Ви є тут

Наука та інновації в умовах форс-мажору [2014]



Минулий рік для нашої країни ознаменувався важливими змінами та важкими випробуваннями. Попри несприятливі умови для розвитку наукової та інноваційної діяльності, обумовлені специфікою 2014 р. в боротьбі країни за своє європейське майбутнє, неадекватною державною політикою у визначенні місця і ролі науки як базису інноваційного розвитку України на засадах формування конкурентоспроможної економіки та принизливо малою оплатою праці вчених, науковці нашого університету продовжували напрацьовувати власний досвід діяльності дослідницького університету. Про стан і перспективи університетської науки розмовляємо з проректором з наукової роботи академіком НАН України М.Ю.Ільченком.

– Михайле Юхимовичу, як вплинула нестабільна ситуація в країні на роботу науковців Київського політехнічного?

– На тлі катаклізмів у державі та роботи в умовах форс-мажору драматичними є події, пов'язані з розглядом закону про Державний бюджет України на 2015 р., яким, зокрема, було запропоновано на 27% скоротити бюджетне фінансування науки МОН. Це викликало вкрай негативну реакцію освітян і науковців. Зокрема, 109 членів Ради проректорів із наукової роботи та директорів наукових установ МОН України, яку очолюю, ухвалили звернення до керівників держави, в якому зазначили: "Без науки в університетах не були б створені сучасні БТР-4, новий танк "Оплот", майже всі зразки озброєння ДКБ "Луч", не змогли б піднятися на крило літаки АН-148, АН-70, не могли б бути здійснені кращі досягнення ракетно-космічної галузі та багато інших новітніх розробок для потреб оборони й інноваційного розвитку країни". Також було звернення президії Ради проректорів про підтримку держфінансування технічних університетів. Як підсумок, у прийнятому бюджеті фінансування науки МОН України визначено майже на рівні 2014 р. та прийнято рішення на підтримку проектів оборонного спрямування.

– Наш університет першим в Україні почав працювати в статусі дослідницького. Як нині відбувається підготовка наукових кадрів?

– Станом на 01.01.2015 р. в аспірантурі університету навчаються 564 особи, в докторантурі проходять підготовку 29 докторантів. У 2014 р. аспірантуру НТУУ "КПІ" закінчила 161 особа. Ефективність випуску з аспірантури в середньому по університету становить 25%. У поточному році працювало 2565 науково-педагогічних і 368 штатних працівників науково-дослідної частини. Загальна кількість докторів наук – 330, кандидатів наук 1378. Серед штатних виконавців науково-дослідних робіт докторів наук – 17, кандидатів наук – 76 осіб.

Пріоритетом у 2015 р. має стати здійснення змін у підготовці докторів і кандидатів наук як базису створення нових і розвитку існуючих наукових шкіл університету за активної участі молодих науковців. Важливо максимально поєднати мудрість науковців старших поколінь з енергією і цілеспрямованістю молоді. Маємо вдосконалювати форми і методи цільового відбору талановитої молоді для вступу в аспірантуру, сприяти творчій діяльності молоді, ініціативам і справам НТСА та Ради молодих учених університету.

– Будь ласка, кілька слів про виконання наукової тематики.

– Загальне річне фінансування науки університету торік становило 42,25 млн грн. За рахунок коштів загального фонду державного бюджету у 2014 р. виконувались 133 науково-дослідні роботи: фундаментальні – 53, прикладні – 80. Загальна кількість госпдоговірних науково-дослідних робіт – 112. Виконувались також 447 договорів на надання науково-технічних послуг та 249 ініціативних науково-дослідних робіт. Основний внесок в обсяги позабюджетного фінансування зробили НДІ телекомунікацій ІТС, РТФ разом із НДЦ "Тезіс", ММІ разом із НВЦ "Надійність" та Органом сертифікації МДО та ПМ. Зменшення обсягів позабюджетної науки обумовлено вадами держказначейського обслуговування, про що йшла мова, зокрема, у моєму виступі на Парламентських слуханнях 2 липня 2014 р.

Наукові  роботи в університеті успішно виконуються в рамках восьми комплексних програм: "Сталий розвиток", "Енергетика та енергозбереження", "Розбудова інформаційного суспільства", "Нові матеріали та технології", "Чиста вода", "Медико-інженерна складова охорони здоров'я", "Космічна програма", "Системи спеціального та подвійного призначення". По кожній програмі отримані вагомі наукові і науково-технічні результати, які доцільно презентувати окремо.

Маємо і надалі здійснювати фундаментальні дослідження прикладного спрямування для зв'язку науки з промисловим виробництвом за схемою "фундаментальні дослідження – прикладні дослідження – інноваційні проекти – виробництво". Потрібно активізувати та надати пріоритетну підтримку науковим дослідженням і прикладним розробкам, спрямованим на вирішення проблем національної безпеки та оборони країни.

Наукові підрозділи університету повинні конкретизувати свою співпрацю з науковими установами Національної та галузевих академій наук відповідно до рекомендацій президента НАНУ Б.Є.Патона на зустрічі з науковцями університету 19.01.15 р. з метою спільного виконання інноваційних проектів, які б закінчувалися створенням науково-технічної продукції, необхідної для активізації вітчизняної економіки. 

– Інноваційна діяльність – важлива складова у функціонуванні Київської політехніки. Які результати року Ви хотіли б відзначити?

– У 2014 році напрацьована нами модель інноваційної діяльності на базі наукового парку "Київська політехніка" була найбільш повно реалізована за активної участі венчурних фондів. До трансферу технологій долучилися фахівці високотехнологічного бізнесу. Ми вдячні керівникам Фонду імені академіка В.С.Михалевича – М.М.Петренку та Фонду імені К.О.Калініна – Б.В.Андрійцеву за фінансову підтримку інноваційних проектів і проектів запуску на орбіту університетських наносупутників. Разом з Інститутом післядипломної освіти НТУУ "КПІ" розроблено концепцію програми Стартап Школи "Sikorsky Challenge". Її впровадження дасть можливість здійснювати конкурсний відбір учасників, створювати стартапи та знаходити інвесторів. Відбувся перший випуск стартап школи, у якій взяли участь 92 слухачі. Презентовано 20 стартап-ідей, 40 слухачів отримали сертифікати. 

За результатами Всеукраїнського конкурсу стартапів "Sikorsky Challenge-2014" було підписано 14 меморандумів про інвестування найбільш перспективних, на думку інвесторів, проектів.

Завдання, що стоять перед політехніками у сфері інноваційної діяльності: розширення співпраці з бізнесом, активний пошук замовників інноваційної продукції НТУУ "КПІ" з використанням напрацьованих можливостей і досвіду наукового парку, механізмів комерціалізації результатів науково-технічної діяльності, отримання ліцензій на об'єкти права інтелектуальної власності, продовження створення стартапів на базі університету й наукового парку. Маємо підвищити ефективність патентно-ліцензійної роботи і забезпечити чинними охоронними документами розробки, затребувані виробничими і бізнес-структурами.  

– Яка роль досягнень науки, зокрема в покращенні позицій університету в рейтингах?

– Міжнародне визнання досягнень університету є важливим показником діяльності Київської політехніки, зокрема її наукової складової та публікаційної активності вчених університету. Науковці та викладачі НТУУ "КПІ" станом на 22.12.14 р. опублікували в джерелах, що входять до наукометричної бази даних Scopus, 4691 статтю (2,8% публікацій України), зокрема у 2014 р. 361 працю (4,52% українських праць). Роботи вчених НТУУ "КПІ" були сумарно процитовані 8598 разів (у 2014 р. – 1044 рази). Послідовно збільшується відсоток праць, опублікованих разом із зарубіжними співавторами (31,72%). Зараз цей показник для НТУУ "КПІ" є вищим за середній по Україні (28,98%). Але порівняно з іншими університетами України ми поділяємо лише п'яту-шосту позиції за міжнародними показниками цитування праць, представлених у базі Scopus. Серед цих праць немає публікацій багатьох наших професорів. Майже 70% публікацій науковців університету залишаються нецитованими. Тому маємо навчати своїх авторів "своєрідному мистецтву" підвищення наукометричних показників. Наприклад, друкування в індексованих за кордоном виданнях, підготовку публікацій спільно з ученими інших країн, цитування власних робіт у розумних межах (до 30% пристатейного списку), кваліфікований виклад анотацій статей професійною англійською мовою тощо.

  Будемо працювати над розширенням присутності всіх наукових видань НТУУ "КПІ" у відповідних вітчизняних і закордонних базах даних, для чого потрібно перейти на видавничу платформу світового відкритого доступу Open Access Journals. 

 – Поінформуйте також про розвиток наукового середовища НТУУ "КПІ". 

– Свій внесок у розвиток наукового середовища університету формують науково-технічна бібліотека, НТО "КПІ-Телеком" та Державний політехнічний музей. Фонд НТБ на кінець 2014 р. налічує 2 633 533 прим., з них 1 210 727 – підручники та навчальні посібники. За 2014 р. нові надходження становили: 13 031 прим., 6717 назв. Важливими результатами діяльності бібліотеки стали організація безоплатного доступу до низки реферативних і повнотекстових закордонних інформаційних баз і формування власного електронного ресурсу наукових і освітніх матеріалів університету.

За участі НТО "КПІ-Телеком" завершено модернізацію телекомунікаційних мереж у гуртожитках університету – загальна кількість портів модернізованої мережі у гуртожитках дорівнює 16 590. Тепер усі бажаючі студенти мають можливість отримувати якісні послуги доступу до мережі Інтернет.

Державний політехнічний музей поповнив свої фонди на 1805 одиниць. Серед експонатів натурного показу з'явилася гармата КС-19 розробки випускника КПІ Л.В.Люльєва, на території музею споруджено пам'ятник видатному авіаконструктору, випускнику КПІ 1925 року К.О.Калініну. Проведено 4 наукові читання з циклу "Видатні конструктори України" та інші науково-історичні заходи.

Для подальшого розвитку наукового середовища університету потрібно модернізувати матеріально-технічну, науково-інформаційну та лабораторну бази; здійснити заходи по збільшенню власних інформаційних ресурсів НТБ та впровадженню нових модулів автоматизованої бібліотечної системи з розширенням сервісів веб-послуг. Будемо й надалі розширювати діяльність ДПМ як осередку з історії науки і техніки, науково-просвітницької діяльності і науково-технічної професійної орієнтації молоді.

– І на завершення назвіть, будь ласка, найбільш вагомі здобутки науковців КПІ за минулий рік.

– Відповім тезисно, їх принаймні шість.

1. Завершення комплексної науково-технічної розробки за участю фахівців ТЕФ, ФЕЛ, РТФ, ІТС, ФЕА, які створили перший український університетський наносупутник "PolyITAN-1". Створення подібних мініатюрних супутників серії CubeSat, за версією американського журналу "Science", входить до десяти найбільш визначних світових наукових відкриттів і науково-технічних досягнень 2014 р.

2. Підсумки третього конкурсу інноваційних проектів "Sikorsky Challenge", які засвідчили фінансову підтримку 14 проектів-переможців на суму 23,4 млн грн для створення відповідних стартапів, що є ілюстрацією формування в Київській політехніці інноваційного середовища нового для України типу, в якому організація виконання і впровадження інноваційних проектів здійснюється на засадах світового досвіду поєднання інтересів і гармонійної взаємодії освіти, науки, виробництва, бізнесу.

3. Наші науковці – професор Андрій Фокін і доцент Катерина Бутова – у співпраці з колегами з Німеччини, США та Бельгії вперше у світі створили мономолекулярні вуглеводневі діоди з геометричними розмірами близько 1 нм, що має дати можливість на порядок зменшити розміри пристроїв з використанням нових діодів. Результати цієї роботи опубліковані в провідному міжнародному науковому журналі Nature Communications.

4. Науковці КПІ професійно включились у створення низки технічних пристроїв, технологій і матеріалів, необхідних в умовах дії АТО. Міністерством оборони України, ДК "Укроборонпром" і Державною прикордонною службою України підтримані розробки безпілотних літаків, захищених систем зв'язку, армованих надміцних матеріалів для бронежилетів, протикумулятивних екранів і технологій підвищення ресурсу деталей бронетехніки мобільних систем, водоочищення в умовах надзвичайних ситуацій тощо.

5. Активізувалася робота молодих науковців університету. Вони об'єдналися в Раду молодих учених НТУУ "КПІ", що почала функціонувати з метою всебічного сприяння науковій, інноваційній, винахідницькій та іншій творчій діяльності. 

6. У 2014 р. Державними преміями в галузі науки і техніки відзначено чотири роботи, виконані та впроваджені за участю 9 наших учених. Преміями Президента України для молодих учених відзначено дві роботи – лауреатами стали троє науковців. Премією Кабінету Міністрів України відзначено двох науковців. Таким чином, у 2014 р. лауреатами премій на державному рівні стали 14 науковців університету.

Зазначені ключові здобутки науки є рекордними за кількістю і якістю – вони отримані у важких умовах упродовж одного року, символізуючи наш університет як своєрідний острів науки та інновацій в бурхливому морі хаосу. Принагідно зазначимо, що досягнуті здобутки отримані нами в рік 80-річчя з часу організації в нашому навчальному закладі науково-дослідного сектору, який пізніше отримав сучасну назву – науково-дослідна частина.

І насамкінець хочу подякувати усім науковцям і організаторам наукової та інноваційної діяльності в нашому університеті за багаторічну якісну, результативну, визнану державою наукову працю.

Спілкувалася Н.Вдовенко

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій