Ви є тут

Семінар з проблем дистанційного зондування Землі [додано відеозапис події]


2014.12.03 Семінар з проблем дистанційного зондування Землі

2 грудня в НТУУ «КПІ» відбувся семінар з проблем дистанційного зондування Землі, Присвячено його було сучасним способам і перспективам проведення моніторингу Землі з космосу, тобто забезпечення постійного отримання від супутників комплексу даних щодо стану її природних ресурсів, землекористування, метеорологічної ситуації в окремих регіонах та іншого.

Відкриваючи семінар, ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський зауважив, що можливість обмінятися баченням перспектив розвитку космічних досліджень, зокрема і в області дистанційного зондування Землі є для його учасників надзвичайно корисною, особливо в контексті визначення ролі у цьому процесі університетів.

Діяльність із дистанційного зондування Землі здійснюється задля блага і в інтересах усіх країн нашої планети, незалежно від їх економічного, соціального та науково-технічного розвитку. Тож проблеми, що обговорювалися на семінарі, перебувають у полі зору урядів багатьох держав, відтак і вирішуються спільно. Зокрема, активно над цим працюють країни Євросоюзу. Головною структурою, яка забезпечує організацію співпраці науковців у рамках європейських дослідницьких програм є Спільний дослідницький центр JRC (Joint Research Center), до складу якого входять сім різнопрофільних науково-дослідних інститутів, розташованих e п’яти різних європейських країнах. Мета їх діяльності – сприяти і надавати наукову підтримку діяльності Євросоюзу та Єврокомісії. Звісно, використовують вони у своїх дослідженнях і методи космічного моніторингу земної поверхні. Понад те, працюють у цьому напрямі європейські дослідники дуже активно.

Саме тому з великою цікавістю учасники семінару поставилися до виступу представника JRC Гвідо Лемойна. Він є керівником одного з європейських проектів, який носить назву MARS (Monitoring Agriculture with Remote Sensing). Метою цього проекту є здійснення моніторингу сільськогосподарської діяльності за допомогою дистанційного зондування. Цю роботу започатковано 25 років тому і вона є важливим джерелом доступної для всіх інформації, неоцінимої у сфері управління загальною агрополітикою і вкрай потрібної для забезпечення продовольчої безпеки усього світу. Вона дозволяє прогнозувати майбутні врожаї, відстежувати ефективність використання грунтів сільськогосподарського призначення та багато іншого. На цю роботу Єврокомісія щорічно витрачає приблизно 8 мільйонів євро. Інформація, отримана з космосу, є підґрунтям для створення електронних цифрових карт сільськогосподарської діяльності країн, вирощування сільгоспкультур, урожайності та іншого. Такі карти складає кожна країна Євросоюзу. Їх наявність, до речі, є однією з умов щодо набуття країною членства в ЄС.

За словами Гвідо Лемойна, проект MARS – це складова частина програми Європейської космічної асоціації Copernicus. Потужним інструментом її реалізації став новий європейський супутник, обладнаний апаратурою для радарного сканування Землі Sentinel-1A, що був запущений у космос у квітні цього року. Власне, це лише перший супутник програми моніторингу навколишнього середовища Copernicus, яка розрахована більш як на десять років. Наступного року планується вивести на орбіту Sentinel-1В, потім будуть два супутники з оптико-електронною апаратурою Sentinel-2 (А і В), потім – ще два з оптико-електронною та радарною апаратурою Sentinel-3 і наостанок – Sentinel-4 та Sentinel-5, призначені, насамперед, для спостереження за станом атмосфери. Усі ці супутники забезпечуватимуть постійне регулярне надходження різноманітних даних, необхідних для захисту навколишнього середовища та задоволення інших потреб в інформації для забезпечення сталого розвитку. Кожен новий супутник цієї серії надаватиме все більші обсяги такої інформації – від теперішніх 1 Тбайт/день, до 4 Тбайт/день. При цьому є змога досліджувати як цілі країни, так і наперед визначені їх зони. Такі дані планується отримувати до 2025 року. Але на цьому програма космічного моніторингу Землі не завершиться: вже тепер проводяться роботи над створенням супутників наступного покоління.

Відповідаючи на запитання учасників семінару, Гвідо Лемойн серед іншого повідомив, що з 2015 року до числа територій, які охоплюватимуться дистанційним зондуванням з європейських супутників, входитиме і Україна.

Про залучення українських наукових колективів у міжнародні космічні проекти і програми, результати цієї співпраці, а також про подібність цієї діяльності до програм, якими займається Гвідо Лемойн, розповіла заступник директора Інституту космічних досліджень НАН України – ДКА України професор КПІ Наталія Куссуль. Важливим напрямом активності українських дослідників є також розробка наземних технологій обробки даних, які отримуються з супутників. Вона також зауважила, що серйозний крок у розвитку космічних досліджень зробили й фахівці НТУУ «КПІ», які створили і запустили на орбіту перший український наносупутник. Причому з огляду на те, що нині, за її словами, європейські колеги сконцентрувалося на супутниках середньої розрізненності (приблизно у тридцять метрів), і випустили з виду наносупутники з їх високою розрізненністю та значними можливостями, співпраця в цьому сегменті могла б бути дуже цікавою. Закінчила вона свій виступ словами: «Мені здається, що та тематика, яка представлена Гвідо Лемойном, дуже добре відповідає тому, що робиться у нас тут… Платформу наносупутника фахівцями КПІ вже створено, і якщо ми в PolyІTAN-3, або PolyІTAN-4 закладемо можливості дистанційного зондування Землі, то матимемо можливість мобільної зйомки земної поверхні і розробки сервісу високої розрізненності від одного до п’яти метрів, яка сьогодні відсутня в проектах Єврокомісії».

Певним продовженням її виступу стала доповідь керівника відділу супутникового моніторингу Державного космічного агентства України Сергія Янчевського про діяльність агентства у сфері дистанційного зондування Землі. Він розповів про реалізацію подібних до європейських програм за допомогою супутникової системи спостереження Землі "Січ" на основі послідовного створення космічних систем оптико-електронного спостереження середньої розрізненності (проекти "Січ-2" та "Січ-2М"), отримані під час моніторингів результати та їх використання, а також про перспективні роботи вітчизняних фахівців у цьому напрямі.

Однією з базових в українській космічній галузі організацій є НТУУ «КПІ», свідченням чого є й цьогорічний запуск у космос першого вітчизняного наносупутника PolyІTAN-1. Розробка його проводилася в рамках космічної програми університету. Про її цілі, завдання, науково-технічні засади та орієнтири розповів проректор КПІ з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко. Програма реалізується по п’яти напрямах: перший – розробка в найближчі п’ять років серії п’яти наносупутників; другий – забезпечення участі університету в створенні міжуніверситетського мікросупутника, який розробляється трьома вишами-партнерами – КПІ, Харківським аерокосмічним університетом і Дніпропетровським національним університетом; третій – розробка та реалізація проектів супутникових телекомунікацій; четвертий – участь у всеукраїнському консорціумі з орбітального сервісного обслуговування і п’ятий – це, як і раніше, виконання конкретних замовлень вітчизняних та іноземних компаній у сфері космічних досліджень.

Насамкінець учасники семінару, а серед них були науковці, викладачі та аспіранти КПІ, які працюють за космічною тематикою, обмінялися думками щодо налагодження тіснішої співпраці з відповідними науково-дослідними європейськими структурами.

Підсумок засідання підвів проектор університету з міжнародних зв’язків член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко. Він наголосив, що вже визріла необхідність організації масштабної міжнародної конференції з космічної тематики і що майданчиком для її проведення міг би стати Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» з його довголітніми традиціями в галузі космічних досліджень, досвідом організації подібних міжнародних наукових заходів і розвиненою інфраструктурою, яка для цього необхідна.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій