Ви є тут

Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу: 4. Планування навчального процесу



4.1. Концептуальні основи нових бакалаврських програм

Відповідно до концепції двоступеневої підготовки фахівців з вищою освітою, новий  бакалавр має  бути затребуваний на ринку праці. Для забезпечення можливості адаптації випускника-бакалавра до вимог ринку праці він повинен мати спеціальні компетенції – професійно-функціональні знання та уміння, що забезпечуються посиленням професійно-практичної складової програми підготовки.

При формуванні нових бакалаврських програм технічних галузей знань  забезпечується реалізація ідей «Концептуальних засад розвитку вищої технічної освіти України в контексті Болонського процесу», які ухвалено Всеукраїнською нарадою ректорів вищих технічних навчальних закладів «Вища технічна освіта України і Болонський процес» (м. Харків, березень 2004 р.), а саме: бакалавр з технічних спеціальностей має бути готовим до професійної практичної діяльності на технологічному (експлуатаційному) рівні, а магістр – на проектно-конструкторському (інноваційному) рівні.  Тому, при розробленні нових навчальних планів  забезпечується  посилення професійно-практичної складової підготовки бакалавра шляхом: 

1. Здійснення розподілу навчальних годин за циклами дисциплін підготовки бакалавра згідно з таблицею;

Назва циклу дисциплін підготовки Розподіл навчального часу
(кредити ECTS/відсоток)
Гуманітарна та соціально-економічна 29  (11,8 %)
 Вільного вибору студентів 20  (8,2 %)
 Природничо-наукова 60  (24,4 %) Орієнтовно
 Професійно-практична 137  (55,6 %)Орієнтовно
  Загалом 246  (100 %)

2. Узгодження програм підготовки бакалаврів та магістрів, а саме –  переведенням частини фундаментальної підготовки «високого рівня» (спеціальні розділи дисциплін) з існуючої програми бакалаврського рівня на магістерський, а певних  дисциплін  професійно-практичної підготовки технолого-експлуатаційної спрямованості – з 5 курсу існуючих програм до нових бакалаврських програм;

3. Введення до програми навчання бакалаврів двох практик (виробничої та переддипломної) та не менш  6 тижнів – дипломного проектування.

ї) та не менш  6 тижнів – дипломного проектування.

4.2. Графік навчального процесу

Графік навчального процесу, що запроваджено в КМСОНП,  надано у Додатку А.  На перших трьох курсах навчальний рік має два семестри по 18 тижнів та дві екзаменаційні сесії по 2 тижні. Кожний академічний тиждень дорівнює 54 годинам навчальної роботи студента, тобто 1,5 кредити  ECTS. Таким чином, 18 тижнів теоретичного навчання у семестрі дає 27 кр., а 2 тижні екзаменаційної сесії – ще 3  кредити.  Загалом у семестрі маємо 30 кр., а в навчальному році – 60 кредитів.  На третьому курсі додатково передбачається 4 тижні  виробничої практики, що додає 6 кредитів.

На четвертому курсі для базових бакалаврських програм, що передбачають захист дипломних проектів (робіт),  сьомий семестр – стандартний (30 кр.), а у восьмому семестрі  9 тижнів теоретичного навчання та тиждень – екзаменаційна сесія (15 кр.), а також  10  тижнів (15 кр.) переддипломна  практика та дипломне  проектування.

Для базових бакалаврських програм, що передбачають державну атестацію у вигляді державних екзаменів, сьомий семестр – стандартний (30 кр.), а у восьмому семестрі пропонується два варіанти. За першим варіантом – стандартний семестр (30 кр.), за другим – 16 тижневий семестр та сесія (24 кр.), а також 4-тижнева виробнича практика (6 кр.).

4.3. Структурно-логічна схема  програми підготовки

Підґрунтям  для створення навчального та робочого навчального  планів  має бути структурно-логічна схема (СЛС) програми підготовки. СЛС є необхідною умовою впровадження кредитно-модульної організації навчального процесу. СЛС є складовою інформаційного пакету факультету (інституту) і забезпечує можливість реалізації гнучкої індивідуальної траєкторії навчання окремим студентом за умови забезпечення необхідної послідовності вивчення навчальних дисциплін (кредитних модулів).

Структурно-логічна схема, навчальний та робочий навчальний плани розробляються за базовою бакалаврською програмою та за певною програмою   професійного спрямування.

На першому етапі складання структурно-логічної схеми зміст навчання за певною програмою розподіляється на кредитні модулі. При формуванні кредитних модулів необхідно керуватися наступними рекомендаціями:

  • оптимальний обсяг кредитного модуля (що забезпечить зменшення кількості кредитних модулів (навчальних дисциплін), які вивчаються у семестрі одночасно) – 6…8 кр.;
  • скорочення загальної кількості кредитних модулів (навчальних дисциплін) шляхом інтеграції певних (змістовно пов’язаних) дисциплін;
  • мінімальний обсяг кредитного модуля складає, як правило,  не менше 3 кр.;
  • кожний кредитний модуль визначається відповідним кодом та назвою;
  • навчальні дисципліни обсягом більш ніж 8 кр. (288 годин) розподіляються на певні кредитні модулі для вивчення в окремих семестрах із зазначенням їх порядкових номерів, кодів та назв (Вища математика – 1.  Лінійна алгебра.  Диф. числення;  Основи теорії кіл – 2.  Перехідні процеси).

Нормативні кредитні модулі (нормативна складова) є загальними в межах певної  базової  бакалаврської програми.  Орієнтовний обсяг нормативної  складової має  бути біля 150 кр. (до 60 ±5%  від загальної кількості кредитів).

Складова бакалаврської підготовки за програмою  професійного спрямування  забезпечується дисциплінами (кредитними модулями):

  • за вибором ВНЗ (біля 80 кр.);
  • за вільним вибором студентів (20 кр.).

За вільним вибором студентів можливо введення певного блоку  кредитних   модулів для студентів, що успішно засвоюють модулі індивідуального навчального плану та бажають спеціалізуватися у визначеній галузі знань для виконання дипломної роботи або отримати поглиблену підготовку до подальшого засвоєння магістерської програми, бажають мати більш поглиблену підготовку з іноземної мови тощо.

Вихідною інформацією щодо розробки СЛС є перелік  кредитних модулів  (Додаток Б) із зазначенням їх кодів, назв та  обсягів у кредитах ECTS.

Усі кредитні модулі розподіляються:

  • за циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної  та практичної);
  • за статусом (нормативні, за вибором ВНЗ, за вільним вибором студентів).

Код дисципліни (кредитного модуля) визначається її статусом  (перша  літера) та циклом  (друга літера), а також її порядковим  номером (через риску зазначається номер кредитного модуля багатомодульної дисципліни).

За статусом:

Н – нормативний кредитний модуль;

(перша літера відсутня) – кредитний модуль за вибором ВНЗ;

В – кредитний модуль за вільним вибором студентів.

За циклами:

Г – гуманітарна та соціально-економічна підготовка;

Ф – природничо-наукова (фундаментальна) підготовка;

П – професійна та практична підготовка.

Наприклад:

  • НГ-03 – нормативний модуль циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки (№ 03 за переліком);
  • НФ-05 – нормативний модуль (№ 05 за переліком) циклу природничо-наукової (фундаментальної) підготовки;
  • НП-17/1 – перший модуль багатомодульної  нормативної дисципліни (№ 17 за переліком) циклу професійної та практичної підготовки;
  • П-06 – модуль (№ 06 за переліком) циклу  професійної та практичної підготовки за вибором ВНЗ;
  • ВП-02/а – модуль циклу професійної та практичної підготовки (№ 02 за переліком) за вільним вибором студентів («а» або «б»).

На структурно-логічній схемі статус кредитного модуля  відображається певними фігурами:

Особливості структури кредитного модуля з іноземної мови (двосеместрова) обумовлюється тим, що заліки з цієї дисципліни передбачені лише у парних семестрах.

У фігурах, крім коду модуля, через риску зазначається обсяг кредитного модуля в кредитах ECTS.

В структурно-логічній схемі має бути закладена природно-логічна послідовність у вигляді певних траєкторій засвоєння кредитних модулів, що передбачає передування кредитних модулів, володіння інструментарієм яких необхідно для розуміння всіх зв’язаних тем.   

Жорстка послідовність вивчення кредитних модулів (дисциплін) зазначається суцільними стрілками. Модулі з рекомендованою послідовністю зв’язуються пунктирними стрілками. Кредитні модулі, послідовність вивчення яких не визначено (може бути довільною), стрілками не зв’язані.

Таким чином, за допомогою СЛС забезпечується  утворення масиву освітніх траєкторій (індивідуальних навчальних планів),  за якими можливе навчання студентів.

Фрагмент структурно-логічної схеми програми підготовки наведено в додатку В.

4.4. Навчальні плани

Навчальні та робочі навчальні плани за базовою бакалаврською програмою та за певною програмою професійного спрямування складаються за відповідними формами. Нормативний термін навчання за програмою підготовки бакалавра за денною формою навчання 3 роки 10 місяців (заочною – до 4 років 5 місяців). Нормативний термін навчання за програмою підготовки магістра – 1 рік 10 місяців.

У навчальному плані навчальні дисципліни (без розподілу на кредитні модулі) структуруються за статусом (нормативні дисципліни, за вибором ВНЗ та за вільним вибором студентів), а також за відповідними циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної).

Склад дисциплін за вільним вибором студентів у навчальному плані може   не розкриватися.

У кожну екзаменаційну сесію плануються три екзамени. Це мають бути найважливіші дисципліни (кредитні модулі) природничо-наукової та професійно-практичної підготовки, для якісного засвоєння яких принципово необхідно мати етап узагальнення студентом навчального матеріалу. Ще за двома кредитними модулями планується диференційований залік.

За всіма іншими кредитними модулями  планується  залік. Ці модулі оцінюються у системі ECTS диференційовано, а в традиційних оцінках – «зараховано/незараховано».  Таких  кредитних модулів  у  кожному  семестрі  має бути не більше 5.

До обсягу дисциплін, що мають екзамен,  додається 1 кр.   Додаткові 36 годин додаються до часу СРС.

Розподіл навчального часу, відведеного на вивчення певної дисципліни (То), між аудиторними заняттями й СРС має відповідати таким умовам:

То = Та + Тсрс,                                                        (1)

де  Та – аудиторні години;

      Тсрс – сумарний час СРС з дисципліни.

 Та = tл + tпр + tсз + tл/р + tк/пр ,                                           (2)

де tл, tпр, tсз, tл/р, tк/пр – відповідно кількість годин лекцій, практичних та семінарських занять, лабораторних робіт і комп’ютерних практикумів.

 Тсрс = Тс + 36Е,                                                    (3)

де Тс – час СРС з дисципліни протягом семестру;

      Е = 1 за наявності екзамену з дисципліни (0 за наявності заліку).

Умовою виконання вимог розподілу навчального часу за формулою 50/50 (±5%) є забезпечення співвідношення:

Та » Тс.                                                                  (4)

В кожному семестрі планувати лише одне індивідуальне завдання з певної дисципліни. При плануванні курсових проектів та робіт мають бути враховані такі обмеження:

  • на виконання курсового проекту необхідно забезпечити студентові 54 години СРС  (1,5 кр.);
  • на виконання курсової роботи – 36 годин СРС  (1 кр.);
  • курсовий проект (роботу) планувати тільки з навчальних дисциплін обсягом не менше 5 - 6 кр.;
  • у семестрі може бути заплановано лише один курсовий проект або робота;
  • загальна кількість курсових проектів та робіт за бакалаврською програмою підготовки має бути не більше 5.

4.5. Робочі навчальні плани

При складанні робочих навчальних планів враховуються такі особливості:

  • окремо зазначаються всі кредитні модулі програми підготовки (у тому числі певний перелік або блоки модулів за вільним вибором студентів);
  • кредитні модулі структуруються за статусом та за відповідними циклами;
  • вивчення кредитних модулів за вільним вибором студентів плануються не раніше 2 курсу;
  • розподіл усіх індивідуальних семестрових завдань з певних дисциплін  проводиться з урахуванням необхідного часу СРС.

На виконання останньої умови необхідно забезпечити баланс часу СРС. Підґрунтям цього розрахунку є орієнтовні норми часу на виконання окремих робіт  середнім студентом, які надані у таблиці.

Вид
роботи
Підготовка до одного аудиторного академічного часу Підготовка до Виконання
Лекц. ПЗ СЗ Л/р К/пр МКР Зал Екз Реф., ДКР РР КП КР
Норма часу (год.) 0,3-0,5 0,5-0,75 1,5-2 1-1,5 1 2-4 6 36 8-10 10-15 54 36

Певні види семестрових   індивідуальних завдань з кредитного модуля (дисципліни)  можуть бути заплановані за умови виконання рівняння:

Тс = (0,3…0,5)tл + (0,5…0,75)tпр +  1,5…2)tсз +  (1…1,5)tл/р +  tк/пр + 4Мкр + 6Зал + (8…10)Р + (10…15)РР + 54КП + 36КР,           (5)

де  Мкр – кількість модульних контрольних робіт (МКР);

(Зал, Р, РР, КП, КР) = 1 за наявності заліку з кредитного модуля, відповідного виду індивідуального завдання: реферату, розрахункової роботи (розрахунково-графічні, домашні контрольні роботи), курсового проекту та роботи (0 за відсутності).

Крім того, при плануванні семестрових   індивідуальних завдань та модульних контрольних робіт  враховуються такі обмеження:

  • у семестрі може бути лише одне індивідуальне завдання з певного кредитного модуля;
  • за програмою бакалаврської підготовки кількість курсових проектів та робіт має бути не більше 5;
  • у семестрі має бути не більше як три розрахункові (розрахунково-графічні, графічні)  або домашні роботи та до двох рефератів;
  • одна МКР (двогодинна) планувати  на перші  2 (1,5) кр. певного кредитного модуля та на кожні наступні 3 кр., але не більше двох.

Доцільно спланувати послідовне вивчення дисциплін обсягом до 3 кредитів ECTS у першій та другій частинах (по 9 тижнів) семестрів. Використання паралельно-послідовної організації навчального процесу дозволяє підвищити якість навчання завдяки:

  • інтенсифікації навчального процесу;
  • систематичності засвоєння навчального матеріалу;
  • психологічного розвантаження студентів за рахунок розподілу підсумкового контролю протягом семестру;
  • здійсненню своєчасних виховних та дидактичних заходів.
x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій