Ви є тут

Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу



Вступ

Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» (далі Положення) визначає особливості організації навчального процесу  в умовах впровадження ідей Болонського процесу.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі КМСОНП) є основою Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS).  Впровадження системи ECTS – один з ключових напрямків інтеграції вищої освіти України до загальноєвропейського освітнього простору.

Метою ECTS є підвищення можливостей студентської мобільності, досягнення сумісності програм підготовки та кваліфікацій, забезпечення навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійних програм, підвищення якості підготовки фахівців та їх конкурентоспроможності,  забезпечення доступу до ринків праці, посилення престижу вищої освіти України.

Вважається, що при введенні ECTS полегшується академічне визнання дипломів і кваліфікацій, стають прозорими освітні програми і навчальні плани. ECTS-система має зробити  вищу освіту України більш привабливою для студентів з різних країн.

Введення ECTS-системи  є корисною справою:

  • для українських студентів, які бажають продовжити свою освіту в одному із закордонних  університетів у рамках академічної мобільності та повернутися до рідного університету для завершення  освітньої програми;
  • для іноземних студентів, що навчаються у вузах України.

Для впровадження ECTS вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи:

  • Інформаційний пакет – загальна інформація про університет (факультет), назва базових бакалаврських програм (спеціальностей) та програм професійного спрямування (спеціалізацій), анотації дисциплін (кредитних модулів) із зазначенням їх статусу (обов’язкових або вибіркових) та обсягів, методики й технології викладання,  форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання знань та умінь і реєстрації успіхів студента, а також умови прийому, навчання, проживання і т. ін. для кожного студента;
  • Договір про навчання між студентом та вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);
  • Академічну довідку, що засвідчує досягнення студента у певному періоді навчання. В ній вказуються засвоєні студентом  модулі-ECTS, обсяг та якість  їх засвоєння за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS;
  • Диплом європейського зразка та додаток до нього, які підтверджують отримання академічного ступеня/кваліфікації. Вони мають чіткий формат, затверджений Європейською комісією та Радою Європи і ухвалений державами, які підписали Болонську декларацію.

Вимоги до інформаційних пакетів університету та факультету (інституту) будуть наведені нижче. Склад і зміст інших елементів ECTS, необхідних для впровадження КМСОНП (договір про навчання, академічна довідка), визначаються окремими нормативними документами НТУУ «КПІ».

1. Нормативні посилання

Нормативна база Положення:

  • наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 49 «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки»;
  • наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу»;
  • наказ Міністерства освіти і науки України від 20.10.2004 р. № 812 «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»;
  • наказ Міністерства освіти і науки України від 06.06.2005 р. № 339 «Про підготовку фахівців «Національним технічним університетом України  Київський політехнічний інститут»;
  • наказ ректора НТУУ «КПІ»  від 16.12.2004 р. № 1-165 «Про розробку ECTS-інформаційного пакету НТУУ «КПІ»;
  • наказ ректора НТУУ «КПІ»  від 11.07.2005 р. № 1-106 «Про Програму першочергових дій щодо реалізації положень Болонського процесу»;
  • наказ ректора НТУУ «КПІ»  від 04.10.2005 р. № 1-133 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»;
  • Положення про організацію навчального процесу в НТУУ «КПІ»;
  • Положення про проведення атестації студентів та семестрового контролю.

При розробці Положення застосовано:

  • досвід НТУУ «КПІ», набутий при проведенні педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу на 5-ти факультетах та в 2-х інститутах у 2004–2005 роках;
  • рекомендації та матеріали семінарів-нарад, що проведені МОН України протягом 2003-2004 pp. та VII Міжнародної науково-методичної конференції «Вища технічна освіта: шляхи та перспективи розвитку в світлі Болонського процесу»,  Київ – 2005;
  • матеріали методичних семінарів за участю 14 вищих навчальних закладів, що закріплені за НТУУ «КПІ»   як за базовим регіональним центром з впровадження КМСОНП відповідно до наказів МОН України від 23.01.04 № 48, № 49 та від 21.05.04 № 415.

2. Основні терміни і визначення

Європейська система залікових кредитів (ECTS – European Credit Transfer System) або система кредитних одиниць (кредитних модулів)  – це системний спосіб опису освітніх програм шляхом присвоєння кредитних одиниць її компонентам (дисциплінам, курсам та ін.). Система ECTS базується на врахуванні загальній трудомісткості   роботи  студента  при засвоєнні певного кредитного модуля програми підготовки та результатів цієї роботи.

Кредитний модуль (модуль ECTS) –  навчальна дисципліна (частина багатосеместрової дисципліни), яка вивчається у певному семестрі. Кредитний модуль має певний обсяг у кредитах ECTS, а рівень його засвоєння має бути визначено у системі оцінювання ECTS.

Кредит ECTS – умовна одиниця (кредитна одиниця – кр.) виміру трудомісткості певної частини програми вищої освіти. Згідно з наказом МОН України від 20.10.04 р. № 812 – ціна кредитній одиниці  (кр.) складає 36 академічних годин навчальної роботи студента (враховуючи час на проведення аудиторних занять, самостійної роботи, семестрового контролю та практик).

Залікові кредити – характеристика обсягу, трудомісткості певної частини програми підготовки та якості її засвоєння студентом.  Залікові кредити отримують студенти тільки після засвоєння певного кредитного модуля та позитивного оцінювання досягнутих результатів навчання.

Структурно-логічна схема (СЛС) програми підготовки – документ, який визначає природно-логічні відносини передування між кредитними модулями програми підготовки. СЛС вносить певні обмеження послідовності засвоєння  кредитних модулів при складанні індивідуальних навчальних планів студентів.

Рейтингова система оцінювання – система, в основу якої покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність студента з певного кредитного модуля (дисципліни).

Навчальний (змістовий) модуль – логічно завершена частина навчального матеріалу (розділ навчальної програми) окремого кредитного модуля, що передбачає оволодіння певними знаннями та уміннями. 

Рейтингові бали з навчальної дисципліни (rk) – кількісна оцінка у балах  результатів  певної навчальної діяльності студента з урахуванням її вагомості  та  якості.

Рейтингова оцінка з дисципліни RD –  кількісна оцінка за багатобальною шкалою рівня засвоєння студентом певного кредитного модуля з урахуванням  якості  навчальної діяльності протягом семестру.

Система оцінювання ECTS – європейська система оцінювання успішності засвоєння студентом кредитних модулів. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

Семестровий рейтинг R(t) – це кількісна характеристика успішності навчання студента у певному семестрі.

Інтегральний рейтинг RI(T) – це кількісна характеристика успішності навчання студента в цілому за попередній період навчання.

3. Загальні положення

Основними принципами побудови ECTS є:

  • дотримання автономії країн і ВНЗ у сфері освітньої політики;
  • поліпшення міжнародної «прозорості» існуючих національних освітніх систем і кваліфікацій;
  • сумісність з будь-якою національною/регіональною освітньою системою, у якій може  діяти або не діяти система кредитів;
  • застосування до усіх видів програм і форм навчання у ВНЗ (денна, заочна, вечірня, дистанційна, екстернат), а також навчання протягом усього  життя;
  • використання і розвиток існуючих параметрів системи ECTS: кредитів, міжнародного перезарахування залікових кредитів, інформаційного пакета, реєстрації оцінок та ін.;
  • сумісність із загальноєвропейським «Додатком до диплома» (Diploma Supplement), що пояснює і робить прозорими академічні та професійні кваліфікації  ВНЗ.

Ключовими елементами  КМСОНП  є  залікові кредити як міра трудомісткості та якості навчальної роботи студента і стимулююча бально-рейтингова система оцінювання в сполученні з прогресивними принципами педагогічного менеджменту. Основними принципами педагогічного менеджменту є:

  • чітко поставлені ідеали і цілі освіти;
  • педагогічне проектування навчального процесу;
  • компетентна консультація;
  • оперативний, надійний (об’єктивний), повний, точний і постійний контроль навчальних досягнень та їх облік;
  • справедливе ставлення до студентів;
  • взаємна дисциплінованість викладачів і студентів;
  • заохочення студентів (у балах та з використанням моральних засобів, що стимулюють мотивацію до навчання) за якісне і своєчасне виконання навчальних завдань;
  • наявність у викладачів і студентів чітко відпрацьованих стандартних інструкцій та їх суворе  дотримання, що сприяє підвищенню якості спільної роботи студентів і  викладачів, об’єктивності взаємного контролю, передбачуваності одержуваних студентом оцінок.

З погляду функціональних аспектів система залікових кредитів є основою:

  • індивідуально-орієнтованої організації навчального процесу, що надає студентам можливість самостійного складання індивідуального змісту навчання, визначення послідовності засвоєння певних дисциплін, складання особистих семестрових розкладів навчальних занять;
  • формування і постійного розвитку навчальних планів, програм і стандартів вищої освіти;
  • розширення  академічних свобод викладачів.

ECTS-система  базується на угоді, що 60 кр. вимірюють трудомісткість (навчальне навантаження) студента очної форми навчання протягом одного академічного року. В більшості випадків  у вищій освіті  навчальний рік містить 36-40 академічних тижнів, у цьому випадку один кредит ECTS (кр.) складає 32-36 академічних годин. Таким чином, ECTS-кредит  є одиницею виміру трудомісткості навчальної роботи і визначає обсяг змісту програми підготовки, який середній студент може засвоїти за 36 годин навчальної роботи. Загальна трудомісткість навчання для одержання ступеня бакалавра, що нормативно триває 3 роки 10 місяців, складає не менше 240 кр. 

Трудомісткість навчального навантаження студента в термінах ECTS включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, проходження практики, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних семестрових завдань, підготовку дипломної роботи), а також на семестровий контроль. Залікові кредити являють собою спосіб визначення кількісних результатів навчання студента – набору компетенцій  (що студент буде знати, чим здатний володіти, що має уміти після завершення певної частини процесу навчання).

Організацію навчального процесу  за  ознакою  наявності чи відсутності загального для студентів і викладачів розкладу навчальних занять можна розділити  на два типи – синхронну й асинхронну.

Асинхронна організація навчального процесу забезпечує студентові можливість освоєння навчального матеріалу в будь-який зручний для нього час, який  не встановлюється заздалегідь розкладом занять. Вона найбільш характерна для дистанційного і заочного навчання, коли студент працює з освітнім середовищем, який попередньо створено в тій чи іншій формі викладачами. Це можуть бути інтерактивні комп’ютерні навчальні посібники, тренажери, завдання в тестовій формі для самостійної роботи, контрольні тести, телевізійні курси лекцій, записані на електронні носії, комплекти методичних рекомендацій та традиційних підручників і навчальних посібників, призначених для самостійного вивчення і т.д.  До асинхронних освітніх середовищ можуть бути також віднесені доступні студентам для занять поза навчальним розкладом лабораторії, тренажери, лабораторії тестування і контролю, комп’ютерні класи, бібліотеки і т. ін. (не виключається можливість попереднього запису для одержання доступу до елементів асинхронного освітнього середовища). Асинхронна організація навчального процесу, як правило, не є самодостатньою і на практиці застосовується разом із синхронною організацією навчання.

Синхронна організація навчального процесу передбачає наявність попередньо складеного розкладу навчальних занять, загального для викладачів і студентів. Синхронну організацію навчального процесу можна поділити на поточно-групову та індивідуально-орієнтовану.

Традиційною в Україні є відома поточно-групова організація навчального процесу. При індивідуально-орієнтованій організації заняття також проводяться в групах і потоках. Але, на відміну від поточно-групової організації навчання, кожен потік і кожна група створюються на один семестр для вивчення конкретної навчальної дисципліни  під керівництвом конкретного і, можливо, обраного студентом викладача.

Важливою особливістю КМСОНП є обов’язкове планування змісту самостійної роботи студентів, диференціація її обсягу за формами навчальних занять та індивідуальних завдань, принципова можливість диференціації співвідношення між годинами аудиторної і самостійної роботи з навчальних дисциплін залежно від  педагогічної методики що застосовується викладачем, регулярний контроль виконання завдань для самостійної роботи.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій