Ви є тут

Олександру Сергійовичу Болтенку – 75!


Олександр Сергійович Болтенко у Відділі історії авіації і космонавтики Державного політехнічного музею

5 грудня 2017 року виповнилося 75 років Олександру Сергійовичу Болтенку – завідувачу Відділу історії авіації і космонавтики Державного політехнічного музею при КПІ ім. Ігоря Сікорського, підполковнику у відставці, голові Центральної ради ветеранів космодрому Байконур України.

У 1964 році, після закінчення Казанського артилерійського технічного училища О.С.Болтенко був направлений на космодром Байконур, де прослужив 20 років. Спершу він обслуговував пускове устаткування і брав участь у підготовці та пуску ракет С.П.Корольова Р-9. У 1969 р. його призначили начальником розрахунку ракетних двигунів корекції та гальмування автоматичних міжпланетних станцій (АМС). О.С.Болтенко готував до польоту, зокрема, АМС "Луна-16", яка доставила на Землю 101 г місячного ґрунту, АМС "Луна-17", яка висадила на Місяць самохідний апарат "Луноход-1". Потім, на дільниці монтажу АМС, готував до польоту АМС "Марс-2, -3", "Венера-5, -6, -7". За ці роботи отримав почесне звання "Заслужений випробувач Байконура".

Коли програма запуску АМС закінчилася, О.С.Болтенка призначили командиром експлуатаційно-технічної роти, у якій було 120 солдатів та 4 офіцери. Всі системи життєзабезпечення військових частин і стартових споруд Байконура (котельні, водогін, опалення, теплотраса, електрооснащення і т.д.), розташовані на великій території, обслуговували бійці його роти. Перед призначенням О.С.Болтенка командиром рота була проблемною з точки зору дисципліни, але через три роки стала відмінною. Можливо це і стало однією з причин призначення О.С. Болтенка начальником Комплексу передстартової підготовки космонавтів Байконура, куди екіпажі прибувають за два тижні до відльоту в космос та повертаються після повернення з орбіти для проходження реадаптації організму до земних умов.

З 1976 по 1984 рр. Олександр Сергійович брав безпосередню  участь у підготовці до польоту екіпажів 29-ти пілотованих космічних кораблів – від "Союз-21" по "Союз-40" та від "Союз Т-3" по "Союз Т-11". Серед цих екіпажів були і 11 міжнародних, до яких входили представники Чехословаччини, Болгарії, Польщі, Німеччини, Угорщини, Франції, В'єтнаму, Куби, Монголії, Румунії, Індії.

У 1984 році О.С.Болтенко був переведений в Київський військовий округ на посаду командира кадру танкового полку. Відразу ж після прибуття до Києва Олександр Сергійович взяв активну участь у створенні Федерації космонавтики України, був обраний членом бюро організації. Він багато років працював у Федерації, був активним членом Ради ветеранів космодрому Байконур. У 2002 році його обрали головою Київської ради ветеранів космодрому Байконур, у 2005 р. – головою Київської об'єднаної ради ветеранів космодромів Байконур, Капустин Яр, Плесецьк, одним з ініціаторів створення якої він був.

Однією з найбільших справ ветеранів космодрому Байконур було створення в Києві Музею історії космонавтики, на відкритті якого 27 квітня 1991 р. були присутні льотчики-космонавти СРСР, двічі Герой Радянського Союзу П.Р.Попович, Герой Радянського Союзу В.М.Жолобов, ветерани космонавтики і небайдужі до історії підкорення Всесвіту громадяни м. Києва. Але у 2001 р. музей "виселили" з приміщення, і Рада ветеранів Байконура на чолі з О.С. Болтенком доклали багато зусиль для збереження музею, його унікальних експонатів.

Тепер вони розміщені в Державному політехнічному музеї при КПІ ім. Ігоря Сікорського, де 14 травня 2008 року відбулося відкриття Відділу історії авіації і космонавтики.

Завдяки давнім знайомствам Олександра Сергійовича з космонавтами, в нашому університеті побували відомі льотчики-космонавти, двічі Герої Радянського Союзу О.А. Леонов, який першим у світі вийшов у відкритий космічний простір, Г.М.Гречко, В.О.Джанібеков, С.Є.Савицька. В музеї регулярно проводяться наукові читання, круглі столи, присвячені пам'ятним датам в історії космонавтики та ракетної техніки.

Свій ювілей Олександр Сергійович зустрічає сповнений сил, енергії та нових планів на майбутнє.

Колектив ДПМ при КПІ ім. Ігоря Сікорського бажає Олександру Сергійовичу залишатися у строю стільки, скільки він забажає. А ще – міцного здоров'я, оптимізму і реалізації задуманого, а також нових і нових звершень на своєму цікавому життєвому шляху!

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій