У листопаді 2006 року 60-річчя з дня заснування відзначав Інститут енергозбереження та енергоменеджменту (ІЕЕ). ІЕЕ є спадкоємцем гірничого факультету, факультету гірничої електромеханіки та автоматики, гірничотехнічного факультету і, частково, факультету електроенерготехніки та автоматики.

У зв’язку з великою потребою в інженерних кадрах для відбудови зруйнованої під час війни гірничодобувної промисловості та необхідністю значного нарощування добування і переробки паливно-енергетичних ресурсів та мінеральної сировини для економіки України, згідно з Постановою Ради Міністрів СРСР у 1946 році в Київському політехнічному інституті було відкрито гірничий факультет. Біля витоків факультету стояли академіки О.Н.Щербань, Н.А. Стариков, В.Б.Сологуб, чл-кор. АН УРСР П.С. Кучеров, професори М.М. Жуков, Є.Я. Іванченко, А.Г. Михайлов, доцент О.М. Кузнєцов та інші. Дещо пізніше в становлення факультету вагомий внесок зробили професори В.В. Царицин, В.І. Кравець, В.М. Винославський, доценти І.П. Філь, П.Ф. Рибченко, О.О. Вопілкін та ін.

Перші випуски спеціалістів відбулися в 1951 році. Серед них був і нинішній завідувач кафедри електроприводу та автоматизації промислових установок д.т.н., професор М.Г. Попович.

У зв’язку зі змінами в економіці країни, у 1963 році, згідно з наказом МВСО УРСР, гірничий факультет було переведено до складу факультету автоматики та приладобудування КПІ.

Проте уже в 1967 році наказом МВСО в КПІ було створено факультет гірничої електромеханіки і автоматики. Це було друге народження факультету. Перед колективом факультету постало завдання створення нової матеріально-технічної бази, підняття рівня та розширення обсягів наукових досліджень.

З метою вдосконалення структури КПІ в 1972 році з електроенергетичного факультету на кафедру електрифікації гірничих робіт була передана підготовка студентів за спеціальністю “Електропостачання промислових підприємств, міст та сільського господарства”, а кафедра стала називатися кафедрою електропостачання.

Наприкінці 60-х і, особливо, в 70-80-х роках минулого століття на факультеті значно зросли обсяги наукових досліджень, господарчо-договірної тематики. На деяких кафедрах кількість наукових співробітників досягала 25-30 осіб. До виконання наукових досліджень, крім викладачів і аспірантів, широко залучались студенти.

У ці роки на кафедрі електропостачання під керівництвом проф. В.М. Винославського створено наукову школу з електропостачання: досліджуються проблеми створення засобів регулювання напруги (В.М. Винославський, П.Ф. Рибченко, С.Н. Карпов), оптимізації режимів електроспоживання (В.Я. Пащук, А.В. Праховник, І.С. Рябенко), систем електропостачання гірничих підприємств (О.І. Соловей, В.З Шишков), апаратів бездугової комутації (В.М. Мищенко, В.М. Кононцов), розробляються підсистеми електропостачання в системах АСУП для великих промислових об’єднань (В.Д. Лепорський, А.В. Праховник, В.Ф. Скриль).

У 70-80-ті роки на кафедрі під керівництвом д.т.н., проф. А.В. Праховника було створено науковий напрям з управління електровикористанням, виконано значний обсяг досліджень у галузі керування енергоспоживанням та розробки засобів контролю та обліку енергоспоживання.

На кафедрі автоматизації гірничої промисловості розвиваються дослідження за напрямами підвищення надійності систем керування та автоматизації машин і технологічних комплексів (М.Г. Попович, Г.М. Янчук, Г.І. Данильчук), під керівництвом нового зав. кафедри д.т.н., проф. В.М. Чермалиха розробляються і впроваджуються автоматизовані електроприводи з напівпровідниковими перетворювачами.

На кафедрі технології та механізації гірничих робіт під керівництвом професорів В.В. Царицина та О.А. Пирського сформувались наукові напрями зі створення ефективних технологій, схем механізації гірничих робіт, вивчення властивостей гірських порід та створення інструменту для їх руйнування. Під керівництвом зав. кафедри (1979-1986 рр.) д.т.н., проф. А.Г. Смирнова проводиться наукова тематика з напрямку застосування вибухових робіт у будівництві, зокрема, при будівництві доріг в болотистій місцевості.

У 70-х роках починає розвиватися наукове та навчальне співробітництво кафедр факультету із зарубіжними ВНЗ. Особливо успішно в цьому напрямку працює кафедра електропостачання, що співпрацює з Вроцлавською політехнікою, Лейпцизькою вищою технічною школою, Вісмирською вищою школою. Пізніше кафедри факультету розпочали співробітництво з ВНЗ США, Великобританії, Данії, Австрії, Італії, Нідерландів та ін.

У 1989 р. кафедра електропостачання зі своїм контингентом студентів і матеріальною базою була переведена на факультет електроенергетики та автоматики, а факультет перейменовано на гірничотехнічний.

У 1989 р. було поновлено кафедру гірничої електромеханіки (зав. кафедри д.т.н., проф. С.П. Шевчук) з підготовкою фахівців з “Гірничої електромеханіки”, а з введенням у 1995 році нового переліку спеціальностей почалась підготовка фахівців для міського підземного будівництва та гірничого виробництва за спеціальністю “Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв” з відповідним перейменуванням кафедри.

На кафедрі автоматизації гірничої промисловості у зв’язку з новим переліком спеціальностей проводиться підготовка фахівців за спеціальністю “Електромеханічні системи автоматизації і електропривод”.

Кафедра технології і механізації гірничих робіт з 1991 року починає підготовку фахівців з екології та охорони навколишнього середовища та шахтного і підземного будівництва, виконує наукові дослідження в галузі розробки економічно ефективних та екологічних технологій добування і переробки корисних копалин. У 1993 році на базі цієї кафедри створено кафедру підземного будівництва на чолі з д.т.н., проф. В.Г. Кравцем з підготовкою фахівців за спеціальністями “Шахтне та підземне будівництво” та “Розробка родовищ корисних копалин” та кафедру інженерної екології. На новій кафедрі проводяться дослідження в галузі проходження, підтримки та відбудови гірничих виробок, удосконалення засобів та методів ініціювання промислових зарядів вибухових речовин та ін.

На кафедрі електропостачання, яка на той час входила до складу факультету електроенерготехніки та автоматики, у 80-і роки сформувалась наукова школа з питань керування енергоспоживанням, яку очолив зав. кафедри д.т.н., проф. А.В. Праховник. На кафедрі було створено науково-інженерний центр енергозбереження, який пізніше було перетворено в Інститут автоматики та енергетики “Енергія”. Метою його створення була розробка та впровадження сучасних програмно-технічних засобів і автоматизованих систем в енергетиці. Зокрема, на базі серійних технічних засобів продовжуються роботи зі створення локальних та регіональних систем управління електроспоживанням та їх контролю, у тому числі комерційних систем контролю міждержавних перетоків електричної енергії, а також автоматизованих систем управління електропостачанням промислових об’єктів.

Як один із заходів реалізації “Комплексної державної програми з енергозбереження”, затвердженої Кабінетом Міністрів України, спільним наказом Держкоменергозбереження та МОН України в 1997 році, в НТУУ “КПІ” створено Інститут енергозбереження та енергоменеджменту на базі кафедр електропостачання, теплотехніки та енергозбереження та інституту “Енергія”, до якого у 1998 р. приєднали гірничотехнічний факультет. Інститутом були підготовлені пропозиції щодо відкриття в Україні нової спеціальності “Енергетичний менеджмент”, проведена організаційна робота, розроблені навчальні плани, розпочато підготовку фахівців.

Нині до складу інституту входять вісім кафедр: автоматизації управління електротехнічними комплексами, геобудівництва та геотехнологій, інженерної екології, електропостачання, електромеханічного обладнання енергоємних виробництв, теплотехніки та енергозбереження, охорони праці та довкілля, забезпечення життєдіяльності. На них працюють 130 викладачів, в т.ч. 15 професорів, докторів наук, 74 доценти, кандидати наук, 41 – старший викладач та асистент.

В інституті навчається 2028 студентів (1634 – денної форми навчання та 394 – заочної форми навчання).

Науковий напрямок інституту “Управління ефективністю енерговикористання” представлений школами відомих в Україні вчених, докторів технічних наук, професорів: А.В. Праховника, В.М. Чермалиха, О.А. Пирського, В.Г. Кравця, А.М. Сомедова, А.П. Кічігіна, К.Н. Ткачука, С.П. Шевчука, В.І. Дешка, В.В. Зоріна, М.А. Денисенка та ін. Щорічний обсяг наукових досліджень сягає нині 750–1000 тис. грн.

На базі кафедри електропостачання та НДІ “Енергія” у 1997 році за організаційно-методичною допомогою Європейського Співтовариства (ЄС) та ІЕЕ створено Центр підготовки енергоменеджерів (ЦПЕМ). Головними напрямками діяльності Центру є підготовка, підвищення кваліфікації та перепідготовка на базі вищої освіти фахівців з енергозбереження, еко- та енергоменеджменту.

На базі ІЕЕ та ЦПЕМ також за підтримки ЄС у 2000 році була створена мережа центрів підготовки енергоменеджерів, до якої ввійшли центри при провідних технічних університетах у містах Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса та Севастополь. Ця мережа може забезпечити проведення навчання на курсах підвищення кваліфікації керівного та інженерно-технічного персоналу об’єктів енерговикористання.

Кафедра електропостачання продовжує роботу з керування енергоспоживанням, з аналізу, прогнозу та використання енергії. Значна робота проводиться кафедрою з навчально-методичного забезпечення навчального процесу, підготовці підручників і навчальних посібників. У 2005 р. за підручник “Перехідні процеси в системах електропостачання” Державної премії були удостоєні проф. В.М. Винославський (посмертно), доц. Л.І.Несен та доц. В.В.Прокопенко.

Кафедра електропостачання спільно з компанією “Моеллер Електрик” створює лабораторію релейного захисту та автоматики. Це дозволить кафедрі у найближчому майбутньому готувати висококваліфікованих фахівців, які будуть конкурентоспроможними не тільки на ринку праці України, а й найближчого зарубіжжя та Європейського Союзу.

У підготовці фахівців з “Енергетичного менеджменту” активно бере участь як випускова кафедра теплотехніки та енергозбереження. На кафедрі проводяться дослідження теплових процесів у високотемпературному обладнанні, дослідження радіаційного конвективного теплообміну та методів одержання кристалів, вирощених із розплаву, дослідження теплофізичних властивостей матеріалів, вивчення закономірностей теплообміну під час кипіння високов’язких рідин і під час сушіння твердих та сипучих матеріалів, розроблено нове покоління математичних моделей для розрахунку температурних полів в електролізерах із застосуванням методу граничних елементів, використовуються сучасні пірометричні та тепловізорні методи виміру температур.

Кафедра автоматизації гірничих підприємств з 1999/2000 навчального року розпочала підготовку фахівців за спеціалізацією “Автоматизація енергоуправляючих процесів у цивільних спорудах”, в якій розглядаються системи автоматизації, контролю і моніторингу. Змінена назва кафедри – кафедра автоматизації управління електротехнічними комплексами. До напрямків наукової діяльності кафедри належать: розробка теоретичних основ оптимального керування електромеханічними системами циклічної дії і вибір енергозберігаючого обладнання на основі силових напівпровідникових перетворювачів та мікропроцесорних пристроїв.

Реагуючи на запити промислових підприємств, кафедра електромеханічного обладнання енергоємних виробництв розпочала підготовку фахівців для метрополітенів та підприємств нафтогазового комплексу. При цьому значна увага приділяється питанням використання сучасних методів та засобів діагностування електромеханічного обладнання, інформаційних систем і технологій. Кафедра широко використовує в навчальному процесі можливості своїх філій при управлінні “Київметробуд”, в Українському нафтогазовому інституті, в Інституті надтвердих матеріалів та Інституті електродинаміки НАН України для використання матеріально-технічної бази та експериментальної бази, виконання спільних науково-дослідних робіт. На кафедрі створено центр енергоощадних імпульсно-хвильових конструкцій, технологій та навчальних систем. Розроблені комплекси типорозмірів ручних гідромолотків та навісних гідромолотків на маніпулятори прохідничих машин та екскаваторів, технології відновлення нафтогазового обладнання та нафтових свердловин, підвищення їх продуктивності, технологія гідророзриву пласта та ін.

На кафедрі інженерної екології здійснюється підготовка фахівців зі спеціалізацій “Екологія гірництва”, “Екологія енергетики” та “Екологічні технології, обладнання та моніторинг видобутку питної води з підземних родовищ”. На кафедрі розроблено низькоенергоємну екологічно чисту технологію буро-вибухових робіт на кар’єрах, яка широко впроваджується на підприємствах України та Росії.

На кафедрі геобудівництва та геотехнологій зосереджена підготовка фахівців з напряму “Гірництво”. Враховуючи зростання обсягів міського підземного будівництва, ймовірності надзвичайних ситуацій геотехнічного характеру, кафедра почала підготовку фахівців за спеціалізацією “Моніторинг надзвичайних геотехнічних ситуацій”. На кафедрі проводяться дослідження з прогнозування і забезпечення стійкості природних схилів та укосів гірничих виробок, осідань та несучої здатності ґрунтів під фундаментами споруд, розробка наукових основ формування властивостей будівельних матеріалів, зроблених з відходів гірничого виробництва, розробка ефективних методів ініціювання промислових зарядів та ін.

Враховуючи існуючі нині тенденції інтеграції в загальноєвропейський простір, входження України в Болонський процес, колектив ІЕЕ один з перших підрозділів НТУУ”КПІ” починаючи з 2004/2005 навчального року взяв участь у педагогічному експерименті з впровадження в навчальний процес модульно-рейтингової системи організації навчального процесу.

Багато праці й душі в становлення інституту та його розвиток доклали за ці 60 років його декани: доценти О.М. Кузнєцов, Г.К. Розкішний, В.В. Смірнов, професори В.І. Кравець, В.М. Винославський, О.А. Пирський та директор інституту А.В. Праховник. Особливо слід відзначити проф. В.М. Винославського, який був деканом факультету близько 30 років. Учасник бойових дій, інвалід Великої Вітчизняної війни, заслужений працівник вищої школи України, добра і чуйна людина, він усього себе віддав факультету, його розбудові.

За період свого існування з 1946 року за всіма формами навчання інститут підготував 8808 інженерів та 139 магістрів. Кафедри інституту готували фахівців для багатьох країн: Албанії, Алжиру, В’єтнаму, Іраку, Куби, Йорданії, Заїру, Непалу, Нігеру, НДР, Сирії та ін.

Випускники та викладачі інституту захистили понад 30 докторських та 250 кандидатських дисертацій. Викладачами та співробітниками опубліковано більше 6000 наукових праць, отримано близько 650 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, видано понад 100 підручників, навчальних посібників та монографій.

Випускники інституту працюють на гірничодобувних підприємствах, підприємствах та організаціях електроенергетичної та інших галузей господарства в Україні, в країнах СНД, Азії, Східної Європи. Вони зробили вагомий внесок у розбудову економіки країни. Серед випускників відомі керівники підприємств, об’єднань, міністерств, відомств, відомі політики та громадські діячі. Серед них є випускники, які підтримують зв’язки з кафедрами та беруть участь у покращенні матеріально-технічної бази інституту. Зокрема, це Д.Й. Андрієвський, А.В. Волошко, Р.П. Кісель, В.І. Кот, В.М. Миколаєнко, П.Д. Нагорний, Л.С. Сачков та ін.