Ви є тут

Некрасов Михайло Макарович. До річниці з дня народження


Фото. Некрасов Михайло Макарович

Виповнилося 110 років з дня народження Михайла Макаровича Некрасова – відомого вченого в галузі фізики і техніки діелектриків та напівпровідників, доктора технічних наук, професора, засновника кафедри мікроелектроніки (у 1952 р. вона мала назву «Фізики діелектриків», а потім – «Діелектриків і напівпровідників»).

Сталося так, що рік народження М.М. Некрасова фактично збігся з народженням електроніки як важливого науково-технічного напряму. Справді, перший електронний підсилювач сигналів – вакуумний тріод – було винайдено сто років тому, і ця дата може вважатися початком електроніки. Сто років тому, у 1906 році, за відкриття електронів Дж. Дж. Томсон одержав Нобелівську премію з фізики.

М.М. Некрасов народився 18 листопада 1906 р. у селі Берехово Сумської області. Після закінчення школи він вступив до Воронезького університету, а згодом перевівся до Ленінградського електротехнічного інституту (ЛЕТІ). Після закінчення ЛЕТІ М.М. Некрасова було залишено там в аспірантурі; у 1939 р. він захистив кандидатську дисертацію і продовжував працювати в ЛЕТІ аж до початку Великої Вітчизняної війни. До 1942 р. вчений перебував у блокадному Ленінграді, потім був евакуйований у Кемеровську область, де в роки війни працював на електростанції. По війні працював доцентом Енергетичного інституту в м. Іванові.

У 1952 р. М.М. Некрасова запросили до Київського політехнічного інституту завідувати щойно створеною кафедрою фізики діелектриків. Протягом майже 30 років Михайло Макарович Некрасов успішно керував кафедрою, створив тут науково-технічну базу та підготував великий і висококваліфікований колектив дослідників і викладачів.

У 1972 р. професор М.М. Некрасов захистив докторську дисертацію. Михайло Макарович захоплювався всім незвіданим і був у колективі, як сьогодні кажуть, «генератором нових ідей». Під його керівництвом було захищено близько 50 дисертацій, ним опубліковано понад 300 наукових праць, у тому числі 5 монографій.

М.М. Некрасов заснував науково-технічний збірник «Діелектрики і напівпровідники», який витримав 56 видань і послужив основою науково-технічного журналу «Електроніка і зв’язок», що виходить нині.

Великих успіхів було досягнуто науковцями «кафедри Некрасова» – так її називали в КПІ – у галузі п’єзоелектрики. Зокрема, тут уперше було винайдено п’єзоелектричний двигун і удосконалено п’єзоелектричні трансформатори і фільтри. В галузі сегнетоелектрики було створено новий напрям «діелектрична спектроскопія» і вперше застосовано сегнетоелектрики в діапазоні надвисоких частот.

Безпосередньо М.М. Некрасовим та його учнями було досягнуто великих успіхів у галузі неруйнівних досліджень діелектричних і напівпровідникових приладів. Від початкового захоплення фізикою і технікою діелектриків професор М.М. Некрасов перейшов до дуже плідної роботи у сфері фізики і техніки напівпровідників.

Роботи, розпочаті під його керівництвом, успішно продовжувалися як його співробітниками, так і численними учнями, що нині працюють у різних країнах світу. Деякі реалізовані в даний час за кордоном напрями, приміром, «молекулярна електроніка», були спочатку передбачені і розвивалися М.М. Некрасовим та його учнями.

Усіх, хто вчився у Михайла Макаровича Некрасова і працював під його керівництвом, вражала його незвичайна чуйність до співробітників і студентів, щира людяність і безмежна доброзичливість. Сполучення цих особистих якостей із глибоким і постійним інтересом до науки і навчального процесу, з постійною готовністю обговорювати і підтримувати нові ідеї, видається нам унікальною.

Автор: Співробітники кафедри мікроелектроніки

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій