21–23 листопада на кафедрі прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки ММІ пройшла щорічна Всеукраїнська студентська олімпіада "Механотроніка в машинобудуванні". Ми, студенти, чекали на неї цілий рік. Бо олімпіада – це, по-перше, можливість продемонструвати колегам усе, чого навчилися, і, по-друге, шанс побачити старих друзів і знайти нових.
Олімпіада вже має хоч і невеличку, але історію. Започатковано її 2009 року. Навесні того року кафедра прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки спільно з українським представництвом компанії "FESTO" звернулися з відповідним клопотанням до МОН України. І вже в листопаді команди Київського та Харківського політехнічних інститутів, інших технічних університетів Києва, Сум, Алчевська, Донецька та Севастополя (усього 8 команд) розпочали перші змагання з механотроніки. Упродовж років, які спливли з того часу, олімпіада набула популярності. Що не рік, то розширюється географія її учасників. Зростає складність завдань і кваліфікація тих, хто бере в ній участь. Так, наприклад, якщо у переможців першої олімпіади швидкість проходження етапу становила півтори години, то тепер золотим стандартом вважається проходження етапу за 30-45 хвилин зі збиранням системи на стенді та 15 хвилин у програмуванні.
Сутність змагань полягає у розв'язуванні задач, пов'язаних з реальними виробничими проблемами. Працездатність пропонованих учасниками схем перевіряється на макетних стендах. Це вигідно відрізняє нашу олімпіаду від суто "паперових" турнірів. Правила досить прості: після жеребкування команди отримують задачу, пропонують свою схему автоматизації заданого процесу, обирають обладнання для реалізації, збирають та налагоджують систему на стенді. Упродовж олімпіади команди почергово проходять чотири етапи: пневматика, електропневматика, програмування гідравлічної та пневматичної систем на контролері. Окрім того, проводяться й особисті змагання – з теорії дискретних систем, програмування пневматичної системи на контролері та в електропневматиці.
Цього року помірятися силами приїхали 18 команд з різних куточків України. Чудові результати показали команди Донецького національного технічного університету, Національного університету харчових технологій, Вінницького національного технічного університету. Подивували новачки – команда Київського національного університету технології і дизайну, члени якої завдяки своїй наполегливості й старанності потіснили вже знаних учасників. Неабиякі пристрасті розгорілися за призові місця серед команд КПІ. Інтрига, хто ж таки стане чемпіоном у командному заліку – команда кафедри хімічного, полімерного та силікатного машинобудування (А.Сас, І.Плахотний, А.Корчовий) чи господарі олімпіади – команда кафедри прикладної гідроаеромеханіки та механотроніки (Г.Шимко, Г.Петрова, О.Резаненко), зберігалася до самого закінчення олімпіади. Але з невеликим відривом перемогла остання.
В особистому заліку також домінували представники господаря: перше місце у Олексія Резаненка, третє – у Гліба Шимка. З другим результатом завершив змагання представник Національного авіаційного університету Павло Ратушний. Десятеро кращих фіналістів змагалися в суперфіналі і отримали сертифікати Дидактичного центру "Festo" за напрямом "Механотроніка в машинобудуванні".
Та, мабуть, найголовнішою перемогою став успішний старт у професійне життя. Адже ці чотири роки засвідчили: перемога в цій олімпіаді є певною мірою запорукою вдалого працевлаштування.
Три дні пролетіли як одна мить. Позаду залишився процес підготовки завдань і обладнання, тренування асистентів і учасників. У минуле пішли турботи організаторів і хвилювання учасників. Залишилися лише позитивні спогади і новий досвід. Дуже шкода лише, що ця олімпіада ще не стала міжнародною. Можливо, варто вже підвищити її статус.