Ви є тут

Розбудова міжнародної діяльності дослідницького університету [2008]

Розбудова міжнародної діяльності дослідницького університету

У моделі дослідницького університету міжнародна діяльність виступає природним компонентом усіх напрямів та робить внесок до бюджету університету. Нині в НТУУ “КПІ” діє 10-річна Програма розбудови міжнародної діяльності університету як дослідницького на період до 2017 року. В ній визначено головне і координуюче завдання департаменту міжнародного співробітництва (ДМС) – забезпечувати взаємодію і розвивати відносини Київської політехніки із зовнішнім світом за всіма напрямами, щоб забезпечити – в певній перспективі – вихід НТУУ “КПІ” за основними кількісними і якісними параметрами на рівень провідних університетів світу.

Про діяльність ДМС НТУУ “КПІ” розмовляємо з проректором з міжнародних зв'язків чл.-кор. НАН України С.І.Сидоренком.

– Сергію Івановичу, окресліть, будь ласка, напрями діяльності департаменту міжнародного співробітництва нашого університету.

– Торік міжнародна діяльність в університеті була конкретизована за напрямами роботи відповідно до функцій усіх департаментів та передбачала взаємодію ДМС з ними. З департаментом навчальної роботи ДМС співпрацював щодо інтеграції до європейського освітнього простору, інституціональних проектів реформування університету, програм подвійного диплома, створення спільних з міжнародними організаціями освітніх структур. З департаментом навчально-виховної роботи – щодо посилення академічної мобільності, сприяння виходу на міжнародні ринки освітніх послуг, підтримки міжнародного співробітництва студентських та профспілкових організацій. З департаментом АГР та СР – щодо забезпечення дипломатичної підтримки питань, пов'язаних із будівництвом Українсько-японського центру; технічним переоснащенням Центру культури і мистецтв (за грантом уряду Японії); будівництвом Українсько-корейського освітнього ІТ центру (за проектом уряду Кореї) та НТУУ “КПІ” тощо. З департаментом науки та інноватики – щодо виходу на міжнародні ринки науково-технічних послуг; міжнародного трансферу технологій, створення спільних з міжнародними організаціями структур науково-технічного спрямування; співпраці з міжнародними організаціями: ЮНІДО, ВОІВ, 7РП ЄС та ін.; міжуніверситетського науково-технічного співробітництва; міжнародних проектів університетського рівня: “Сталий розвиток”, “Програма ЮНІДО з більш чистих виробництв”, “UKRBRIDGE” та ін.

– Укладення будь-яких міжнародних угод передбачає попередні консультації та зустрічі з представниками різних громадських чи урядових організацій. Як нині формує “міжнародні коридори” НТУУ “КПІ”?

– Міжнародна діяльність університету в 2008 році охоплювала всі частини світу, крім Австралії, і в цілому характеризувалася подальшим посиленням активності на всіх рівнях. Ми провели важливі зустрічі та переговори зі: спеціальним представником Гендиректора ЮНЕСКО п. Ватару Івамото; координатором ЮНІДО пані Санчес; міністром торгівлі США п. Карлосом Гутієрресом; відомим державним діячем, мером Нью-Йорка в 1993–2001 рр. Рудольфом Джуліані; президентом Румунії в 1996–2000 рр. професором Емілем Константинеску; спеціальним представником президента Румунії проф. Мірче Мікле та державним секретарем Міносвіти Румунії п. Ремусом Прокопіє; головою Комісії Сейму Польщі з питань освіти, науки і молоді п. А.Смірновим; із Надзвичайними і Повноважними Послами в Україні багатьох держав. Хотів би підкреслити, що все це робилося для формування сприятливих для факультетів і кафедр можливостей розширити або розпочати активну міжнародну діяльність за найважливішими та проривними напрямами.

Приміром, за сприяння Посольства Кореї розпочато створення освітнього центру інформаційних технологій та прийнято рішення про будівництво корпусу для нього, стартував проект щодо створення центру із фірмою “SAMSUNG”, як результат активних дій спільно з департаментом соціального розвитку – має вступити в завершальну фазу будівництво Українсько-японського центру.

– Зовнішні зв'язки нашого університету завжди вирізнялися багатовекторністю за змістом та географічною направленістю. Розкажіть, будь ласка, про основні вектори співпраці (географічні).

– Європейська інтеграція. Стартували програми подвійної магістратури і аспірантури з провідним вищим технічним навчальним закладом Франції – Еколь Політекнік, подвійного диплома в галузі хімії з університетом м. Ле Ман, подвійного диплома – з Дрезденським ТУ. За допомоги нашого партнера – Талліннського університету технологій – на якісно новий рівень європейського співробітництва виходить співпраця з університетами Швеції.

Динамічно розвиваються наші зв'язки з освітньо-науковою сферою Польщі. У 2008 р. спільно з Польською освітянською фундацією “PERSPEKTYWY” створено і розпочато діяльність Українсько-польського центру. Прийнято рішення про заснування Фонду сприяння академічній мобільності студентів і викладачів Варшавської та Київської політехнік. Розпочато реальну співпрацю між студентськими і профспілковими організаціями двох наших університетів.

Розвиваються зв'язки із науково-освітніми сферами Німеччини, Румунії, Фінляндії, Словаччини та інших європейських країн. Формується концепція створення в структурі КПІ Українсько-британського, Українсько-румунського, Українсько-словацького центрів за прикладом діючих Українсько-японського та Українсько-польського центрів.

Співпраця з університетами країн Причорномор'я в рамках BSUN. Європейський Союз, намагаючись посилити реальний вплив на країни Причорномор'я, прийняв спеціальну програму “Синергія Причорноморського регіону – нова регіональна ініціатива зі співробітництва”, яка передбачає для регіону проблематику з: відновлюваної енергетики; посилення транзитного потенціалу; збереження навколишнього середовища; посилення мереж дослідницьких і навчальних закладів. Наш університет здійснював кроки, щоб зайняти гідне місце у виконанні цієї масштабної програми. Хотів би у зв'язку із цим відзначити проект “Мережа ЄС у сфері енергетики та зміни клімату” Інституту енергозбереження та енергоменеджменту.

Розпочавши на “Форумі вищої освіти” країн Причорномор'я головування в BSUN, наш університет запропонував як пріоритетну проблему посилення впливу університетів на формування політики сталого розвитку для країн Причорномор'я. “Форум” прийняв “Декларацію ректорів університетів BSUN”, в якій проблематика зі сталого розвитку і освіта в цій галузі визначаються як пріоритетні для BSUN. Цей документ, ставши відомим у світі як “Київська декларація”, після розгляду на Парламентській Асамблеї Чорноморського економічного співробітництва в Афінах, направлено до всіх світових і європейських міжнародних організацій і до урядів 12 країн регіону.

У КПІ вже виконуються відповідні проекти за методологією сталого розвитку для Причорноморського регіонального співробітництва, зокрема, розпочато навчання за Магістерською програмою зі сталого розвитку. Почав діяти Український світовий центр даних “Геоінформатика і сталий розвиток”, засновано Центрально-Східно-Європейський інститут сталого розвитку, сформовано Консорціум університетів і наукових центрів України, Росії, Польщі, Білорусі для наукової і навчальної діяльності в цій галузі, до якого передбачається залучити університети Німеччини, США та Японії.

Нові важливі кроки здійснено у співпраці з освітньо-науковою сферою Російської Федерації. Посилилось співробітництво вчених України та Росії у сфері геоінформатики, плани розвитку якого схвалили Президія НАН України та Президія РАН. За участю Світових центрів даних Росії та України організовано Східно-Європейський регіональний кластер Світової системи даних – важливий крок до єдиного інформаційного простору даних для наукових досліджень.

У звітному році активізувалася і співпраця зі США. Важливою подією стало відкриття на ХТФ Навчально-науково-демонстраційного центру сучасних технологій компанії Dow Chemical. Знайомлячись з діяльністю щойно відкритого в КПІ першого в СНД Інституту підприємництва компанії CISCO, міністр торгівлі США п. Карлос М.Гутієррес підкреслив: “Я був радий мати можливість побачити ваші досягнення у співпраці з американським бізнесом за кордоном”.

– Що нового можна сказати про співпрацю НТУУ “КПІ” з міжнародними організаціями?

– Важливим механізмом розширення міжнародного співробітництва та формування позитивного іміджу КПІ у світі є участь у роботі світових і регіональних міжнародних освітянських та наукових організацій. НТУУ “КПІ” є членом багатьох міжнародних об'єднань університетів. Вже склалися певні традиції в нашій співпраці з ПРООН, ЮНЕСКО, ЮНІДО, ВОіВ, BSUN, Українською Радою Миру, CODATA, ICSU – Міжнародною радою з науки.

У жовтні 2008 р. спільно з CODATA – Міждисциплінарним комітетом з баз даних для науки та технологій Міжнародної ради з науки ICSU – було проведено конференцію “Наукова інформація для суспільства – від сьогодення у майбутнє”. Вперше конференцію такого рівня було доручено провести країні пострадянського простору, що стало випробуванням для КПІ, бо конференцій такого масштабу в нашому університеті ще не організовували. У роботі конференції взяли участь понад 400 науковців з 32 країн світу. Особливістю – порівняно з попередніми конференціями CODATA – стала тема передачі досвіду діючого покоління науковців молодій генерації вчених.

Близько 200 студентів КПІ у складі студентських сервісних загонів набули цінного досвіду організації й проведення міжнародних конференцій; таку практику залучення молоді до практичного менеджменту міжнародних заходів будемо всіляко підтримувати і в майбутніх заходах. Ми показали НТУУ “КПІ” всьому світу, що буде сприяти виходу наших учених на нові наукові й освітні обрії та ринки. Важливим результатом стало запрошення України, нашого університету до участі в керівних органах CODATA та ICSU.

Також хотів би особливо відзначити, що наша співпраця зі світовими й регіональними міжнародними організаціями все більше спирається на мережу центрів, створених у структурі КПІ спільно з цими організаціями.

Торік було розпочато роботу 11 таких спільних структур; серед них Українсько-німецький центр; Національний офіс BSUN в Україні; Академія підприємництва CISCO; Інформаційний центр Естонії та Талліннського технологічного університету. Як результат TEMPUS-проекту департаменту навчальної роботи “Подолання розриву між університетом та промисловістю” – створено Центр трансферу технологій та менеджменту знань. І практику створення спільних структур ми будемо розширювати в 2009 році як важливу якісну складову дослідницького університету.

– Охарактеризуйте, будь ласка, міжнародну діяльність факультетів, інститутів (комплексів) університету.

– Серед нових характеристик міжнародної діяльності університету у 2008 році – посилення конкурентних засад при здійсненні міжнародної діяльності через введення простої і зрозумілої метрики цієї діяльності: питомих інтегральних показників міжнародної діяльності підрозділів. Слід зауважити, що ці дані попередні, їх можна буде уточнити до зборів трудового колективу у квітні. При їх розробленні враховувався також “світовий досвід”, тобто усереднені кількісні параметри ряду університетів дослідницького типу (Стенфордського та Массачусетського інституту технологій в США, Кембриджу і Оксфорду у Великій Британії, Токійського університету та ряду інших). Найкращі показники з міжнародної діяльності мають факультети: ФАКС, ХТФ, ФЕЛ, ФПМ, ФТІ, ММІ, ФБТ, ІПСА, ФЕА, ІФФ, ФМФ.

– Ви назвали багато цікавих подій і фактів у діяльності університету за минулий рік. А які основні проблеми і завдання стоять перд ДМС? Які шляхи їх вирішення?

– У розбудові міжнародної діяльності НТУУ “КПІ” у нас є багато проблем і резервів. Це й академічна мобільність (вона ще не на європейському рівні), і відсутність англомовних сайтів, і слабкі маркетингові дослідження (які навчальні програми КПІ затребувані на міжнародних ринках освітніх послуг, що цікавить світ тощо). Необхідно й надалі посилювати роль міжнародної складової в діяльності всіх департаментів і їх взаємодію з ДМС. Потребує вдосконалення організаційна структура ДМС. Треба формувати атмосферу зацікавленості в міжнародній діяльності, сприяти зануренню студентської молоді в різноманітні її форми, закріпити практику студентських сервісних загонів при організації й проведенні міжнародних заходів.

Серед проблем, на які особливо хотілося б звернути увагу, – недостатня психологічна готовність факультетів, кафедр, їх керівників до активної міжнародної діяльності. І – як результат – не використовуються величезні можливості підрозділів щодо міжнародної співпраці. Усього таких кафедр, у яких індекси міжнародної діяльності складають всього десяті долі відсотка, – близько двох десятків.

Турбує відсутність традицій підготовки менеджерів з міжнародної діяльності та все ще слабка “управлінська вертикаль” за цим напрямом. Дефіцит кваліфікованих управлінських ланок призводить до того, що немає фахівців, здатних реалізовувати все те, що нашому університету вже запропоновано до спільної – із зарубіжними партнерами – діяльності. І від цього ми багато втрачаємо.

ДМС намагається розвинути традиції підготовки менеджерів з міжнародної діяльності саме в КПІ. Наприклад, ми виконали проект за кошти ЮНЕСКО “Технічна і методична підтримка навчальної програми з менеджменту міжнародної сфери”, сформували навчальний план, запросили лек-

торів, підготували лекційні курси та в 2006-му здійснили перший випуск слухачів. Але підрозділи не делегують своїх співробітників на підвищення кваліфікації за цим напрямком, хоча вартість навчання мінімальна.

Нам потрібно розпочати підготовку менеджерів міжнародних проектів. На постійній основі готувати такі кадри. Започаткувати магістерську підготовку з менеджменту проектів.

Похідними від зазначених проблем є наші недостатні ще результати саме по кількості й обсягах міжнародних проектів, у т.ч. – по 7 РП ЄС. Якщо Варшавська політехніка має 87 проектів в 7 РП, ССТУ (Туреччина) – 95, Талліннський університет технологій – 38, то КПІ – один!

Для більшої наочності тези про нашу слабкість – поки що! – в міжнародно-проектній діяльності дозвольте навести такі порівняльні дані. Від контрактних студентів – громадян України університет у 2008 р. отримав 76,5 млн грн, від науково-технічних госпдоговорів – 30,9 млн грн, а лише від основних міжнародних проектів – 14 млн грн.

Але ми можемо отримувати в десятки разів більше завдяки потенціалу мережі вже діючих спільних з міжнародними організаціями центрів у структурі КПІ. Наприклад, подана через УЯЦ нова заявка на грант для КПІ від уряду Японії передбачає 5 млн дол.; грант уряду Кореї на створення в КПІ центру ІТ – 3 млн дол.; типові середньотривалі проекти 7РП ЄС 2-5 млн евро. І це все – реалії сьогоднішнього дня.

За міжнародним досвідом, університети дослідницького типу до структури бюджету залучають не менше 15% коштів завдяки міжнародним проектам і контрактам. Це є орієнтиром і для нас.

Основних причин нашого відставання три: немає достатнього досвіду; недостатнє знання фахової англійської термінології; у нас ще не створені, як і в цілому в Україні, науково-організаційні структури 7 РП, участь у яких для наших учених автоматично забезпечувала б їм запрошення на міжнародні наради, входження до груп так званих “decision makers” тощо, де не тільки формуються плани і рішення, але й повсякденно набувається практичний досвід. Отже, розширення участі в міжнародних проектах – нагальна потреба і завдання 2009 року.

– І кілька слів на завершення розповіді.

– На завершення хотілося б зазначити, що за результатами рейтингу “ТОП-200”, який у цьому році вдруге проведений нашою кафедрою ЮНЕСКО за завданням ЮНЕСКО-CEPES, наш університет за розділом “Міжнародна діяльність” помітно випереджає інші провідні університети України.

А ще хотів би подякувати всім, хто в 2008 році активно працював для розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження НТУУ “КПІ” й нашої держави у світі.

Спілкувалася Н.Вдовенко

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій