створеної на нових знаннях, здобутих нашими ж ученими. Тож не задіявши у виробництво власні науку та інновації, Україна буде змушена фінансувати науку інших країн. На втрату перспектив розвитку України як творця інновацій спрямовано зміни переліку наукових та освітніх спеціальностей з істотним зменшенням сегменту інженерії. Це потенційно прискорить перехід нашої України у ранг країни — споживача чужої продукції. Але ж у світі поважають країни сильні, інтелектуально і технологічно розвинені. І такими по-справжньому сильними вони стають завдяки передовій науці та інноваційній економіці.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій

x

Медіа-ресурси КПІ

Web-камери Радіо Телебачення