Ви є тут

Круглий стіл, присвячений 57-й річниці польоту Ю.О.Гагаріна в космос та 50-річчю його трагічної загибелі

2018.04.12 Круглий стіл, присвячений 57-й річниці польоту Ю.О.Гагаріна в космос та 50-річчю його трагічної загибелі

12 квітня людство відзначає Всесвітній день авіації і космонавтики та Міжнародний день польоту людини в космос. У нашій країні на нього припадає ще й День працівників ракетно-космічної галузі України. З огляду на те, що багато співробітників, випускників і студентів КПІ імені Ігоря Сікорського безпосередньо пов’язані з цією галуззю – дехто впродовж усього трудового життя, а хтось завдяки участі у відповідних проектах – у цей день в університеті завжди проводяться цікаві заходи та акції. Не став винятком і рік нинішній.

Одним із головних заходів відзначення в університеті Всесвітнього дня авіації і космонавтики став Круглий стіл у Державному політехнічному музеї КПІ, присвячений 57-й річниці польоту Ю.О.Гагаріна в космос та 50-річчю трагічної загибелі Ю.О.Гагаріна та В.С.Серьогіна.

Участь у засіданні Круглого столу взяли проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського, академік НАН України Михайло Ільченко, радник Голови Державного космічного агентства України Едуард Кузнецов, завідувач кафедри аерокосмічних систем управління Національного авіаційного університету ветеран космічної галузі України професор Валерій Азарсков, проректор з наукової роботи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, почесний працівник космічної галузі України, професор Олег Машков, військовий льотчик, випускник Академії ВПС ім. Ю.О. Гагаріна, полковник у відставці Микола Сергєєв, ветеран космодрому Капустин Яр, заслужений випробувач космічної техніки Олег Прусс, голова Міжрегіональної спілки ветеранів Ракетних військ стратегічного призначення України генерал Микола Філатов, завідувач відділу авіації і космонавтики ім. Ігоря Сікорського Державного політехнічного музею, ветеран космодрому Байконур Олександр Болтенко, ветерани космодромів Байконур, Капустин Яр, Плесецьк та інші. А також, звісно, викладачі і студенти КПІ, учні ліцею КПІ, учні середньої школи № 36 ім. С.П. Корольова.

Засідання розпочалося з виступу Валерія Азарскова «Юрій Олексійович Гагарін – перший космонавт планети Земля». Він розповів про те, хто і як відбирав льотчиків до загону космонавтів, про їх тренування, про обставини запуску на орбіту першого космонавта. Для молодшої частини аудиторії багато з того, що вони почули, було новиною, а для ветеранів космічної галузі – нагадуванням про перші кроки людини у космосі та про їхню молодість.

Олег Машков розповів про те, як сприйняло людство звістку про початок підкорення Всесвіту, як вшановувало Юрія Гагаріна, про його життя після польоту і діяльність на посаді керівника загону космонавтів. Він також торкнувся офіційної версії загибелі першого космонавта Землі, побудованій на висновках урядової комісії з розслідування обставин катастрофи літака МіГ-15УТІ, внаслідок якої 27 березня 1968 року загинули Герої Радянського Союзу льотчик-космонавт Юрій Гагарін і льотчик-випробувач Володимир Сєрьогін.

Значно доповнив другу частину його розповіді Микола Сергєєв – він нагадав про інші найпоширеніші версії загибелі Ю.О.Гагаріна і В.С. Сєрьогіна (їх і до сьогодні циркулює багато, в тому числі й доволі екзотичні, наприклад, що перший космонавт буцімто загинув під час обльоту на космічному апараті Місяця за два тижні до офіційно оголошеної дати його смерті, або навіть, що Гагарін не загинув, а був викрадений інопланетянами) і виклав свою. Зауважимо, що спілкування з Миколою Сергєєвим відбувалося за допомогою скайпу, оскільки нині він живе в США. Отже він нагадав, що 29 томів, де зібрані матеріали роботи урядової комісії, яка вивчала причини падіння начально-тренувального винищувача МіГ-15, досі не оприлюднені. Понад те, що багато авіаційних фахівців вважали і вважають, що комісія навмисно приховувала правду. Тож полковник Сергєєв доповів про свої висновки, яких він як льотчик з величезним досвідом дійшов після спілкування з багатьма свідками трагедії, товаришами по службі й підлеглими Серьогіна та Гагаріна і вивчення відповідних матеріалів. Якщо коротко, то вона зводиться до численних порушень під час підготовки цього польоту: літак був обладнаний для виконання зовсім інших задач, пілоти не мали даних про погоду в квадраті, де повинні були виконувати навчальне завдання (скажімо, висота хмарності була значно нижчою, ніж напередодні, що, врешті-решт, зіграло рокову роль) тощо. Через те, що погода була дуже поганою, вже за 5 хвилин після початку польоту екіпаж запросив дозволу на повернення. Крутий розворот проводився в умовах щільної хмарності, льотчики не бачили земної поверхні, літак, швидше за все, зірвався в круту спіраль, а коли виринув з хмар, було вже пізно – йому просто не вистачило висоти для виходу з піке…

Не з усіма висновками Миколи Сергєєва погодився Олег Прусс, який теж багато років збирає матеріали та свідчення про загибель Юрія Гагаріна та Володимира Серьогіна. Він вказав на деякі речі, які не піддаються логічному поясненню, якщо виходити з існуючих гіпотез. Отож повної правди про причини і справжні обставини тієї катастрофи людство ще не знає.

На засіданні Круглого столу виступили також Микола Філатов і Едуард Кузнецов. Вони поздоровили його учасників з Днем авіації і космонавтики та Днем працівників ракетно-космічної галузі України. Едуард Кузецов, крім того, повідомив про ініціативу, з якою виступили Державне космічне агентство України (ДКАУ) та низка інших організацій, про перейменування вулиці Московської (на ній ДКАУ розташовано) на честь першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка.

Насамкінець, учасники Круглого столу зробили спільну фотографію на пам’ять.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій