3 березня виповнилося 75 років із дня народження вихованця Київського політехнічного інституту Ігоря Петровича Корницького. Він закінчив КПІ в 1954 році й отримав призначення на київський завод “Арсенал”, де здійснив стрімку кар’єру: майстер, технолог, старший майстер, начальник дослідної дільниці, заступник начальника оптичного цеху, заступник головного інженера, головний інженер, технічний директор – перший заступник генерального директора ВО “Арсенал” ім. В.І.Леніна.
Саме в цей час, а тому за його безпосередньою участю, на заводі відбувалося становлення виключно важливих для країни напрямків науки і техніки, що стимулювало розвиток науково-технічного співробітництва заводу, зокрема з кафедрами КПІ, йшло формування напрямків підпорядкованих реалізації комплексного підходу до вирішення питань розробки, освоєння і серійного виробництва прицільних систем стратегічних і ракетно-космічних комплексів, тренажерних засобів для підготовки космонавтів, фотографічних і оптико-електронних телескопічних систем комплексів космічної розвідки, спостереження і попередження про ракетний напад, гірокомпасів, лазерних гірометрів, механізмів стиковки космічних об’єктів, апаратури астрокорекції ракет і космічних апаратів, зокрема оптико-електронного обладнання комплексу “Буран”.
Працюючи з 1976 по 1992 рр. заступником міністра, першим заступником міністра оборонної промисловості СРСР, І.П.Корницький ніколи не випускав із поля свого зору проблемні питання співпраці вчених КПІ з підприємствами галузі, сприяв створенню в інституті галузевих лабораторій, включенню науково-дослідних робіт учених КПІ до координаційних планів НДКР галузі з установами Академії наук та вищої школи України.
Ім’я Ігоря Петровича нерозривно зв’язано із когортою відкривачів космічної ери. Він брав безпосередню участь у проектуванні, виготовленні та запусках усіх новітніх космічних систем, зокрема в підготовці та запусках на орбіту всіх, починаючи з Ю.О.Гагаріна, космонавтів СРСР. За видатні досягнення в цій діяльності і, зокрема, за участь у розробці ракетних комплексів стратегічного призначення його було нагороджено орденами Леніна, Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, За заслуги перед Батьківщиною IV ступеня, п’ятьма медалями.
Ігор Петрович лауреат Ленінської премії (1982), лауреат Державної премії СРСР (1977), “Заслужений машинобудівник Російської Федерації”, академік Міжнародної академії “Контенант”, академік Міжнародної академії корпоративного управління, доктор наук.
Ігор Петрович зустрічає своє 75-річчя в епіцентрі подій сучасної Росії, він очолює декілька науково-виробничих структур, зокрема ВАТ “Оптико-електронне приладобудування”, ЗАТ “Оптична техніка і технологія” Транснаціональної фінансово-промислової групи (ТФПГ) “Оптроніка”, є головою ради директорів Корпорації “Російська зброя”.
Побажаємо Ігорю Петровичу творчої наснаги і міцного здоров’я!