КПІ ім. Ігоря Сікорського має давні й  сталі зв'язки з науковими й освітніми установами Китайської Народної Республіки. Упродовж своєї історії Київська політехніка підготувала тисячі фахівців для цієї країни – інженерів, керівників виробництв і цілих галузей. Двоє з випускників КПІ навіть стали на батьківщині міністрами. Ці зв'язки нині інтенсивно відновлюються і поглиблюються. Все більше студентів з Китаю приїздять до нас на навчання,  наші дослідники активно співпрацюють з китайськими колегами. Понад те, за словами Надзвичайного і Повноважного Посла України в Китаї Олега Дьоміна, нині саме Національний технічний університет України "Київський полі­технічний інститут імені Ігоря Сікорського" має найбільшу кількість спільних з китайськими освітніми установами і науковими центрами проектів і найміцніші зв'язки, ніж будь-яка інша українська організація. Тож коли виникло питання, де саме в Україні має стояти пам'ятник видатному китайському мислителю, педагогу і політичному діячеві Конфуцію (28 вересня 551 до н.е. – 11 травня 479 до н.е.), сумнівів ні в кого не виникло – саме в КПІ ім. Ігоря Сікорського!

Попри те, що жив Конфуцій у сиву давнину, його ім'я користується величезною повагою в Китаї і в усьому світі. Особливу увагу Конфуцій приділяв питанням виховання досконалої людини, мудреця і її самовдосконалення. В Китаї Конфуція називають "вчителем десяти тисяч поколінь", а його погляди на виховання і освіту залишаються актуальними до сьогодні.  Тож на постаменті пам'ятника, який було відкрито 31 серпня, викарбовано його слова: "Той, хто вчиться, але не мислить – втратить себе, той, хто мислить, але не вчиться – занапастить себе".

Пам'ятник – це дар університету від Посольства Китайської Народної Республіки. Його виготовлено з ініціативи і коштом дипломатич­ного представництва цієї великої держави і  встановлено на площі Знань обличчям до корпусу № 7, де працюють більшість кафедр гуманітарного спрямування. Авторами бронзової постаті великого мислителя є молодший представник славнозвісної української мистецької династії, відомий скульптор Микола Зноба, твори якого прикрашають не лише площі українських міст, але й історичні центри Франції, Великої Британії та Чехії, а також Вероніка Дірова.

До речі, щодо авторів монументальних творів, встановлених на території Київської полі­техніки. В університеті вже склалася традиція запрошувати до співпраці лише найкращих українських скульпторів і архітекторів. Отож серед  пам'ятних знаків і монументів, які прикрашають наш кампус, – твори уславленого українського скульптора, члена-кореспондента Академії мистецтв України, заслуженого художника України Миколи Скоблікова, заслуженого художника України Миколи Олійника, молодих талановитих скульпторів братів Микити та Єгора Зігура та інших. Більшість з цих мистецьких творінь стали вже  справжньою візитівкою університету, а деякі – й української столиці.